Сучасний світ характеризується стрімким соціальним, технологічним та політичним розвитком і потребує від людини здатності робити духовно-моральний вибір, мобільності та відповідальності в прийнятті рішень, уміння ефективно спілкуватися та бути успішним. Проблема формування творчої компетентності в наш час актуалізується. Тому багато уваги приділяється розвитку художньо-творчих здібностей дітей, їх потреби в духовному самовираженні та формуванні мистецьких компетентностей.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал до роздумів, можливість виявити ініціативу, самостійність, потребують розумового напруження, критичного мислення, винахідливості, творчого підходу. Особливість роботи вчителя полягає в необхідності створення педагогічних умов для пробудження й активізації в дітей творчих імпульсів, сприяння розвитку їх творчих здібностей, самовираженню. Надання можливості вільного вибору творчих дій у практичній діяльності: спів, гра на музичних інструментах, імпровізація, художньо-драматична інтерпретація, складання віршів, казок, малювання, ліплення, зумовлює зростання дітей як особистостей.

Використання проєктної технології навчання на уроках мистецтва є сьогодні на часі.

Метод проектів – одна з найперспективніших складових сучасного навчального процесу, який спрямований на розвиток основних освітніх компетентностей учнів, їхньої здатності до саморозвитку та самонавчання. Адже в оптимально змодельованому освітньому середовищі створюється комфортний психологічний клімат; учні налаштовуються на активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи; забезпечується розвиток особистості, формування таких властивостей як самостійність, швидкість, гнучкість, вміння критично мислити. Як результат діяльності – розвинена художня уява дітей, здатність до адекватного сприйняття витворів мистецтва за допомогою освоєння мови мистецтва, сформовані навички художньо-практичної діяльності; здатність аналізувати й синтезувати, уміння узагальнювати й бачити цілісну картину світу в його художніх образах.

Проєктна технологія навчання базується на підході «дитиноцентризм», який робить освіту активною, полегшує засвоєння матеріалу, процес навчання стає більш усвідомленим, а відтак й більш ефективним. Завдячуючи впровадженню даної технології на уроках мистецтва, з'являється можливість на високому рівні якості проводити «нестандартні» уроки. Технологія проєктного навчання – це створення ситуації спільної творчої (продуктивної) діяльності вчителя та учнів, у якій відбувається не лише процес пошуку знань, але й взаємодії особистостей.

Ідея проєктного навчання виникла на початку XX століття (Дж. Дьюї, У.Х. Кілпатрик), але була витіснена з поля вітчизняної педагогіки. У той же час у школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів вона набула широкого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв’язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів.

В умовах модернізації української освіти виникає потреба в розвитку успішної особистості - активної, творчої, естетично розвинутої. Комплекс проблем із формування творчої активності висвічують у своїх працях Г.Арзямов, Б.Брилін, О.Дем’янчук, Л.Масол, О.Рудницька, О. Пометун.

Нове покоління, що зростає в епоху інформації, потребує принципово нових рішень у навчанні. Використання інформаційних технологій сприяє формуванню інтегрованих, спеціалізованих знань та вмінь, розвитку творчих компетентностей. Досвід роботи з інтеграції уроків мистецтва з комп’ютерними технологіями засвідчує, що таке навчання є прогресивним, діяльнісним, відповідає сучасній концепції реформування освіти. «Творчість – це найвища форма активності свідомості людини» [7, с. 5], тому вчитель організовує роботу учнів за творчими завданнями, виконання яких сприяє розвитку ритмічного відчуття, ладового, звуковисотного й інтонаційного слуху; художньо-образних уявлень і виконавських здібностей учнів. Прикладом є такі завдання: «Піктограма настрою», «Музичний портрет», «Незакінчене речення», «Мікрофон», «Міні-портрет». У світі сучасної інтерпретації музичних творів важливим методом розвитку творчої уяви дітей є метод порівняння - творів одного автора з метою усвідомлення особливостей стилю композитора; творів однієї тематики у творчості різних композиторів із метою виявлення загальних рис; творів різних композиторів однієї епохи з метою узагальнення рис епохи; контрастних творів. Звертаючи увагу на забезпечення практичної спрямованості уроків мистецтва, доцільно використовувати випереджальні завдання, залучаючи учнів до створення мультимедійних презентацій, слайд-шоу, які вони демонструють на уроці.

Розвитку мистецьких компетентностей учнів на уроках сприяє упровадження технології проєктного навчання, яка створює передумови для творчої самореалізації школярів, підвищує навчальну мотивацію, посилює практичну значущість отриманих знань та умінь. У процесі пошуково-дослідницької діяльності формується вміння учнів працювати в групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника); розвиваються комунікативні навички успішної особистості. Провідним є особистісно-орієнтований підхід, який реалізується в роботі зі створення індивідуального учнівського проєкту.

Діяльність учнів над інформаційним проєктом здійснюється за наступним алгоритмом: визначення цілей, основних джерел інформації (друковані тексти, інтерв’ю, «мозковий штурм»), обробка даних, висновки, подання результату в формі доповіді, повідомлення, оформлення «сторінки альбому». Із практики роботи виявлено, що улюбленим видом творчої діяльності учнів є мультимедійна презентація, бо візуальний ряд дозволяє швидше і глибше сприймати поданий матеріал. Формуючи мистецьку компетентність учнів, педагог спонукає їх до реалізації таких творчих проектів, які характеризуються нестандартним підходом до вирішення проблеми та оформлення результатів: міні-твір, твір-літопис, сценарій свята, газета, афіша, буклет, плакат, малюнок, поробка. Уведення наскрізних змістовних ліній сприяє формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиває здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях. Особлива цінність методу – в сприянні інтеграції знань із різних галузей науки, техніки, мистецтва.

