Мета семінару – практикуму:

• розвивати творчий потенціал педагогів, їх компетентність у сфері екології;
• підвищити професійну майстерність педагогів і ефективність їх процесуальної діяльності;
• встановити тісну співпрацю між педагогами;
• виховувати любов до природи, до свого рідного краю.
• Завдання при роботі з дітьми
• у процесі організації пізнавальної діяльності
• милування природою;
• відображення вражень в зображувальній діяльності;
• розгляд ілюстрацій, творів живопису;
• слухання музичних творів;
• читання творів художньої літератури;
• індивідуальні та групові бесіди;
• догляд за мешканцями куточка природи;
• праця на городі, на квітнику, в саду;
• складання дітьми казок, загадок, віршів та оповідань;
• виконання вправ психогімнастики;
• розв’язання словесно – логічних та розвиваючих завдань;
• дослідницька та експериментально-пошукова діяльність дітей;
• уроки доброти та мислення в природі

Усі перераховані завдання, що стоять перед вихователем, тісно взаємозв'язані - необхідно розглядати і вирішувати їх в комплексі. І сьогодні ми з вами поговоримо про це.

Розминка

В ході моєї доповіді ми будемо трішки відпочивати і виконувати невеличкі завдання. І перш ніж розпочати проведемо невеличку розминку. Ви повинні дати відповіді на мої запитання.

• Що означає екологічне виховання дітей?
• Які є форми організації пізнавальної діяльності?
• Які принципи ознайомлення дітей з довкіллям?
• Які методи навчання ви знаєте в екологічному вихованні?
• Вихователю потрібно навчити дітей:
• Бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи;
• Помічати красу навколишнього;
• Розвивати допитливість, вміння спостерігати;
• Виховувати бережне ставлення та любов до живого й неживого.

Зважаючи на пізнавальні особливості дітей дошкільного віку, вихователям необхідно забезпечити:

• Наочну агітацію повідомлюваних знань.
• Організувати активну дослідницько-пошукову діяльність.
• Поетапне ускладнення завдань.
• Варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки чи явища.

Практичні методи

Сюжетно-рольові ігри

• Дидактичні ігри
• Рухливі ігри
• Народно-обрядові ігри природничої тематики
• Елементарні досліди і моделювання
• Догляд за мешканцями в куточку природи
• Праця на городі, на квітнику, в саду
• Розв’язання словесно-логічних та розвивальних завдань

Спостереження за тваринами:

• Назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);
• Зовнішній вигляд, особливості;
• Класифікація (комахи, птахи, риби, ссавці);
• Спосіб пересування, пристосування кінцівок до способу пересування;
• Спосіб добування їжі, пристосування до способу добування їжі;
• Харчування;
• Навколишнє оточення, пристосування до нього;
• Розмноження;
• Взаємозв'язки, що існують у природі;
• Значення у житті людини;
• Роль людини в житті тварин;
• Правила поведінки у природі.

Спостереження за рослинами:

• назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);
• класифікація (дерево, кущ, трав'яниста рослина);
• зовнішній вигляд, частини, призначення;
• умови, необхідні для росту та розвитку;
• навколишнє середовище;
• рослина як місце існування тварин;
• рослина як їжа тварин;
• засоби розповсюдження насіння, розмноження;
• значення в житті людини;
• як людина допомагає рослинам;
• правила поведінки в природі

Завдання для педагогів:

Розгляньте  квіти  та знайдіть де чия тінь

Додаткові завдання для дітей  при спостереженні за рослинами

1. Під час прогулянки запитайте  у дітей, який  у них сьогодні настрій. Чи завжди він такий? А чи можна визначити «настрій» рослини? За якими ознаками це можна зробити? Чи залежить це від пори року, погоди? Намалюйте в альбомі «сумне дерево», «веселе дерево»
2. Ми вміємо розмовляти. А рослини? Як вони це роблять? З'ясуйте, чи часто ваше дерево шумить листям? В яку погоду воно «мовчить», а в яку шумить голосно, здається сердито? В яку пору року дерево частіше буває мовчазним? Про що воно шумить? Постійте  під його гілками, закривши очі, послухайте його шелест. Що він нагадує?
3. Як людина використовує такі рослини? Намалюйте в зошиті все, що люди роблять з рослин. Чи є в дитячому саду, в будинку, речі, зроблені з рослин? Чи часто діти користуються ними?
4. Прочитайте дітям вірші, оповідання, казки, розучите пісні в яких згадуються рослини

Реалізуючи проект, потрібно пам'ятати:

