Доцільність введення раннього навчання іноземної мови визначається тим, що в початковій школі закладається фундамент для подальшого вивчення іноземних мов в основній школі, який вміщує як елементарні базові мовні навички та уміння їх використання  так і розвиток у процесі спілкування мовних здібностей, які є необхідними для вивчення іноземних мовленнєвих показників психічного розвитку, а саме: слухова диференціальна чуттєвість, об'єм оперативної і вербальної пам'яті, швидкість мовних узагальнень [2, с.38].

Важливим фактором є також надбання учнями вже в початковій школі мовного досвіду та почуття мови, тому основний напрямок у навчанні іноземної мови у наш час - комунікативний. У зв'язку з цим особливого значення набувають питання оволодіння комунікативною компетенцією та всіма її компонентами, а саме: мов­ним, мовленнєвим, соціокультурним, стратегічним. Основною складовою частиною мовної компетенції є фонетична. Її можна визначити як уміння учнів сприймати на слух усі звуки, інтонацію, ритм іноземного мовлення і фонетично гра­мотно вимовляти звуки в мовленнєвому потоці, додержуючись його ритміко-інтонаційного малюнку, типового для певної кому­нікативної ситуації. Огляд методичних джерел ( Л. Калініна , І. Самойлюкевич, Л. Березенська, О. Казачінер, Л. Резник) дає можливість виділити основи формування слуховимовних та інтонаційних умінь, що за­кладаються на початковому етапі навчання з наступним їх удо­сконаленням на середньому і старшому ступенях. У зв'язку з цим, метою дослідження є висвітлення основних технологій формування іншомовної фонетичної компетенції учнів початкової школи. Відповідно до нових програм з іноземних мов для загально­освітньої школи формування фонетичної компетенції починає­ться з другого класу, що обумовлено комунікативним підходом до на­вчання іноземної мови. Так, робота над фоне­тичним матеріалом є не окремим її видом, відірваним від усього ходу уроку, а важливою його частиною, інтегрованою в процес спілкування.

Для компенсації відсутності природного мовного середовища, забезпечення ситуативно зумовленої презентації та опрацювання фонетичного матеріалу доцільно використовувати аудіовізуальні засоби навчання. Для молодшого школяра це може бути звуко­запис заримовок, коротких віршів, пісень, прислів'їв, джазових наспівів, си­туативних мікродіалогів, ритмізованих казок, оповідань у вико­нанні носіїв мови, що є автентичними зразками іншомовного мов­лення.

Враховуючи психофізіологічні особливості молодших школя­рів - наочно-образне мислення, нестійку увагу, розвинуте емо­ційно-чуттєве сприйняття світу, учитель іноземної мови має вда­ватись до нестандартних форм і методів навчання фонетики - ігрової діяльності, елементів драматизації, використовуючи при цьому яскраву, кольорову наочність .

Для того, щоб поставлена під час вступного курсу вимова не погіршилась,  удосконалюємо її на кожному уроці за до­помогою фонетичної зарядки, що входить до складу спе­ціальних вправ, спираючись на різні засоби навчання.

Для ефективного формування фонетичної компетенції на початковому етапі навчання звертаємося до прислів'їв. Вони допомагають постави­ти вимову окремих важких приго­лосних, особливо тих, які відсутні в рідній мові [1,с7].

Традиційно робота над прислів'ям проводиться в три етапи:

1. Презентація
2. Робота над змістом

Значення деяких слів розкривається за допомогою коментарю, перекла­ду чи синонімів.

III. Робота над вимовою

Важкі звуки вимовляються ізольова­но, потім, відповідно, слово з цим звуком, словосполучення, речення. Спочатку проводиться хорова ро­бота, потім індивідуальна.

Прислів'я можна використовувати як на початку уроку на початковому етапі навчання, коли в дітей форму­ються навички вимови, так і на се­редньому етапі навчання, коли вико­ристання прислів'їв не лише сприяє підтриманню та вдосконаленню ви­мовних навичок учнів, але й стимулює їх мовленнєву діяльність. Прислів'я можуть бути використані під час вивчення різних аспектів іно­земної мови як ілюстративний мате­ріал, стимул для усної мовленнєвої діяльності. Завдяки стислості, емо­ційності, специфічній римі та рит­мічній структурі прислів'я виклика­ють інтерес учнів, легко запам'ятову­ються та сприяють більш міцному засвоєнню граматичного матеріалу.

Доцільно виділити джазові наспіви для дітей - це ритмізовані міні-діалоги, побудовані з урахуванням ретельних буденних ситуацій спілкуван­ня, які дають змогу дітям навчитися виражати свої почуття та емо­ції через ритм, наголос, інтонації.

Проблема усунення фонематичного недорозвинення мовленння у початковій школі залишається відкритою. Дуже часто учитель змушує дитину пов­торити слідом за ним слова й окре­мі звуки, не враховуючи, що в бага­тьох випадках, наслідуючи, діти говорять набагато краще, ніж са­мостійно. Більш точне уявлення про особливості вимови можна сформувати, використовуючи для дослідження набір різних малюн­ків. Дитині пропонується кілька малюнків і вона повинна назвати, що на них зображено. Оскільки не­доліки вимови стосуються певних звуків, то до цього набору повинні бути включені картинки, у назвах яких є свистячі й шиплячі, дзвінкі та глухі, а також сонорні звуки. Ось орієнтовний перелік того, що може бути зображено на малюнках:

• для виявлення вимови свистячих звуків: sad, sell, Sam, small, stand, zoo, quiz, fox, box, text;
• для виявлення вимови шиплячих звуків:shelf, shirt, benсh, cherry, short, сhilly;
• для виявлення вимови сонорних звуків: red, rat, rabbit, drum, lamp, little, tram, ribbon.
• у загальноосвітній школі вчителю, у класі якого є діти з мовними пору­шеннями, необхідно організовува­ти з ними спеціальні заняття, щоб за­повнити прогалини у розвитку звукового боку мовлення, тобто сфор­мувати чітку (правильну) вимо­ву звуків і розвити повноцінні фонематичні процеси шляхом диференційованого та індивідуаль­ного підходу під час навчання в ме­жах загальної класної роботи та частково в позаурочний час. Тому система подолання фонематично­го недорозвинення передбачає два взаємопов'язані напрями роботи:
• коригування вимови,   тобто постановку й уточнення арти­куляції  звуків, літери яких замінюються на письмі та  розріз­нення їх на слух;
• послідовний і планомірний розвиток звукового аналізу й синтезу слова [3,с.22].

Отже, дослідження відкриває перспективи щодо вивчення проблеми формування іншомовної фонетичної компетенції учнів початкової школи в розробці фрагментів уроків з використанням вправ з усунення фонетичного недорозвинення мовлення.

Література

1. Казачінер О. Вивчення прислів'їв та приказок на уроках англійської мови // Англійська мова та література. – – №14. – С.5-9.
2. Калініна Л., Самойлюкевич І., Березенська Л. Технології формування фонетичної компетенції учнів // Іноземні мови в навчальних закладах. – – №3. –С.38.
3. Левина Р.Е. Нарушения письма у детей с недоразвитием речи. – М.,1961. – С. 21-22.