Інформаційно-комунікативна компетентність - один з основних пріоритетів сучасної освіти. Змінюється весь характер життя, надзвичайно зростає роль інформаційної діяльності, а всередині неї - активної, самостійної обробки інформації людиною.

Однією з причин використання нових інформаційних технологій в даному уроці є те, що вчитель змушений постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, особливо при вивченні історії у непрофільних класах старшої школи.

Одним із шляхів вирішення проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.

Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 

Використання  презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни, і з історії зокрема. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи.

Тема уроку: «Суцільна колективізація України»

Мета уроку:

• з’ясувати причини переходу до прискореної колективізації;
• зрозуміти політику радянської держави щодо приватних сільських господарств, трагічної долі заможного селянина – господаря;
• критично оцінити джерела знань, подій та діяльність людей з позиції загальнолюдських цінностей;
• виховувати в собі неприйняття насильства та жорстокості

Важливі дати:

• Листопад 1929 р. – постанова пленуму ЦКВКП(б) про здійснення колективізації
• Січень 1930 р. – постанова ЦКВКП(б) про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації

Терміни та поняття: колективізація, розкуркулювання, куркуль

Очікувані результати:

• Називати та характеризувати причини колективізації
• Називати та пояснювати основні дати та поняття
• Характеризувати складові колективізації та її наслідки

Обладнання та матеріали: мультимедійна презентація, проектуючі засоби,  дидактичні матеріали.

ХІД УРОКУ

1. Організаційна частина уроку.
2. Повідомлення теми, мети уроку, очікуваних результатів. (слайд 1-5 )
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Проблемне питання: Чи згодні ви з твердженням про те, що колективізація – це перемога  великої ідеї, світле свято визволення села, яке добровільно прямує до нового життя? (слайд 6 )

План: (слайд 7 )

1. Перехід до суцільної колективізації.
2. Ліквідація куркульства як класу.
3. Наслідки колективізації.
4. Організація діяльності учнів на уроці.
5. Перевірка домашнього завдання. Учні працюють у парах. (слайд 8-13 )

Завдання : знайди помилку

• Індустріалізація – це відбудова важкої промисловості та інших галузей крупного машинного виробництва.
• Курс на індустріалізацію був проголошений у 1929 році.
• Причини індустріалізації –
• неспроможність СРСР розрахуватися за борги після Першої світової війни;
• наздогнати й перегнати країни Сходу за економічними показниками.

2. Вивчення нового матеріалу.

А) Завдання 1: Проаналізуйте таблицю та порівняйте темпи зростання промислового і сільськогосподарського виробництва. Що привернуло вашу увагу? Які ви можете зробити висновки?

Учні працюють у парах. (Орієнтовна відповідь учнів: Економіка розбалансована, промислове виробництва удвічі опереджає сільськогосподарське) (слайд 14 )

Б) Слова учителя: «На минулому уроці ми вивчали першу складову сталінської модернізації – індустріалізацію. Сьогоднішня тема надасть вам ґрунтовні знання про ще одну складову, яка торкнулася аграрного сектора - колективізація. Актуальність теми полягає в тому, що наслідки колективізації ми відчуваємо і сьогодні.

Тож, як ви вважаєте: що таке колективізація. (Робота учнів у парах, метод асоціацій) (слайд 15 )

В) Завдання 2. Робота з документом (групова робота). (слайд 16 )

Як пояснюють причини колективізації сучасні дослідники?

Чи збігаються їхні точки зору з офіційними документами?

Думка дослідника

Існує думка, що такі над­звичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із за­безпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати міс­то, робітничий клас. Проте це не так. Для внутрішнього ринку в ті часи хліба не вистача­ло. Йшлося про демпінговий експорт з метою будь-що здо­бути валюту на прискорену ін­дустріалізацію. 1932 р. було ви­везено за кордон 1760000 тонн пшениці, а 1933 р., незважаючи на голод, — 1 717 500 тонн, тобто майже стільки ж.

Думка дослідника

Керівництво мало надію, що за індустріалізацію за­платять селяни; колективіза­ція сільського господарства, яка проводилась у роки пер­шої п'ятирічки, була поклика­на досягнути такого результа­ту, змушуючи селян змиритися з низькими державними ціна­ми на їхню продукцію...

Офіційний документ

Гасла до XIV річниці Жовтня:

Боротьба за хліб – боротьба за соціалізм! Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезор­ганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику!

За виконання плану хлібо­заготівлі!

газ. «Правда». – 24 жовт­ня 1931р.

Офіційний документ

Зі звернення ЦК ВКП(б) «До всіх організацій ВКП(б)» від 13 лютого 1928 р.

На січень 1928 р. ми мали найсерйознішу кризу в хлібо­заготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати? Це оз­начає, перш за все, кризу по­стачання робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовня­них районів. Це, означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави як для потреб усередині країни (на ви­падок неврожаю), так і для по­треб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільсь­когосподарських машин.

Сталим И.В. Сочшения. – Т. 11. – С. 10-11.

Думка дослідника.

Було два шляхи ви­ходу з хлібозаготівельної кри­зи: підвищити ціни на зерно і тим самим задовольнити потребу селянства на товари широкого вжитку чи під загрозою штрафних санкцій, навіть з конфіскацією майна, змусити селян здавати хліб за невигідну ціну. Протягом 1926— 1927 рр. радянське керівництво діяло першим шляхом, але з січня 1928 р. Політбюро ЦК ВКП(б) було прийнято рішення про примусове вилучення в се­лян зернових залишків. Сталін оголосив курс на форсовану ко­лективізацію сільського госпо­дарства, а з липня 1929 р. був взятий курс на суцільну колек­тивізацію. Одним з її ініціаторів в Україні став генеральний сек­ретар ЦК ВКП(б)У С.Косіор, який зобов’язався провести ко­лективізацію протягом року.

Учні виділяють причини колективізації і групи звітують перед усім класом.

Г) Завдання 3. Робота в парах. (слайд 17 )

Яким було ставлення до колективізації різних прошарків населення?

Які прошарки хотіли йти в колгосп, а які ні?

На який прошарок більше розраховувала радянська влада у проведенні колективізації? Яким чином влада могла змусити селянина вступати в колгоспи?

Слова учителя: «Процес примусового залучення заможного селянства до колгоспів отримав назву “розкуркулення”, який був затверджений постановою в січні 1930 року.»  (слайд 18 )

Д) Завдання 4. Обговорення в групах.

Хто ж такий куркуль?

Учні висловлюють думку.

Слово учителя: «Подивіться на визначення та на два наступні кадри та проаналізуйте, чи є правильним визначення «куркуля», запропоноване радянською владою?» (слайд 19-21 )

Слово учителя: «У той час були поширені агітаційні плакати стосовно ліквідації «куркулів» як класу. Подивіться на наступний слайд і скажіть для чого це було потрібно владі?» (слайд 22)

Д) Завдання 5. Робота в групах.

Які були наслідки колективізації? Подивіться відеосюжет та зробіть висновок. (слайд 23-24)

5. Відповідь на проблемне питання уроку. (слайд 25)

Учні відповідають на проблемне питання.

6. Підведення підсумків уроку.
7. Домашнє завдання, оцінювання учнів.

Домашнє завдання: опрацювати §54-55 підручника.