Розповідання за серією картинок є дуже ефективним видом роботи з формування зв'язного мовлення дітей дошкільного віку.

Навчання дошкільнят розповіді за серією картинок треба починати з трирічного віку. Дітям цього віку для складання серії пропонується 2 - 3 картинки. З чотирьох років обсяг серії збільшується до 4 - 5 картинок. Їх сюжети повинні відображати реальний досвід дітей.

У п'ятирічному віці дитині може пропонуватися до 6-ти картинок з серії по типовим подіям, пережитим дітьми в цьому віці (покупка чого-небудь в магазинах, похід в зоопарк або в ліс). У цьому ж віці можна використовувати серію картинок на основі казкових ситуацій (їжачок збирає яблука в лісі, варить варення і пригощає ним лісових звірів). Дітям п'яти років доцільніше використовувати серії картинок з 6 - 8 кадрів.

Під час добору серій сюжетних картинок потрібно вра­ховувати їх зміст, який  повинен відповідати життєвому досвіду дітей, у сюжетах має чітко простежуватися послідовність, завершеність подій, а також вони повинні бути цікавими і за своїм моральним спрямуванням. Методично правильний добір та оптимальна послідовність розташування сюжет­них картинок сприяє програмуванню чіткої логіки викладу думок.

Для складання розповідей, залежно від рівня розвитку мовлення та мислення дітей, використовували такі види серій сюжетних картинок:

1) на початковому етапі навчання використовують серії послідовних картинок, які за своїм зображенням є предметно-дійовими і ґрунтуються на знайомому з життєвого досвіду дітей матеріалі (наприклад, «Купання ляльки», «Ранок Ва­силька» тощо).

2) на наступному етапі навчання застосовують серії сю­жетних картинок широкого сюжетного плану у зображенні кожної окремої картинки серії, які є більш складними за своїм змістом (наприклад, «Годівниця для птахів»).

Методика проведення цього виду занять відрізняється п'ятьма способами подавання дітям картин.

Так, перший спосіб передбачає послідовний розгляд картин, з яких відкрита на початку заняття лише перша. Перед тим, як відкривати наступну, вихователь пропонує дітям здогадатися, що на ній зображено. Тільки коли фантазія дітей виявляється вичерпаною, вихователь відкриває її. Це дає змогу підтримувати інтерес до заняття тривалий час. До кожної з картин вихователь добирає 1-2 запитання та 1-2 лексико-граматичні завдання (вправи, ігри, творчі завдання). За кожного картиною складається розповідь, яка поступово збільшується: спочатку тільки за змістом першої картинки, потім – першої та другої, потім – першої, другої та третьої і т.д.

Другий спосіб полягає в одночасному поданні дітям усіх картинок, які вони самі мають розмістити в логічній послідовності. Потім заняття відбувається за стандартною схемою - послідовний розгляд кожної картини за запитаннями та складання розповідей.

Третій спосіб – три перші картини закриті, остання відкрита. У першій частині заняття - колективні творчі фантазії дітей щодо початку розповіді. Далі послідовно відкриваються картини і складаються розповіді.

Четвертий спосіб відрізняється тим, що на початку заняття відкриваються перша та остання картинки. Після фантазування про зміст середніх картинок, діти послідовно розглядають усі картинки та складають за ними розповіді.

П'ятий спосіб характеризується відкриттям картинок через одну. Методика заняття зберігає логіку. Зауважимо, що практика застосування цього виду занять переконливо доводить, що найбільш ефективним способом організації розповідання є розповідь командами. Це не тільки спосіб забезпечення високої мовленнєвої активності (в занятті беруть участь 12-16 дітей), а й засіб розвитку зв'язності як якості розповіді та стимулювання творчості дітей - кожна команда не повторює попередньої розповіді, а складає власну.

Етапи навчання складання описових розповідей дітей старшого дошкільного віку  за серією сюжетних картинок.

I етап. Попередня робота.

Робота з реальними  ситуаціями

Мета: навчити дітей промовляти  ланцюжок взаємопов’язаних дій та їх результатів.

Робота з художнім твором. Мета: навчити дітей встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тексту і формувати вміння виявляти мету героя

Матеріал: ілюстрації за казкою « Червона  Шапочка»

Після читання художнього твору, педагогу доцільно  провести  бесіду за змістом  тексту. 

