У статті розкриваються сутність, основні ознаки та принципи організації краєзнавчої роботи у закладі дошкільної освіти, зміст освітньо-пізнавальної діяльності дітей, виховний потенціал краєзнавства. Актуальність тематики обумовлюється тим, що одним із основних напрямів патріотичного виховання дітей дошкільного віку визначено краєзнавство – як організовану і керовану педагогом багатогранну пізнавальну, пошуково-дослідницьку, соціально-значиму діяльність дошкільників, спрямовану на комплексне вивчення особливостей рідного краю.

Ключові слова: краєзнавча  робота, екскурсія, спостереження

Постановка проблеми: Дошкільний вік, як період становлення особистості, має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких відноситься почуття патріотизму. Прилучення дітей до краєзнавства – важлива місія вихователя закладу дошкільної освіти, адже людина тоді стає переконливою в своїх почуттях до рідного краю, коли вона ґрунтовно ознайомлена з історією та етнографією, його героїчними постатями, культурно-побутовими та мистецькими надбаннями, традиціями та звичаями народу, мовно-літературними скарбами, неповторністю географічного ландшафту, особливостями флори і фауни.

Як зберегти і передати все це багатство наступним поколінням, зацікавити їх краєзнавчою роботою? Ми розуміємо, що цю роботу потрібно розпочинати вже сьогодні. Першою ланкою має бути сім’я і заклад дошкільної освіти, що є першими сходинками у формуванні майбутньої особистості.

Мета статті: висвітлення сутності, основних ознак та принципів організації краєзнавчої роботи у закладі дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему природничих та освітніх екскурсій досліджували І. Шмальгаузен, П. Тутковський, П. Армашевський, К. Феофілактов, М. Біляшівський, В. Антонович, Є. Пеленський, М. Заклинський та ін. [7].

Нині перед науковцями стоять завдання наукового осмислення існуючої практики туристично-краєзнавчої діяльності. Розв’язання цієї проблеми слід починати з розкриття сутності та принципів краєзнавства в умовах закладу дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі краєзнавчі напрями [1].

Розвивальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних психічних процесів вихованців, їх мови, спостережливості.

Таким чином, організація роботи по ознайомленню дошкільників з рідним краєм здійснюється як комплексне розв’язання пізнавальних, освітніх, виховних та мовленнєвих завдань, у процесі вирішення яких вихователь має змогу:

- розвивати пізнавальну активність дітей;
- формувати стійкий інтерес до особливостей, неповторності свого рідного краю, бажання пізнати його глибше;
- прищеплювати навички пошукової, дослідницької діяльності, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки.

Основна спрямованість краєзнавчої роботи – в організації та проведенні подорожей по рідному краї: прогулянок-походів, пішохідних переходів, цільових прогулянок, тематичних екскурсій.

У процесі краєзнавчої діяльності діти старшого дошкільного віку крок за кроком накопичують знання про свій родовід, дитячий садок, рідну природу, вулицю, мікрорайон, місто, в нерозривному зв’язку з вивченням народної спадщини, звичаїв рідного краю, історії та мови, –  так виховується почуття гордості за свій народ, формується національний світогляд.

Привабливість краєзнавчого напряму у вирішенні завдань програми розвитку дитини дошкільного віку від народження до шести років «Я у Світі» не тільки в тому, що це надійний засіб фізичного розвитку, оздоровлення, загартування як фізичного, так і морального, вольового, а ще й в тому, що він прокладає шлях до пізнання світу [4]. При вмілій організації кожне заняття – це яскрава і приємна подія, яка надовго залишиться в пам’яті.

Таким чином, краєзнавча діяльність є свого роду провідником у невідоме, адже в старшому дошкільному віці вихованцям так багато належить відкрити для себе, пізнати світ і знайти своє місце у ньому.

