Актуальність та мета роботи в тому, що саме  життя  диктує  переважне  використання  тих  чи  інших  засобів,  форм та  методів  навчання.  Кожен  період  життя  ставить  перед  педагогами  свої  цілі  та  методи  їх  досягнення.  Сучасна  концепція  освіти  полягає  у  саморозвитку,  самовдосконаленні  особистості,  а  для  професійних  освітніх  закладів  ще  й  досягненню  професійної  компетентності. Таким  чином  і  з’являються  нові  сучасні  технології  навчання,  як  результат  пристосування  до  сучасного  життя,  яке  вносить  свої  корективи  у  навчальний процес.

Для  здійснення  міжпредметних, пізнавальних  зв’язків  необхідно    виявити  ці  зв’язки  в  навчальних  програмах,  встановити  їх  при  плануванні,  конкретно  реалізувати  у  навчальному  процесі.  Але  при  цьому  важливо  враховувати  їх  багаточисельність.  Коло міжпредметних  зв’язків  викладач  визначає  в  кожному  конкретному  випадку  з  урахуванням  їх  хронологічних  видів:  попередні,  супутні  (зв’язки  між  дисциплінами,  що  вивчаються  паралельно), наступні  або  перспективні. 

Для  успішного здійснення пізнавальних, міжпредметних зв’язків у кожному конкретному випадку  викладач  повинен  чітко  усвідомлювати, з  якою  метою  встановлюється  зв’язок  і  в  якій  формі  це  буде  зроблено.  Зокрема,  міжпредметні зв’язки можуть встановлюватись з метою глибшого  розуміння  навчального  матеріалу,  систематизації  та  узагальнення  знань,  формування  у учнів умінь  застосовувати  знання  даної  дисципліни під  час  вивчення  інших,  формування  світоглядних  висновків,  розвитку  інтересу  до  вивчення  дисциплін  природничого  циклу.  У  процесі  встановлення  міждисциплінарних зв’язків на занятті викладач може організувати різні  форми  роботи. [9].

Розвиваюча функція пізнавальних, міжпредметних зв’язків визначається їх роллю в розвитку системного і творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності і інтересу до пізнання природи і суспільства. Пізнавальні, міжпредметні зв’язки допомагають перебороти предметну інертність мислення і розширюють кругозір учнів.

Види пізнавальних, міжпредметних зв’язків у змісті навчання географії полягають у сукупності функцій зв’язків які реалізуються в процесі навчання тоді, коли вчитель географії здійснює все різноманіття їх видів. Розрізняють зв’язки внутрішньоциклові (зв’язок фізичної географії з природничими, а економічної і соціальної – із суспільними науками) і міжциклові (зв’язки географії з математикою, трудовим навчання та ін.). Види міжпредметних зв’язків діляться на на групи, виходячи із основних компонентів процесу навчання (змісту, методів, форм організації): змістово – інформаційні і організаційно – методичні.

Понятійні пізнавальні зв’язки – це розширення і поглиблення признаків предметних понять і формування понять, спільних для споріднених предметів (загальнопредметних). До загальнопредметних понять в курсах природничого циклу відносяться поняття теорії будови речовин – тіло, речовина, склад, молекула, будова, властивості, а також загальні поняття – явище, процес, енергія та інші. Ці поняття широко використовуються при вивченні різноманітних природних явищ і процесів. При цьому вони поглиблюються, конкретизуються на географічному матеріалі і набувають узагальненого, загальнонаукового характеру.

Використання пізнавальних, міжпредметних зв’язків – одне із найбільш складних методичних завдань вчителя географії. Воно вимагає знань змісту програм і підручників з інших предметів. Реалізація між предметних, пізнавальних зв’язків у практиці навчання передбачає співробітництво вчителя географії з вчителями фізики, хімії, біології, історії, економіки; відвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д. [2].

Вчитель географії з врахуванням загально шкільного плану навчально – методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації між предметних, пізнавальних зв’язків в курсах географії. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів:  Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково – популярної і методичної літератури; поурочне планування пізнавальних, міжпредметних зв’язків з використанням курсових і тематичних планів; розробка засобів і методичних прийомів реалізації пізнавальних, міжпредметних зв’язків на конкретних уроках; розробка методики підготовки і проведення комплексних форм організації навчання; розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення між предметних зв’язків в навчанні.

