Зацікав, щоб пізнати,
навчай, щоб уміти вчитися,
твори, щоб осмислити пізнання

В умовах модернізації системи освіти України стратегічним завданням, як зазначається в Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», є «відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян української держави, формування освіченої, творчої особистості» [4] 

Сучасні умови діяльності ЗЗСО висувають підвищені вимоги до організації розумової діяльності здобувачів освіти. Особливе значення відводиться  проблемі розвитку  пізнавальних інтересів.

Завдання сучасної географії, як навчального предмета  полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення.

На уроках географії, я використовую прийоми підвищення пізнавального інтересу здобувачів освіти, використовуючи різні форми, методи та прийоми навчання, що сприяють соціалізації дітей у сучасному освітньому просторі.

Основною метою на уроках географії   вважаю розвиток особистісних якостей здобувачів освіти, його здібностей, формування у школяра активної, творчої життєвої позиції. Такі уроки носять    величезний потенціал і зумовлють необхідність підготовки школярів до самостійної пізнавальної творчої діяльності, формуванню у них умінь і навичок ведення дослідницької роботи.

Навчання у сучасній школі  може стати основою для формування та розвитку критичного мислення здобувачів освіти  за умови відбору доцільних предметних методів та поєднання їх із інтерактивними технологіями навчання. Однією з них є технологія розвитку критичного мислення (ТРКМ).[5]

Інтерес до технології розвитку критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Критичне мислення сприяє переходу від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. На думку О.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення у цьому я переконалась особисто закінчивши курс «Основи критичного мислення» на платформі «Prometheus»є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства..[9]

Інноваційна значущість технології розвитку критичного мислення полягає у характері взаємовідносин всіх учасників освітньому процесу

• на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги та успіху;
• використовуються стилі спілкування і діяльності на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю;
• учитель не навчає, виховує та розвиває, а організовує їх діяльність і ненав’язливо, без категоричності та авторитарності співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними.

Мета технології розвитку критичного мислення — розвиток мисленнєвих навичок здобувачів освіти , які необхідні як у навчанні, так і в повсякденному житті; формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до аналізу та осмислення інформації, різних  сторін процесів і явищ, навчання та самовдосконалення, прийняття ефективних рішень[6].

Технологія розвитку критичного мислення  націлена на формування таких освітніх навичок:

• використовувати такі мисленнєві операції як аналіз, синтез, оцінювання в роботі з   різними    джерелами інформації;
• ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи різні джерела, структурувати, систематизувати та критично оцінювати її;
• ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей джерела інформації або ситуації;
• відрізняти факти від думок, виявляти спрямованість і необ'єктивність інформації;
• знаходити, розуміти і оцінювати аргументи в текстах і висловлюваннях інших людей;
• будувати власні аргументи й оцінювати їх, використовувати контраргументи і спростування;
• конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формах;
• брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію;
• брати на себе відповідальність;
• будувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми;
• приймати обґрунтовані, виважені рішення, а значить бути успішним.

Одним із найбільш дієвих засобів соціалізації здобувачів освіти  їх системи самоосвіта  у процесі вивчення географії. Даний засіб набуває особливе місце на уроках, тому що учень набуває основну частину знань під час особистої самостійної навчальної діяльності. Під самостійною навчальною роботою розумію будь-яку активну діяльність здобувачів освіти, спрямовану на досягнення певної мети за обмежений проміжок часу, з обов'язковою координацією діяльності вчителем.

Основними видами самостійних робіт, що відіграють значну роль у соціалізації особистості є :

1. Робота з підручником та іншими джерелами (отримання фундаментальних знань).
2. Тренувальні вправи (застосування знань та формування навичок).
3. Практичні роботи (закріплення навичок, формування вмінь).
4. Повідомлення (творче узагальнення та обробка матеріалу, уміння виділяти головне).

Систематичне використання самостійних робіт на сприяє  отриманню учнями глибоких і міцних знань із предмета, їх застосування в різних життєвих ситуаціях, формує активну життєву позицію, сприяє розширенню кругозору, формує всебічно розвинену особистість. За допомогою самостійних робіт виконуються такі важливі функції соціалізації як інформаційна, адаптаційна, діяльнісна.