Наприклад:                                                                                   

1. Мама з донькою розмовляють. Мама тримає кошик.
2. Червона Шапочка іде по лісу.
3. Вовк розмовляє з Червоною Шапочкою тощо.

Обговорення послідовності дій іде за допомогою запитань:                                        

-   Хто зображений на цій картині?                                                                                                   
-   Що він робить?                                                                                                                                  
-   Яка мета цієї дії?     

Основне завдання педагога: тренувати дітей у вибудовуванні причинно-наслідкових зв'язків тексту і сформувати вміння визначати мету героя за його зображуваних дій.

II етап. Покрокова система ігрових вправ з навчання дітей описових розповідей за серією сюжетних картинок. Представлена ​​методика носить узагальнюючий характер. Завдання вихователя - адаптувати кожен крок до конкретного віку дітей, з якими він працює. При цьому послідовність кроків не повинна бути порушена.

Мета: виховувати в дітей любов до природи, позитивні моральні якості (ввічливість, порядність, чуйність, уважність), бажання цікавитися життям звірів; розвивати зв’язне мовлення (вміння будувати речення, узгоджуючи слова в роді, числі та відмінку), логічне мислення, дрібну моторику м’язів рук, фантазію, творчість, уяву, пам'ять;навчити та закріпити вміння дітей складати розповіді за серією сюжетних картинок.

Матеріал: серія картинок «Дикі тварини», «Зима – чарівниця»

Впроваджуючи в свою педагогічну  практику  складання розповіді за серією картинок, необхідно створити в дітей мотивацію щодо певної діяльності. При цьому не рекомендується давати дитині завдання такої форми: «Зараз треба (ти повинна) розкласти картинки в потрібній послідовності» або «Ми разом розкладемо картинки як потрібно», оскільки такі фрази не стимулюють інтерес дитини до даного виду діяльності. Краще запропонувати їй погратися.

Крок 1. Мета: розвивати вміння бачити серію картинок в цілому, та  вміння дотримуватись правил гри;навчити дитину розкладати картинки зліва на право в одну лінію.  

Методичні рекомендації. Вихователь повинен забезпечити поверхню (вертикальну чи горизонтальну), на якій будуть розкладатися картинки. Вправа повинна бути динамічна. Не варто довго затримувати дитину на цьому етапі, концентруючи увагу на послідовності  розміщення картинок.

Крок 2. Мета: навчити дитину знаходити головного героя, та загальні об’єкти на всіх картинках.

Методичні рекомендації. Педагог на цьому етапі повинен допомогти дітям не випустити з уваги загальні об’єкти, навіть, якщо вони знаходяться на другому плані. Для прикладу: пропоную дітям серію картинок «Дикі тварини», де лисичка хоче обманути рибку та з’їсти її, а їжачок хоче допомогти рибці (сюжет з чотирьох картинок). На останньому кадрі видно, що їжачок потягнув лисичку за хвіст, і рибка попливла.                                                 

Крок 3. Мета:навчити дитину знаходити, перераховувати та озвучувати місця, де відбувається дія і на яких картинках.

Хід дій: розглянути картинки і виявити місце,де відбувається дія.

Методичні рекомендації. Педагог повинен  підібрати серію сюжетних картинок спочатку з загальним місцем дії. При цьому діти повинні підбирати слова,які характеризують конкретне місце будь якого орієнтира. Для прикладу: серія картинок   «Дикі тварини». На першому «кадрі» події відбуваються біля річки, на другому «кадрі» - біля дерева, на третьому – біля пеньочка, і на четвертому -  знову біля річки. Цей крок також повинен проходити динамічно, не обов’язково послідовно з ліва на право перераховуючи місця, які зображені на картинках, але всі зображені місця повинні бути озвучені і названі. Наприклад:«Все відбувається біля річки,та в лісі».

Крок 4. Мета:навчити дітей встановлювати час подій,які зображені на картинках та називати їх.

Методичні рекомендації. Впроваджуючи в практичну діяльність роботу за серією сюжетних картинок, педагог повинен підібрати серію картинок з конкретною порою року або годину дня (наприклад, серія «Дикі тварини» - світлий день та тепла пора року). Правильні відповіді дітей: «Це  день, пора року – літо».Потім дітям пропонують серії картинок, де зображена інша пора дня, та року (серія «Зима - чарівниця»). При цьому не обов’язково послідовно перераховувати час, який відбувається на кожній із картинок, але час подій повинно бути озвучено і названо.

