Актуальним завданням сучасної школи є пошук оптимальних шляхів виховання особистості, яка вміє мислити, правильно й точно висловлювати думки, коректно спілкуватися, особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях.

За словами відомого англійського письменника Льюіса Керролла, «щоб залишатись на одному місці, треба швидко бігти». Постійне вдосконалення професійних вмінь та навичок, в тому числі і по формуванню критичного мислення, є запорукою ефективної роботи з учнями в школі.

Згідно з реформою загальної середньої освіти, випускник нової української школи − це цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі[1].  Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 році).

Нова українська школа має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати поінформованими, активними, самостійними і творчимиособистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до навчання. Тому оновлення форм організації освітнього процесу в Новій українській школі визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики в розвитку освіти. Важливим завданням Нової української школи є формування в учнів наскрізних умінь, зокрема критичного мислення, що має реалізовуватись у навчанні будь  - якого шкільного предмета чи курсу [3]. 

Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тому, щоб просто надавати інформацію учням, а у тому, щоб розвивати критичний спосібмислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, а отже першочерговим є розвиток тих умінь і навичок мислення, що дають змогу адекватно оцінювати нові обставини й формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути [2]. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана. У цьому сенсі життєва необхідність критичногомисленнядлявітчизняної освітньої системи очевидна.

Критичне мислення – це цілеспрямований процес мислення, що надає учню можливість сприймати, аналізувати, систематизувати, оцінювати інформацію, результат діяльності й обирати власну позицію, аргументувати власні думки та вчинки.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [6].

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати.  І саме школа є ідеальним середовищем для цього. Завдання педагога – змінити практику своєї роботи, сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них активного мислення, адже в ідеалі ми прагнемо, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували.

Наголошуючи на важливості педагогічних інновацій для шкіл України, Пометун О.І. визначає особливості навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення:

• у навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня;
• навчальний процес організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;
• результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення;
• викладання передбачає постійне оцінювання результатів із використанням зворотного зв'язку "учні-вчитель" на основі дослідницької активності учнів у класі;
• критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів;
• відповідальність вимагає, щоб учні були вмотивовані до обговорення проблем, а не намагались уникнути їхнього розв'язання [5].

Головним завданням сучасної історичної освіти є розкриття здібностей кожного учня, виховання особистості, готової до життя в високотехнологічному світі. Використання на уроках історії технології критичного мислення формує в учнів не тільки предметні а й соціальні компетентності. Учні на уроках мають навчитися розуміти природу і суть історичних подій, критично сприймати інтерпретації історичного процесу істориками, бути здатними на власне бачення та аргументоване відстоювання своєї позиції.

Критичне мислення формується поступово. Створити певний алгоритм дій по формуванню критичного мислення достатньо важко. Але можна виділити певні умови за яких можна спонукати учнів до критичного мислення. А саме:

• Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації, обробки та вибору способу презентації свого вибору.
• Очікування ідей. Учні повинні зрозуміти, що від них очікують, висловлення свої власних думок та ідей і вони можуть бути різними.
• Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думок.
• Цінування думок інших. Учні повинні зрозуміти що важливо вислухати всі думки, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми.
• Віра в сили учнів.
• Активна позиція. Це стимулює їх до роботи, до прагнення мислити нестандартно, критично, толерантно поводитись під час дискусії.

Критичне мислення сприяє кращому запам’ятовуванню вивченого матеріалу; активізує діяльність учнів на уроці; підвищує пізнавальний інтерес до отриманих нових знань; змінює відношення учнів  до уроку; створює атмосферу довіри  та співпраці.

Для успіху в майбутньому професійному житті сучасному школяру необхідно отримувати інформацію, критично оцінювати, опановувати та застосовувати її, а також робити аргументовані висновки.

Упровадження технології розвитку критичного мислення на уроках історії дає змогу:

• розвивати творчі здібностей учнів;
• формувати нестандартне, креативне мислення, що вчить учнів розв’язувати складні комплексні завдання, відповідати на проблемні запитання, складати і заповнювати різного типу та складності схеми, таблиці тощо;
• підвищувати інтерес до вивчення предмету, що, у свою чергу, сприяє створенню позитивної атмосфери співпраці вчителя з учнем;
• виховувати особистість з толерантним відношенням до інших.

Освіта ХХІ століття – це розвиток, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Формувати покоління, яке здатне навчатися протягом усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства –ось завдання, що стоять перед учителем сучасної школи [4].  

Література

1. Концепція «Нова Українська школа» [Електронний ресурс]. – Режимдоступу:https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
2. Дьюї Дж. Демократія і освіта / Дьюї Дж.; [пер. з англ. М. Олійник]. – Львів: видавництво Літопис, 2003. –294 с.
3. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти.2017. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainskashkola-compressed.pdf 5.
4. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки. http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf
5. Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії / О.І.Пометун // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - № 1. – С.3-7.
6. Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчанняеорія історії / С.О. Терно: посібник для вчителя.  - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. - 70 с.