Тема формування і розвитку критичного мислення вважається актуальною, оскільки входить до ключових компетентностей 21 століття.

Метою нашої доповіді є розгляд концепту критичного мислення вцілому та рефлексію на процес викладання іноземної мови  як навчальної  дисципліну в закладі загальної середньої освіти.

Формування і розвиток навичок критичного мислення в навчально-виховному процесі є актуальним, оскільки базується на ключових компетентностях. Про домінанту критичного мислення в контексті сучасної освіти йдеться також у Національній доктрині розвитку освіти в Україні і в концепції Нової української школи. Такі навички взаємодії відкривають можливості та створють   умови для особистісного розвитку та творчої самореалізації свідомого громадянина України зокрема, а також формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.

Тому від сучасного  закладу  загальної середньої освіти вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, умінь та навичок, які  сприяють ефективному розвитку особистості. [1].

Одним з таких напрямів є формування в ході навчання  критичному мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність  особистості на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

Критичне мислення – це такий формат інтелектуальної роботи, який спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших [3]. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення [4].

Відповідно до [5] основними ключовими елементами критичного мислення є: самостійність; етапність (починається з постановки  проблемного питання і подальшого визначення проблеми); переконливість аргументації; застосування певних прийомів, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; обґрунтованість (передбачається використання відповідних критеріїв - положень, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу) тощо [5].

 Рефлексуючи поняття критичного мислення на контекст  іноземної мови, як навчальної дисципліни, визначаємо такі особливості :

1. В ході навчання вчителем задається іншомовне середовище, інструкції до виконання дій також подаються іноземною мовою.
2. Навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними із використанням іншомовної лексики.
3. Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення
4. Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Слід враховувати той факт, що на уроках іноземної мови застосовується набір лексичних і граматичних конструкцій та одиниць. Учні мають орієнтуватися, або вміти здогадатися про те, що є не зовсім зрозумілим на перший погляд: не соромитися звернутися до вчителя, або до когось із учасників групи. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати  певні факти, робити висновки, вміти коректно відстоювати свою думку, позицію, тощо.
5. Учні мають бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони також можуть працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу.

Наразі маємо визначення чотирьох етапів формування критичного мислення учнів [3; 4].

Перший етап - актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.

Другий етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.

Третій етап - роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.

Четвертий етап - узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв'язання, з'ясування власних можливостей.

Розглянемо деякі  технології спрямовані на формування навичок критичного мислення на уроках іноземної мови. До основних із них належать такі:

1. Технологія критичного мислення "What's Your Rating?".

Ця технологія застосовується для оцінювання запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом поведінки, прийнятим у суспільстві. Учні, оцінюючи власні риси, звички, погляди порівнюють їх зі стандартами поведінки інших та позначають результат порівняння на шкалі цінностей.

2. Технологія критичного мислення "Priority Ladder".

Ця технологія використовується для зіставлення об'єктів чи явищ з метою визначення пріоритетів. Учням пропонується визначити власні пріоритети серед запропонованих цінностей і розташувати їх на відповідних щаблях.

3. Технологія критичного мислення "Human Bias Graph".

Ця технологія спрямована на виявлення можливого упередженого ставлення до запропонованих тверджень та оцінювання власних позицій. Учні визначаються щодо своїх позицій у запропонованих проблемних ситуаціях і відображають свою згоду чи незгоду з певними твердженнями на схемі.

4. Технологія критичного мислення "Milestones".

Ця технологія спрямована на визначення послідовності дій у процесі вирішення певної проблемної ситуації. Для цього учні вибудовують план вирішення проблеми крок за кроком, обґрунтовуючи обрану послідовність.

5. "Мозкова атака" - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.
6. Асоціювання - прийом навчання, який закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки для визначення зв'язків між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цей прийом передбачає визначення основного поняття, формування переліку додаткових понять, які мають прямий або асоціативний зв'язок із центральним поняттям, та встановлення зв'язків поміж усіма поняттями.

Використання цих та інших прийомів на уроках  іноземної мови створює можливості для формування в учнів навичок критичного мислення, які пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі

Література

1. Spector, J. Michael - de la Teja, Ileana. ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY. Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification. – Р.1.
2. Рижак Л. Університетська освіта в ХХІ сторіччі: філософсько-синергетичний аспект // Вісник Львів. ун-ту. Серія філос. – 2009. – Вип. 12. – C. 26-35.
3. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х: Основа, 2008. - 189 с.
4. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования ХХI века // Постметодика, №3 (35). – 2001. – С. 19-26.
5. Технології розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи вчителів. – Миколаїв: Наук.-метод. центр Упр. освіти Миколаївської міської ради, 2008. – 47 с. 
6. Mario Rinvolucri. Thinking patterns that effect our classroom. // Modern English Teacher. – Vol. 5. – N 3. – P. 39-43.
7. Sherman Jane. Sour own thoughts in your own words. // ELT Sournal. – 1995. – Vol. 47/1. – P. 190-198.
8. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. – К.: "Ленвінг", 1997. – Вип. 1 (3). – С. 19-53