Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Отримання інформації в сучасних умовах стає життєво необхідним ресурсом. В умовах величезного потоку інформації і дефіциту навчального часу ведеться активний пошук нових резервів для створення гнучкої і мобільної системи освіти.

Тому тема нашого досвіду «Створення освітнього медіасередовища». Медіа-освіта відкриває великі можливості для розвитку дитини, її інтелектуального і творчого потенціалу, здібностей, самостійного мислення.

Актуальність теми зумовлена тим, що використання медіатехнологій для створення освітнього середовища відкриває унікальні можливості активізації процесів пізнання, також визначається вирішенням одного з головних завдань сучасного закладу освіти  – формування  всебічно розвиненої особистості, здатної самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, працювати з різноманітною інформацією, критично мислити, бути комунікабельним, самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Мета досвіду: показати можливі варіанти створення освітнього медіа-середовища.

Практична значущість досвіду – забезпечити реалізацію вимог змісту освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа», а також  всебічний розвиток учнів та повноцінне оволодіння всіма компонентами освітньої діяльності.

Вважаємо, що використання новітніх інформаційно-комунікабельних сервісів під час освітнього процесу сприяє підвищенню якості освіти, формуванню умінь, навичок, розкриттю здібностей учнів, підготовці до життя у високо технічному конкурентному світі. Тому постає необхідність впровадження хмарних ресурсів, застосовуючи сервіси Google, відеоканал  YouTube, веб-квести, тест-форми, музейний портал тощо. Також під час освітнього процесу рекомендуємо використовувати такі Інтернет-сервіси: Інтернет-сервіс динамічних презентацій Prezi, Інтернет-сервіс Loupe, Хмари тегів, Canva – онлайновий конструктор для створення банерів, візиток, ілюстрацій і постерів, Інтернет-сервіс Blendspace, Timeline JS – стрічка часу, он-лайн сервісу Cross. Особливу перевагу надаємо сервісу LearningApps, який дозволяє легко створювати завдання на основі шаблонів. На сьогоднішній день сервіс пропонує близько 30 різноманітних шаблонів, що цілком достатньо для реалізації безлічі методичних задумів.

Також один із способів візуалізації текстової інформації, який успішно можна використати в освітній роботі, – це «хмара слів». Кольорова хмара зі слів приковує погляд учня і змушує зосередитися на матеріалі.

Останнім часом набуває популярності використання QR-коду  в освітньому процесі. Основна перевага QR-коду – легке розпізнавання скануючим непрофесійним обладнанням (за допомогою фотокамери мобільного телефону, планшета або ноутбука з відеокамерою, на яких встановлена програма для зчитування QR). QR-коди дозволяють зробити заняття більш захоплюючими та ефективними. Учням зручно зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам'яті мобільних пристроїв.

Особливе місце у створенні освітнього медіасередовища ми відводимо створенню та використанню ментальних карт (інтелект-карт).

Mind Maps – це унікальна технологія роботи з інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Техніка ментальних карт допомагає не тільки організувати і упорядкувати інформацію, але і краще сприйняти, зрозуміти, запам'ятати і проасоціювати її.

Вважаємо, що даний метод дає можливість підвищувати мотивацію, якість знань, конкурентоспроможність учнів; розвивати предметні та комунікативні компетенції, творчі здібності; активізувати діяльність; вивчати особистість учнів, виявляти причини їх когнітивних труднощів,  коригувати знання.

Варто зауважити, що учнів теж треба залучати до створення ментальних карт.   Учитель може бути консультантом. Адже  учень, який не розумітиме зв’язків між її структурними частинами, не зможе нею скористатися.

Багаторазове повторення гарантує запам’ятовування змісту матеріалу, формує термінологічно-понятійну лексику та навички презентування власної роботи з висловленням оцінок, суджень, аналізу. Використовуючи карти знань на уроках української мови та літератури, можна також поліпшити пам’ять учнів, вміння формулювати та висловлювати власну думку, використовуючи при цьому весь інтелектуальний потенціал.

 

Розглянемо, яким чином можна використовувати ментальні карти на уроках української літератури під час вивчення прозових творів. Наприклад, при вивченні у 10 класі новели В.Стефаника «Камінний хрест» весь мультимедійний супровід уроку можна побудувати у програмі XMind, створивши освітнє медіасередовище. Завдяки можливостям програми на екран можна досить швидко та зручно виводити відео, аудіо, зображення, презентації. Також протягом уроку на основній інтелект-карті відображується тема уроку, портрет автора, ілюстрації, ключові моменти аналізу тексту.

Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-змагання, що також сприяє формуванню медаграмотності здобувачів освіти. Традиційно такі WEB-олімпіади проводять  освітні проекти «На урок», «Всеосвіта». За участь учні отримують яскраві дипломи або сертифікати, мають можливість безкоштовно взяти участь в онлайн-олімпіаді або конкурсі, можливість виконувати завдання з власного комп’ютера або планшета, виконання завдань з різним рівнем складності, зафіксоване місце у рейтингу результатів загального і шкільного рівня; виконання різнотипних, інтерактивні та цікаві завдань.

Ми вважаємо, що переваги інтерактивних дидактичних матеріалів перед традиційними полягають в їх наочності, доступності, креативності, у використанні різних типів файлів (аудіо, відео, графічні і т. д.), а також різних типів вправ, що сприяє розвитку інтересу, пізнавальної активності, інформаційно-комунікативних компетентностей учнів. Тому освітнє медіасередовище – не тренд, а вимога часу.

Таким чином, можна стверджувати, що створення освітнього медіасередовища дає позитивні результати в освітньому процесі. Медіатехнології при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання здобувачів освіти.

Література

  1. Кадемія М.Ю., Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: навч. посіб / М.Ю.Кадемія, І.Ю.Шахіна. — Вінниця, 2011. —220с.
  2. Богосвятська А. І. Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури: Методичний посібник. — Львів: Норма, 2015. — 136 с.
  3. Найдьонова А.В. Інтелект-карти як інструмент ефективної роботи з
    інформацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
    http://ru.calameo.com/read/004373434dec4e2bf2b83