Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

“У ХХІ столітті неграмотні не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, а ще забувати те, чого навчився та перевчатися” , – зазначив Елвін Тоффел, американський соціолог та футуролог.

Слід зазначити, на початку ХХІ століття понад 200 організацій та провідних компаній світу запропонували перелік навичок, які знадобляться молодим людям, щоб бути успішними і досягати кар’єрного зростання у ХХІ столітті. Згідно з даними досліджень AmericanManagement Association (AMA), до них належать:

Навчальні та інноваційні навички:

1) критичне мислення та вміння вирішувати проблеми (criticalthinkingandproblemsolving);
2) творчість (creativity);
3) навички співробітництва та комунікативні навички (collaborationandcommunication);

Вміння працювати з інформацією, медіа та комп’ютерні навички:

1) інформаційна грамотність (informationliteracy);
2) медіаграмотність (medialiteracy);
3) грамотність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (technologyliteracy).

Життєві та кар’єрні навички:

1) гнучкість та пристосованість (flexibility);
2) ініціативність (initiative);
3) лідерство  (leadership);
4) соціальні навички (social skills) [1, c. 2].

Аналізуючи вищезазначене, варто зауважити, що в наш час учні мають вміти критично мислити, співпрацювати в команді, творчо вирішувати проблеми, чітко і зрозуміло висловлювати власну думку, бути гнучкими, брати на себе ініціативу та бути лідерами для подальшого успішного кар’єрного зростання і досягнення успіху. Детально ознайомившись з даним переліком,  слід звернути увагу, для подальшого успіху в майбутньому комунікативні навички займають високу позицію в даному рейтингу, тому важливо в першу чергу формувати в учнів комунікативні компетентності, в тому числі з іноземної мови.

Метою навчання іноземної мови у закладах освіти є формування комунікативної компетентності учнів, яка реалізується через здатність до мовного спілкування. Слід зазначити, згідно з Державним стандартом початкової загальної освіти  поняття  “комунікативна компетентність” означає – здатність особистості застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями [4, c. 4].

Слід зауважити, що під комунікативною компетентністю розуміють здатність взаємодіяти, встановлювати і підтримувати певні контакти з іншими людьми, набувати певну сукупність знань, умінь і навичок, які необхідні в соціокультурному просторі і забезпечують ефективне міжособистісне спілкування [6, c. 54]. 

Варто наголосити, метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності, яка відбувається шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови, опанування видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Варто зазначити, для досягнення даної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування в учнів позитивної мотивації до вивчення іноземної мови;
  • формування комунікативних вмінь та навичок;
  • соціально-культурний розвиток учня;
  • забезпечення розвитку видів мовленнєвої діяльності, а саме: сприймання інформації на слух (аудіювання), говоріння, читання, письмо;
  • формування вміння вчитися впродовж життя тощо.

Слід зазначити, комунікативна компетентність передбачає мовленнєву спрямованість навчального процесу, що полягає в практичному застосуванні мови. Комунікативна компетентність учнів визначається здатністю застосовувати в конкретному виді спілкування знання мови, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями та взаємодією (interaction) з іншими, вміння вступати в комунікацію, вести бесіду, аргументовано та чітко пояснювати власну точку зору, а також культурою спілкування, вмінням підтримувати бесіду, дискутувати, обговорювати тощо. Варто зауважити, формуванню комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови сприяють ефективні технології навчання, до яких слід віднести: роботу в парах, групах, “мозковий штурм”. “мікрофон”, “невелике коло”, “закінчи речення”, дискусію, диспут, урок-гру, урок-семінар тощо [3, c. 26].

