Учасники диспуту: педагогічний колектив дошкільного закладу

Мета: виявити рівень знань педагогів з поставленого запитання

Ведучий. Що таке творчість? Що таке педагогічна творчість?

Короткий екскурс в історію виникнення поняття творчості взагалі, та педагогічної творчості зокрема.   

Творчість – це діяльність, яка породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно – історичною унікальністю.

Найчастіше творчість визначається як процес діяльності, результатом якого є створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей. Наразі творчість є здатністю людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність, що задовольняє різноманітним суспільним та особистим потребам. Творчість – це процес самореалізації, який у підсумку формує творчу особистість.

Ще здавна людство намагалось збагнути сутність творчості. Першим об’єктом вивчення були люди науки та мистецтва. Аналізувались їх щоденники, листи, висловлювання. Більшість авторів великих винаходів визначали дві стадії творчого процесу: перша стадія – тривалі роздуми над фактами та явищами, що вивчалися; друга стадія – те, що російською мовою називається «озарением», плюс інтуїтивно прийняті рішення. Винахідник Томас Едісон так визначив процес творчості:              

«Винахід – це 99% поту і 1% натхнення».

У другій половині ХХ століття досліди творчого мислення значно розширилися. Були створені перші діагностичні завдання, що виявляли рівень розвитку творчого мислення. Почали вивчатися процеси творчості дітей та підлітків. Розроблялись перші навчальні програми формування творчих здібностей, тоді було виявлено психологічні складові творчої діяльності: гнучкість розуму; систематичність і послідовність мислення; діалектичність; готовність до ризику та відповідальності  за прийняте рішення.

Гнучкість розуму складається із здібності до відокремлення суттєвих з безліч випадкових і здатності швидко переходити з однієї ідеї до іншої. Люди з гнучким розумом зазвичай одразу пропонують значну кількість варіантів розв’язання, комбінуючи та переставляючи окремі елементи проблемної ситуації. Систематичність та послідовність дають можливість людям керувати процесом творчості. Без них гнучкість може перетворитися на « перегони ідей», коли розв’язання до кінця не продумуються.

У цьому разі людина, яка має багато ідей, не може обрати з-поміж них потрібну. Вона нерішуча та залежна від тих, хто її оточує. Завдяки систематичності всі ідеї зводяться до певної системи і послідовно аналізуються. Доволі часто за такого аналізу абсурдна на перший погляд ідея перетворюється і відкриває шлях до розв’язання проблеми.

Часто-густо відкриття народжувалось за поєднання, здавалося б, непоєднуваного. Цю здатність назвали діалектичністю мислення. Приміром, тривалий час такі явища, як безпроводове передання мовлення на відстань, польоти на апаратах, важчих за повітря, запис і зберігання звуку здавалися непридатними для розв’язання. Людина, яка мислить діалектично, може чітко сформулювати суперечності і знайти спосіб їх розв’язання.

Людина, яка вміє мислити творчо, також має потребу в можливості ризикувати і не боятись відповідальності за свої дії. Це відбувається тому, що доволі часто старі та звичні способи мислення зрозуміліші більшості людей. Приміром, відомо, що закони спадковості були відкриті й опубліковані Георгом Менделем 1865 року; але до 1900 року всі біологи ігнорували відкриття Менделя. Лише за 35 років, після того, як три різні групи вчених знову відкрили закони спадковості, про відкриття Менделя згадали і прийняли його.

Водночас готовність до творчості, творчого розв’язання, креативність є загалом одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах – як у трудовій діяльності, иак і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми тощо. Творча самореалізація в широкому розумінні становить основну якість, невід’ємну характеристику психічно здорової людини. Так, за А.Маслоу, психічно здорова людина – це щаслива людина, яка живе в гармонії з собою, не відчуває внутрішнього розладу, захищається, однак першою не нападає, любить навколишній природний світ, людей і творчо працює, реалізуючи свої здібності і обдарованість.

Важливим для суспільства є не лише генерація нових ідей і технічних рішень, а й уміння сприймати й розуміти нове, поважати нові, навіть незрозумілі ідеї, впроваджувати їх, не протидіяти новому.

Проблеми розвитку дошкільної освіти на сучасному етапі характерні для проблем в системі освіти взагалі. Уже зараз окреслилась тенденція на швидкий вихід з етапу застою з орієнтацією на творчість як пріоритет, що незабаром буде основою в критеріях оцінки фахівців сучасного виробництва, освіти, науки.