Уроки сьогодення мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Технологія проєктного навчання спонукає до дотримання певних вимог її реалізації, а саме:

1) проблема проєкту для всього класу повинна бути одна, а шляхи її реалізації в кожній групі різні; можливе одночасне виконання учнями  різних міні-проєктів за однією загальною темою;
2)  проєкт повинен виконувати культурологічну функцію, бути освітньо значущим для учнів;
3) робота над проєктом має пошуково-дослідницький та творчий характер;
4) проєкт завчасно планується, але в процесі виконання може змінюватися;
5) проєкт має педагогічне значення: учні набувають знань, будують стосунки, опановують необхідні способи мислення і дії;
7)  проєкт повинен бути реалістичним, орієнтованим на ресурси, які має в своєму розпорядженні заклад освіти;
8)  обов’язковим елементом є творчий, інтелектуальний чи матеріальний продукт із реалізації проблеми.

Під час роботи над проєктом учні повинні усвідомлювати актуальність проблеми (для чого цей проєкт створений), бачити кінцевий результат (вид та форма творчого продукту), прогнозувати майбутню реалізацію проєкту.

Застосування технології проєктного навчання висуває певні вимоги до структури уроків мистецтва, яка реалізується певними етапами.

Організаційний етап має на меті сприяти організації уваги й підготовки учнів до заняття (привітання, побажання хорошого настрою). Етап займає не більше двох хвилин часу, але психологічно спрямовує учнів на активний процес розумової діяльності. На етапі актуалізації вчитель сприяє відтворенню знань, умінь, навичок, життєвого досвіду учнів, тим самим перевіряючи готовність до сприйняття нового матеріалу. Використовуються методи й прийоми інтерактивного навчання «мозковий штурм», «мистецький диктант», «бліц-опитування», «мікрофон», фронтальна бесіда, «ключові слова», «асоціативний кущ». Зіткнення учнів із проблемою, визначення завдань проєкту, висловлення первинних гіпотез щодо розв’язання, формують мотиваційний етап діяльності. Етап планування діяльності є найважливішим. Саме на цьому етапі вчитель корегує визначені учнями завдання проєкту; планується робота в групах, розподіляються обов’язки між учасниками, обговорюються запропоновані результати проєкту та їх оформлення. Робота над висунутими гіпотезами проводиться на інформаційно-операційному етапі, який передбачає опрацювання різних джерел інформації (підручники, довідники, Інтернет-ресурси, електронні засоби навчання), проведення певних досліджень. На цьому етапі учитель виступає як фасилітатор, який координує та скеровує діяльність учасників проєкту. На етапі оформлення результатів проєкту педагог вивчає пропозиції учнів щодо оформлення творчого інтелектуального продукту, висловлює власні пропозиції. Школярі оформлюють проєкт. Опрацьовані матеріали презентуються у вигляді буклету, плаката, лепбука, художнього альбому, статті до шкільної газети, фотолітопису, слайд-шоу, комп’ютерної презентації, відеоролика. На рефлексивно-оцінювальному етапі учні демонструють отриманий результат. Підводячи підсумок співпраці над проєктом, учитель разом з учнями проводить аналіз та оцінку діяльності; порівнює отримані результати проєкту з тими, що планувалися; робить висновки та надає пропозиції.

Використання проектної технології навчання відбувається тільки завдяки постійній, активній взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Це співнавчання, взаємонавчання, де і вчитель, і учень є рівнозначними суб’єктами освіти. Завдяки даній технології розвиваються навички роботи учнів у команді, комунікативні навички щодо висловлення власних думок; формується вміння робити аналіз творів мистецтва, виробляється активна позиція щодо життєвих цінностей; виховується художньо-естетичний смак.

Література

1. Василенко Е. Шляхи застосування комп’ютерних технологій на уроках музичного мистецтва / Е. Василенко//Мистецтво в школі. – 2010. – № 1. С. 3-5.
2. Гризоглазова Т. Застосування мультимедійних технологій у проектній діяльності підлітків на уроках музичного мистецтва / Т. Гризоглазова //Мистецтво та освіта. – 2012. – № 4. С. 25- 28.
3. Заровська Г. Уроки музики у світі інформаційних технологій / Г. Заровська //Мистецтво та освіта. – 2010. – № 1. С. 26-28.
4. Лопухіна Т. Технології навчання, виховання та розвитку дітей: навчально-методичний посібник/Т. В. Лопухіна, О.О. Стягунова. – Донецьк: Каштан, 2010.
5. Орлова Є. Нестандартні уроки художньо-естетичного циклу. 5-9 класи. –Х. Вид група «Основа», 2018. – 222.
6. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання, 2017. – 95.
7. Сєрих Л. Мистецтво. Конспекти уроків. Серія «Інтерактивний урок»/ Видавництво «Ранок», 2018. – 287.
8. Сєркова Н. «Інноваційні форми роботи з учнями на уроках мистецтва»/ Мистецтво в школі № 9 (117), вересень 2018.