Ведуча:         Весна і мати. Що в них спільне є,
                       Що жінку ми порівнюєм з весною?
                       Бо кожна з них у світ – життя дає.
                       Весна – Землі, а мама – нам з тобою.
                       Весна і мати. Що в них рідне є,
                       Що так одвічно їх обох єднає?

                       Бо кожна з них тепло й любов дає,
                       Нічого узамін не вимагає.
                       Весна і мати – вічне джерело
                       Усього сущого, що в світі процвітає.
                       Від них обох іде живе тепло.
                       І це весну і матінку єднає. 
                       Діти заходять до зали
                       (Яскравий танок кольорових долоньок)

Дитина 1:      Спасибі, мамо, за усе на світі!
                        І за життя, і радощі мої.
                        За те, що сонце так яскраво світить
                        І так співають гарно солов’ї.
Дитина 2:      За все, що я люблю і відчуваю,
                       Чарівність світу бачу кожен раз.
                       Я так добра і так тепла бажаю
                       Тобі, матусю, в цей святковий час.
Дитина 3:      Спасибі, мамо, мамочко рідненька,
                       За ласку, щедрість, щирість, доброту.
                       Здорова будь і будь щаслива, ненько,
                       Спасибі, мамо, за любов святу.
Дитина 4:      Я радий навіть небо прихилити
                       Та відігнати кривду і біду.
                       Я можу так тебе одну любити, 
                       До тебе, мамо, в пісні я іду.

Пісня «Ти ж моя ластівка»

Дитина 5:      Знову чисте сонце наді мною,
                        Віє синій березень весною.
                        Знов зі святом неньку я вітаю,
                        Щастя їй і радості бажаю.
Дитина 6:       Мамо люба, мамо моя рідна,
                        Вже до нас прийшла весна привітна.
                        Я найкращі квіти приготую,
                        Бо матусі завжди їх дарую.    
Ведуча:          Діти, а як же ми будемо вітати наших мам, якщо
                        Весна ще не прийшла і квітів нам не принесла!
Дитина:          А я знаю, як Весну кличуть!
                        Потрібно веснянку заспівати!

Пісня «Ой минула вже зима» (Діти сідають, виходить Весна.)

Ведуча:          Раді ми тебе, Весно, вітати!
                       Запрошуємо щиро на наше свято!
Весна:            Як тільки пісню я почула,
                       На свято зразу ж прибула.
                       Та квітів на свято принесла багато,
                       Тож не потрібно вам більше сумувати! 
                       А ще для малят я хотіла подарувати казку…
                      Зернятко чарівне тут – посаджу в саду,
                      Дуже гарне місце у садку знайду. (Саджає зернятко в горщик.)
                      Ти, чарівна квітка, тут рости, рости,
                      Мамі своїй душу й серце звесели. 
(Вилітають метелики)
1 метелик:     Годі, квіточки, вам спати.
                       Час давно вже вам вставати.
                       Гляньте – сонечко сміється,
                       В небі жайворонок в'ється.
2 метелик:     Прокинувся ліс, прокинувся луг,
                       Летять метелики навкруг.
                       Прокинулись травичка і жучки,
                       Навколо стільки красоти.

«Танець  квітів і метеликів» (за участю мам)

Ведуча:          Подивіться, любі діти, сонечко пригріло,
                        Дивовижна наша квітка пелюстки розкрила,
                        Пелюстки розкрились, пелюстки тоненькі,
                     А між пелюстками – дівчинка маленька. (Виходить мама.)
Мама:             Дівчинка маленька крихітна була,
                        Донечку Дюймовочкою мама назвала.
Дюймовочка: Ні, я не росинка, я не горошинка,
                         Донечку для мами принесла зернинка.
3 метелик:     У світу все літаємо і новину ми знаємо.
                       Дівчатко в квіточці зростає, воно танцює і співає.
                       І добре серце в неї, і чиста душа, і собою хороша.
                       (Звучить музика, стрибають жаби.)
Жабеня-син: Ох, набридли ці проблеми,
                       Книжки, букви, теореми.
                       Краще ляжу, полежу
                       Та за вушком пошкребу.
Жабка-мама: Ква, синочок мій рідненький,
                       Дорогий мій і гарненький.
                       Ти вставай, дивись на світ,
                       Кажуть, що навчання – світ.
Жабеня-син: Ні, не хочу я учитись, я вже хочу оженитись.
Жабка-мама: Я дружину віднайду, і до тебе приведу.
Жабка-мама: Ква, не даремно я тут стрибаю.
                       Ква, дівчинку хорошу маю.
                       Дружиною гарною стане вона.
                       Для рідненького синка, дорогого малюка.
Дюймовочка: Я не хочу жить в болоті та співати на низькій ноті.
Жабка-мама: Ква, ква, ква! Не уявляєш зовсім ти,
                       Краще щастя не знайти.
                       Ну, синочок мій рідненький,
                       Скажи, що-небудь розумненьке.
Жабеня-син: Буль-буль-буль, ква-ква-ква…
                       Найгучнішу музику вми – вми – ква,
                       Разом зі мною пограй. 