Лепбук- це саморобна інтерактивна папка чи зошит, де збираються і яскраво оформлюються різноманітні пізнавальні матеріали з певної теми, що вивчається. Головна перевага лепбука в тому, що він створюється власноруч і оформлюється за власним смаком - з додаванням різноманітних рухливих деталей, кишеньок, конвертиків, міні-книжечок чи інших елементів. Це дозволяє структурувати інформацію, активно долучатися до освітнього  процесу і виявляти творчі здібності школярів. Завдяки цьому процес пізнання стає дійсно захопливим! Лепбук я використовую на узагальнюючих уроках 

Скрайбінг — це проста, але вельми необхідна річ, яку варто використовувати практично всюди не тільки в побудові шкільних занять, а й у повсякденному житті. Його суть полягає в тому, щоб візуалізувати інформацію, подану за допомогою малюнків. Тобто ілюструвати мову доповідача малюнками фломастерами, олівцями або ручками на білому фоні.

 Скрайбінг  використовую у 6 кл. під час аналізу   географічних  оболонок  Землі. Здобувачі освіти поєднують особливості кожної з них, розповідають чи пояснюють , що супроводжується паралельним створенням  схематичних малюнків, які відтворюють ключовий зміст сказаного. Завдяки  прийому можна, розповідаючи про будь-що, підкріплювати сказане графічно у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі.

Хмари слів– це візуальне відтворення списку слів, категорій чи міток на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації. Хмару слів можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні програми, посилання (https://worditout.com;   https://www.jasondavies.com/wordcloud/;  https://wordart.com).

Отже, можна зробити висновок, що  застосування інноваційних методів для візуалізації навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання, активізації навчальної та пізнавальної діяльності, формування і розвиток критичного і візуального мислення, зорового сприйняття, передачі знань та розпізнавання образів, підвищення візуальної грамотності та візуальної культури.

Для сучасного інформаційного суспільства, що швидко розвивається і ба­зується на сучасних технологіях, новіт­ні засоби інформації, здатні формувати громадську думку, активно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, а іноді й змінювати усе життя суспільства. Усе це потребує від здобувачів освіти здатності не лише орієнтуватися в інформаційних по­токах, а й відбирати та оцінювати усе, що надходить ззовні, потребує критичного мислення.

Тому очевидна надзвичайна важливість того, щоб здобувачі освіти  XXI століття вміли мислити критично. У цьому сенсі критичне мислення виступає як фундамент сучасної освітньої сис­теми. І вже сьогодні завдання оволодіння стратегіями і навичками критичного мислення визнано першочерговим у багатьох країнах світу.

На думку відомого американського психолога Д.Халперн, освіта, розрахована на перспективу, має забезпечити фор­мування в учнів двох основних груп умінь: швидко орієнтуватися у зростаючому потоці інформації та уміння осмислити і застосувати отриману інформацію. Це одне із завдань Нової української школи, яку ми розбудовуємо. А технологія розвитку критичного мислення є інноваційною, інтерактивною, актуальною і доцільною в освітньому  процесі та житті кожного з нас

Література

1. Андерсон Дж. Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
2. Богданова О.Ф. Шляхи розвитку пізнавального інтересу на уроках історії / О.Ф.Богданова // Історія тв. правознавство. – 2005. - №9. – С.2-4
3. Державна національна программа «Освіта» («Україна ХХІ століття»). –К.: Райдуга. -64с.
4. Інноваційний освітній проект «Когнітивна візуалізація знань: бачити - мислити - діяти, пізнання - самостійність - творчість, краса - добро - щастя» / Заг. і науч. ред. М.М. Манько. - М., 2008.
5. Козир В.М. Технологія розвитку критичного мислення  у навчальному процесі / В.М. Козир – Т.:2017
6. Колосова Н.С. Технологія формування критичного мислення на уроці географії. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.
7. Навчаємо мислити критично: пос. для вчителів / автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко. - Дніпро: ЛІРА, 2016. - 144 с.
8. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.- К.:А.П.Н., 2002.
9. 2 Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.