Краєзнавча робота з дітьми шостого року життя будується на наступних принципах:

• принцип науковості – це спостереження за об’єктом та розповідь про нього;
• принцип системності й послідовності, що передбачає встановлення закономірностей, характерних для даної території;
• принцип наступності й неперервності;
• принцип доступності – подання краєзнавчого матеріалу в доступному для віку дітей форматі;
• принцип комплексності, інтегрованості, що являє собою всебічне пізнання об’єктів рідного краю у різних за змістом і методами формах;
• принцип індивідуалізації – урахування індивідуальних особливостей вихованців, їх інтересів, попереднього досвіду;
• принцип гуманізації виховного процесу;
• принцип регіональності, що дає можливість врахування конкретних особливостей краю (природних, культурних, історичних).

Під час краєзнавчої роботи з дітьми враховується принцип поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого до більш віддаленого від дитини. Так, у здобувачів освіти формується особистісне ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створюються умови для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищується особистісна значущість того, що відбувається навкруги.

Таким чином, краєзнавча робота як складова пізнання об’єктів рідного міста, передбачає застосування особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, комплексного підходів у вирішенні освітньо-виховних цілей [6].

Основою краєзнавчої роботи є ті джерела, на які може спиратися вихователь при підготовці до екскурсії чи іншого виду роботи.

При ознайомленні дітей з рідним містом слід пам'ятати:

• ознайомлення повинно природно входити в цілісний розвивально-пізнавальний процес, який будується на основі форм активності дошкільника: фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної та креативної;
• введення краєзнавчого матеріалу здійснювати з урахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, до менш близького – культурно-історичних фактів;
• формування особистого відношення до фактів, подій в житті міста, активне залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значимості для них того, що відбувається навколо;
• налагодження діалогу з культурною спадщиною минулого і сучасного;
• самостійний вибір тієї чи іншої діяльності, у якій діти хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене і почуте (творча гра, складання розповідей, загадок, виготовлення іграшок, створення мультимедійних посібників, складання колажу, проведення екскурсій, діяльність щодо благоустрою міста, охорона природи);
• залучення дітей до участі в міських святах;
• свідомий вибір методів ознайомлення дітей з рідним містом; створення розвивального середовища в групі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури;
• організація роботи з батьками під девізом «Знання і любов до міста – дітям».

Ураховуючи той факт, що однією з форм краєзнавчої  роботи педагогів закладів дошкільної освіти з дітьми старшого дошкільного віку є екскурсії, слід визначити їх сутність та основні ознаки. 

Екскурсія –  це наочний процес пізнання, головними елементами якого є підібрані об’єкти спостереження і розповіді про них.

Загальна екскурсійна методика складається з двох головних етапів:

- підготовка екскурсії;
- проведення екскурсії.

До підготовчого етапу належать:

- складання плану проведення екскурсії;
- формування теми і визначення мети екскурсії;
- підготовка відповідального (екскурсовода);
- відбір об’єктів екскурсійного показу і складання маршруту;
- робота над змістом екскурсії;
- розробка регламенту екскурсії.

Принципи побудови екскурсії:

1. Освітній – розповідь про об’єкт спостереження має розширювати знання дітей, викликати інтерес до пізнання, забезпечувати загальний інтелектуальний розвиток вихованців.
2. Виховний – має містити цілий арсенал виховних впливів на особистість.  

 За змістом екскурсії бувають:

• оглядові (комплексні, багатопланові), які передбачають загальне ознайомлення з об’єктом спостереження;
• тематичні (одно темні), які проводяться за конкретною темою.

Оглядові – показ об’єктів, різних за формою та змістом. Це можуть бути і природні об’єкти, і пам’ятники та архітектурні споруди, будівлі, місця видатних подій. Такі екскурсії формують загальні уявлення про будівлі, приміщення, вулицю, рослинницький комплекс загалом.

Тематичні екскурсії присвячені розкриттю певної теми і поділяються на: географічні (ландшафтні), виробничі, природознавчі, архітектурні, мистецькі, літературні, музейні.

Тематика освітніх (пізнавальних) екскурсій у значній мірі залежить від вікового складу екскурсантів, особливостей розвитку та  місця проживання.

Тематичні екскурсії проводяться, як правило спеціалістами–екскурсоводами. Перевага таких екскурсій  у тому, що вони дають можливість показати зв’язки між освітніми лініями у межах визначеної теми.

Екскурсія може бути:

• вступною до вивчення певної теми;
• супровідною, що доповнює тему, глибше розкриває її зміст;
• заключною – підведення підсумків вивченого.