Варто зазначити, однією з загально-групових обговорень є технологія “Мікрофон”, що базується на можливості учасникам навчального процесу на уроці чітко, лаконічно висловлювати власну думку по черзі, відповідаючи на запитання:

  1. Варто звернути увагу на постановку запитань класу, наприклад: “Can you imagine your life without social networks?” або “Do you have any tips for effective meeting?”, “Do you participate in sharing economy?” тощо. Варто зазначити, постановка запитань повинна бути логічною, чіткою, актуальною для даної вікової категорії учнів, відповідати інтересам учнів, бути цікавою для обговорення, повинна спонукати учнів брати активну участь в комунікативній взаємодії, слід залучати якомога більше учнів класу до комунікації.
  2. Слід запропонувати учням предмет ( ручку, лінійку, олівець), який матиме функції  уявного мікрофона і який варто учням передавати по черзі.
  3. Доцільно запропонувати учням обговорити дані питання, вміти аргументувати і правильно висловлювати власну точку зору, що сприяє формуванню комунікативних навичок та є важливим етапом для формування сучасних компетенцій XXI століття, таких як: критичне мислення та вміння вирішувати проблеми, комунікативні навички та співпраця, гнучкість, ініціативність, лідерство, соціальні навички.
  4. Наголошуємо увагу на тому, що не варто коментувати допущені в висловлюваннях помилки або оцінювати подані відповіді, варто залучати учнів до мовленнєвої діяльності  та заохочувати їх до спілкування та обговорення, а не акцентувати увагу на допущених помилках чи недоліках.

Варто наголосити, в результаті застосування відповідних форм і методів навчання на уроці іноземної мови здійснюється формування комунікативних вмінь в учнів, що впливає на стимулювання розумової та творчої активності учнів, інтерес до вивчення іноземної мови, збільшується результативність навчання [2, c. 138].

Слід зазначити, вивчення іноземної мови є важливою складовою для формування іншомовної комунікативної компетентності. Практичною метою навчання іноземної мови – є вміння сформувати фонетичні, граматичні, лексичні навички, а також забезпечення розвитку видів мовленнєвої діяльності, таких як рецептивні види: аудіювання та читання та продуктивні – говоріння та письмо.

Варто зазначити, говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою, яке відбувається в діалогічній та монологічній формах, читання полягає в одночасному сприйнятті та розумінні писемного тексту, письмо сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, метою якого є не лише навчання учнів правопису, але уміння викладати думки у письмовій формі,завдяки аудіюванню здійснюється краще засвоєння мови – дані види мовленнєвої діяльності забезпечують специфіку формування комунікативних навичок. Вчителю варто приділяти належну увагу розвитку, удосконаленню мовленнєвих умінь та навичок учнів, працювати над формуванням комунікативних компетентностей шляхом використання оптимальних форм роботи, що сприяють засвоєнню мовленнєвої діяльності учнів на уроках та успішності у вивченні іноземної мови.

Отже, аналізуючи вищезазначене, слід наголосити, формування комунікативних компетентностей учнів на уроках іноземної мови здійснюється завдяки впливу позитивної мотивації, забезпечення розвитку видів мовленнєвої діяльності, формуванню комунікативних навичок, соціокультурному розвитку особистості, що є важливим фактором для успішного опанування іноземної мови та подальшої самореалізації в майбутньому. Вчителю варто залучати якомога більше учнів класу до комунікативної діяльності на уроках, урізноманітнити форми та методи навчання, що стимулюють пізнавальні процеси, сприяють позитивній мотивації до навчання, планувати уроки з урахуванням комунікативної спрямованості.

Література

  1. AMACritical Skills Survey / – American Management Association 2012 р., С. 9.
  2. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання / І. Я. Лернер. – М.: Просвещение, 1981. – С. 186.
  3. Махмутов І. А. Сучасний урок / І. А. Махмутов. – М.: Педагогіка, 1985. – С. 62.
  4. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти: станом на 21 лютого 2018 р. / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – Київ: Офіційний вісник України 2018 р., № 87. – С. 42.
  5. Ушинський К. Д. Проблема виховання молодого покоління / К. Д. Ушинський. – М.: Просвещение, 1967. – С. 76.