Сучасна початкова освіта характеризується системними змінами у структурі та змісті. Переосмислення пріоритетів навчання, ролі учня як суб'єкта навчально-виховного процесу, а також суспільні зміни зумовлюють нетрадиційні підходи до вирішення багатьох освітніх проблем. Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є інтеграція її змісту.

Що таке інтеграція?

Інтеграція (від лат. Integratio – відновлення, спогад, Integer – цілий) – об'єднання в ціле будь-яких частин, елементів.

Інтегроване навчання — це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Певна тема розглядається через призму загального сприйняття світу, а не ділиться на окремі дисципліни.

Предметні межі зникають, коли вчитель заохочує  учнів робити зв'язок між дисциплінами і спиратися на знання і навички з кількох предметних областей.

З позицій НУШ- інтегроване навчання реалізується на засадах тематичного та діяльнісного підходів.

Ідеї інтегративного навчання сьогодні надзвичайно актуальні, оскільки сприяють успішній реалізації нових освітніх завдань, визначених державними документами.

У Державному стандарті початкової загальної освіти, що ґрунтується

на засадах компетентісного підходу, поняття міжпредметна компетентність визначається як «здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей».[2]

Інтегрований підхід до навчання в початковій школі дає змогу в переважній більшості реалізувати поставлені цілі. Це пов’язано з віковими особливостями молодших школярів: дитина молодшого шкільного віку у зв’язку з особливостями сенсорного розвитку, синкретичного сприйняття навколишнього світу, наочно-практичного характеру мислення, взаємної обумовленості всіх сфер життєдіяльності природним чином підготовлена до засвоєння інтегрованих знань, єдності способів пізнавальної діяльності. Саме тому  тематичний, діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи сьогодні є провідними у світовій освітній практиці.

Тематичний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі однієї «змістової одиниці» – теми. Темою може бути певне поняття, цілісний розгляд якого призводить до формування загальних уявлень про систему, в яку входить це поняття як елемент. Тема може сформулюватися вчителем у вигляді запитання чи опису проблеми, під час вирішення яких учні опановують зміст навчальної програми.

Діяльнісний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі організаційно-методичної системи щоденних діяльностей учнів та «стратегій» розвитку критичного мислення в межах тематичного чи предметного навчання.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» охопить (повністю або частково) 7 освітніх галузей. Окремими навчальними предметами залишаються «Мова», «Математика», «Іноземна мова», «Фізкультура», «Мистецтво»[ 3].

Відомо, що найбільш оптимальною формою інтеграції є навчальні теми інтегративного характеру. Вони, на відміну від предметів, курсів, менш об'ємні, крім того, якщо для інтегративних курсів взаємозв'язок між знаннями різних наук постійний, то для навчальних тем інтегративного характеру він варіативний. Визначаючи в процесі навчання теми інтегративного характеру, необхідно брати до уваги лише суттєві, об'єктивно необхідні зв'язки між предметами одного циклу для розкриття змісту у навчальному матеріалі. Важливо, щоб понятійний апарат спирався на зміст інших базових предметів, на інформацію, яку отримають учні із засобів масової інформації, літератури, мистецтва та на їх власний життєвий досвід.[3]

Можливі різні форми інтеграції знань: повне злиття навчального матеріалу в єдиному предметі, тобто інтеграція за змістом (тематичний підхід), інтеграція на рівні способів дій (навичок) (діяльнісний підхід).

Інтеграція за змістом, тобто за тематичним підходом можуть інтегруватися такі предмети: математика з арифметикою та геометрія; навчання грамоти: мова, література; природознавство може охоплювати такі предмети: астрономію, екологію, економіку, зоологію, ботаніку, анатомію, географію; мистецтво інтегрується з образотворчим, музичним, декоративно - прикладним, танцювальним. Наприклад, тема: «Першоцвіти» розглядається на уроках української мови і читання, математики, природознавства і мистецтва.

