Наш заклад дошкільної освіти (ясла-садок комбінованого типу) «Світлячок» працює за спадщиною видатного педагога Софії Русової.  С.Ф.Русова стала частиною української історії як видатний педагог, автор концепції національного виховання.

Педагогічний колектив нашого закладу бачить істину національного виховання в любові до рідної мови, народних звичаїв та традицій. Через національне виховання засвоюються моральні та духовні цінності, які так добре закладені в усній народній творчості, зокрема, в народній пісні.

Вже багато років в нашому закладі існує вокальний ансамбль педагогів «Оріяночка», який допомагає дітям знайомитись з народною пісенною творчістю, а також приймає участь у всіх народних святах та обрядах, що проходять в дитячому садку.

Одним із найулюбленіших обрядів став для нашого закладу обряд «Закосичення»,  чудове родинне свято для вихованців та батьків старших груп. Багато років тому вперше в нашому закладі  провела  цей обряд  я. До цих пір, здається,  пам’ятаю кожен момент того дійства і ті емоції, які переживали діти та батьки. Тож зараз я пропоную  сценарій цього обряду для дитячого садка.

Обухівщина знаменита талановитими земляками: поетами, художниками, письменниками, народними майстрами. Серед них найяскравіший талант А.Малишка, автора слів пісні-візитівки України «Пісні про рушник».

А для нашого обряду  була написана пісня «Заплітала мама донечці косу». ЇЇ автори – поет Олександр Хмельовський та Микола Рябошапка, які проживають у нашому місті.

Хід

(Хата. Господиня і дівчинка вишивають)

Господиня  співає пісню «Я в садочку сиділа»

Господиня (бабуся):  - Чого ти, Оленко, у вікна заглядаєш?
Напевно, гостей, ти якихось чекаєш.

Дівчинка:  - Бабусю рідненька, до нашої хати
Сьогодні зберуться з садочка малята.
Малята, бабусю, самі не прийдуть,
Вони своїх мам і татусів приведуть.

(Стукіт в двері. Бабуся підходить, відчиняє)

Бабуся: - Заходьте, заходьте до нашої хати,
Заходьте, дорослі, заходьте, малята.

Дитина:  - З проханням до вас завітали, щоб про обряд «Закосичення» ви нам розказали.

Батьки: - Та спочатку прийміть наші гостинці.

Батько: - Даруєм вам ці квіти, щоб діточкам було весело жити.

Мати:  - Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми не було суперечки.

Мати: - А принесли ми вам в дарунок мішечок вівса, щоб родина була здорова уся.

Батько: - Дарую вам підкову на щастя.

Мати: - Даруєм хліб і сіль, щоб все велося  у вас добре.

Бабуся: - Щира дяка за ваші побажання і щедрі дарунки. Проходьте, гості дорогі до хати. (Всі сідають). Та щоб розмова була теплою та  доброю – засвітимо свічку. (засвічує)

• Мої дорогенькі. сьогодні в нас родинне свято першого закосичення. А ось його історія.

Була в родині дівчинка. Доки малою була, тільки й турбот, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й діла, що рости здоровою, набиратися розуму й досвіду, вчитися жити серед людей, спілкуватися з ними. І як одна з ознак цього безтурботного періоду життя – вільне розпущене волосся, прикрашене віночком. Підростало дівчатко і настав час ставати помічницею. Їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ, турбот. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було підбирати його, а точніше – заплітати. Та не міг наш народ не відзначити такі події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення, дуже важливий для духовного розвитку кожної дівчинки 5 – 7 років.

Виросла і моя внучка Оленка – час її закосичувати, щоб помічницею була для родини, щоб до справжнього діла ставала.

Тож почнемо закосичення.

Бабуся: -  Чи жінки до нас прийшли?

Жінки (учасниці ансамблю «Оріяночка» ЗДО) – Так, прийшли.

Бабуся: - Чи новий гребінчик принесли?

Жінки: - Так, принесли.

Бабуся: - А матуся про донечку дбала?

Жінки: -Дбала.

Бабуся: - Рушничок до свята вишивала?

Жінки: - Вишивала.

Бабуся: - Іди ж, Оленко, вибирай, котра з жінок буде тебе заплітати, та спочатку до матусі йди дозволу питати.

Оленка: Благослови, мати, косу заплітати,
Косу заплітати, у стрічку вбирати,
Щоб виросла довга, густа та красива
І раніш своїх годочків, щоб не була сива.

Мати: - Благословляю.

(Мати дає жінці вишитий рушник та застеляє рушником стілець і запрошує Оленку сісти. Жінка заплітає косу Оленці)

Пісня «Ой надворі терен тешуть»

(Оленці прикрашають коси білими стрічками, одягають віночок, дарують гребінець, стрічки. Оленка відносить подарунок матері та рідним).

Бабуся: - А що дівчата-малята, чи хочеться й вам вже коси заплітати?

Дівчатка: -Так.

Бабуся: -Та перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися наші дівчатка чогось, чи й справді подорослішали? Чи вміють вони, наприклад, співати й танцювати?

Пісня-гра «Подоляночка»

Гра з дівчатками «Зваримо борщ»  (відібрати все, що треба для приготування борщу)

Бабуся: - Молодці, дівчатка, можна і вас вже закосичувати. Йдіть до мене, будь ласка, і зробим маленьке коло.

