1.Постановка проблеми

Володимир Вернадський в своєму вченні про ноосферу писав, що людина   відповідальна як за минуле, так і за майбутнє. Сьогодні відбувається становлення України  як єдиної політичної нації в умовах поліетнічної держави, воно покликано сприяти  цілісності, соборності, єдності України, що є основою української національної ідеї.

На  жаль в наш час проблеми національної ідентифікації українців  переросли в реальні загрози втрати територіальної цілісності країни. Процес консолідації нації на основі національної ідентичності став найважливішим в умовах анексії Криму і війни на Сході України.  Сформувати у нової генерації незалежно від національної приналежності рис громадянина Української держави,  бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати; успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємовідносин  - завдання національно-патріотичного виховання.

Значну роль у системності національно-патріотичного виховання відіграє музейна педагогіка і  шкільний музей як матеріалізована пам’ять народу. Адже за словами Михайла Грушевського завдяки історичної пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна –державою. Музейна педагогіка- це галузь педагогічної науки та прикладна дисципліна, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища, вона сприяє формуванню громадянсько-патріотичних почуттів дітей й молоді.  Використання музейних фондів у навчально-виховній практиці є надзвичайно  потужною мотиваційною силою засвоєння нових знать, яка змушує дитину свідомо уявити, переосмислити та краще зрозуміти історичний матеріал.

Музейні артефакти створюють образи, без яких не зрозуміти історію. Музей – унікальна точка заломлення культури і освіти, він може безпосередньо впливати на формування національної ідентичності учнівської молоді.

2. Основна частина

Історико-краєзнавчий музей «Шляхами рідного краю» створено у 2009 році зусиллями вчителів, учнів, батьків, випускників Хмельницької середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів №22 імені Олега Ольжича.  Експозиції музею мають чітку структуру і складаються з таких циклів:

«Слов’янський (Духовний світ і заняття наших предків)», «Козацький (Болоховщина і козацька доба)». «Українська революція 1917-1920р.р.», «Голодомор – геноцид українців», «Наш край у Другій світовій війні», «Хмельницький – місто щастя і долі», виставка-експозиція «Артефакти з АТО». Оскільки сучасна молода людина нової формації є діалогічною (а не монологічною) музей повинен шукати нові форми спілкування, за яких робота з аудиторією відбувалася б більше ефективною.

У роботі музею застосовуються різні музейно-педагогічні технології, наприклад, метод «занурення» в історичну епоху. Цей метод дає змогу не лише візуально побачити епоху, а відчути себе причетними до власної історії та культури.  Метод  працює при вивченні звичаїв, традицій, міфів наших предків-слов’ян. Екскурсія «Ми – слов’яни» пропонується для учнів 4-7 класів.  Екскурсоводи, одягнені в український етнічний одяг, запрошують дітей на машині часу здійснити прогулянку в Давню Русь. Екскурсовод нагадує, що для слов’ян все мало містичний зміст: житло, їжа, одяг, землеробство, ремесла, суспільні відносини. Як уявляли себе світ слов’яни? Мати-Земля і батько-Небо – живі істоти, подружжя, чия любов породила усе живе. Бога Неба, Отця всього сущого, називають Сварог. Колись Сварог навчив людей виплавляти мідь і залізо, становив перші закони. А Земля-Матір. До землі слов’яни ставились з великою пошаною і любов’ю. Сидячи на квітучій галявині слов’яни відчували під собою живі, теплі коліна матері Землі,  а з висоти на них суворо й лагідно дивилось Небо – Отець- Батько.

Учні-екскурсоводи, показуючи стародавні реліквії, ведуть дітей в цей загадковій й цікавий світ предків.  Жоден підручник, посібник, чи навіть електронний носій не дають школярам того багатого історичного матеріалу, про які можуть розповісти музейні експонати.

Кожен учень перед початком екскурсії отримує картку з питаннями, на які повинен відповісти після закінчення екскурсії. Мета такого методу активізувати індивідуальну роботу учня під керівництвом учня-екскурсовода.

В музеї «Шляхами рідного краю» активно реалізується дослідницький та пошуковий метод.  У процесі пошукової роботи учні пізнають історію рідного краю, історію малої Батьківщини. Учні ЗОШ №22 дослідили  історію своїх рідних сіл, написали та захистили в Малій Академії Наук України свої наукові роботи: «Летава не виживає, а живе» (Робота учениці Лисої Лілії, науковій керівник Мельник Л.Й), «Село Терешки – моя мала Батьківщина» (Робота Ратушняк Ірини, науковій керівник Кравченко С.М). Свої наукові роботи дівчата подарували територіальним громадам рідни сіл. Маємо надію, що ці наукові учнівські роботи спонукають громадськість краю до вивчення та збереження історико-культурної спадщини українського села.

