Базовим компонентом дошкільної України (2012 р.) вперше виділено окрему освітню лінію  «Сенсорно – пізнавальний розвиток дитини дошкільного віку». Наказом МОН України  від  20.04.2015 № 446 «Про затвердження  гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» встановлена кількість занять з сенсорного розвитку з дітьми 3-го року життя – 2 рази на тиждень. Все це  говорить про необхідність вдосконалення роботи щодо сенсорного розвитку дітей раннього віку на новому якісному рівні. 

Мета семінару: підвищення фахової компетентності вихователів, які працюють з дітьми раннього віку, щодо реалізації змісту освітньої лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі».

Завдання семінару: визначити ключові поняття сенсорного розвитку дітей раннього віку, особливості їх розвитку,  зміст роботи з сенсорного виховання з дітьми раннього віку; вправляти педагогів у визначенні методів та прийомів щодо формування у дітей раннього віку основ сенсорно – пізнавальної компетенції; розвивати вміння педагогів працювати у групі, толерантно відстоювати власну точку зору.

Обладнання та матеріали: на аркуші А3 намилювані (або наклеєні) 5 кольорових сходинок, кольорові стікери на клейкій основі, ручки, фломастери, папір;  мультімедійне обладнання; бейджики з папером 3-х кольорів (для поділу на команди); аркуші А4 та А3; магнітна дошка, магніти; ножиці, кольоровий папір на самоклейній основі.

Хід семінару

1 блок. Організаційний

Керівник повідомляє тему семінару, нагадує правила поведінки на семінарі:

1. Кожна думка має право на існування.
2. Обговорюємо сказане, а не людину.
3. Ми всі – партнери.

Далі керівник пропонує всім присутнім заповнити анкету вступного діагностування (Додаток 1) та обрати бейджек того кольору, який подобається.

Психологічна гра «Кольорові сходинки» (проводить практичний психолог).

Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо семінару.

Час виконання: 5 хвилин.

Опис вправи: учасники обирають по одному стікеру та пишуть на ній свої сподівання, по черзі озвучують їх та наклеюють на нижній сходинці.

2 блок. Теоретичний.

Керівник знайомить присутніх з доповіддю на тему «Особливості сенсорного розвитку дітей раннього віку» (Додаток 2). Доповідь супроводжується показом відповідних слайдів – ілюстрацій тез доповіді.

Співдоповідь «Формування знань про сенсорні еталони у дітей раннього віку» (Додаток 3). Доповідь супроводжується показом відповідних слайдів – ілюстрацій тез доповіді.

Далі проводиться коучинг «Чи  готові вихователі, які працюють з дітьми раннього віку, до реалізації змісту освітньої лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі?» 

3 блок. Практичний.

Проводиться перегляд форми роботи з дітьми (безпосередній перегляд або відеофільм). Педагоги діляться відповідно кольорам бейджика  на 3 команди (команд може бути 2 і більше, в залежності від кількості педагогів).

Вправа «Мозковий штурм».

Мета: актуалізувати знання педагогів щодо методологічних основ сенсорного виховання дітей раннього віку.

Час проведення: 15 хвилин.

Опис вправи: кожна команда отримує завдання розкрити наступні блоки роботи з сенсорного виховання дітей раннього віку:

• 1 команда – значення сенсорного виховання дітей раннього віку;
• 2 команда - зміст сенсорного виховання дітей раннього віку;
• 3 команда - особливості сенсорного виховання дітей раннього віку;

Педагоги по групам обговорюють та записують відповіді на аркуші А3. Потім по черзі по одному представнику від команди презентують свої відповіді, інші групи приймають участь у обговоренні.. Керівник семінару підводить підсумки.

Вправа «Незвичайний глосарій».

Мета: актуалізувати знання педагогів щодо знань термінів та тлумачення.

Час проведення: 10 хвилин.

