Всі ми – це частини одного великого вітражу. Яскраві скельця, що заломлюють світло абсолютного генія. Кожен унікальний і несе свій неповторний колір в цей світ.

Роман Поздоров

Мета: обґрунтувати важливість поваги до прав людини як необхідної умови життя в суспільстві; розвивати навички позитивної самооцінки та ціннісного ставлення до себе та інших людей, а також уміння запропонувати допомогу людям з обмеженими можливостями; усвідомити неповторність кожної людини.

Очікувані результати: учні називають свої переваги й недоліки; визначають шляхи підвищення самооцінки за поданим алгоритмом; розповідають, чим схожі й чим відмінні люди; пояснюють, чому треба ставитися з повагою до себе та інших.

Обладнання та матеріали: комп‘ютер (ноутбук); папір формату А4, А5, А1; кольорові олівці; плакати: «Вчимося жити разом», «Дерево», «Кошик», «Правила»; стікери у формі листочків; малюнок із зображенням людей різного віку.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку

Вітальне слово вчителя.

Учень: Швидко літо промайнуло, перейшли ми в 3 клас,
Зараз кожен промовляє, хто і як змінився в нас.
(Діти говорять один одному гарні компліменти).

Учень: -Як же хлопці підросли! А дівчатка розцвіли!
Всі засмаглі та здорові! До роботи вже готові?

Учень: Ми усі – одна сім’я, неповторні – ти і я!
Будемо усі дружити, в злагоді і мирі жити.

Учень: Бо життя – це диво – казка! В ньому є любов і ласка!
Ми прийшли у світ, щоб жити й на Землі добро творити!              
Стартові завдання (знайомство, очікування, прийняття правил).

1. Оголошення теми тренінгу.

Слово вчителя: «Сьогоднішній урок допоможе згуртувати наш клас, ближче познайомитися один з одним, усвідомити унікальність і неповторність кожного. Водночас він буде своєрідним містком до того, щоб дізнатись, як знайти справжніх друзів; як будувати взаємини з дорослими й однолітками; як зробити, щоб наш клас став згуртованим, а ваші родини – найщасливішими».

2. Вправа на знайомство. Запропонуйте дітям на аркуші паперу формату А5 обвести кольоровими олівцями свою долоньку, записати в центрі долоньки своє ім‘я, а на кожному із пальчиків різні його варіанти (скорочені, ласкаві, іншомовні аналоги). Після завершення запропонуйте дітям по черзі прочитати те, що вони написали, і сказати, як їм подобається, щоб їх називали. Потім долоньку закріплюємо на плакаті «Вчимося жити разом».
3. Вправа «Осіннє деревце» (з‘ясувати очікування учнів). Роздайте всім, хто в колі, стікери у формі листочка. Запропонуйте учням написати своє ім‘я і те, чого вони очікують від участі у тренінгах. Потім учні проговорюють написане і наклеюють свої очікування на плакат, на якому зображено контур дерева. Повідомте, що наприкінці тренінгу вони проаналізують свої очікування.
4. Вправа «Прийняття правил роботи групи за контрактом»(визначити правила для роботи).

Слово вчителя: «Для спільної роботи на тренінгу розробляють особливі правила. І ми з вами для успішної співпраці також приймемо правила». Орієнтовні правила групи:

• Приходити вчасно. Це правило допомагає не лише на тренінгах. Обговоріть, як почувається той, хто запізнюється на урок чи важливу зустріч. А той, хто чекає на нього? Підсумуйте: пунктуальність корисна для ваших стосунків з іншими людьми.
• Правило «піднесеної руки» – підносити руку, якщо хочеш щось сказати або доповнити.
• Говорити по черзі – не перебивати, уважно слухати інших.
• Бути доброзичливими– ставитися доброзичливо до інших учасників, поважати їх.
• Зберігати таємниці– не обговорювати за межами групи ті моменти особистого життя, які стали відомі на тренінгу.
• «Мобільна тиша»– вимкнути мобільні телефони або поставити їх на беззвучний режим.
• Правило «Пас»– якщо ви не бажаєте брати участь у певній грі чи дискусії, можете просто сказати «Пас» (якщо учні зловживають цим правилом, то обмежте кількість «Пас», один-два учасники для однієї вправи).