Що ж таке насправді педагогічна творчість? Специфіка педагогічної творчості полягає перш за все в тому, що об’єктом і кінцевим результатом педагогічної творчості є формування особистості, а не створення образу як у мистецтві, не створення  механізму чи конструкцій як у науці. До того ж перед педагогом велика кількість непередбачених факторів, які впливають на формування особистості ( умови, характери, смаки, спадковість, доля, оточення, традиції, здоров’я тощо). Це все, з одного боку, створює для педагога великі труднощі і свою специфіку творчості – педагогічну, а з другого – створює необмежений простір для творчості.

Ведучий. Вправа «Моє бачення творчого вихователя» (визначити якості, що характеризують креативного вихователя сучасного дошкільного закладу)

Ведучий. Вправа називається «Моє бачення творчого вихователя». Ви повинні протягом 5 хвилин до кожної літери слова «творчість» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого вихователя дошкільного закладу.

Для подальшої ефективної роботи пропоную поділитися на групи за допомогою лічилки «Троянда, лілія, фіалка».Усі однакові квіти об’єднуються в одну групу. Так у нас утворилися три чудові групи.

1. Завдання для команд вихователів на виявлення творчого підходу до професії:

• з групи зникли всі олівці, фарби, фломастери – чим малювати?
• необхідно провести бесіду з батьками без підготовки – яку тему оберете?
• як створити святковий настрій в групі?
• у вас є можливість самостійно обрати форми навчальної діяльності з дітьми – ваші варіанти?

1. Що стимулює до творчості педагога? (варіанти відповідей)

• наслідування кращого можна вважати першою сходинкою до творчості; відбувається своєрідна індукція творчості від одного педагога до іншого; це створює своєрідний резонанс-спалах творчої активності педагога;
• якщо керівник сам розуміє творчій процес, він стимулює творчість у 2-3 педагогів( ядро колективу), кожний стимулює у свою чергу ще 2-3, появляється так званий принцип ланцюгової реакції;
• вихователь сам безпосередньо в творчій роботі не бере участі, але подібно каталізатору прискорює процес внесенням пропозиції, створюючи нові стимули і мотиви, покращуючи умови праці;
• творча діяльність виникає у педагога тоді, коли він бачить перед собою проблеми. Саме наявність проблем вже є потенційним джерелом творчості. Тому такі важливі вміння шукати, виявляти проблеми, фіксувати їх;
• наявність інтуїції( природного відчуття). Проте підвищує інтуїцію-нагромадження досвіду, вивчення творчої діяльності колег, розвиток усіх сфер особистості вихователя. Прийнято вважати, що творчі знахідки( як свідомі так і інтуїтивні) виникають у добре освічених, ерудованих людей, з високою загальною культурою та знанням своєї справи;
• вміння виявляти індивідуальні, природні нахили до творчості;
• висока внутрішня мотивація ( не лише заради слави, грошей чи влади – це так звана зовнішня мотивація). Таких педагогів захоплює важливість їх справи, любов до дітей, бажання щось удосконалити, зробити кращім, ніж є;
• хороший мікроклімат в колективі, психологічний комфорт організації праці;

2. Що заважає працювати творчо?(завдання для вихователів: назвати більшу кількість висловів)

• відсутність інтересу, бажання, слабка внутрішня мотивація;
• авторитаризм;
• відсутність основ професійних знань;
• низька загальна культура, ерудиція, ідейно-моральна мотивація;
• відсутність інтуїції, природних задатків до творчості;
• обтяженість соціально-економічними непорозуміннями;
• слабке здоров’я;
• слабка внутрішня мотивація;
• соціально мала активність педагога.

Ведучий. Як бути з нормативом і творчістю? Зрозуміти, оцінити творчу знахідку педагога можна, тільки порівнюючи її з нормативом. Щоб глибоко розібратися в суті і специфіці педагогічної творчості, слід аналізувати норматив і творчість, виявляючи їх зв’язки і відмінності. Не можна погодитися з тими педагогами, хто протиставляє норматив і творчість стверджуючи, що будь-які вимоги, правила, норми нібито тільки гальмують розвиток творчості педагога. Заклик до творчості  - це не заклик до анархії безконтрольності, а заклик до науково – обґрунтованого вибору кращого із можливого і створення якісно нового.