Опис вправи: керівник семінару нагадує, що неможливо обговорювати будь який напрям педагогіки не володіючи при цьому термінами та їх тлумаченням. Кожна команда отримує однаковий набір розрізаних  карточок. На одних написані терміни, на інших їх тлумачення. Завдання: з’єднати по парам терміни та їх тлумачення (Додаток 4). Потім групи по черзі називають варіанти пар. Інші команди погоджуються або ні. 

Вправа «Виступ на батьківських зборах».

Мета вправи: надати можливість вихователям спільно підготувати виступ для батьків; спонукати їх до прояву творчості, креативності.

Час проведення: 10 хвилин.

Опис вправи. Керівник семінару зазнає, що сенсорне виховання неможливе без активної участі батьків. Саме від вміння зацікавити їх до цієї роботи, від вміння вихователя донести до них значущість сенсорного  виховання дітей саме раннього віку залежить рівень їх активності.

Завдання: приготувати коротку презентацію на 2 – 3 хвилини значення сенсорного виховання для батьків з використанням саморобної наочності.

Вправа «Кольорова казка».

Мета вправи: надати можливість вихователям проявити свій творчий потенціал, креативність.

Час проведення: 10 хвилин.

Опис вправи. Керівник семінару зазначає, що розвиток творчості дитини залежить від рівня творчості педагога. Кожна команда отримує набір із 7 слів  (Додаток 5).

Завдання: скласти коротеньку казкову історію для дітей бажано сенсорного напряму, використовуючи вказані слова у будь якому порядку.

4. Рефлексійно – практичний блок.

Вправа «Мікрофон по колу».

Мета: сприяти обміну досвідом між присутніми педагогами щодо реалізації змісту освітньої лінії «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі».

Опис вправи: педагоги по колу передають мікрофон і розповідають про свої педагогічні родзинки з даної теми

Психологічна гра «Кольорові сходинки» (проводить практичний психолог).

Мета: визначити виконання сподівань й очікування учасників щодо семінару.

Час виконання: 5 хвилин.

Опис вправи: учасники підходять до сходинок та переклеюють стікери на ту сходинку, наскільки далеко просунулось виконання їх сподівань.

Керівник семінару та практичний психолог разом з учасниками підводять підсумки семінару, проводить вихідне  анкетування (Додаток 6)

Додаток 1.

Вхідне діагностування

Шановний колего!

Надайте, будь ласка, відповіді на надані нижче запитання заповнюючи всі графи. Деякі питання потребують розширеної відповіді, інші питання (тестові) вже мають декілька варіантів – Вам необхідно підкреслити ту, яка відповідає Вашим власним уявленням.

1. № ЗДО _______.
2. Освіта: вища        базова вища      середньо – спеціальна інше __
3. Кваліфікаційна категорія: - Відповідає займаній посаді

- Спеціаліст                                                - Спеціаліст другої категорії

- Спеціаліст першої категорії                   - Спеціаліст вищої категорії

3. Ваш педагогічний стаж: до 3-х років            5 – 10 років

10 – 15 років       15 – 20 років     понад 20 років

4. Як вирозумієте поняття «Сенсорне виховання»? _____________:
5. Як ви розумієте поняття «Сенсорні еталони»? _______________
6. На яке б питання ви б хотіли отримати відповідь сьогодні (можливо поза представленої теми):_________________________

Дякуємо за співробітництво!

Додаток 2.

Доповідь на тему: «Особливості сенсорного розвитку дітей раннього віку».

На другому році життя, якщо створені всі необхідні умови, у дитини спостерігається інтенсивний розвиток сенсорних здібностей, які визначають рівень сприйняття.  

До двох років сприйняття стає більш точним та усвідомленим у зв’язку з оволодінням такими функціями, як зрівняння, зіставлення. Рівень сенсорного розвитку такий, що у дитини формується вміння правильно виділяти властивості  предметів та впізнавати предмети за комплексом властивостей.