Прийняття правил закріпляємо «підписанням контракту»: всі діти, що сидять в колі, піднімають праву руку вверх, лівою тримають праву руку біля плеча і, направляючи праву руку на плакат, ставлять в повітрі підпис.

Плакат із правилами залиште на дошці, стежте за дотриманням правил, за потреби нагадуйте учням про них на наступних тренінгах або додавайте нові правила.

Учень: Не може бути все однаково для всіх,
Бо всі ми дуже-дуже різні люди.
Комусь потрібен галас, безлад, звук і сміх…
Комусь від цього тільки гірко буде.

Учень: Хтось робить відкриття, хтось в пошуках комет,
А в діях цих завжди потрібна тиша.
Хтось мріями живе, бо він в душі поет,
І має задоволення од вірша.

Учень: А хтось у гори йде, здолати висоту,
А хтось внизу, вирощує рослини.
Тому і знають всі цю істину просту —
По-різному для кожної людини.

Учень: І до усіх ми так повинні підійти,
Щоб здібності й талант у них відкрити.
Ту жилу золоту у кожному знайти,
Щоб всяк щасливо міг життя прожити.

Перебіг тренінгу

Бесіда «Спільне – відмінне» (учити дітей бачити спільне і відмінне, цінувати відмінності).

1. Запропонуйте учням розглянути долоньки (свої та інших дітей). Запитання для обговорення:

Що є спільним для всіх долоньок? (вони мають п‘ять пальців, білого кольору тощо);

Чим вони різняться? (одні трохи більші, інші – менші, різної форми тощо).

Підсумуйте: «Усі наші долоньки схожі між собою. Та якщо придивитись, то у світі не знайдеться двох однакових долоньок. Тому кожна – неповторна і по-своєму прекрасна».

2. Попросіть дітей розглянути свої фотографії:

Запитання для обговорення:

Що є спільним для всіх людей? (усі мають голову, волосся, дві руки, дві ноги тощо);

Чим вони різняться? (віком, зростом, кольором волосся, очей, шкіри тощо.

Підсумуйте: «Усі люди схожі між собою. Та якщо придивитись, то у світі не знайдеться двох однакових людей. Тому кожна людина – неповторна і по- своєму прекрасна».

Інформаційно-мотиваційне повідомлення «Ти – особливий!»

Слово вчителя: «Друзі, сьогодні ми ближче познайомимося з вашим найкращим другом – з вами. Спочатку визначимо, чи гідні ми цього найкращого друга. Піднесіть руку ті, хто вважає себе доброю людиною.  А тепер ті, хто не вважає себе такою. А тепер ті, хто не визначився. Те, що ви зробили, – це ваша самооцінка. Сформулюємо визначення: Самооцінка – це ставлення людини до себе.

Як ви гадаєте, що люди цінують найбільше? Те, що існує лише в одному екземплярі, чого не можна замінити. «Ти не такий, як усі. Ти – особливий», – так люди висловлюють одне одному своє захоплення. І це правда, бо кожен з нас не такий, як усі.

Ті з вас, хто сумнівається у тому, чи добра він людина, має занижену самооцінку. А даремно. У кожного з вас є багато доброго, і за це ви повинні себе любити і поважати. Завжди ставтеся до себе, як до обдарованої, доброї та порядної людини».

Руханка

Розрахуватися на перший – другий, стати один проти одного і продовжити речення: Андрійку (Олесю), ти особливий (особлива), тому що ти…» (завжди веселий, хороша подруга тощо).

А після цього запропонуйте учням кілька разів об‘єднатися у пари за різними ознаками (кольором очей, довжиною волосся, статтю тощо).

Підсумуйте: «Як бачимо, всі ми маємо досить багато спільних рис, але ще більше – відмінностей, які роблять нас особливими, унікальними».

Перегляд мультфільма «Усі ми різні»

Запитання для обговорення:

• Чи знаєте ви людей, які мають певні вади чи інші особливості, що утруднюють їхнє життя?
• Як ви можете їм допомогти?
• Чи є на світі люди без вад?
• Як ми повинні ставитися до вад інших людей? (Коли другові не дається математика, якщо бабуся недочуває тощо)

Підсумуйте: «Ідеальних людей не буває. Важливо терпляче ставитися до вад інших людей, яких вони не можуть позбутися.