Крок 5. Мета: навчити дитину виявляти головного героя на конкретній картинці,та його  дії .

Методичні рекомендації. Для забезпечення динамічності педагог підтягує картинки почергово,починаючи з крайньої лівої. Поки не виявлена мета дій  героїв на першій картинці, не починається обговорення наступної. Цілеспрямовано використовувати будь-які символи, що визначають три основних запитання: Хто?  Що робить? Для чого робить?                                                                                                                                        

Крок 6. Мета: навчити дітей будувати послідовність дій (починаючи з будь якої картинки, яку вибрала сама дитина).

Методичні рекомендації. Педагог та інші діти перевіряють правильність побудови логічного ланцюжка. Якщо дитина порушує логічний ланцюжок, вихователь не зупиняє її, а пропонує подивитися на інші картинки та покласти їх між тими чи іншими картинками (до чи після). Як показує  досвід,  діти самостійно виконують інші дії з картинками, які залишилися.  

З переплутаного ряду дитина вибирає за основу третю картинку, кладе справа четверту картинку, потім першу картинку зліва від картинки три, а далі - картинку два самостійно ставить між картинками 1 і 3. Така послідовність дій дитини вважається як правильно виконане завдання.

Можливі помилки дітей і уточнюючі питання вихователя. Якщо порушена логіка тимчасових зв'язків, вихователь пропонує дитині згадати послідовність частин доби або пір року.

Якщо порушена логіка, пов'язана з місцем розгортання подій, вихователь звертає увагу дитини на місце того, що відбувається: «В якому місці відбувається подальша дія?»

Якщо помилка пов'язана зі зміною ознак об'єкта, то вихователь пропонує припустити, в результаті чого це сталося, і встановити правильний  причинно-наслідковий зв'язок.

У разі, якщо дитина швидко і послідовно викладає серію картинок, вихователь може посперечатися з нею, запропонувавши свідомо неправильну послідовність, тобто поміняти картинки місцями. Завдання вихователя - формувати вміння доводити свою правоту, виходячи з об'єктивних фактів.

Крок 7. Мета: навчити  дітей складати зв’язну розповідь на    основі послідовно викладених картинок.

Методичні рекомендації. Педагог пропонує розглянути ігрову дію, як роботу «слідчого», чи «кінорежисера». При цьому потрібно цілеспрямовано приділяти увагу до розповіді дитини. Не рекомендується дозволяти дитині додумувати дії, яких немає на картинці, тобто не стимулювати розповідати уявні історії.                                                                                                                     

Крок 8. Мета: сприяти розвитку розумових дій, які необхідні для складання правильної логічної послідовності серії картинок.

Можлива колективна творча  розповідь дітей, або запропонувати одній дитині розповісти, а решта дітей будуть в ролі слухачів.         

III етап. Перевірочні завдання, при виконанні яких діти самостійно складають розповіді за зібраної ними серії картинок

Методика навчання за серію сюжетних картинок є важливим засобом розвитку внутрішнього програмування мовлення дітей. З розвитком внутрішнього мовлення дошкільники починають розгортати висловлювання зрозуміло, цілеспрямовано, логічно та послідовно передавати події в часі. Картинки допомагають дітям вибудувати монолог за структурою, і тому їхні висловлювання набувають ознак контекстності.

Отже, робота за серією сюжетних картин унаочнює логічну структуру розповіді, яку складають діти, візуалізує планування власного висловлювання, сприяє формуванню плавності, зв’язності й логічності мовлення; забезпечує динамізм процесу сприймання й розповідання, дає змогу підтримувати високий рівень зацікавленості, інтелектуальної та мовленнєвої активності дітей під час мовленнєвого заняття.

Література

1. Білан О.І., Возна Л.М., Максименко О.Л. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». – Тернопіль. 2017. – 264 с.
2. Білан О.І. Розповідання засобами ілюстрації в дошкільних закладах.-Львів : Аверс, 2003. –78 с.
3. Гавриш Н. Навчання розповіді за картиною/ Н. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2003. – № 1.
4. Гербова В.В. Робота з сюжетними картинами // Дошкільне виховання. – – №1. – С. 18-23.
5. Лісіна М.І. Навчання дітей розповіданню. – К.: Грайлик, 2005. – 160 с.