Актуальність. Сучасне суспільство ставить перед освітою важливі завдан-ня. На сьогодні випускник повинен не просто мати визначений багаж знань, він повинен уміти гнучко адаптуватися до викликів мінливого світу, вміти гра-мотно працювати з інформацією, самостійно та творчо мислити, висувати нові ідеї. Учень повинен стати головною фігурою освітнього процесу: діючою, активною, відкритою до пізнання нового. За цих умов для мене головна ціль навчання полягає тому, щоб зробити учня здатним розвиватися самостійно.

Мета. Згідно вимог до сучасної освіти, вміння вчитися проголошено як обов’язкову умову для навчання впродовж життя. Тому я, як вчитель предметник, визначила своїм першочерговим завданням – розвивати в учнів ключову компетентність «Вміння вчитися».

Основний текст. Всім відомо, що інформаційний обмін між учасниками освітнього процесу відбувається в основному у вербальній та знаковій формах. Очевидно, що за таких умов у виграші учні з високим рівнем розвитку вербального і математичного інтелекту. Кінестетики, візуали, учні з розвинутими просторовими здібностями опиняються у явному програші, і вони швидко перетворюються на невстигаючих. Тому завдання педагога ускладнюється: як навчити вчитись всіх здобувачів освіти?

У зв’язку з цим пріоритетною ціллю навчання повинно  стати не просто накопичення учнем певної сукупності знань, умінь навичок, але і підготовка його як самостійного суб’єкта освітньої діяльності. Для успішної реалізації даної цілі, потрібно  вводити у практичну діяльність такі форми навчання, які дозволять «розбудити» приховану в кожній дитині жагу до знань.

Із основоположних принципів особистісно орієнтованого навчання особливо значимим є принцип природовідповідності [1]. Вирішуючи для себе питання «У якій формі подання є найбільша концентрація інформації? Як змусити ліву півкулю головного мозку працювати разом з правою? Як зробити складне простим і візуально доступним?», я відшукала, на мою думку, ефективний візуальний засіб передачі знань, який  забезпечує і стимулює виконання психічно-пізнавальних процесів (сприйняття, запам’ятовування, відтворення) на високому рівні і активізує процес навчання. Це технологія MindMaping — візуальне подання інформації, що полягає у поєднанні тексту та графіки асоціативними зв’язками. Це ефективний візуальний засіб передачі знань, активізації  процесу навчання, який забезпечує і стимулює виконання психічно-пізнавальних процесів (сприйняття, запам’ятовування, відтворення) на високому рівні. Також це цілісний інструмент мислення, який допомагає поєднати елементи логічного та образного мислення, тим самим залучити до роботи обидві півкулі головного мозку Даний метод називають «швейцарським армійським ножем для мозку», оскільки, він є багатофункціональним і може бути застосований у різних  сферах діяльності.

Автор методу інтелект-карт Тоні Б’юзен у своїй книзі  «Супермислення» (1974р.) ставив ряд питань, щоб знайти причини недосконалої роботи мозку. Одне з них «Як навчитися вчитися?». Психолог, досліджуючи мисленнєву систему, винайшов чудовий спосіб як нам допомогти своєму мозку замість, того щоб боротися з собою. Б’юзен запропонував відмовитися від лінійних текстових записів на користь радіантного просторового запису, характерного для довготривалої пам’яті [2].

Практичним додатком концепції радіантного мислення  є метод інтелект-карт. Даний метод називають «швейцарським армійським ножем для мозку», оскільки, він є багатофункціональним засобом, що поєднує логіку  та креативність, відкриває нестандартні способи мислення, висуває нові ідеї  та бачення розв’язання проблеми, може бути застосований у різних  професійних сферах та навіть в особистих. Тому, на мою думку,  ментальні карти є одним із корисних інструментів, який допоможе підготувати школярів до самостійного дорослого життя в сучасному світі.

Щоб учні створювали якісні інтелект-карти, звертаю їхню увагу на істотні риси таких карт.  Основні принципи Інтелект-карт:

• Ключові слова.Кожне слово має свій спектр асоціацій
• Гілки вказують на зв’язки між поняттями
• Зображення. Підкріплюючі зображення заміняють до 100 слів
• Кольори. Впливають на емоційну сферу та підвищують рівень запам’ятовування, активізують креативне мислення [3].