Інтеграція на рівні способів дій (навичок) (діяльнісний підхід) надає можливість зв’язати зміст двох або більше предметів у межах однієї теми дослідження і називаються вони міжпредметними зв’язками. Міжпредметні зв’язки можуть бути горизонтальними або вертикальними.[3]

Горизонтальний зв’язок: міжпредметні зв’язки характеризуються вивченням поняття на уроках різних предметів впродовж деякого часу (неодночасно). Наприклад, на уроках природознавства досліджують, як виготовляють папір, на уроках української мови проводиться словникова робота – зі словом папір, на уроках трудового навчання виготовляють різні іграшки з паперу.[3 c.103]

Вертикальний зв’язок можна спостерігати у випадку, якщо інтегровані предмети вивчаються в близьких часових межах (впродовж одного уроку, одного дня).Тобто, якщо вчитель планує одну тему впродовж одного уроку, залучаючи з інших — відомості, способи дій на основі сформованих в учнів умінь та навичок, форму подання навчального матеріалу тощо, то він використовує вертикальний тематизм.

Поряд зі мною мої учні. Кожному із них необхідні певні навички аналізувати, порівнювати, виділяти головне, вирішувати проблему, вміння самовдосконалюватись, давати адекватну самооцінку, бути відповідальним, самостійним, вміння творити та співпрацювати. Коли дитина входить в світ навчання,моїм завданням, як педагога, є створення емоційно-комфортної, мотивуючої, творчої атмосфери, в якій немає примусу і є можливість для кожного учня  проявити ініціативу та самостійність.

Дослідники теорії інтерактивного навчання стверджують, що для роботи за інтегративними технологіями вчителеві необхідно змінити свої особисті підходи до навчання. Тому вчителеві потрібна певна підготовка (дидактична, моральна), а учням треба звикнути до нових технологій.

У своїй практиці я часто використовую навчальну гру як інтерактивний метод навчання, вона забезпечує високу ступінь мотивації учнів до вивчення певного матеріалу, залучає їх до процесу активної комунікації та співпраці. Вона схожа на розважальну гру: весела, захоплююча, містить в собі елементи конкуренції. Ми не тільки граємося, а і відпрацьовуємо певні навички, досліджуємо, робимо висновки, пізнаємо світ.

Тема уроку: Які сюрпризи готує нам зима?

Орієнтовні дослідницькі / проблемні запитання:

- Які сюрпризи нам готує зима?
- Як цікаво проводити час взимку?

Завдання

1. Навчати учнів спостерігати за сезонними змінами у живій та неживій природі взимку,активізувати знання з теми «Вода. Стани води»
2. Формувати навички дослідницької діяльності, класифікувати, узагальнювати набуті знання та використовувати їх у повсякденному житті.
3. Повторити порядковий рахунок від 1 до 10
4. Розвивати вміння співпрацювати в команді
5. Навчати висловлювати свою думку, активно слухати в умовах усного спілкування.

Обладнання та матеріали: ноутбук, телевізор, відео- презентація до уроку, пазли для роботи в групах, картки з цифрами, коробка з сюрпризом, матеріали для виготовлення штучного снігу

І.Організаційний момент. Створення позитивного настрою

Залишайте звичні справи
Починаємо забави
І зимові, і цікаві
І науки в них чимало
Привітати всіх рада
Всім, шановні, « Добрий день! »
В цю казкову пору року
Ми здійснемо кілька кроків
Отже, час сплинає швидко
До науки приступай,
Всі цікавинки уроку швидко-швидко розгадай.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Створення позитивної мотиваціі навчання.

1.Знайомство з уривком музичної п’єси «Грудень.Святки» П.І.Чайковського( відео за посиланням)

 https://www.youtube.com/watch?v=MyHHAsMC4Y8

1.2. Гра «Асоціації»

З чим асоціюється у Вас зима?
Зима- це пора казки, яскравих подарунків і розваг. Тому я принесла Вам подарунок( скринька).
Хто у скриньку заглядає,
Диво- дивне споглядає

(в скринці картки з цифрами)

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

1.1 Називання цифр.Усний рахунок

Розташуйте цифри в порядку зростання

1      2        3        4        5        6        7        8

Молодці! Диво відбувається – цифри перевертаються…Яке слово вийшло?

С     Н       І        Г       О       В       И       К

Правильно.

1.2. Мовна вправа

Назвіть голосні звуки в слові?Скільки їх?

Поділіть слово на склади.Скільки складів?

1.3. Перегляд відео вірша «Сніговик» https://www.youtube.com/watch?v=IpOS1CpTB2E

А ви ліпили взимку сніговика З чого його можна зліпити?

1.4. Повторення матеріалу з природознавства.

