У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено головну мету, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства.

Від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації відповідних функції.

Протягом п’яти років я працювала над темою: «Розвиток критичного мислення учнів на уроках німецької мови». Формування  навичок критичного мислення забезпечує конкурентоздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін.

Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду:

• відповідає вимогам демократизації освіти і суспільства;
• активному навчанню учнів і розвитку в них активного сприяє мислення;
• навчає способам критичного ставлення до  інформації;
• формує навички ефективного вирішення проблеми, вміння обгрунтувати власну точку зору;
• виховує толерантність і демократичний менталітет.

Саме таке навчання вважатися якісним сьогодні. Здатність до співпраці є найважливішою умовою критичного мислення , оскільки вона підтримує діалог, спільну мету і взаємне вивчення цінностей.  ( 5, с.670 )

Активне впровадження технології розвитку критичного мислення у багатьох країнах світу, зокрема – у Німеччині, США (М.Ліпман, А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Р.Пол, Л.Елдер та інші)  здійснюється вже більше, як півстоліття з метою розвитку свідомого самостійного мислення учнів у процесі навчання, формування "демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів, демократизації освіти і суспільства.

В Україні інтерес до технології РКМ як освітньої інновації у навчанні учнів з'явився близько десяти років тому; варто зазначити, що питання методики (організації) навчання з метою розвитку критичного мислення учнів  мірою розроблено  вченими і дослідниками О.І. Пометун, Д.Л. Десятовим, К.О. Бахановим,  І.І. Бондарук,  О.В.Тягло  та іншими. ( 6, С.176 )

Інноваційна сутність пропонованої моделі навчання полягає в тому, що учень стає активним співтворцем навчально-виховного процесу, створюються повноцінні умови для творчого самовираження, самопізнання, саморозвитку.

Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процес у цілому піддається оцінюванню. 

Названо чотири етапи формування критичного мислення учнів: 

Перший етап – актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.

Другий етап – осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.

Третій етап – роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.

Четвертий етап – узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей. ( 1, с.36 )

Прийоми роботи  для розвитку критичного мислення на уроках  німецької мови.

«Сократичний діалог»

• робота в парах, групова робота; 
• ситуативне моделювання «Шість думаючих капелюшків»;
• написання ессе;
• графічні організатори.

Результативність впровадження досвіду: 

• інформаційна насиченість навчального матеріалу;
• проблемність змісту мовленнєвого матеріалу;
• наступність у формуванні критичного мислення при вивченні інших предметів;
• розроблені навчальні графічні організатори для самоосвітньої діяльності учнів.

Підвищення мотивації вивчення німецької мови:

• збільшення відсотку учнів, які обирають ЗНО з німецької мови;
• збільшення кількості переможців міських та обласних етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з німецької мови;
• створення електронного ресурсного центру з теми «Розвиток критичного мислення учнів  на уроках іноземної мови». ( 2, С.48 )

На уроках німецької мови розвиток критичного мислення допоможе учням ширше застосовувати усне та письмове мовлення, автоматизувати навички говоріння та письма.

Мета: надати учням змогу вільно включатись в обговорення проблеми і виходити з нього.

Проведення:

5-6 учасників разом з керівником сідають у коло. Вони – “риби”. Навколо них стають інші учасники групи, вони – “рибалки”.

Тема дискусії: Проблема екологічної ситуації в Україні.
Викладач пропонує проблему.                                                             

Учасники внутрішнього кола активно дискутують з приводу запропонованої проблеми. “Рибалки” стоять за ними та вступають тільки тоді, коли їх зацікавить певна версія. Вони доповнюють, ставлять запитання, конкретизують.

Після того, як учасники обговорили одне питання, учасники міняються місцями так, щоб усі учні побували в колі. При цьому мають фіксуватись активність, характер пропозицій, критика, емоційні реакції.

Наприкінці проводиться загальна дискусія щодо обговорюваної теми. ( 3, с. 47-48 )

Наступна форма, яку можна застосовувати при розвитку логічного мислення-“ Сніговий ком”. ( 4, с.86 )

Мета: опрацювання точок зору всіх членів груп. При використанні цієї техніки в активну дискусію включаються майже всі учасники.

Проведення:

Для проведення цього виду дискусії знадобиться велика кількість карток (половина аркуша А4) і маркери.

Учням роздається по 4-8 карток. Кожному пропонується написати по 4-8 варіантів відповіді на певне питання. На кожній картці пишеться тільки один варіант.

Учні шукають шляхи вирішення цієї проблеми.

Учасники об’єднуються в пари. В результаті дискусії пара відбирає найбільш погоджені речення-картки.

На третьому етапі учасники об’єднуються в четвірки і також шляхом дискусії в мікрогрупі залишають ледь більше половини від загальної кількості.
Представник групи захищає загальні наробки, демонструючи картки аудиторії. Після цього картки, зафіксовані скотчем на дошці, коментуються кожною групою, а потім проводиться класифікація і систематизація речень.

Таким чином, дискусія має низку переваг для розвитку критичного мислення:

– забезпечує глибоке засвоєння знань. Активна, емоційна, зацікавлена дискусія веде до засвоєння нових знань, може примусити людину замислитись, змінити або переглянути свої установки;

– під час дискусії здійснюється активна взаємодія між тими, хто навчається. Активна участь у дискусії розвиває комунікативні навички, формує впевненість у собі;

– зворотний зв’язок з тими, хто навчається. Дискусія забезпечує бачення того, наскільки група розуміє питання, які обговорюються. Вона також дає учасникам можливість перевірити власні установки.

Дискусійний метод допомагає вирішити такі завдання:

– навчання учасників аналізу реальних ситуацій, а також формування навичок відокремлення важливого від неважливого;

– моделювання особливо складних ситуацій;

– демонстрація.

Моя роль як викладача при проведенні будь-якої дискусії найбільш близька до ролі посередника і включає в себе такі функції:

– сформулювати проблему і тему дискусії, створити необхідну мотивацію;

– створити доброзичливу атмосферу. Найкраще дискусія проходить в дружній атмосфері. Важливо, щоб людям, які знаходяться в аудиторії, було легко встановити візуальний контакт між собою. Кількість учасників при цьому має бути мінімальною;

 – сформулювати разом з учасниками правила ведення дискусії (виступити повинен кожний, уважно вислуховувати того, хто говорить, аргументовано підтверджувати свою позицію, не повторюватись, не допускати конфронтації, не оцінювати тих, хто виступає доти, доки не зрозумієш їхню позицію;

– керувати дискусією: підтримувати високий рівень активності всіх учасників, підключати пасивних учасників;

 – оперативно проводити аналіз ідей, які було проголошено.

Таким чином, групова дискусія сприяє активізації міжособистісних стосунків у навчальній, діагностичній, психотерапевтичній, творчій діяльності, а при навчанні німецької мови допомагає формувати в учнів діалогічне та монологічне мовлення.

Література

1. Бадмаєв Б.Ц. Методика викладання психології: М., 2001.
2. Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл.  Методична   система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, 1998.
3. Зубенко Н.  Креативний підхід до вивчення іноземної мови // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2008. - № 4. - С. 47-48
4. Коротаева Е.В.  Хочу, могу, умею. Обучение, погруженное в общение. – М., 1997.
5. Максимюк С. П. Педагогіка: Навчальний посібник. - К. : Кондор, 2005. - 670 с.
6. Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Академия, 2006. – 176 с.