Характерною рисою сенсорного розвитку, особливо в період від півтора до двох років є предметність сприйняття. Так, дитина орієнтується у формі предметів, коли у якості зразка виступають предметні слова – назви. Наприклад, предмети круглої форми – це і м’ячик, і куля, і колесо. Характерним є виділення властивостей знайомих конкретних предметів, а не ряди основних сенсорних еталонів.

Спеціально створені умови – в процесі проведення занять та в повсякденному житті – дозволяють забезпечити накопичення  різноманітних зорових, слухових, дотикових вражень, формувати елементарні уявлення про основні різновиди величини (великий – маленький), форми (круг, квадрат, трикутник, овал, прямокутник), кольори (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, чорний, білий). У результаті стає можливим формувати вміння виділяти різноманітні властивості предметів, орієнтуючись на колір, форму, величину, звуки. фактуру тощо. А швидку включення сенсорних систем є однією з ключових здібностей людини, основ її потенційного розвитку.

Діти, у нормі, з народження розрізняють всі кольори спектру та, навіть, деякі відтінки, проте враховувати кольорову характеристику предметів під час дії дій з ними їм складніше: колір не можливо визначити на дотик, він доступний лише візуальному спостереженню.

Для дітей третього року життя – при створенні необхідних для цього умов – характерний пришвидшений темп сенсорного розвитку. В даний віковий період сенсорне виховання є, з однієї сторони, як і раніше, основним напрямом розвитку, а з іншої сторони, всі інші напрями розвитку базуються на сенсорні основі.

Потреба у пізнанні, в той чи іншій ступені сформована у дитини третього року життя, в основному спрямована на обстеження величини, форми, фактури предметів, співвіднесення частин.

У дитини на третьому року життя з’являється намагання більш чітко наслідувати зразку, наданому дорослим. Тепер малюк при отриманні дидактичного матеріалу з задоволенням розглядає його, слухає пояснення дорослого, розуміє, що від нього хочуть, лише потім починає діяти, дотримуючись інструкції дорослого.

Більш досконалою стає координація рухів руки під контролем зорового аналізатору, що дозволяє виконувати такі завдання,  як гра з мозаїкою, будівельними наборами, малювання пензликом та олівцем.

На третьому році життя завдання сенсорного розвитку істотно ускладнюється, що пов’язано з загальним психофізичним розвитком, передусім з початком формуванням нових видів діяльності (ігрової, елементарної продуктивної діяльності тощо) У зв’язку з цим необхідно створити умови для інтенсивного накопичення різноманітних уявлень про колір, форму, величину, фактуру, віддаленості предметів та явищ як в процесі спеціально організованих ігор – занять. Так і в повсякденному житті. При цьому важливо, щоб уявлення про сенсорні властивості та якості предметів були не лише різноманітними, але й систематизованими.

Після 3-х років основне місце в сенсорному вихованні займає ознайомлення дітей із загальноприйнятими сенсорними еталонами та засобами їх споживання. Враховуючи різкий стрибок у розвитку мовлення, необхідно врахувати потяг дітей до відтворення – за зразком дорослого – слів – назв форм, кольору та самостійному їх вживанні.

 В результаті систематичної роботи з сенсорного виховання дітей раннього віку у них формуються вміння та навички, які свідчать про відповідний рівень розвитку сприйняття.

Додаток 3.

