Актуальність обраної теми визначається постійним надходженням нових учнів до спеціалізованих шкіл-інтернатів спортивного профілю, забезпеченням успішної соціально-психологічної та фізіологічної адаптації дитини до навчання, самостійного проживання та паралельно з цим посиленого тренування в спеціальних закладах.

Проблема адаптації до нових умов навчання та тренування під час переходу до спортивної школи-інтернату турбує керівників навчальних закладів, вчителів, тренерів та батьків новоприбулих учнів.

Психологічний дискомфорт під час зміни закладу, може перерости в особистісні психологічні проблеми дитини та зумовити інші. Збільшення фізичних навантажень може негативно впливати на успішність, або на фізичний стан підлітка, що в кінцевому підсумку може призвести до девіантної поведінки. Походження цієї кризи організаційно-педагогічна недбалість, невиправдано різкий перехід дітей з однієї соціальної ситуації в іншу.

Для забезпечення успішної адаптації учнів у період переходу з різних загальноосвітніх закладів до спортивної школи-інтернату необхідна цілеспрямована діяльність педагогічного колективу.

Напрями діяльності з адаптації учнів: організаційна діяльність (моніторинг процесів адаптації, аналітична (діагностична) робота, проведення малих педрад, круглих столів для вчителів, нарад шкільної адміністрації, тренерів, медпрацівників), педагогічна, психологічна та медична діагностика, консультативна робота із вчителями, учнями та їх батьками, корекційно-розвивальна діяльність мають забезпечити, якщо не подолання, то істотне пом’якшення психологічних і педагогічних наслідків зазначеної соціально-психологічної кризи учнів, сприяти покращенню, чи утриманню на необхідному рівні емоційного та фізичного стану учнів. Системна та педантична діяльність педагогічного колективу, тренерів та медпрацівників у період адаптації дитини мають вирішальну роль.

Система діяльності  включає практичну та діагностичну діяльність, психологічний діагностику, консультативну діяльність, роботу з батьками, узагальнення результатів, аналітичну роботу.

Моніторинг є найбільш досконалим способом інформаційного обслуговування і компонентом системи управління якістю адаптації.

Контроль якості освіти набуває характеру моніторингу, тобто постійного відстеження результатів навчання і перевірки їх відповідності проміжним або кінцевим цілям.

Система організації збору, зберігання, обробки і поширення інформації про діяльність педагогічної системи забезпечує безперервне стеження за станом і прогнозуванням її розвитку. Педагогічний моніторинг - це процес безперервного науково-обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом, розвитком педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх вирішення.           Педагогічний моніторинг має специфічний об'єкт вивчення і забезпечує педагогів, керівників освітньої установи і органи управління освітою якісної і своєчасної інформацією, необхідною для прийняття рішень по оптимізації різних рівнів освітнього та тренувального процес. Враховується система зв'язку, відносин, характер взаємодії учасників освітнього процесу.

В рамках моніторингу виявляють і оцінюють педагогічні дії. При цьому забезпечується зворотний зв'язок, довідуватися про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Завдання полягає саме в тому, щоб правильно оцінити ступінь, напрямок і причини відхилення. Завдання будь-якого закладу освіти - забезпечити умови для якісної освіти учнів.

Моніторинг настільки ефективний, наскільки дотримано принципи моніторингу: вимірність і застосовність; узгодженість з можливостями школи; облік конкретних умов, в яких передбачається виконання стандартів і норм; наявність апарату моніторингу, тобто осіб, відповідальних за виявлення відхилень і адекватну їх оцінку; побудова нормативів на основі минулого досвіду з опорою на аналіз поточного стану школи.

Отримання об'єктивних даних в процесі освітнього моніторингу залежить від наявності інструментарію, що дозволяє відстежувати функціонування об'єкта, співвідносити дані з певними контрольними точками і фіксувати їх. Інструментарій педагогічного моніторингу включає: формальні данні, соціологічні інструменти, психологічні, педагогічні, експертні, економічні інструменти, банк даних, спеціальні комп'ютерні програми, різні проекти (моделі) розвитку об'єкта: з опрацюванням тих чи інших умов, необхідних для оптимальної корекції процесу розвитку, неформальні (ненаукові) інструменти.Після прийому до навчального закладу учня збираються необхідні вхідні дані для визначення рівня навченості, тренованості, психічного стану які вносяться до створеного в електронній формі паспорту адаптації.

