Сьогоднішня Нова українська школа (НУШ) пішла вперед  шляхом прогресу. Це школа самореалізації особистості. ЇЇ головне завдання – виявити самостійні творчі здібності дитини і дати їм поштовх для розвитку.

Одним із центральних аспектів розвитку особистості є розвиток творчого мислення школярів. Особливо ефективна ця робота на уроках української мови та читання у процесі виконання творчих вправ на матеріалах прислів’їв, загадок, скоромовок, лінгвістичних казок, дидактичних ігор, словникових ігор. Така робота задовольняє наступні вимоги:

• реалізує пізнавальну потребу молодшого школяра, що ґрунтується на природних інстинктивних реакціях – «дослідницький», «ігровий» – потребу у враженнях, спілкуванні, самореалізації та самоактуалізації;
• втілює єдність змістового, почуттєво-емоційного в пізнавальній діяльності;
• відповідає основним критеріям: понятійності, самостійності, гнучкості, ігровій комбінаторності;
• орієнтує не на результат, а на спосіб дії;
• виховує естетично багату особистість.

Мета моєї роботи – досягти на уроках максимальної результативності, щоб навчання приносило радість, успіх і задоволення.

З огляду на це, ставлю перед собою завдання не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими.

Враховуючи це, я намагаюся так побудувати навчання, щоб найповніше вирішити проблеми кожного учня. Дбаючи про високий рівень знань своїх учнів, у своїй педагогічній діяльності використовую такі форми і методи навчання, результатом яких у дітей з’являється цікавість до навчального матеріалу, бажання вчитися, прагнути успіху в опануванні основ наук.

В процесі роботи над методичним обґрунтуванням   обраної мною теми, з метою удосконалення своєї роботи в цьому напрямку я вивчила відповідну літературу [2, с.1-2], що дало змогу виділити її теоретичний компонент.

Важливими засобами розвитку творчого потенціалу учнів є:

• підвищення загального культурного рівня та інтелекту учнів;
• сприяння вихованню духовних цінностей на уроках української мови та читання;
• формування гуманістичного світогляду учнів;
• розвиток вмінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати;
• організація творчої фантазії, образного мислення;
• розвиток творчого і логічного мислення учнів;
• формування комунікативних здібностей, діалогічного і монологічного мовлення;
• розвиток вмінь вибирати ефективні стратегії для розв’язання комунікативних завдань;
• вияв і розвиток обдарованості;
• раціональний відбір творчо-розвивального матеріалу для уроків;
• створення найсприятливіших умов для інтенсивного розвитку і творчої самореалізації кожного учня.

Малі фольклорні жанри – джерела народної творчості

Велику увагу на уроках я приділяю мандрівці дітей до джерела думки і слова, до дитячої мрії, фантазії. У своїй практиці застосовую фольклорні твори: прислів’я та приказки, загадки, скоромовки та лічилки, які відіграють важливу ролу у вихованні підростаючого покоління.

Загадка примушує дитину думати, зіставляти, аналізувати, придивлятися до навколишнього середовища, пізнавати предмети за схожістю чи протилежністю їхніх ознак чи функцій з іншими. Загадки розвивають спостережливість, фантазію, асоціативне мислення, збагачують естетичні почуття.

Прислів’я і приказки, у першу чергу, звернені до молодшого покоління, навчають його, дають корисні поради, застерігають від нерозважливих вчинків.

До речі, вжите прислів’я, приказка часто діють сильніше, ніж багатослівні умовляння чи повчання. Моє завдання полягає в тому, щоб у процесі роботи діти побачили красу і силу кожного прислів’я, відчули в ньому народну душу, правду, звернули увагу на точність і виразність думки. А для цього я часто звертаюсь у своїй роботі до відомих ситуацій, обставин, прикладів із життя.

Скоромовки вводяться як елемент вироблення орфоепічних норм, як засіб розвитку дихання, від якого залежить виразність читання і декламування.

Гра  - це не просто забавка, а водночас і весела школа життя. В іграх закладена мудрість народна. Вони не лише розвивають фантазію, кмітливість, спритність, а й вчать справедливості, чесності, знайомлять нас із давніми народними звичаями, уявленнями про світ. Крім того не дають нудитися, марнувати час.

Серед народних ігор малих форм своїм функціональним призначенням вирізняються лічилки.

Можна сказати, що кожен жанр народної творчості має важливе значення для розвитку молодших школярів. Народна творчість має велике пізнавальне значення; їй завжди властиві реалістичне сприймання і відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в ній яскраво виявлено національну самобутність народу.

Творчість учителя породжує творчість учня. Тому я на урок намагаюсь підібрати такі види навчальної діяльності [10, с.12], які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. 