(Під музику дівчатка стають в коло)

• А закосичуватимуть вас ваші матусі. Бо хто ж, як не матінка рідна, благословляє на добре, щире життя у достатку і праці, напучує на добре ставлення до людей? Тож ставайте, дорогі матусі, у велике коло за своїми дітками, закосичимо дівчаток.

Матусі заплітають донькам коси, промовляючи:

Плетися коса, розумнішай голова,
Родися краса, добрішай душа.

Пісня «Заплітала мати донечці косу» сл.Хмельовського,

муз М.Рябошапки (виконує ансамбль педагогів ДНЗ «Світлячок» «Оріяночка») (Додаток)

Бабуся: - А тепер, матінки, візьміться за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок від усякого лиха, напасті, щоб відвернути від них нудьгу і страждання. Поцілуйте своїх донечок, привітайте з важливою подією.

Бабуся: - За звичаєм зараз дівчаток привітають хлопці.

Хлопчик: (дарує намисто, тягне дівчинку за косу)

• Рости коса до пояса, від пояса до п`яти,
  Щоб була така, як ти.

2  хлопчик:   Мені хотілось стати дівчатком хоч на день,
Чудові коси мати, лялькам співать пісень.
Які ж бо довгі коси у кожної із них,
Утерти можна носа, в красунь нема таких.

Мені хоч невеличкі аби…ну дві косички,
Та два чудові бантики, і вся ж тут романтика.
Ні, краще бути хлопчиком, захисником дівчат,
Гарнесеньким молодчиком, всіх захищати підряд.

Хлопці виходять на середину залу і співають пісню «Виходьте, дівчата»

Танок український.

Бабуся: : - А зараз дорогі дівчата та матусі я дам вам поради, щоб волосся було здоровим і красивим.

1. Щоб волосся було здоровим, не треба часто його мити. Довге волосся миють рідше. ніж коротеньке – раз на 10 днів помірно теплою перевареною водою.
2. Для миття тонкого і сухого волосся замість мила (шампуню) використовують яєчний жовток.
3. Дуже корисно полоскати волосся відваром із суміші сухих трав: м`яти, ромашки, шавлії, любистку (щоб хлопці любили), звіробою (щоб здорова була), деревію, нагідок.
4. В давнину, перед тим, як мити волосся, жінки втирали в голову кисле молоку або кислий квас.
5. Якщо коротке волосся – розчісувати від коренів до кінців, довге – навпаки, починаючи з кінців пасма, і поступово, не смикаючи, підніматися до коренів.
6. Гребінь раз на тиждень обов`язково мити з милом.
7. Росту волосся сприяє натсій кореня лопуха, який втирають в шкіру голови.
8. А відвар з кропиви має:
   • мінеральні солі
   • дубильні речовини
   • глюкозу
   • органічні кислоти
   • вітаміни

що зміцнює корені волосся.

Кожна дівчинка хоче мати гарне волосся і пишну косу. З давніх давен люди вірили, що підрізати волосся слід у певне визначений час, а саме на «молодик», особливо у травні, «щоб коса була повна».

Підстригати косу мав хтось із родичів чоловічої статі. Ні в якому разі не можна було підрізати волосся собі самій.

А ще хочу вам сказати, що відрізане волосся або те, що залишилося на гребінці, ні в якому разі не можна було залишати аби де. Якщо ворона підхопить волосся, то в дівчини не буде долі. Та й недобрі люди могли використати волосся для магічних дій.

В Україні коса завжди була символом дівочої краси, яка оспівувалася в народних піснях. От і зараз прозвучить українська народна пісня «Розпустили кучері дівчата»

Пісня «Ропустили кучері дівчата» звучить у виконанні ансамблю «Оріяночка».

Бабуся: - Дівчатка, а ви, напевне. знаєте прислів`я і приказки про коси? А ну ж бо, розкажіть нам.

Дівчатка: - Дівоча краса – як майова роса.

• Коса – дівоча краса.
• Дівчина з косою, як трава з росою.
• Нема коси – нема краси.
• Дівка без коси – що кінь без гриви.
• Де дівка з косою, там хлопці юрбою.
• Подивись на косу, а подумай про господиню.
• Не вари борщу, поки не заплетеш косу.
• Косу збережеш , щастя знайдеш.

Бабуся: - Молодці. дівчата. Добре ви до свята підготувались.

Дівчинка: - Ми багато чого знаєм,
Зараз пісню заспіваєм.

Пісня «Садочок»

Бабуся: - Гарні. веселі наші дівчатка. Дякую вам за те, що нагадали мені, як молодою я була.

Хлопчик:    Свято добрим вийти може,
Якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів, звісно,
Хай сьогодні лине пісня.

Пісня «Дударик»

Додаток

Заплітала мати донечці косу слова О.Хмельовського, Муз. М.Рябошапки

Косу мама доні вперше заплітала
І людського щастя їй навік бажала.
Заплітала в коси всі свої надії,
Заплітала в косу мрії золотії.

Щоб коса для доні оберегом була,
Щоб любов велике серцем вона чула,
Заплітала ніжно лагідне волосся,
Щоб в житті у доні все-про-все збулося.

Заплітала доню, примовляла мати:
«Підростеш і скоро ти підеш із хати,
Я тобі недарма косу заплітаю,
Дні твої майбутні в ній оберігаю»