Співдоповідь на тему «Формування знань про сенсорні еталони у дітей раннього віку»

Сенсорний розвиток – це розвиток у дитини процесів сприйняття та уявлень про предмети та явища оточуючого світу. Дитина народжується на світ з готовими органами відчуттів; у неї  є очі, вуха, її шкіра має чутливість, яка дає можливість відчувати предмети тощо. Це лише задатки для сприйняття оточуючого світу. Щоб сенсорний розвиток відбувався повноцінно, необхідно цілеспрямоване сенсорне виховання. Дитину необхідно навчити вмінню розглядувати, слухати, обстежувати на дотик, тобто сформувати у неї перцептивні дії. Проте побачити предмет, обстежити його дотиком недостатньо, необхідно визначити співвідношення виявлених властивостей  та якостей даного предмета до властивостей та якостей інших предметів. Для цього дитині потрібні мірки, з якими можна порівняти те, що вона сприймає у цю мить. Загальноприйнятими мірками – «еталонами», які склалися історично, порівнюють, зіставляють результати сприйняття. Це системи геометричних форм, шкала величин, міри ваги, звуковисотний ряд, спектр кольорів тощо - всі ці еталони мають бути засвоєні дитино.

Сенсорне виховання виступає основою пізнання світу, першою сходинкою якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання у значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто від того наскільки досконало дитина чує, бачить, відчуває оточуюче. Чим менше дитина, більше значення в її житті має чуттєвий досвід.

У ранньому віці ще немає можливості та необхідності знайомити дітей із загальноприйнятими сенсорними еталонами, повідомляти їм систематичні знання про властивості предметів. Проте виховна робота з дітьми раннього віку повинна готувати основу для наступного засвоєння еталонів: будуватися таким чином, щоб діти могли в подальшому розвитку легко засвоїти загальноприйняті ідентифікацію та групування властивостей.

Сенсорний розвиток є невід’ємною частиною естетичного розвитку. Якщо людина здатна розрізняти відтінки кольорового спектру, різноманітністю смаків, ароматів, звуків, вона у повній мірі сприймає красу оточуючого світу та насолоджується нею. Якщо ж досвід сенсорного розвитку людини невеликий – це негативно вплине на розвиток уяви.

Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя висуває перед педагогами необхідність використання найбільш ефективних прийомів та методів сенсорного виховання. Головний напрям сенсорного виховання має бути спрямованим на формування у дитини сенсорної культури.

Сенсорна культура дитини – результат засвоєння нею сенсорної культури, створеної людством.

Саме тому такого великого значення і набуває вагомість формування у дітей уявлення про сенсорні еталони – загальноприйняті зразки зовнішніх властивостей предметів.

У закладі дошкільної освіти дитина вчиться малювати, ліпити, конструювати, знайомиться з явищами природи, починає освоювати основи математики та грамоти. Оволодіння знаннями та уміннями в усіх цих напрямах потребує постійної уваги до зовнішніх та внутрішніх властивостей предметів. Так, для того щоб отримати в малюнку схожість із зображуваним предметом, дитина має достатньо точно відмітити особливості його форми, кольору, матеріалу.

Засвоєння сенсорних еталонів – довгий та складний процес, який не обмежується рамками дошкільного дитинства, який має свою основу. Засвоїти сенсорний еталон – це зовсім не означає навчитися правильно називати ту чи іншу властивість об’єкту. Необхідно мати чітке уявлення про різновид кожної властивості та, головне, вміти користуватися такими уявленнями для аналізу та виокремлення властивостей різноманітних предметів у різних ситуаціях. Інакше кажучи, засвоєння сенсорних еталонів – це адекватне використання їх у якості одиниць вимірювання при оцінці властивостей об’єктів.

У процесі дій з предметами дитина вчиться розрізняти їх форму. Малюка необхідно научити таким діям, при яких він міг би зрозуміти, що від уміння визначити форму залежить результат його діяльності. Тому перші ігри та вправи повинні бути засновані на практичних діях, які потребують опори на форму предметів, тому що дитина може ще не виділяти форму візуально та не знати її назви.

У подальшому дитина виокремлює форму візуально. Спочатку робить це недостатньо точно, перевіряючи за допомогою іншого способу – примірювання. Лише на основі довготривалого використання спроб та примірювання у найрізноманітніших ситуації та на самих різних об’єктах у дитини може виникнути повноцінне зорове сприйняття форми, вміння виокремлювати її з предмету та співвідносити з формою інших предметів.