В Паспорт адаптації на початку дослідження та впродовж всього періоду адаптації вносяться: оцінки з навчальних предметів, відвідуваність предметів; спортивні досягнення у вигляді кількісних або якісних досягнень, результати проміжних залікових випробувань; антропометричні дані, динамометричні силові показники, результати психологічних тестів. Дані заносяться як у вигляді кількісних оцінок (критеріїв), так і якісних. Додатково вносяться примітки про конфліктні ситуації, отримані фізичниі пошкодження. Таким чином при керуванні процесом адаптації учнів застосовуються діагностика та дослідження інтелектуального розвитку, діагностика та дослідження фізичного розвитку, дослідження психо -фізиологичного стану.

Для прискорення аналізу данні візуалізуються при автоматичному оброблені у графічний вигляд, створюючи механізм швидкого реагування на виникаючи відхилення. Доповнюючи графіки лінії трендів дозволяють додатково прискорити висновки про процеси, які відбуваються під час адаптації: прогрес, регрес (дезадаптація), стагнація або невизначеність процесу адаптації. Моніторинг отриманих даних та інтелектуальний аналіз даних проводиться постійно на протязі всього навчально-тренувального періоду (період адаптації умовно складає один навчальний рік) в порівняні с базовими даними, а також динамічні зміни.

Важливим є відвідування навчальних занять з метою врахування технологій навчання, форм і методів організації навчальної діяльності, стилю взаємин учителя з дітьми та учнями між собою для використання прийомів зворотного зв’язку, програми і системи вимог учителів школи-інтернату.

На методичних об’єднаннях учителів розглядаються можливі варіанти форм і методів педагогічного супроводу. Рекомендації для вчителів розробляються з урахуванням особливостей учнів.

Першийетап педагогічної діагностики здійснюється при подані новоприбулими учнями документів до школи-інтернату з метою вивчення рівня компетенції з основних предметів.Другийетап діагностики здійснюється після першого місяцю навчання. Результати порівнюються, аналізуються, виставляється проміжна оцінка щодо виконання проекту.Наступні етапи діагностики проводяться по кінцю семестрів. (адміністративні контрольні роботи, семестрове оцінювання). Результати аналізуються, вивчаються тенденції зміни якості знань.

Першийетап психологічної діагностики здійснюється після складання картки соціального розвитку та анкетування. На цьому етапі досліджуються рівні розумового розвитку та наочно-образного мислення учнів, їх самооцінка, рівень шкільної мотивації та тривожності. Подальші етапи діагностики здійснюється впродовж всього року за затвердженим планом. На цих етапах вивчаються:

- адаптування дітей до нової соціальної ситуації поряд з педагогічними спостереженнями, обстежуються рівні шкільної тривожності, мотивації, їх самооцінки та провідної репрезентативної системи;

- визначення рівня комфортності, психічного стану тощо.

Паралельно здійснюється анкетування батьків з питань фізичного та психічного стану дітей. З метою дослідження особливостей адаптаційного періоду, внутрішніх процесів само пристосування учнів у змінених умовах, виявлення рівня навчальної мотивації та потенційної «групи ризику» для учнів кожного класу складається «Карта психологічного супроводу адаптаційного періоду». Отримані результати діагностики порівнюються, на основі цього здійснюється якісний і кількісний аналіз, розробляються висновки щодо змін, які відбулися, даються рекомендації вчителям і батькам.

Консультації з учнями та батьками мають індивідуальний характер. Консультування батьків, діти яких можуть відчувати труднощі пристосування до навчання та тренування в школі-інтернаті, здійснюється індивідуально або на батьківських зборах. Серія батьківських зборів присвячена проблемам, що можуть виникнути у дітей при навчанні у школі-інтернаті.

Консультативно-розвивальна діяльність здійснюється з учнями, в яких виникають труднощі зі шкільною адаптацією. Така діяльність здійснюється з дітьми індивідуально або в мікрогрупах, сформованих на основі подібності проблем, виявлених у дітей на етапі діагностики. Критеріями ефективності цієї діяльності виступають: зниження рівня тривожності, підвищення групової згуртованості, позитивна динаміка емоційного розвитку дитини, підвищення впевненості у собі та власних можливостях, формування у дітей позитивного ставлення до школи, вчителів та однокласників.

Аналітична робота(SWOT-аналіз)спрямована на осмислення проведеної системи психолого-педагогічної діагностики та діяльності з адаптації дітей до освіти в школі-інтернаті, на оцінку ефективності діяльності та корекції робочих планів (психолога, вчителів). Аналіз ситуації дає можливість учасникам реалізації проекту обговорити форми та методи подальшої діяльності, а також планувати навчально-виховний процес.

Висновок: застосування системи  в діяльності  з адаптації у спеціалізованому закладі допоможе учням пристосуватися до умов проживання, освітнього процесу та тренувань, стати призерами та переможцями спортивних змагань різних рівнів, включаючи міжнародні.