Однією з важливих цілей навчання є розвиток особистості кожної дитини. А це можливо, якщо навчання і виховання сприятиме розвитку дитини, приноситиме їй радість пізнання, викликатиме у неї інтерес до навчання. К. Ушинський стверджував, що тільки успіх підтримує інтерес учня до навчання. Дитина, яка ніколи не пізнала радості праці у навчанні, не пережила гордості від того, що труднощі подолані, втрачає бажання, інтерес вчитися. В основі педагогічної технології «Створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тому, ретельно готуючись до уроків, слід враховувати не тільки  своєрідність кожного класного колективу, але й психологію, вікові  особливості, потенційні можливості кожного учня, знаходити і старатися реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності і творчої участі в процесі вивчення предмета, намагатися зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній.

Тому у сучасній педагогічній практиці дуже важливо вміти здійснювати психологічну діагностику, кори­гувати й розвивати пізнавальні та емоційно-вольові якості особистості. На основі психологічних досліджень, особистістю орієнтованого підходу до дітей за допомогою експресивної психотехніки можливий розвиток творчих здібностей учнів, їхнього внутрішнього світу, моральних якостей, виховання свідомого ставлення до навчання.

Використання інноваційних технологій на уроках набагато збільшує пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення.

Психотехніки — це комплекс умінь щодо здійснення психологічної діагностики, корекції і розвитку пізнавальних та емоційно-вольових якостей особистості.

Досить важливим є створення емоційно-актуального фону уроку та формування психологічної установки на діяльність. Установка – одна із найвагоміших рушійних сил уроку. Починати слід із забезпечення емоційної готовності, з формування психологічної установки – проблемного питання, комунікативної розминки, обміну побажаннями тощо. У разі виникнення негативної установки учні намагаються уникнути спілкування і взаємодії з учителем, на уроці панує байдужість. Тому цьому слід приділяти велику увагу.

Одним із головних прийомів експресивної психотехніки є прихований психологічний тренінг, за зовнішньою формою він має вигляд звичайних виховних заходів, які проводить педагог з учнями.

Задачею прихованого психологічного тренінгу є надання можливості досягти дитиною успіху - в такому виді взаємодії з іншими людьми, у якому вона не мала успіху і в умовах якого у неї проявляється негативна поведінка.

Використовуючи  прихований психотренінг, учитель конструює, організовує і залучає дитину до такого виду діяльності, під час якого вона, спираючись на свої позитивні сильні сторони, неначе «випадково» засвоює раніше  недоступні для неї види діяльності, залучається до тих видів роботи, які раніше її лякали, поширює свій адаптивний репертуар поведінки.

Важливою перевагою прихованого тренінгу, порівняно з відкритим психологічним тренінгом, є його природність, що надає досягнутому дитиною успіху реальності та високої значущості.

Художня література, зокрема українська, — це один з найпоширеніших видів мистецтва, що не тільки образно відтворює життя за допомогою слова, своєрідне відображення навколишнього світу в художніх образах або картинах крізь призму естетичного сприйняття, але й засіб психологічного впливу на людину, яка читає.

Отже, уроки української літератури можуть бути використані як одна з форм втілення експресивної психотехніки.

Значна частина уроків української літератури присвячена вивченню ліричних творів, предметом зображення яких є внутрішній світ людини, її почуття, переживання, настрої і думки. Поет - лірик висвітлює власні почуття і настрої, щоб схвилювати читача. Тому ліричні твори відзначаються підвищеною емоційністю, експресивністю. Роботу над ліричним твором доцільно почати з питань:

Які почуття виникають у вас після прочитання поезії?

Чим вона вас схвилювала?

Велике значення на уроках приділяється виразному читанню поезій, при цьому мета педагога не тільки навчити учнів виразно читати твори, але й навчити співпереживати ліричному герою. Найкращі елементи експресивної психотехніки проявляються у тому випадку, коли проводиться поетична п'ятихвилинка на початку уроку і учень за допомогою вчителя добирає відповідну його психологічній поведінці поезію.

Ефективним засобом експресивної психотехніки є рольова гра.

Досить поширеним є використання рольових ігор під час вивчення біографії та творчості письменника.