«Мозковий штурм»

• Що таке сніг?
• В яких станах ще є вода?
• Коли вода починає замерзати?
• Чи зі всякого снігу можна зліпити сніговика?
• Який сніг називають мокрим?
• За яких умов сніг стає «сухим» і не ліпиться?
• З чого складається сніговик? Як і чим його можна оздобити?

Я пропоную роздивитися Вам сніговика детальніше.Для цього складіть пазл

1.3. Гра «Збери пазл»

        1.4. Геометричний матеріал                                           

Ми створили сніговика на площині.

• Які деталі на малюнку схожі на геометричні фігури ?
• Чи є на зображенні кола? Скільки їх?
• Яку геометричну фігуру нагадує капелюх сніговика? Шарф? Мітла?

IV.Фізхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=ufafJlAKqOo

1. Основна частина уроку. Дослідження

Ми з вами в класі сидимо,  а так захотілось зліпити справжнього сніговика…І покличемо на допомогу ми не казку,не диво, а науку.Чи бачили ви як під час зйомки у павільйоні  іде сніг? Це справжній сніг? Ми теж спробуємо створити штучний сніг….  Для цього нам знадобляться лише два прості інгредієнти,які є на поличці у мами і тата. Це піна для гоління і харчова сода.

Погляньте на соду… Чи схожа вона на сніг? А піна? Яка вона? Вона ліпиться? А от якщо змішати ці два інгредієнти буде справжнє диво…

1. Практична робота

1.1. Інструктаж до роботи

Беремо ємкість для замішування, набираємо 10 ложок харчової соди. І додаємо 7 ложок піни. Починаємо розмішувати. Суміш повинна бути однорідною, перемішуємо і пробуємо зліпити комочок снігу.

А чи знаєте Ви де було збудовано найбільшого сніговика?

Самий великий сніговик в світі,  був  зліплений в американському  місті Бетел в лютому  2008 року. Його висота - 37 метрів. Для того, щоб його зліпити було витрачено близько 6 тонн снігу . Рот було зроблено з пофарбованих у червоний колір автомобільних шин, руки зробили з двох 9метрових канадських ялинок, а щоб придати виразності очам зробили вії з лиж. На нього пов язали шарф довжиною 40 метрів і прикрасили кулоном у вигляді сніжинки вагою 23 кілограми.

А ось самого маленького сніговика можна побачити лише за допомогою збільшувального приладу.. Він був створений у фізичній лабораторії Британії. Його ширина складає 10 мікрон. Це в 7 разів менше за товщину людського волосся. Для його виготовлення були використані сферичні частки кремнезема.. Він був настільки маленький, що для його оздоблення не можна було використати ані морквини, ані вуглинки для очей..Тому вони були вирізані за допомогою іонного пучку.

Ну ось наша суміш готова… Скільки кульок будемо ліпити?

Чим можна оздобити?

1.2. Виконання роботи          

1.3.Виставка робіт

1.4.Висновки

Отже, шляхом фізико-хімічної реакції між інгредієнтами ми створили штучний сніг

VІ. Підсумок роботи

1.Орієнтовні питання для рефлексії

• Які відчуття виникали протягом усього ходу роботи?
• Ви відчули себе справжніми чарівниками?

Справжніх велетнів сьогодні
Ми зліпили недарма
Сніжно-білою красою зачарує нас зима
І на згадку про це диво наші оплески і сміх
Вам також я подарую солоденький білий сніг( сюрпризи для учнів у вигляді зефірних фігурок)

Література

1. Большакова І., М. Пристінська «Інтегроване навчання: тематичний та діяльнісний підходи» НВК «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА» https://www.youtube.com/watch?v=f2kvqQdQp54
2. Державний стандарт початкової освіти https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
3. Порадник для вчителя ( навчально-методичні матеріали) / укладачі Софій Н. З., Онопрієнко О. В., Найда Ю. М., Пристінська М. С., Большакова І. О. – Київ,2017.- 10 -17 с., 71-73 с., 102-111 с.
4. Проектування та проведення уроку в початкових класах на засадах компетентнісного (діяльнісного) підходу / упоряд. Дрожжина Т.В., Гезей О.М. – Х.: Вид. група «Основа», 2014. – 127, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 8 (128)
5. Якісний урок у початковій школі: методичні рекомендації       молодому вчителю / С.А. Мельник, О.М. Гезей; за заг. ред. Покроєвої Л. Д. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2016. – 80 с.