Тісна співпраця – шлях до великого успіху
В.О. Сухомлинський

Сьогодні, як ніколи, гостро набуло актуальності залучення батьків до освітньо-виховного процесу, використовування різноманітних методів спільної роботи дошкільного навчального закладу з родиною. Батьки, не володіючи достатньою мірою знаннями вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, іноді здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно. Все це, як правило, не дає позитивних результатів. У таких сім'ях немає міцних міжособистісних зв'язків між батьками і дітьми і, як наслідок, "авторитетом" стає зовнішнє, часто негативне оточення, що призводить до "виходу" дитини з-під впливу сім'ї. Ще Н.К. Крупська в своїх "Педагогічних творах" писала: "Питання про роботу з батьками - це велике і важливе питання. Тут треба піклуватися про рівень знань самих батьків, про допомогу їм у справі самоосвіти, озброєння їх відомим педмінімумом, залучення їх до роботи дитячого садка". І тому робота з батьками – це процес безперервний, складний, тривалий. Вихователю важливо встановити партнерські відносини з родиною кожного вихованця, створити атмосферу взаємо підтримки та спільності інтересів. І хоча вихователі більш компетентні у справах виховання, батьки знають краще, що потрібно їхнім дітям. І коли батькам надають право сильного голосу, їх залучення може покращити ефективність освітньо-виховного.

Основою педагогічної взаємодії є спілкування, адже саме спілкування є і найважливішою умовою, і засобом розвитку особистості. Спілкування може  відбуватися з ініціативи вихователя або батьків. Але цей контакт можливий лише тоді, коли вони визнають, що виховання і навчання дітей можна досягти лише спільними зусиллями.

Спілкування з батьками може відбуватися формально: домашні візити, сім’ї в групі, бібліотека; і неформально: час приходу і забирання дітей, записки й, настінні бюлетені. 

Своєчасно помітити і допомогти усунути хиби у взаєминах між дорослими і дитиною – обов’язок педагога. А для цього треба знати сім’ю вихованців, уклад родинного життя, стиль спілкування. Два рази на рік плануємо відвідування дитини вдома (на початок навчального року та в кінці). «Щоб добре знати дитину, треба добре знати сім’ю» - так вважав В.Сухомлинський. Такі домашні візити корисні як для вихователів так і для сімей. Потрібно завжди домовлятися про візит; планувати час, коли вся сім’я вдома; пояснювати мету приходу, тривалість.

Прийти до дитини додому - це прийти в гості. Треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адрес батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини. Малюкам дуже подобається показувати свою кімнату, окремі іграшки, домашніх тварин та інші важливі для неї предмети. Під час такого спілкування можна більше дізнатися про культуру сім’ї, її вподобання, зв’язки, стиль спілкування та особливі уміння таланти, які члени сім’ї могли б присвятити малим дітям. За результатами складаю «Соціальний портрет сімейного виховання». Але це не є єдиний спосіб отримання інформації про сім’ю. Для цього також використовуємо анкети, тести. Також потрібно знаходити час провідати малят, які довго хворіють. Це допомагає встановленню особистісного контакту, дає змогу об’єктивно з’ясувати педагогічну позицію сім’ї. Намагатися тактовно допомогти родині зрозуміти та виправити якісь помилки або вжити рішучих заходів щодо оздоровлення виховної ситуації в сім’ї в цілому.

Для батьків в групі створено бібліотека в якій батьки можуть винаймати книги чи іграшки, зазначаючи у формулярі прізвище того, хто винаймає, що беруть і на який термін. Батьки мають можливість в домашніх умовах знайомити дітей з дитячими творами, які відповідають віковим особливостям розвитку дітей, а також пропонуються книжки та брошури для батьків про ріст і розвиток дітей. Також пропонується батькам виготовляти книги власними руками, що є одним із способів залучення сім’ї до навчально-виховного процесу.                                                                                                                                

Однією із стратегій формального спілкування є залучення сім’ї в групу. І як показує практика батькам потрібно дати хоча б мінімум педагогічних знань, щоб вони стали вихователями власної дитини. А це можливо коли батьків залучати до освітньо – виховного процесу. Дуже доречними стануть Дні відкритих дверей і дні самоврядування. Це дає змогу батькам відчувати себе причетними до програми, вільно спілкуватися із друзями своєї дитини, бачити свою дитину у взаємодії з іншими, переносити набуті знання додому. Батьки можуть навчати дітей спеціальним навичкам (гурткова робота). Батьків можна залучати до ігрової діяльності, занять, проведення екскурсій, підготовки до вистав чи розваг, безпосередньо приймати участь в них.  Приносити матеріали в групу, допомагати в оформленні групової кімнати. Різноманітна й цікава спільна діяльність зближує батьків і дітей, сімейне і суспільне виховання. Бути в центрі подій, які відбуваються в нашій групі, допомагають батькам різноманітні виставки, в яких батьки разом з дітьми приймають активну участь: «Овочева ярмарка» (до тематичного циклу «Ходить осінь в садках, по городах»), «Королівство квітів» (тематичний цикл «Квіти в нашому житті»), «Для рідної матусі» (тематичний цикл «Хто на світі найдорожчий»). Скільки захоплення було в очах кожної дитини, коли вона ділилася враженнями про спільну роботу з батьками. Як вони виготовляли книгу, чи готували подарунок для мами….