Наприклад, урок — прес-конференція, на якому ролі можуть бути розподілені таким чином: «пись­менник», «сучасники та друзі письменника», «дослідники творчості», «літературні критики» та «журналісти».

Під час розподілу ролей учитель повинен враховувати не тільки інтелектуальні можливості дитини, але й психологічні особливості (тип акцентуації). Тому найчастіше бажання виступати виникає у дітей, які мають акцентуацію демонстранта.

Цікаві такі форми рольових ігор, як переказ тексту від імені героя, монолог-розповідь про себе (самохарактеристика) літературного героя, діалог літературних героїв.

Кожна рольова гра має не тільки розважальний характер, але й виховний, крім того, за допомогою рольових ігор відбувається корекційна робота з дітьми.

Наприклад, якщо учень малоактивний у спілкуванні з оточуючими, то йому дають таку роль, щоб він був активним; якщо дитина погано вчиться, то отримує роль, в якій показує прагнення до навчання.

З великим бажанням учні  беруть участь в інсценізаціях художніх творів, під час постанови яких роз­кривається не тільки творчий потенціал дітей, але й за допомогою прихованого психотренінгу відбувається корекція їх психологічного стану.

До засобів експресивної психотехніки, крім літератури, належить також музика. Вона має велику силу психофізичного впливу і здатна надати спокою та рухливості, легкості і важкості, сприяти виробленню того чи іншого емоційного враження. Добір музичних творів має особливе значення при моделюванні настроїв. Для того, щоб вивести дитину з того чи іншого емоційного стану, їй необхідно спочатку дати прослухати мелодії, які відповідають цьому настрою, потім поступово змінити характер музики згідно з бажаною зміною настрою.

Використовуючи відповідну музику, можна проводити медитації, тобто психотренінг, за допомогою якого коригуються негативи у психіці та поведінці дитини.  Наприклад, «Я хочу... я зможу... я буду... я вмію...»

Музика добирається залежно від дезадаптивної акцентуації, тобто для збудженних дітей буде обрана більш спокійна музика, а для спокійних – ритмічніша.

Значне місце в експресивній психотехніці посідає образотворче мистецтво. На уроках актуальним є створення ілюстрацій до творів, малювання ескізів декорацій, зображення героїв та кольорограм їхнього внутрішнього світу.

Використання таких завдань дозволяє, по-перше, краще вивчити літературний твір; по-друге, простежити та визначити психологічний стан і внутрішній комфорт дітей (наприклад, за кольорами, які використані для зображення героїв); по-третє, це можливість вигідно показати себе тим дітям, які не можуть проявитись в інших видах діяльності.

Таким, чином, застосування експресивної психотехніки на уроках української літератури та у позакласній роботі дає вчителеві можливість зацікавити учнів предметом, розвинути творчий потен­ціал та здійснити корекцію поведінки, поліпшити психологічний стан та внутрішній комфорт учнів.

А  найважливішим  показником  результативності  роботи, на  мою  думку, є використання  учнями  власного  потенціалу  в  житті, бо  «покликання  допомагає  визволити  в  собі  людину – але  треба  ще, аби  людина  могла  дати  волю  своєму  покликанню»  (А. де  Сент-Екзюпері).  

Література

1. Белкин  А.С. Ситуация  успеха. Как  ее  создать: книга  для  учителя.- М.: Просвещение, 1991.-176 с.
2. Бех  І. Д. Педагогіка  успіху: виховні  втрати  та  їх  подолання / І. Д. Бех // Педагогіка  і  психологія. – 2004. - №4. – С.5-15.
3. Енциклопедія  педагогічних  технологій  та  інновацій / Н.П.Наволокова. – Х.: група  «Основа», 2011. – 176с.
4.   Освітні  технології: навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, О.М.Любарська  та   ін.; за  ред..   О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004.- 256 с.
5.  Селевко  Г.К. Сучасні  освітні  технології: Навч. посіб. – М.: Народна   освіта, 1998.
6. Ситченко  А.Л. Педагогічні  технології  на  уроках  літератури // Дивослово. – 2002. - №10.
7.  Токмань  Г. Сучасні  навчальні  технології  та методи  на уроках  української  літератури //  Дивослово. – 2002. - №10.