Використання лінгвістичних казок на уроках

Казки відіграють величезну роль у формуванні в дитини уявлення про будову і багатство рідної мови. Вона вчиться відрізняти добро від зла, переймається рідної історією, знаходить своє «коріння». Серед різноманітних казок є дуже цікавий різновид - лінгвістичні казки. Вони демонструють правила словотворення і залучають дітей своєю незвичністю.

Казки на лінгвістичну тему я використовую як засіб, що допомагає організувати пояснення нового матеріалу і відтворити засвоєння попереднього. Лінгвістична казка відразу ж виховує учнів, допомагає їм побачити основне у вивченому явищі. Проблемне питання, поставлене перед казкою, націлює моїх учнів на активне її сприйняття, так як потрібно не просто прослухати, але й знайти їм відповідь на поставлене завдання .

Використання лінгвістичних казок, на мою думку, на уроках є найбільш ефективним для пояснення нового матеріалу. Природно, що навіть одиничне використання казкового матеріалу здатне підвищити інтерес до уроків, проте якщо дитина занурюється на уроці в атмосферу казковості, урок сприймається ним як цікава подорож по чарівній країні, де живуть казкові герої.

Лінгвістична казка є засобом розвитку творчих здібностей учнів в процесі ігрової та навчальної діяльності. Я можу з упевненістю сказати, що створення своєї казки, переказування її, малювання за сюжетом і театралізація на її основі - найважливіший стимул для розвитку мовлення дитини, її творчих здібностей.

Завдання Нової української школи – розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. З огляду на це, велике значення, на мою думку, має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми.

Проте жодна технологія не буде ефективною, якщо учня не навчити вмінню вчитися. Це завдання особливо актуальне для вчителів початкових класів, бо в цьому віці в дитини формується навчальна діяльність і вміння вчитися.

Тому впровадження цікавих форм роботи необхідно для кращого засвоєння знань, а також для розвитку творчої особистості.

Працюючи над розвитком творчої особистості учнів, я для себе зробила такі висновки:

• Всебічно розвивати творчу фантазію дітей, образне мислення.
• Сприяти вихованню в учнів духовних цінностей.
• Виховувати розуміння того, що за будь-яких обставин необхідно зберігати кращі людські чесноти, незважаючи на історичні та політичні перипетії.
• Формувати гуманістичний світогляд учнів.
• Виховувати високі моральні ідеали та естетичні потреби.
• Формувати вміння спостерігати, думати, висловлювати свою думку; уміння утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність.
• Розвивати вміння слухати та аналізувати твір, зіставляти, досліджувати, узагальнювати.
• Формувати комунікативні здібності, діалогічне і монологічне мовлення.
• Виховувати кращі людські якості, глибоку повагу до національних та культурних надбань.
• Сприяти вихованню гармонійної особистості через гру.
• Застосовувати інноваційні педагогічні технології, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.

І надалі, працюючи над цією темою, буду опробовувати свої знання на інших уроках навчального процесу.

Література

1. Головко А. Робота з обдарованими дітьми на уроках мови та літератури, на заняттях і в позаурочний час: метод. Скарбничка. / А. Головко // Укр. мова та л-ра. – 2013. – № 10.
2. Данько Н. Розвиток творчих здібностей молодших школярів. Початкова школа. – 2013. – № 4. – С. 1-2.
3. Захарійчук М.Д. Українська мова: підруч. для 3 кл. загальноосвітн. навч. закл. / М.Д. Захарійчук, А.І. Мовчун. – К.: Грамота, 2013. – 176 с.
4. Лійметс Т.В. Групова робота на уроці. – К., 2015. – 62 с.
5. Науменко В.О. Літературне читання: укр. мова для загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр. мовою: підруч. для 3-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Віра Науменко.- К.: Генеза, 2014. – 176 с.
6. Науменко В.О. Літературне читання: укр. мова для загальноосвіт. навч. закл. з навчанням укр. мовою: підруч. для 4-го кл. загальноосвіт. навч. закл. /Віра Науменко. – К.: Генеза, 2015. – 176 с.
7. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ: 2018.
8. Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи. – Київ: 2018.
9. Сауляк Н.І. Нестандартний дидактичний матеріал для уроків рідної мови. –Харків: Основа, 2008.
10. Сєрих Л.В. Розвиток креативності дитини: виховання творчої особистості / Л.В. Сєрих // Мистец. в шк. – 2013. – Фаховий сервер. – С. 16.
11. Типова освітня програма для 1-2 класів НУШ, розроблена під керівництвом О.Я. Савченко. https://nus.org.ua/news/opublikuvaly-typovi-osvitni-programy-dlya-1-2-klasiv-nush-dokumenty/