Для досягнення навчальних результатів, я впроваджую технологію карт знань у різних формах роботи на уроці. А саме, як візуальний засіб для мозкового штурму, конспектування текстових матеріалів, аналізу проблемної теми, планування, прийняття рішень, представлення теми повністю, наочно і зрозуміло, написання доповіді, реферату, науково-дослідницької роботи, підготовки проекту, презентації.

Слід зауважити, що розробляти карти можна і індивідуальні. Але щоб розвинути наскрізні вміння: робота в команді, уміння доносити думку, логічний захист позиції, я залучаю учнів і до колективної розробки ментальних карт.

Доречним є  застосування методу інтелект - карт на різних типах уроків:

• під час уроку вивчення нового матеріалу застосування цих карт допомагає мені донести до учнів чітке узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається; знижується ризик неправильної інтерпретації важливих понять; в подальшому підготовлені ментальні карти можуть бути використані при підготовці до уроку, контрольної роботи, екзамену;
• для уроку закріплення матеріалу використовую карти розуму, як засіб візуалізації ключових понять та узагальнення їх взаємозв’язків;
• під час уроку узагальнення матеріалу готові ментальні карти дають можливість дітям швидко та якісно пригадати матеріал, узагальнити та систематизувати знання;
• використовуючи технологію MindMaping у проектній діяльності,  школярі ефективно планують роботу над проектом, здійснюють розподіл ролей між учасниками проекту, вибудовують стратегію виконання завдання;
• навчаючись за технологією випереджального навчання або «Перевернутий клас», учні розробляють карти знань для самоопрацювання навчального матеріалу при підготовці до заняття.

Спираючись на власний досвід застосування на уроках технології MindMaping, я вибудувала та дотримуюсь наступного алгоритму впровадження ментальних карт в освітній процес:

На мою думку, із переваг використання інтелект-карт є їх інформаційна ємність, універсальність та інтегративність. А процес встановлення зв’язків між відомими поняттями і новими, спричиняє виникненню структури нового знання.

Оскільки, технологія MindMaping базується на закономірностях нашого мислення та покликана його розвинути, я вирішила синтезувати її принципи із рівнями мислення таксономії Блума. У результаті я розробила та дію згідно таких рекомендацій використання карт знань на різних етапах таксономії Блума:

Висновки. Як показує досвід, розробка ментальних карт викликає зацікавленість в школярів. Узагальнюючи спостереження за учнівською діяльністю на уроках, можу стверджувати, що під час роботи з ментальними картами діти, опрацьовуючи та структуруючи великі об’єми інформації, задіюють мисленнєві навички не тільки низького, а й високого рівня, і тому школярі набувають:

• вміння осмислено вивчити матеріал, виділяючи у ньому головне та відкидаючи другорядне;
• вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
• уміння формулювати висновки;
• вміння складати план дій, самостійного прийняття рішень.

Таким чином в учнів простежується чітке вибудовування алгоритму здобуття нових знань та розвиток усіх компонент ключової компетентності «Уміння вчитись».

Щоб уникнути труднощів під час застосування карт знань, їх варто вводити в практику поступово. Також намагатись доцільно підбирати завдання, форми роботи на уроці, програмне забезпечення.  Хочу наголосити на тому, що інтелект карти не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні

Література

1. Чепка О. В. Особистісно орієнтований підхід у підготовці майбутнього вчителя Педагогіка - Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка  [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/18475-osobistisno-oriyentovanij-pidxid-u-pidgotovci-majbutnogo-vchitelya.html], вільний. – Назва з екрану.
2. Б’юзен Т. і Б. - Супермислення/Пер. с англ. Е. А. Самсонов;— 2-е вид.— Мн.: ООО «Попурри», 2003.— 304 с. [Електронний ресурс].–Режим доступу:http://socialorthodox.info/materials/5_3_byuzen_t_byuzen_b_supermyshlenie.pdf
3. В.В. Машкіна. Використання ментальних карт як інноваційних засобів викладання географії // Збірник наукових праць. – Харків, 2012 . – Випуск 16 – с.72-76.