Люди частіше звертають увагу на відмінності, які існують між ними, але  це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Таке явище називають дискримінацією. Дискримінація – це порушення чи позбавлення людини прав за расовою, національною, статевою, релігійною чи іншою ознаками.

Дискримінація не виникає на порожньому місці. Вона починається з того, що певній групі людей (дівчатам, хлопцям, дорослим, старим, чорним, білим) приписують якісь негативні риси – лінощі, недоумкуватість, хитрість тощо. Таке ставлення називають упередженим. Воно ображає і спричиняє дискримінацію. Щоб цього не сталося, треба навчитися помічати в людях їхні позитивні риси.

Учень: Хтось вміє з пляшки вазочку створити,
Чи вишити на долю рушничок…
А інший вміє лише насмітити,
Скажіть мені, який від нього толк?

Учень: В житті учіться змалечку творити,
Таланти розвивати всі, що є.
Бо як навчишся, так і будеш жити,
Тому і кажуть: «Кожному своє».

Толерантність – це здатність поважати погляди й уподобання інших людей незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми».

Робота в парах «Вчимося толерантності» (шукати те, що об‘єднує, а не роз‘єднує)

1. Напишіть на невеликих папірцях парні номери, наприклад: дві одиниці, дві двійки, дві трійки … Усього папірців має бути стільки, скільки учасників. Згорніть папірці і складіть у коробку. Запропонуйте розібрати їх і відшукати того, хто має такий самий номер.
2. Роздайте парам аркуші паперу і запропонуйте записати п‘ять відмінностей та п‘ять спільних рис, про які можна було б поговорити, замість того, щоб сперечатися про відмінності.
3. Вправа «Мозковий  штурм»–  запропонуйте учням зробити висновки з уроку:

• кожна людина є особливою, має свої неповторні якості;
• наше ставлення до самих себе називають самооцінкою. Завжди стався до себе як до обдарованої, доброї і порядної людини;
• ідеальних людей не буває, однак вади, які можна змінити, спонукають людей самовдосконалюватися;
• для самовдосконалення треба визначити, що б ви хотіли змінити у собі, і започаткувати проект самовдосконалення;
• дискримінація – це порушення чи позбавлення людини прав за расовою, національною, статевою, релігійною чи іншою ознаками;
• в основі дискримінації – упереджене ставлення;
• толерантність – це здатність поважати погляди й уподобання інших людей незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми;
• щоб жити у мирі, варто шукати те, що зближує людей, а не роз‘єднує їх;
• для досягнення спільної мети люди повинні діяти разом, як одна команда.

Учень: А я люблю, коли сміються діти,
Коли на личку радість виграє.
А усмішка ясним промінням світить...
І в цьому мудрість виховання є.

Учень: Коли любов’ю сповнене сердечко,
Турботою за маму й татуся.
Й за тих, хто поруч, далі й недалечко.
У тому мудрість виховання вся.

Учень: Коли дитина змалку розуміє,
Що від любові розпочався світ,
Добро і злобу розрізнити вміє
І має доброту з маленьких літ

Учень: В своїй душі і наміри хороші,
А світло серця людям роздає
Від щедрості людської, не за гроші...
От в цьому мудрість виховання є.
Підсумкові завдання (зворотний зв‘язок, емоційне завершення тренінгу).

1. Вправа «Збираємо гербарій».

Слово вчителя: «Наше заняття підходить до завершення, і ми повертаємося до наших очікувань, щоб обговорити, чи справдилися вони». Запропонуйте учням по черзі вийти до плаката з деревом і розповісти про свої враження від тренінгу. Якщо очікування справдилися, учень переносить «листочок» до «кошика», що поруч із плакатом із деревом, а якщо цього не сталося, залишає на місці.

2. Вправа «Електричний струм».

Усі беруться за руки і, починаючи із тренера, передають один одному потиск руки. Коли цей сигнал надходить до тренера з іншого боку, піднімають руки вгору і промовляють: «До побачення! До наступної зустрічі!».