Зміни, які відбуваються в сучасному українському освітньому середовищі і відбивають тенденції розвитку світової освіти. Від вчителів вимагають переорієнтації навчально-виховного процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчитися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати у команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі [1].

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані  з цінними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини.

Вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обгрунтувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли не можливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розвя’зання  проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Розвиток критичного мислення необхідний не лише для навчання, ф й для життя, яке ставить перед людиною відкриті завдання.

«Життя – вічна наука», - говорить народна мудрість. Реалії сьогодення ще раз підтверджують це. Великі соціальні зміни впливають на школу, учителя і ставлять перед ними завдання нового змісту. Вчитель  має створити оптимальні умови для розвитку і навчання особистості, яка здатна втілювати оригінальні ідеї, критично мислити, ухвалювати нестандартні рішення [2].

Навчити дітей мислити критично – означає навчити ставити запитання, спрямувати увагу в потрібному напрямку, вчити робити висновки та знаходити рішення в проблемній ситуації.

Поняття критичне мислення використовується у науковій та методичній літературі з 1956 року, коли Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей. Інтерес до критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько двадцяти років тому. Натомість в освіті США і Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Значна кількість ідей і положень цього напряму витримали перевірку часом і сьогодні потребують поширення і запровадження у наших школах. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення. Важливим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам освіти. Спілкуватись з учнем чи ученицею як з партнерами, не спускатися, а піднятися на рівень дитини – мета більшості освітніх інновацій, що запроваджуються останнього часу. Тільки поставивши дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, ви можете побачити очі, що горять жагою відкриття, і відчуєте, що працювати потрібно тільки так. Їхня важливість для нової української школи обумовлена кількома аспектами: можливість встановлення рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації технологічного, суб’єкт-суб’єктного і особистісно-орієнтованого підходів до навчання [3].

Критичне мислення, на думку Р.Пауля , є осереддям добре продуманої реформи освіти, оскільки воно буде у центрі змін XXI  століття.

Дослідник закликає вірити у те, що достатня кількість людей матиме силу духу і думки, щоб осягнути цей факт та у відповідний спосіб трансформувати у життя та освіту.

Отже, критичне мислення виявляється сьогодні життєздатною перспективою розвитку «науки мислити».

Дайана Халперн авторитетний американський психолог роз’яснює, що «критичне мислення – використання навичок або стратегій пізнання, які підвищують вірогідність отримання очікуваного результату. Такий тип мислення використовується під час роз’яснення завдань,формулювання висновків, обчислення вірогідностей і прийняття рішень [4].

Ще Конфуцій говорив: «Навчання без міркування – марна праця». Головне пам’ятати, що критичне мислення – це не критика недоліків, а вміння визначити проблему і виробляти оптимальну стратегію її розв’язання.

На думку Гордона Драйдена та Дж. Вол, дві речі мають сформувати основу шкільної освіти і бути на всіх інших курсах: учіння того, як учитися, і навчання того, як мислити.

Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується ухваленням рішення.

Ми бачимо, що в НУШ змінюють пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, самостійність і нестандартність думки, яка стимулює розвиток пізнавальної активності дітей. У навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку учня, привчає їх мислити і діяти самостійно. Коли учень сприймає нову інформацію в процесі читання, перегляду фільму або прослуховування тексту, завдяки вмінню мислити критично, він навчається відслідковувати власне розуміння нового матеріалу та помічати прогалини в матеріалі. Індивідуальний пошук інформації та обмін ідеями в групах є обов’язковими елементами розвитку критичного мислення школярів.

Отже, перед новою українською школою постає завдання виховати людину незалежної, вільною, здатну самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, використовувати набуті знання у повсякденному житті ,відстоювати власну думку перед будь-ким і будь-де.

Література

1. Концепція нової української школи [Електронний ресурс]- Режим доступу: https:// drive.google.com/file/d/0BzKkv8gxSZUkMzZMbWtPYU9IWXM/view
2. Матонiна Р. Д. Розвиток критичного мислення учнiв початкових класів. - Х. :Вид. группа "Основа", 2013.-174,[2]с.
3. Технології розвитку критичного мислення учнів / [Кроуфорд А., Саул В., Метью С, Макінстер Д.] / Наук, ред., передм. О.І.Пометун. – К.: Плеяди, 2006. – 220 с.
4. Халперн Д. Психология критического мышления/ Д. Халпер – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.