Батьківські збори і зустрічі є дуже важливі. Педагоги, як відомо, люблять повчати. І не лише дітей, але й їхніх батьків. І уроки ці називаються батьківськими зборами. А якщо ризикнути і поглянути по-новому на батьківські збори. Потрібно надати можливість батькам поспілкуватися один і одним на сімейних зустрічах. Існує декілька типів сімейних зустрічей: інструктивна (інформаційні семінари), дорадчі (батьківські ради), неформальні зустрічі (святкові вечори, екскурсії і т.д.), групи підтримки. Батьківські збори (зустрічі) проводяться один раз в квартал, але за необхідності можна частіше. Їх потрібно проводити в різних формах, висвітлювати теми які найбільш цікавлять батьків і відповідають віковим особливостям дітей. Для того, щоб визначити запитання, які цікавлять батьків, які є актуальні на даний час, скористайтеся «Скринькою запитань і пропозицій».

Для ефективного проведення зустрічі (зборів) важливо забезпечити сприятливе місце. Так для вітання (ігор, рухавок) підійде килимок. Вербальний і невербальний контакт у колі є зручнішим, всі учасники зустрічі знаходяться в однакових умовах. Це сприяє згуртуванні батьків, підвищується загальний рівень сприйняття і уваги учасників. Існує багато ігор і вправ, які розраховані на невеличкий простір. Ефективно використовувати під час зустрічей з батьками метод кейс-стаді або метод конкретних ситуацій (від англійського випадок - випадок, ситуація) - метод активного проблемно-ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань - ситуацій (рішення кейсів). Тимбілдинг, або командотворення (англ. Team building — побудова команди) — це спеціально розроблені заходи, спрямовані на згуртування колективу, формування сильної команди, що успішно досягає будь-яких поставлених цілей.

Запрошення на збори потрібно надіслати всім батькам групи із зазначенням теми зібрання. На збори запрошуйте спеціалістів, організовуйте ігри, використовуйте наочний матеріал, роздатковий, якщо обговорюється розвиток дитини використайте магнітофонні записи, відео записи, фотокартки – все це допоможе батькам краще сприйняти інформацію. Якщо батьки не мають можливості бути присутніми на зустрічі, потрібно надіслати їм додому записку з переліком питань, які обговорювались, і висловити надію на те, що вони зможуть прийти на наступну зустріч. Саме на батьківських зборах формується загальна думка колективу батьків щодо актуальних проблем виховання і навчання малят, колективна відповідальність їх за всю групу в цілому і за кожну конкретну дитину, формується педагогічна культура батьківської громадськості. Ефективність батьківських зборів залежить від обраних вихователем актуальних для батьків проблем і подальшого обговорення їх із ними. Особливу роль у спільній роботі з родинами вихованців відіграють батьківські комітети, які  обираються на перших батьківських зборах, у вересні місяці. Вони допомагають в освітньо-виховній і в господарській роботі. Пам'ятайте, мета батьківських зборів – підвищення виховних умінь та педагогічної культури батьків.                                                                                                                        

Оскіьки жоден метод спілкування не буде повністю придатний для всіх без винятку сімей, необхідно мати різноманітні стратегії спілкування для задоволення потреб різних батьків. Різні стратегії спрацьовують в різний час. Велика зайнятість батьків залишає сім’ям мало вільного часу для спілкування. Тому природні неформальні нагоди, є цінними можливостями для встановлення зв’язку між ЗДО і сім’єю. Досвід роботи підказував, що ключова форма роботи з родиною – індивідуальні бесіди. Хоч ці бесіди короткочасні, та вони дають змогу зрозуміти окремі вчинки і переживання дітей, допомагають вихователям та батькам ближче познайомитися, тримати один одного в курсі життя дитини. Такі бесіди – перші кроки до добрих, довірливих взаємин між сім’єю та вихователем.