Пізнавальні, міжпредметні зв’язки з біологією та іншими предметами природничого циклу. З вивчення оболонок Землі починається в географії послідовне формування наукової картини світу. Оболонки нашої планети (літосфера, гідросфера, атмосфера, біосфера) тісно взаємодіють одна з одною, і їхня взаємодія формує найбільший природний комплекс нашої планети – географічну оболонку. В процесі їх розвитку в них відбуваються різноманітні фізичні, хімічні, біологічні явища і процеси, тому якісне засвоєння учнями курсу загальної фізичної географії неможливе без використаня міжпредметних зв’язків з курсами природознавства та біології [1, с.34-35].

Наприклад, під час вивчення теми «Гідросфера», можна опиратися на знання учнів, отримані при вивченні природознавства у п’ятому класі. Учням відомо про роль води у природі, кругообіг води, властивості води.

Знання, вміння і навички, отримані в курсі біології допоможуть учням краще зрозуміти основні закономірності географічної оболонки.

Мета використання пізнавальних, міжпредметних зв’язків з з біологією полягає у прищепленні учням почуття відповідальності за збереження різноманіття рослинного і тваринного світу на нашій планеті, розуміння того, що людина і природа повинні співіснувати в гармонії. Значна увага повинна приділятися екологічному вихованню [3, с.84].

Пізнавальні,  міжпредметні звязки з математикою. Важливе місце у загальній фізичній географії належить розв’язуванню математичних задач. Так, у шостому класі при вивченні теми «Атмосфера», учням пропонуються такі завдання: визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22⁰С; тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту вершини гори; визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18⁰С; скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?; відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.;

Висновок. Проаналізувавши вивчену тему, на основі сучасної  концепції  освіти, яка полягає  у  саморозвитку,  самовдосконаленні  особистості  освітніх  закладів  ще  й  досягненню  професійної  компетентності на уроках географії доцільно використовувати міжпредметні зв’язки починаючи з викладання предмету 5 -6 класів та в подальшому вивченні. Кожен  навчальний  заклад,  кожен  окремо  взятий  викладач  шукає свій  шлях  досягнення  мети,  долаючи  ряд  найскладніших  проблем:  недосконалість  навчальних  програм,  їх  часта  зміна,  відсутність демонстраційного  матеріалу,  приладів  та  реактивів. Таким  чином  і  з’являються  нові  сучасні  технології  навчання,  як  результат  пристосування  до  сучасного  життя,  яке  вносить  свої  корективи  у  навчальний процес. В результаті відбувається поступовий процес  реформування  та  демократизації  освіти,  що  відповідає  усім  змінам  у  нашому  суспільстві.

Література

1. Біда О. Міжпредметні зв’язки  природознавчих дисциплін початкової і основної школи. //Біологія і хімія в школі.-2001.-№3.-с.34-35.
2. Богданов К.Ю. Физик в гостях у биолога. – М.: Наука. Гл. Ред.. физ.-мат. лит., 1986.- 144с.
3. Гадюк Т.В. Біологія. Хімія. Географія.(Інтегровані заняття). – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 84с.
4. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные  связи  в  современной  школе.  М.: Педагогіка, 1981.
5. Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи   в  обучении географи, биологии. М.: Просвещение, 
6. Максимова В. Н. Межпредметные связи   в  обучении   и  воспитании  учащихся.  //Біологія  в  школе. -1981. №1- с.36-40.
7. Несынов Е.П. Живое глазами химика. Киев, наукова думка, 1981. – 148с.
8. Павлюченков Є. М. Організація методичної роботи. Харків. Видавнича група «Основа» 2005.
9. Фёдорова В.Н., Кирюшкин Д.М. Межпредметные связи. М.: Педагогика, 1979.
10. Чухрай Е.С. Молекула, жизнь, организм: Кн.. для внеклас. Чтения. 8 – 10 кл. – М.: Просвещение, 1981. – 160с.
11. Шерстнев М.П., Комаров О.С. Химия и биология нуклеиновых кислот: Кн.. для учащихся 10-11 кл. сред. Шк..- М.: Просвещение, 1990. – 1