Мета: проаналізувати роботу педагогічного колективу за попередній рік; мотивувати колектив до активізації впровадження демократичних цінностей в освітньому процесі, використовуючи досвід роботи школи у  Всеукраїнській програмі освіти для демократичного громадянства «Демократична школа».

Обладнання: проектор, мікрофон, шкільні кабінети (локації), фліпчарт.

Порядок денний:

1. Доповідь ЗД з ВР (ВАЗ, 15 хв.)
2. Робота в групах: (кабінети, 60 хв.)
3. Презентація результату роботи в групах (ВАЗ, 10хв.)
4. Проект рішення педради (5 хв.)

Засідання педагогічної ради за темою «Розвиток навичок ХХІ століття  як основних чинників розвитку духовного потенціалу особистості суб’єктів освітнього  процесу в умовах НУШ» розпочинається з короткого аналізу роботи за попередній рік. Наголошуємо на позитивних моментах, а також висвітлюємо питання, які потребують вдосконалення.

Дослідження свідчать, що критичним елементом, який сповільнює революцію в шкільній освіті, є проблема неефективної системи професійного розвитку вчительства. Таким чином ми ніби тримаємо зміни на ручному гальмі, самі зупиняючи рух, який нам потрібен. Відомо, що неможливо навчити інших тому, чого не знаємо самі.

Тож постає питання: чому так важко щось міняти? Варто пам’ятати, що радикальні зміни в будь-якій галузі – це дуже важко. І трансформація системи, яка більшість часу залишалася без змін, це непросте завдання.

Згідно нового закону України «Про освіту» навчально – виховний процес ми розглядаємо як цілісний освітній процес, в якому виховання не виноситься на перший чи другорядний план, не є окремим компонентом у процесі здобуття знань та надання освітніх послуг.

Абрахам Маслоу сказав: «Якщо освіта спрямовуватиме людину до усвідомлення своїх вищих потреб, до актуалізації їх, якщо вона сприятиме самореалізації людини, то дуже швидко ми зможемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Люди стануть сильними і здоровими, господарями свого життя. Людина стане відповідальною за свою долю, керуватиметься цінностями розуму, перестане бути байдужою до довкілля, активно включиться в перебудову суспільства».

Під терміном «Освіта» ми розуміємо діяльність людини із метою пізнання й набуття належного рівня знань, умінь і навичок або вдосконалення вже наявних. Це є складним соціальним феноменом.

Нова українська школа… Що змінить ситуацію, і чи взагалі щось змінить ситуацію? І чи взагалі потрібно щось змінити…

Понад 100 років тому Костянтин Дмитрович Ушинський писав: «Ніхто не викоренить у нас твердої віри в те, що прийде час, можливо й нескоро, коли нащадки наші будуть із подивом згадувати, як довго ми нехтували справою виховання і як багато страждали від цієї недбалості». Нажаль, час пріоритетності виховання в сучасній українській школі ще не настав. У свідомості багатьох педагогів ще й досі побутує усталена думка, що школа існує передусім для навчання, а виховання є другорядним за значущістю…

Не можна міряти, що має більше значення для суспільства – навчання чи виховання. Все це має бути об’єднане під одним терміном і однією справою – освітою. За статистичними даними сьогодні існує низка проблем в системі освіти, а саме:

1. Девальвація цінності виховання в педагогічній свідомості, зниження виховної функції школи на фоні поширення ставлення до школи як до «освітньої послуги»;
2. Зосередженість у виховному процесі лише на заходах, що шкодить реалізації програм виховання;
3. Відсутність системності та цілісності у вихованні учнів, наступності в організації виховної діяльності;
4. Дистанційний, авторитарний характер стосунків між учителями і дітьми, домінування вербальних методів виховання;
5. Використання змісту, форми, методів і засобів виховання, не адекватних новим умовам дорослішання особистості;
6. Дефіцит форм, методів, технологій роботи щодо формування культури вибору світоглядних, моральних зразків, формування соціокультурної ідентичності учнів, потенціалу громадянської дії у дітей та молоді;
7. Відсутність системи моніторингу виховання, критеріїв, показників, інструментарію оцінювання виховних результатів, здійснення кількісної фіксації результатів виховання на шкоду їх якісному аналізу;
8. Порушення виховних технологій, а саме: колективні творчі справи без колективного планування й аналізу, соціальні проекти без самостійної ініціативи дітей і молоді, учнівське самоврядування без передачі учням сфер відповідальності та ресурсів для їх освоєння;
9. Недостатній рівень володіння психолого – педагогічними компетентностями частини вчителів;
10. Неузгодженість дій різних суб’єктів виховання у формуванні виховного простору школи.

Основними шляхами для подолання цих проблем має бути:

• втілення сучасних програм, спрямованих на розвиток і саморозвиток особистості, її життєвої компетентності, соціальної активності, мобільності, здатної до соціальної дії (Само- пізнання, рефлексія, діяльність, розвиток, виховання, управління)
• дієва тактика взаємодії школи з батьками задля вирішення завдань виховання.

Це – складові навичок 21 сторіччя, а також наскрізні вміння: ІК – грамотність, культурна й громадянська грамотність, допитливість,   ініціативність, наполегливість, пристосованість, лідерство, соціальна культурна свідомість, критичне мислення, креативність, спілкування, співпраця.

 Сучасний педагог нової української школи не має стояти осторонь цих процесів. Тільки та людина, яка спроможна гнучко змінюватись та має здатність і бажання оволодівати навичками, які є ключовими, базовими навичками, має шанс на успіх.

Якими ж навичками 21 сторіччя володіють наші колеги, який ми маємо багаж, що ми можемо покласти у свої скрині?

Увесь колектив чекають на  7 Територіях «НВК - Освіторії».

На «зеленій» території поговорять про розвиток «Критичного мислення».

На «червоній» території поділяться «Вмінням вирішувати проблеми.

На «блакитній» території познайомлять із «Інформаційною грамотністю та навичками співробітництва».

На «помаранчевій» території розкажуть про «Гнучкість».

На «жовтій» території про «Ініціативу та самоспрямованість».

На «бузковій » території поділяться лайфхаками щодо формування в учнів «Громадянської компетентності».

На «фіолетовій» території попрактикують вправи з розвитку «Лідерства і відповідальності».

На картках, які присутні  отримали при вході, на зворотному боці знаходять  номер аудиторії. Беруть участь у майстер – класах від експерток та експерта,  обговорюють  результати у групах і презентують  «лайфхаки»  від своїх груп у ВАЗ після повернення (могли відвідати не більше 3-х локацій).

Після завершення педради, просимо  проголосувати  за інші території, куди учасники не були запрошені,  але б  дуже хотілось відвідати цього навчального року.

Наші заходи вже декілька років проходять із використанням формату EdCamp. І цей не виняток.

Цією легендою колись розпочалась стартова зустріч команди, яка організувала Першу національну (не)конференцію для шкільних педагогів  EdCamp. А мені б хотілося нею завершити нашу педраду.  

«Якось равлик почав підніматися на верхівку вишневого дерева у холодний день весни, що ніяк не наставала. Горобці на сусідньому дереві від душі сміялися, спостерігаючи за равликом. Один із них підсів ближче і запитав: -Гей, невже ти не бачиш, що на цьому дереві немає вишень?

Не перериваючи руху равлик відповів: - Будуть, коли я туди дістануся.»

Отож, вірте в себе, рухайтесь зі своєю швидкістю не тільки заради  кращого майбутнього, а й  надійного сьогодення.

Додаток
Роздатковий матеріал

Маршрутний лист

Оцініть корисність, поставте позначку