1. Робота повинна бути організована таким чином, щоб кожна дитина хотіла брати участь в дослідженнях, виявляла ініціативу, усвідомлювала, що екологічний проект - це цікаві завдання, які, крім її, ніхто не може виконати.
2. Необхідно надати дітям свободу вибору. З одного боку, є ряд завдань, які виконують всі учасники проекту, з іншого - хтось із них (особливо в старшій групі) може запропонувати щось своє: самостійно поспостерігати за деревом, зробити додаткові малюнки. Свобода вибору реалізується і при визначенні об'єкта досліджень. Дитина має відчути, що це саме його дерево, він сам його вибрав, що воно подобається йому більше інших. В процесі роботи по проекту деякі його учасники зосереджувалися на спостереженнях за сезонними змінами в житті дерева, інші більш детально вивчали сніговий покрив і т.д. Тобто і тут у дітей повинен бути певний вибір.
3. Ставтеся до будь-яких спостережень дітей серйозно. Як можна частіше хваліть їх: за те, що вони помітили перший лист на дереві, нову тріщину на корі, звернули увагу на «настрій» дерева після дощу. Діти мають відчувати значимість того, що вони роблять. Таке ставлення дорослого - прекрасний стимул для розвитку пізнавального інтересу.
4. Проявляйте доброзичливе, зацікавлене ставлення до дитячих досліджень. Ніколи не кажіть, що дитина виконала щось неправильно, що її висновки хибні. Це може погасити інтерес до роботи. Навіть, якщо хтось із дітей зробив помилку, неправильний висновок, не акцентуйте на цьому увагу, а за допомогою запитань, непомітно, спільно з дитиною проаналізуйте її дії, щоб вона сама зрозуміла, в чому не права.
5. Намагайтеся уникати повчальності, моралізаторства: «Діти! Ви повинні любити і охороняти дерева, це наші зелені друзі». Діти нічого не повинні, це педагог зобов'язаний непомітно, дохідливо підвести їх до розуміння правил поведінки в природі, в тому числі і по відношенню до дерев. Екологічно грамотна поведінка ґрунтується на розумінні, а не на запам'ятовуванні. Не слід зловживати виразами «не повинні», «не робіть», «не можна». Постійне їх використання може призвести до протилежного результату (згадайте власне сприйняття заборон!). Не вводіть в лексикон дітлахів штампи, наприклад, «наш зелений друг». Це дорослим відразу зрозуміло, що мова йде про дерево, але запитайте у дітей, хто такий «зелений друг», і вони назвуть і крокодила, і жабу. Їх розуміння багатьох слів, виразів ширше, ніж у нас, дорослих, воно більш безпосередньо. 
6. Намагайтеся постійно підтримувати природний інтерес дитини до природи, її допитливість, які особливо характерні для цього віку. Ці якості - запорука успіху реалізації проекту. Іноді здається, що дитина наводить факти, що не відносяться безпосередньо до проблеми.
7. В процесі досліджень повинні бути задіяні всі органи чуття: і зір, і нюх, і слух, і дотик. Важливо розвивати і підтримувати емоційне ставлення дітей до природи. Саме в цьому віці дитині нескладно сприймати дерево як живу істоту. Це нагадує дітям казки, в яких рослини і тварини поводяться як люди. Таке ставлення допомагає закладати основи екологічно грамотного, дбайливого ставлення до природи і до дерев, як її частини. Треба розвивати емоційну сферу дитини, даючи відповідні завдання: визначити «настрій» дерева, його бажання, почуття.
8. Допомагайте дитині бачити незвичайне в звичайному, повсякденному. У процесі вивчення дерева, на яке дитина раніше не звертала уваги, вона відкриває багато несподіваного, нового. Виявляється, дерево буває різним в різну погоду, в різні пори року, на ньому мешкає безліч мешканців (комах, птахів)
9. Роботу в рамках проекту треба вести регулярно, постійно даючи невеликі за обсягом завдання. Тільки в цьому випадку можна побачити сезонні зміни в природі, в тому числі і в житті дерев.
10. Необхідно пам'ятати про особистісну орієнтацію, індивідуальний підхід, які дуже важливі для дітей дошкільного віку. Досліджуючи своє дерево, їм хочеться довести, що воно найкрасивіше, найкраще, саме незвичайне. Підтримуйте в них цю впевненість. Дитина має відчувати відповідальність за свою рослину

(«Ми відповідаємо за тих, кого приручили!»). Треба дати їй можливість передати свої враження про природу друзям, батькам, вихователям, в різних формах: розповідях, казках, малюнках, пластичних етюдах, музиці. Намагайтеся підкреслювати особливість, неповторність кожного дерева, про яке розповідають вам діти. Одним можна сказати: «У вашого дерева надзвичайно гарні (або самі жовті, самі ажурні) листя», іншим: «Ваше дерево дуже струнке», третім - «Ваше дерево здається найвеселішим».