Допомога у зборі експонатів для музею, тематичні зустрічі, екскурсії мають високе ідеологічне наповнення. Діти вчаться любити вулицю, на якій живуть, школу, місто, в якому народились, людей, які їх оточують. Наші учні, досліджуючи свою малу Батьківщину, непримітну крапочку на мапі, прагнуть любити, оберігати та розвивати свою велику країну – Україну.

Методи діяльності шкільного музею «Шляхами рідного краю» базуються на 4-х основних принципах – предметність, наочність, емоційність, інтерактивність. Діяльність музею структурована. З початком нового навчального року учні – учасники гуртків «Історія рідного краю» та «Звитяги козацької слави» на спільному засіданні обирають Раду музею, вона складається із Голови Ради та секцій: пошукової, яка займається пошуком і систематизацією артефактів, екскурсійної – розробка та проведення екскурсій, музейних уроків, наукової – учасники якої готують реферати, дослідження, беруть участь у конкурсах, роботі МАН. При музеї також працюють клуб лекторів та школа екскурсоводів.

Музейні реліквії експозиції «Наш край у Другій світовій війні» - підшивки газет «Гвардеец» 1942 та 1945 років, медалі, особисті речи фронтовиків, фотографії – це своєрідні голоси історії, які допомагають учням відчути трагедію та героїзм історичної епохи, справляють на них велике враження.  Експозиція містить копії з картин на воєнну тематику: «Оборона Севастополя», «Мати партизана», «Медсестра» та ін. Екскурсоводи пропонують дітям «оживити» та озвучити сюжети, розповісти від імені героїв про те, що відбувається на картині. Отже, ми пропонуємо дітям «пожити» в незнайомій атмосфері іншої епохи, інших традицій, зрозуміти епоху й поведінку героїв, відчути ритми того часу.

Пізнання через емоції – найефективніший шлях у вихованні переконання моральних цінностей і норм, естетичних ідеалів. Сприймання експозиції потребує значних інтелектуальних зусиль, творчого піднесення, що сприяє формуванню особистої активності учнів, патріотизму. Ми прагнемо, щоб відвідувачі нашого музею були не лише пасивними спостерігачами, а безпосередніми учасниками, творцями екскурсії.

3. Висновки. Музейна педагогіка в Україні є надзвичайно необхідною для національно-патріотичного виховання в школі.   У сучасних умовах шкільний музей покликаний бути місцем культурно-історичного діалогу, місцем спілкування учнівської молоді з культурними цінностями, місцем формування їх громадянсько-патріотичних якостей. Таким чином, основними напрямками діяльності шкільного музею, музейних педагогів  на сучасному етапи можуть розглядатися

1. Робота з учнівською аудиторією, спрямованою на формування ціннісного ставлення до культурної спадщини, до історії свого народу.
2. Розвиток здатності сприймати музейну інформацію, розуміти мову музейних артефактів.
3. Виховання емоцій, розвиток уяви та фантазії, творчої активності.
4. Використання нових методів, нових технологій.

Україні сьогодні потрібні люди з активною громадянською позицією, патріотичні, моральні, благородні та освічені, сповнені «Сродною працею»(Г.Сковорода), які знають, що таке совість, вдячність, вміють співпрацювати і співробітничати, відповідальні, здатні захистити себе, свою сім’ю, свою країну.

Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле і пам’ятати, що саме історична свідомість, патріотизм є вищою духовною цінністю будь-якої нації.

Література

1. Гайда Л.А. До проблем методичної роботи з керівниками музеїв при навчальних закладах// Лариса Гайда. До проблем методичної роботи з керівниками музеїв при навчальних закладах. Історія України - №21, 2010 - С.14.
2. Закон України про музеї та музейну справу. Відомості Верховної Ради України. 1995. №25 .-С.19.
3. Кравченко СМ., Мельник Л.Й Майбутнє починається сьогодні. Виховання духовно-моральної особистості на засадах гуманної педагогіки. Хмельницький,   - С.2
4. Поліщук Галина. Екскурсійний метод навчання. /Г.Поліщук //Рідна школа: Щомісячній наук.пед.журнал,   №9.- С. 80.