Тематика бесід диктується життям дитини вдома та в дошкільному закладі: «Як відбувається фізичний розвиток дитини?», «Чим цікавиться?», «Режим роботи ДНЗ», отримати інформацію, як дитина поводила себе вдома, її відпочинок, розповісти батькам про успіхи їхньої дитини. Також в ці години батьки можуть гратися з дітьми, читати книги, організовувати і проводити гурткову роботу, спілкуватися з іншими батьками. Розмовляючи з батьками, зробіть так, щоб вони почувалися комфортно і невимушено, але водночас зберігайте ділову манеру спілкування. Зберігайте конструктивну дистанцію, яка допомагає оптимальному спілкуванню. Для заохочення використовуйте короткі фрази, які засвідчують згоду, розуміння і спонукають батьків продовжити розповідь. Слова: «Так…», «Розумію…», «Звісно…», «Продовжуйте…», - запрошують говорити вільно і невимушено.

Один з дієвих способів неформального спілкування є записки і інтернет звязок «Батьківська пошта», «Телефон довіри».  Надсилаються батькам коротку інформацію, повідомлення (по мірі необхідності не рідше одного разу на місяць). Ці записки розповідають про певні досягнення дитини, нові навички або поведінку. Також можна надсилати подяки батькам за допомогу в роботі. Батьки можуть розміщувати свою інформацію для вихователів, це дуже дієво, коли батькам легко викласти свої думки на папері. Будь-який член родини має можливість у короткій записці, повідомленні висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця тощо. Телефон довіри допомагає батькам з’ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей. Також телефон стає добрим порадником, якщо дитина затримується, чи за поважними причинами не прийде до садочка. Бувають ситуації, коли і нам потрібно зателефонувати батькам. Головне, пам’ятати етичні норми спілкування з батьками. Це сприяє зміцненню взаємовідносин між вихователями і батьками. 

Настінні бюлетені для батьків – це ще один неформальний спосіб спілкування з сім’ями. Інформація в настінних бюлетенях адресована безпосередньо батькам і містить в собі  нотатки про основні події, розвиток дітей, їхнє харчування та інше що становить інтерес для батьків. 

Саме головне, кожна родина хоче прочитати, почути про свою дитину, а не про дошкільнят загалом. Багато хто послуговується принципом: я й сама журнали та книжки читаю, в інтернеті інформацію знайти можу, а від педагогів вимагаю не теоретичних міркувань, а конкретних результатів стосовно моєї улюбленої дитини. Зрештою, батьки, замовники наших педагогічних послуг і мають право вимагати.

Мета і тематика газети може бути різна (опис останніх подій і заходів, що відбулися у садочку, поточні події, статті про розвиток дитини).  Газета повинна містити коротку інформацію, яку легко читати.

Тільки при тісній співпраці і систематичному спілкування, при взаємній довірі і доброзичливості вихователі зможуть активно співпрацювати з батьками. Вихователю взаємовідносини з батьками необхідно будувати як рівний з рівним, як колега з колегою. «Як Ви вважаєте?» «Давайте порадимося» - ось основний тон в спілкуванні з батьками. При цьому вихователь повинен: володіти високорозвиненим відчуттям відповідальності перед батьками за навчання і виховання дітей, постійно вивчати, різностороннє знати сім’ї дітей; бути порадником, товаришем, довіреною людиною кожної сім’ї, зберігати відомі йому сімейні таємниці; завжди пам’ятати про ранимість батьківських почуттів, і не ображати їх нетактовною оцінкою поведінки дитини або недоліки у вихованні, тим більше публічний негативний вислів про дитину; вміти показати дітям гарні якості їх батьків і, спираючись на це, сприяти підвищенню їх авторитету;  рахуватися із думкою батьків про свою діяльність, терпляче сприймати їх критичні зауваження в свою адресу, незабувати при цьому, що самокритичність вихователя піднімає його авторитет в очах батьків.                                                                                                             

Література

1. Акопян Л. Програма взаємодії з родиною //Вихователь-методист дошкільного закладу, - К., 2009. - № 11. - С. 4-16.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К. – 2012 (нова редакція)
3. Керівництво дошкільним навчальним закладом: Інформативно- методичні матеріали на допомогу керівникові дошкільного навчального закладу. - Тернопіль: Мандрівець, 2008. – С. 134-137
4. Колосарьова Є.Л. Дошкільний навчальний заклад і сім’я Гуманізація відносин. – Вінниця: ВОІПОПП, 2003.
5. Корміліцина Л.Ю. Запрошуємо до співпраці //Дош.вих. – 1999. – №1
6. Косарєва О. Батьки і діти: психологічні моделі міжособистісної взаємодії. //Дош. вих., – 2005. – № 5.                       
7. Макаренко А. Книга для батьків. – К.: Радянська школа, 1973. – 274 с.
8. Сухомлинський В. Як виховати справжню людину // Вибрані твори: У 5-ти т. – К., 1980. – Т. 2. – С. 149-416.
9. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. – К, 1988. – 346 с.