11. Робота в рамках проекту передбачає співробітництво, співтворчість дорослого і дитини. Педагог має бути не керівником, який стоїть над дітьми, а співавтором проекту. Щоб ваші підопічні відчули це, розкажіть їм про свої улюблені дерева, згадайте пов'язані з ними історії.
12. Ніколи не робіть повчальних висновків, не пов'язаних з роботою за проектом, на основі висловлювань, висновків дитини. Наприклад, якщо вона розповідає про своє дбайливе ставлення до дерева, говорить про дружбу з ним.
13. Розвивайте творчість і фантазію: як дитячу, так і свою. Іноді дошкільнята доповнюють реальні дослідження фантастичними розповідями, причому щиро в них вірять. Не переконуйте їх . Можливо, дитині просто хочеться придумати що-небудь таке, що зробило б його дерево особливим, відмінним від інших. Постарайтеся вирішити ситуацію з гумором.
14. Ви можете творчо розвинути ідеї даного проекту, розробивши власну методику, додаткові завдання з урахуванням особливостей природи, історії вашої місцевості.
15. Намагайтеся залучити до участі в проекті членів сім'ї дитини. Досвід роботи показав, що багато батьків зацікавилися дослідженнями і за власною ініціативою стали допомагати синам і дочкам: підказували, як вибрати дерево, як доглядати за ним, брали участь в оформленні альбомів спостережень, садили дерева, чагарники, розповідали про рослини, які колись посадили. 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЯВИЩАМИ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.
2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.
3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

При доборі інформації потрібно дотримуватись таких умов:

• Дошкільнят потрібно спочатку знайомити із зовні привабливими рослинами і тваринами;
• формувати уявлення про конкретну рослину або тварину, а не про певний вид чи клас;
• підвищенню пізнавального інтересу сприяє проведення паралелі в інформаціях про живі істоти з людиною: йдеться про влаштування гнізда, догляд за дитинчатами, розмноження квітів, їх ріст, дихання тощо.

Етапи пошуково-дослідницької діяльності:

• визначення мети, куди входить формулювання вихідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду;
• змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи;
• власне пошуково-дослідна діяльність, складовою частиною є активність кожної дитини і вихователя;
• аналіз зібраних даних;
• розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів.

Структурні компоненти  пошуково-дослідницької діяльності

Спостереження; поетапне фіксування результатів ; зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів; висновки.

Зміст екскурсій

• Обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф, наявність рослин і тварин.
• Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять з флористики, праці, малювання.
• Тематика цільових прогулянок різноманітна: «Вальс осіннього листя», «Про що нам співає весна?», «У гості до квітів» та ін.

Об’єкти неживої природи:

Вода.

Якою буває вода? (тепла, холодна, гаряча)

Які звуки видає вода?

Чи буває кольорова вода?

З водою можна гратися.

Кому потрібна вода?

Пісок.

Який він пісок? (сухий – сиплеться, мокрий – ліпиться)

Повітря.

Чи можна потримати повітря у долонях?

Сонце.

Коли буває сонечко?

Вода, сніг, лід, пісок, глина, ґрунт

Явища неживої природи: дме вітер, іде дощ, падає сніг, град

Об’єкти живої природи: рослини городу, квітника, поля, лісу, лугу, кімнатні рослини; тварини кутка природи, свійські, дикі.

Четвертий - п’ятий рік життя

Завдання для педагогів:

придумати питання для дітей про об’єкти неживої природи

Об’єкти неживої природи:

Об’єкти неживої природи: сніг, лід, крупа

Явища неживої природи: грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град

Об’єкти живої природи: рослини городу, квітника, саду, поля, лугу, лісу, парку, болота, водойми, кімнатні рослини; тварини свійські, дикі, кутка природи.

Шостий рік життя

Форми роботи з батьками:

• День відкритих дверей (перегляд занять, свят, вечорів, пройнятих екологічною тематикою);
• Спільні походи до лісу, на луг;
• Туристичні свята;
• Конкурси на кращі роботи про природу;
• Виставка робіт, виконаних батьками спільно з дітьми;
• Консультації, бесіди за круглим столом;
• Батьківські конференції, диспути тощо.

Поради педагогам:

• Частіше бувати з дітьми на природі, давати їм можливість безпосередньо спілкуватися з усім живим;
• Не забувати, що дорослий є взірцем для малюків в усьому;
• Разом з дітьми робити добрі справи (посадити деревце, виготовити шпаківню, полікувати зламану гілочку тощо), радіти красі незайманої природи;
• надавати малюкові самостійність, не примушувати зазубрювати правила поведінки, а робити так, щоб дитина сама усвідомила, як слід чинити в тому чи іншому випадку;
• Пам’ятати, що лише добрий, чуйний дорослий може виховати гуманну особистість;

 Не пускати розвиток дитини на самоплив - сама по собі вона не виросте доброю і вихованою.