3. Вправа «Казковий вернісаж» (активізувати образну пам'ять і творчу уяву, розвивати швидкість та гнучкість думки, вміння міркувати не стереотипно)

Ведучий. Усі ми родом із дитинства. І завжди з любов’ю та ніжністю згадуємо казки, які чули вдома, в дитячому садку, в школі. Адже казка – не просто найпопулярніший фольклорний жанр, це чарівне джерело, що дає наснагу кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим і дітям. Тому зараз ми виконаємо вправу «Казковий вернісаж». Кожна група по черзі витягую зі скриньки конверт із описом знайомої всім казки. Необхідно прочитати вголос цей опис і відгадати, про кого або про що саме йдеться. Отже, розпочинаємо.

1. В якій відомій казці сіра непривітна особистість здійснює підступний план вбивства двох осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню громадськості все закінчується добре? (Червона шапочка)
2. Назвіть казку, в якій різні за своїм соціальним статусом герої займали по черзі помешкання, створене в незвичайному архітектурному стилі. І все було б добре, якби до помешкання не повернувся попередній власник зі своїм охоронцем. От героям казки й довелося залишити незаконно зайняту територію. (Рукавичка)
3. Герой якої казки постійно виконує забаганки своєї норовливої дружини? Проте, як би він не прагнув задовольнити амбіції супутниці, вона що разу підвищує рівень вимог. Зрештою, подружжя опиняється на початковому етапі задоволення власних потреб. (Про Липку та зажерливу бабу)
4. В якій казці головна героїня постійно й нахабно обмовляла тих, хто їй робив добро? А коли вона, щоб уникнути покарання, незаконно оволоділа чужим помешканням, то різні впливові особи намагалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише найменшому з усіх учасників експерименту. (Коза-дереза)
5. Назвіть казку, в якій ідеться про спортсмена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешкодами. Хитрість і витримка допомогли йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал – трагічний. Проявивши занадто велику самовпевненість, він гине. (Колобок)
6. Назвіть казку, в якій головна героїня могла перевтілюватися в різні образи задля свого нареченого. Проте одного разу його нерозсудливість та імпульсивність у поведінці призвели до довготривалої розлуки закоханих. Та, долаючи різні перешкоди, вони все ж таки єднають свої долі. (Царівна-жаба)
7. Чи можна навчитись творчості? (Обмін думками, обговорення).

Ведучий. З одного боку, відомо багато фактів, коли наполеглива робота керівників освітніх закладів породжує не тільки індивідуальну, але й колективну творчість. З другого – відомі випадки, коли вихователь десять, п’ятнадцять і двадцять років відвідує навчальні семінари, спостерігає найкращий досвід колег, його направляють в інститут удосконалення кваліфікації. Наполегливо працює і адміністрація, шукаючи  найоптимальніших методів стимулювання творчого зростання такого педагога, але він як був нетворчим на початку свого шляху, таким є і за 2-3 десятиліття.

Причина тут одна – низький рівень загальної культури особистості, мало розвинуті інтелектуальна, емоційна, мотиваційна сфери особистості. В.Г.Бєлінський з цього приводу писав: « Воспитатель есть садовник… Посредством прививки дикую лесную яблоню можно заставить, вместо кислых и маленьких яблок, давать яблоки садовые, вкусные, большие; но тщетно были бы те усилия искусства заставить дуб приносить яблоки, а яблоню- желуди. А в том-то именно и заключается, по большей части, ошибки воспитания; забывают о природе, дающей наклонности и способности и определяющей его значение в жизни, и думают, что было бы только дерево, то можно заставить приносить его что угодно, хоть арбузы вместо орехов».

Таким чином, практика містить неоднозначну відповідь на запитання «Чи можна кожного педагога навчити педагогічній творчості?». Багатьох можна, деяких вдається, якщо не запізнитися вчасно розпочати з ними працювати, а деяких – ні!

А влучніше можна сказати: «Так, за чіткої мотивації, якісної мети, великого бажання навчитися творчості, за наполегливості і працелюбства, за безперервної роботи за самоосвітою, розвитку загальної культури особистості кожний вихователь може стати творчим педагогом».

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК: тільки єдність нормативів і творчості, типового і індивідуального, старого та нового, обов’язкового і варіативного, класичного та сучасного, загальноприйнятого і особливого звільнить педагогічну діяльність від догм та рецептурності, а творчі пошуки вихователя стануть реальні, якісні, науково обгрунтовані і звільняться від помилок та суб’єктивних оцінок.