Найбільш успішно сенсорні здібності розвиваються в продуктивній діяльності, зокрема в конструюванні. Тут сенсорні процеси здійснюються не ізольовано від діяльності, а в ній самій, яка розкриває великі можливості для сенсорного виховання в широкому його розумінні.  Конструюючи, дитина вчиться розрізнювати не лише зовнішні якості предмету, зразку (форму, величину), у неї розвиваються пізнавальні та практичні дії. У конструюванні дитина, окрім зорового сприйняття якостей предмету, реально. Практично розбирає зразок на деталі, а потім збирає їх модель (так в дії здійснюється аналіз та синтез).

Можна визначити кілька обов’язкових етапів (за Л.А. Венгером) при знайомстві дитини з різними властивостями предметів:

 1 етап.  Накопичення сенсомоторного досвіду (накопичення відчуттів на основі операцій із предметом.

 2 етап. Формування уявлень про різні властивості предметів.

 3 етап. Ознайомлення з загальноприйнятою системою сенсорних еталонів та засобами їх використання.

 4 етап. Розвиток аналітичного сприйняття (тобто сприйняття предмету як поєднання елементів, із яких він складається, зв’язків між цими елементами).

Розвиток сенсорного сприйняття у ранньому віці впливає на мислення, розвиток мовлення; подальше естетичне сприйняття оточуючого світу, уяву, та як наслідок – творчі здібності дитини. Адже лише тільки тонко відчуваючи, помічаючи  найменші відтінки кольорів або звуків дитина здатна по-справжньому насолодитися красою музичного чи художнього твору, а в подальшому і створити його самостійно!

Додаток 4.

Вправа «Незвичайний глосарій»

Ключ:  1 – В; 2 – Є; 3 – Д;  4 – Г; 5 – А;  6 – Б.

Додаток 5.

Вправа «Кольорова казка

1 команда: червоний, круглий, великий, твердий, довгий, кислий, веселий.
2 команда: жовтий, квадратний, маленький, пухнастий, короткий, солодкий, сумний.
3 команда: синій, овальний, теплий, м’який, широкий, солоний, радісний.

Додаток 6.

Вихідне діагностування

Шановний колего!

Надайте, будь ласка, відповіді на надані нижче запитання заповнюючи всі графи. Деякі питання потребують розширеної відповіді, інші питання (тестові) вже мають декілька варіантів – Вам необхідно підкреслити ту, яка відповідає Вашим власним уявленням.

1. № ЗДО
2. Чи виповнилися Ваші очікування від сьогоднішнього заходу:

Так          Ні          Не повністю        Перевершили

3. Який блок ви вважаєте найбільш ефективним:

• організаційний;
• теоретичний;
• практичний;
• рефлексійно – практичний.

4. Оцініть Вашу особисту участь у роботі кожного блоку семінару  (розставте біля кожного блоку  бали від 1 до 4 не повторюючись):

- теоретичний;
- практичний;
- рефлексійно – практичний.

5. Що таке сенсорні еталони __________________________________
6. На яке питання ви б хотіли отримати питання на наступних засіданнях РМО ___________________________________________________

Дякуємо за співробітництво!

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І.,  Сідєльнікова О. Д.,   Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.
2. Дичківська І.М., Поніманська Т.І. М.Монтессорі: теорія і технологія. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2009.
3. Сенсорные способности малыша. Игры на развитие цвета, формы, величины у детей раннего возраста. Книга для воспитателей детского сада и родителей/ Э.Г.Пилюгина, – М., Просвещение, АО «Учебная литература», 1996.
4. Сенсорний розвиток: з досвіду роботи. 3-4 роки / упоряд. М.Л. Кривоніс, О.Л. Дроботій, В.М. Ачкасова. – Х.: вид-во «Ранок», 2012. – 240 с.