Гра «Склади м’ясорубку» (гра з татусями, із закритими очима)

4 метелик:    Дюймовочко, чому ти плачеш?
                      Чи метеликів не бачиш?
                      Швидше поясок тримай,
                      Прив’яжу його до лапки
                      І не доженуть нас жабки!
Дюймовочка: Де ж подівся мій Метелик?
                        Як же він тепер без мене?
Жук:               Не сумуйте люба панно
                        Краще потанцюймо гарно!
                        Друзі в пари всі ставайте
                        І танок розпочинайте! 

«Танок жуків і метеликів»

Ведуча:          Так Дюймовочка мала  ціле літо провела:
                        Із травиночок шовкових
                        Ліжечко сплела чудове,
                        Укривалася листвою
                        Умивалася росою…
                        Так минули літо й осінь,
                        Вже зима десь на порозі.
Дюймовочка: Вже не тепло, вже не літо,
                        Як тепер я маю жити?
                        Тепле сонечко не гріє,
                        Вітерець холодний віє.
                        (Виходить миша.)
Миша:            Хто тут? Хто тут? Боже, сльози!
                        Хто ти й як сюди прийшла?
Дюймовочка: Їжі я два дні не мала,
                        Ані крихітки хлібини!
                        Дайте, пані, хоч зернину…
Миша:            Бідна дівчинка мала,
                        Як сюди ти забрела?
                        Ти промерзла до кісток!
                        Ось візьми, накинь платок.
                        Залишайся у мене на зиму
                        Буду тебе годувати,
                        А ти будеш мені допомагати. (Заходить Кріт)
Кріт:               Я чув, що в тебе, є дівчинка одна!
                        Мало їсть, мало спить,
                        Помічниця просто клас!
                        Я вирішив одружитися на ній.
Дюймовочка: Я не хочу, він старий
                        І до того ще й нудний!
                        Що ж мені тепер робити?...
                        Дозволь хоч з сонечком проститись!
Кріт:               Добре йди, але швиденько!
                        Попрощайся і назад! (Прилітає ластівка.)
Ластівка:       Чого ти плачеш? Що з тобою?
Дюймовочка: Люба Ластівко я плачу,
                        Бо моя недобра вдача…
                        Мушу, кажучи між нами,
                        За крота я вийти заміж!
Ластівка:       Я лечу в далекий край!
                         Хочеш разом? Ну? Сідай!
Дюймовочка: Так! Давай хутчіш летіти!
                         Я в норі не хочу жити.
(Дюймовочка з ластівкою «летять» на квіткову галявину. Миша і кріт біжать за ними, але не наздоганяють.)
Ластівка:         А ось мій дім, моє гніздо,
                         І тут – квітковий рай.
                         Живуть тут ельфи у квітках
                         Дивися! Вибирай!
Принц:            Дівчинка, така прекрасна,
                         Як на небі зірка ясна!
                         Тут, у нашім краю, ти
                         Залишайся назавжди!
Дюймовочка: Я дякую вам дуже щиро,
                        Які ви всі тут ніжні й милі.
Принц:            О люба Дюймовочко,
                        До нас підлітай,
                         Між квітами з нами 
                         Разом покружляй.

«Танок квітів, принца та Дюймовочки»

Ведуча:          Така чудова казка, дякуємо тобі, Весна.
                        Ми всі знаємо, як же люблять своїх малят матусі, 
                        а ще дужче бабусі. Любій бабусі заспіваємо,
                        любу бабусю привітаємо.
                      «Пісня про бабусю»
Ведуча:          Про малечу завжди бабуся подбає. Та я знаю, що деякі
                        малюки мріють в майбутньому стати лікарями.
                        Давайте пограємо у гру з нашими любими бабусями.
                      Гра «Полікуй бабусю»
(Дітям роздають подарунки.)
Ведуча:          Закінчується наше свято.
                        Уклін вам, рідненькі
                        Бабусі та мами!
                        Бажаємо вам 100 років жити
                        Без розлуки, без журби і сліз!
                        Хай із вами завжди буде щастя,
                        А також здоров’я цілий віз!