Основою  всебічного розвитку особистості є діяльність, де розвиваються нахили та творчі задатки людини, розкриваються здібності, інтереси, самостійність, активність, винахідливість. Оптимальною для розвитку дитини є така діяльність, яка створює умови для дитячої творчості. «Творчість дітей – глибоко своєрідна сфера їхнього духовного життя, самовираження і самоутвердження, в  якому яскраво виявляється індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можливо охопити якимись правилами, єдиними і обов’язковими для всіх», - писав В.О.Сухомлинський.

Дитяча творчість – це  діяльність дитини, у процесі якої вона створює якісно нові для самої себе цінності. Ці цінності мають суспільне значення, тому що необхідні для всебічного розвитку дитини і, як наслідок, для розвитку суспільства. Інколи діти створюють речі, які мають справжню естетичну цінність, є творами мистецтва.  Сьогодні учень має навчатися самостійно, а вчитель – надавати йому матеріали для навчання, керувати навчальним процесом. Тому головним питанням є опанування учнями вмінь та навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій.

Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до методу проєктів  як провідного засобу розвитку і навчання учнів. Це дає можливість формування у них здатність до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

Зміст Нової навчальної програми  орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей. Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня. 

Як  активізувати  пізнавальну  діяльність  учнів  на  уроці, привити  інтерес  до  трудового  навчання?  Це  питання  тривалий  час  турбувало  мене.  І я почала  шукати  методи та форми  викладання  предмета, працюючи  над питанням «Розвиток творчих  здібностей та використання інноваційних технологій  на   уроках  трудового навчання».

Дослідження  проведені  мною  довели,  що  учні    запам’ятовують  лише 20%   матеріалу,  якщо  він  подається  вербально.  Якщо я застосовую  особистий  показ  виконання  операцій, цей відсоток  зростає  до 45 -60%.  Максимальний  відсоток  запам’ятовування  досягається  в  процесі  дискусій,  пошуків та практичної  роботи   і  становить 75-80 %. Тому  на  своїх  уроках    найбільше  використовую  проблемно-пошуковий,   навчально-дослідницький  методи.                                             

Дуже зручно планувати  не  окремі  уроки,  а весь проєкт. Спочатку  намагаюся оглянути  всю  тему відразу, визначаю змістове навантаження  уроків,  стараюся  передбачити   узгодження   різних  форм,  можливості   повторення  і  закріплення   матеріалу,  попередньої  підготовки  учнів  до  засвоєння нового. В своїй роботі застосовую метод проєктів, який орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову)  і розрахований на певну кількість уроків.

В основі методу проєктів лежать:

– розвиток пізнавальних умінь та навичок учнів;
– уміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі;
– уміння самостійно конструювати свої знання;
– уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;
– уміння критично мислити.

Наголошую, що особливістю сучасного уроку праці та технологій є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям, але й підготовка їх до сучасного життя, формування цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху.

Урок з використанням інформаційних технологій наочний, барвистий, інформативний, інтерактивний, він економить час вчителя і учня. Такий урок дозволяє учневі працювати в своєму темпі, а вчителеві дає можливість оперативно проконтролювати і оцінити результати навчання, наочно показати практичні цінності робіт, скомпонувати кілька розрізнених видів творчості в одну гармонійну картину (наприклад: вишивку та інші види декоративно-ужиткового мистецтва ми з дітьми подаємо в одному інтер’єрі, а роботи місцевих майстрів виставляємо на Майстер-класах тощо).

Підсумовуючи урок, спільно з учнями роблю аналіз виконаної роботи, разом проводимо економічні розрахунки, звертаємо увагу на технологію виготовлення виробу, його художнє оформлення (дизайн). Від розробки ідеї і до презентації готового виробу в творчому процесі залучаю кожного учня. Тому такі уроки набувають  інтерактивного вигляду. 

Проєкт «Технологія  виготовлення  швейних  виробів» у 7,8,9 класах   передбачає  набуття  учнями    необхідних  знань,  умінь,  навичок  із  виготовлення  поясних,  плечових  виробів, а саме: різноманітних спідниць, шортів, штанів, жилетів, тунік тощо. Практичний  досвід  показує,  що неможливо розглянути всі  варіанти  обробки  вузлів, які  використовуються  в  сучасній  швейній  галузі.  На  це  впливає  багато  факторів: смакові уподобання, постійна  зміна  настроїв  моди, розширення  асортименту  матеріалів  для  одягу,  їх  властивостей,  призначення  одягу, використання  сучасних оздоблювальних   матеріалів.

Тому    постає  завдання  навчити  учнів  самостійно  вибирати  оптимальний   спосіб  обробки. Такі  знання  дозволяють  учням  вивчати  та  засвоювати  більше  необхідної  інформації  та  вибирати  потрібний  спосіб  обробки  для  кожного  конкретного  випадку,  враховуючи  всі  технологічні  вимоги,  властивості  матеріалів,  можливість   використання  обладнання.                                                                                                                                         Проєкт дитини повинен мати завершену  форму.  Щоб досягнути бажаного результату  можна  провести  урок – дослідження,  а  під  час  кінцевої роботи  провести  «КВК», « Брейн-ринг», які  охоплюють  велику  кількість  учасників. Уроки  проводяться  у  формі  змагань  між  командами.  На  різних  етапах  уроку  намагаюся застосовувати  інтерактивні  технології  в  навчанні, які допомагають створити  атмосферу  творчої  невимушеності  й  допомагають  кожній  дитині  виявити   свої  можливості. Також це може бути «Симпозіум», «Інтерв'ю», « Карусель», « Робота  в  парах» тощо. 

Процес  навчання  -  не  автоматичне   вкладання  навчального  матеріалу  в  голову  учня.  Він  потребує  напруженої  розумової та практичної роботи  дитини,  її  власної  активної  участі  в  цьому  процесі.  Пояснення  і  демонстрація  самі  по  собі  ніколи  не  дадуть  справжніх  стійких  знань.  Цього  можна  досягти  лише  за  допомогою  активного  навчання.  

Наприклад,  в роботі над  проєктом  «Технологія  приготування  фруктових салатів»,    використовую  метод  «Коло  ідей»,  який  дає  змогу  учням  висловлювати  свою  точку  зору,  позицію, ідею,  втягнутися  в  дискусію. При  актуалізації   опорних  знань  та  при  закріпленні   матеріалу   використовую  «Мозковий штурм», «Мікрофон».

В.О.Сухомлинський   наголошував, що  треба «вчити  дітей  відчувати  красу, виховувати  розум  і  дар  бачення  заповідних  таємниць».

На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, велике і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності.

Я розумію, що найважливіше завдання розвитку творчих здібностей – навчити дитину бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність і на основі цього утверджувати прекрасне в собі. «Дати людині щастя улюбленої  праці – це значить допомогти їй знайти серед безліч життєвих доріг ту, на якій найяскравіше розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності її особистості»,- говорив В.О.Сухомлинський.

Підсумовуючи, хочу наголосити, що  вчитель - це людина, яка сіє добре, мудре, вічне. Людина, яка зупиняється на досягнутому, завжди знаходиться  в пошуку нових педагогічних ідей, удосконалює свою професійну майстерність, бо талановитими не народжуються – ними стають.

Література

1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2019/2020 навчальному році. Трудове навчання та технології.
2. Кава Л.Г. Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання. Жидачівська гімназія, 2013р.- 35с.
3. Новий Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
4. Сухомлинський, В. О. Народження громадянина / В.О.Сухомлинський. – вибр. тв. в 5 т. – К. : Рад. шк., 1977. – 390 с.