Особливого значення має підготовка екскурсії з дошкільнятами, яка, враховуючи вік дітей організовується у вигляді прогулянки чи гри.  Роль гри настільки  значна, що її, по суті, можна вважати найбільш перспективною формою пізнання у дошкільному віці.  Ігри для дітей старшого дошкільного віку проводяться на якісно вищому рівні: ігри-дослідження, ігри-конкурси,  ігри-пошуки, квест-ігри. У змісті екскурсій для дітей старшого дошкільного віку слід враховувати динаміку вікових  інтересів.

Екскурсійні походи з дошкільниками по місту у рамках роботи Клубу вихідного дня здійснюють не лише культурно-просвітницьку, а і краєзнавчу функцію.

Основною формою будь-якого переходу є екскурсія, тобто колективний огляд об’єкта спостереження відвідувачами,  які об’єднані в екскурсійну групу. Загальновідомо, що досить складним у роботі по ознайомленню з рідним містом, особливо з його історією та визначними місцями є складання розповіді для дошкільнят. Вихователю необхідно пам’ятати наступне: розповідь супроводжується наочним матеріалом – фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками. У ході розповіді звертатися до дітей з запитанням, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатись самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати.

Добре, якщо екскурсія будується як вирішення будь-якої проблеми. І дітям доведеться шукати відповіді на питання, висувати різні  припущення. З цією метою пропонують питання, навколо яких ведеться бесіда: - Що нагадує цей об’єкт, предмет? Що його творець міг чути, бачити, думати? Ким би ви могли стати, опинившись у часи побутування об’єкта, предмета? Що б ви взяли із собою у «подорож» до минулого? Що у вас є вдома із старовинних речей?

Передумовою якісного проведення екскурсії є детальне ознайомлення з об’єктом спостереження. Саме від того, як сформована експозиція, через її зміст поєднується сприйнятливість і образність, які висвітлюється з допомогою різноманітних методів, відбувається прилучення відвідувачів до першоджерел знань і створюються умови для здійснення освітньо-виховних функцій [3].

Висновки.

У процесі краєзнавчої роботи природно зливаються виховні, оздоровчі та освітні впливи на особистість, формуються заходи для усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків між природою і суспільством. Організація краєзнавчої діяльності в закладі дошкільної освіти відповідає саме тим вимогам, які сьогодні є головними у вихованні підростаючого покоління, а саме: здійснення всебічного гармонійного розвитку малюків на національній основі, формування творчої індивідуальності, виховання духовності та культури.

Підсумовуючи вищесказане, слід відзначити, що краєзнавство – найдоступніша, найширша сфера застосування знань і вмінь, а краєзнавча діяльність є свого роду провідником у невідоме, адже в дошкільному віці так багато належить відкрити для себе, пізнати світ і знайти своє місце у ньому.

 Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти. (нова редакція) / наук. кер. А.М. Богуш; авт. кол.: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л. та ін. – К., 2012.
2. Бенедюк В.В. Краєзнавство. Психолого-педагогічні основи краєзнавчої роботи. – Луцьк: ВАТ Волинська обл.друкарня, 2005. – 110 с.
3. Грицишина Т.І. Маленькі туристи. Краєзнавство і туризм у дошкільному закладі / Т.І. Грицишина. – К.: Ред.загальнопед.газ., 2004. – 128 с.
4. Кононко О.Л. Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років / О.П.Аксьонова, А.М. Аніщук, Л.В. Артемова [та ін.]; наук.кер. О.Л. Кононко. – Київ: ТОВ «МЦФР-Україна», 2019.
5. Мартинцова О.В. Використання інноваційних технологій інтелектуального розвитку дошкільника на заняттях у ДНЗ /О.В. мартинцова // Дошкільний навчальний заклад. – 2015. – №2. – С.20-21.
6. Прокопчук В. Деякі аспекти теорії і ме-тодології шкільного краєзнавства / В.Прокопчук // Краєзнавство. –2011. -No3. –С. 29 –35.
7. Северинов В.Ф. // Туристично-краєзнавчі дослід-ження. Вип. 3. – К.: ЧП Ільченко, 2000. – С. 269.