Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Ураховуючи те, що  в останні десятиліття значно погіршилось здоров’я дітей дошкільного віку, то їх оздоровлення, збереження та зміцнення здоров′я вихованців є провідним напрямом роботи та одним з  найголовніших завдань дошкільного навчального закладу.

Для збереження та покращення здоров’я дітей  створили в дошкільному навчальному закладі спеціальне середовище – здоров’язберігаюче (здоров'язбережувальне).  Таке середовище покликане не тільки зберігати й зміцнювати здоров’я дітей дошкільного віку, але й закласти в них фундамент ціннісного ставлення як до власного здоров’я, так і до здоров’я інших (О. Богініч, Н. Левінець, Т. Овчиннікова).

Здоров’язбережувальне середовище нашого  дошкільного навчального закладу створене та підтримується з  дотриманням наступних умов: раціональна організація життєдіяльності дошкільнят відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних та індивідуальних особливостей;  обстеження дітей, створення банку даних здоров’я дошкільників та моніторингу здоров’я дітей в групах; систематичне проведення фізкультурних занять у цікавій для дітей формі; організація здоров’язберігаючої життєдіяльності дошкільнят через впровадження системи загартувальних заходів та здоров’язберігаючих технологій; широке використання рухових ігор протягом дня з метою стимулювання рухової активності дошкільнят та створення оптимального рухового режиму; забезпечення та підтримка сприятливого морально-психологічного клімату у взаєминах суб’єктів освітнього процесу; взаємодія педагогів  закладу та родини у процесі оздоровлення та фізичного розвитку дітей; комфортність, безпечність, облаштованість приміщень, території.

Пріоритетним для педагогів є здоров’язберігаюча організація  освітнього процесу з метою створення комфортних умов для навчання,  виховання  і розвитку дітей.

Здоров’язберігаюче середовища, метою якого є збереження та зміцнення всіх видів здоров’я (фізичного, психічного, духовного й соціального) дітей дошкільного віку, неможливо без використання педагогами в навчально-виховній та оздоровчій діяльності як традиційних, так і нетрадиційних засобів, які мають місце в системі роботи дошкільного навчального закладу.

Зміцненню здоров’я дітей  сприяє правильна організація фізичного виховання. Раціональне фізичне виховання  підвищує стійкість організму дітей до негативної дії руйнівних факторів, уключаючи екологічні. Гармонійному розвитку сприяють ранкова гімнастика на вулиці, гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні заняття, заняття з плавання, прогулянки, дитячий туризм, фізичні вправи, рухливі ігри, спортивні ігри, комплекси вправ для покращення постави та запобігання плоскостопості,  використання  самомасажу, точкового масажу, ходьба по масажних доріжках, екологовалеологічна, валеологічна підготовка дошкільників, зокрема формування здорового способу життя, тощо. Також  приділяємо увагу проведенню щомісячних днів здоров'я. Великий оздоровчий ефект мають правильно організований режим дня, раціональне харчування.

Загартування важливий  засіб фізичного виховання, збереження та зміцнення здоров’я дошкільників. Крім вищеназваного, використовуємо наступні загартовуючі процедури: полоскання рота після їжі для запобігання застудних захворювань і захворювань порожнини рота та горла; обливання ніг (улітку на вулиці); ігри з водою (улітку на вулиці); перебування на прогулянці в полегшеному одязі (улітку) тощо.

Перераховані засоби забезпечують рухову активність дітей, тобто природну потребу в рухах, в дошкільному закладі, активізують роботу органів і систем організму, підвищують його адаптивні можливості. Педагоги заохочують дітей до фізичної активності та виробляють в них потребу до рухливого життя. Забезпечуючи оптимальну рухову активність, не допускають втоми та перевтоми дітей, ураховуючи вимоги до організації їхньої життєдіяльності, об’єму фізичного навантаження, індивідуальних можливостей.  Рух і жвавість підтримують бадьорість і м’язову напругу, що є підґрунтям для розвитку психічних процесів у дитини.

Стан здоров’я, фізичний розвиток, працездатність і настрій дітей залежать і від внутрішнього середовища приміщень. В усіх приміщеннях закладу  дотримуємося відповідних санітарно-гігієнічних вимог – вологе прибирання, провітрювання, дотримання світлового й повітряно-теплового режиму, педагогічних вимог щодо використання меблів відповідно до віку та зросту дітей, вимоги до одягу, взуття, постелі, іграшок.  Іграшки, обладнання, інвентар, меблі є завжди чистими, безпечними, нешкідливими, естетично оформленими, відповідають віку дітей.

Важливе значення в цьому відіграє також природне оточення. Тому у всіх групових приміщеннях наявні куточки природи з кімнатними рослинами, акваріуми з рибками. Періодично діти спостерігають за тваринами (хом’ячок, морська свинка, черепаха), дрібними птахами (папуги, канарки), комахами, плазунами, земноводними, які з'являються  у групах  та на  території. На території  ростуть дерева, кущі, квіти, створена екологічна стежина, мандруючи якою спостерігають за рослинами, милуються їх красою.  Крім того, що рослини сприяють очищенню повітря в групі та на майданчику, збагачують його киснем, спостереження й догляд за рослинами та тваринами покращують настрій дітей, знімають стрес тощо. Тобто предметне та природне оточення (іграшки, меблі, інвентар, обладнання, рослини, тварини) сприяють як розумовому й фізичному розвитку дітей дошкільного віку, так і відіграють важливу роль у формуванні, збереженні та зміцненні їхнього здоров’я, що  враховується у  здоров’язберігаючому середовищі в закладі.

Вищезазначені засоби збереження здоров’я дітей мають дієвий вплив на стан здоров’я дітей-дошкільників та їхній фізичний розвиток лише в сукупності.

Останнім часом у збереженні та зміцненні здоров’я дітей дошкільного віку набули актуальності сучасні оздоровчі технології. Ми їх застосовуємо не тільки як окрему форму роботи, але й у поєднанні з іншими видами роботи, наприклад, на різних заняттях (з фізичної культури, математики, грамоти тощо), ранковій гімнастиці, прогулянці тощо.  Це  естетотерапія, кінезотерапія, арттерапія, бібліотерапія, казкотерапія, ароматерапія, фітотерапія, кольоротерапія, рефлексотерапія тощо.

Позитивно впливає на здоров’я дітей, емоційний стан  естетотерапія – лікування музикою, співами, танцями. За допомогою музичних творів (активізуючих, тонізуючих, розслаблюючих і заспокійливих) музичні керівники, вихователі, інструктор з фізкультури впливають на той чи інший аспект здоров’я дітей, ураховуючи при цьому його показники. Танці, які виконуються на музичних заняттях, заняттях з фізкультури, під час свят, розваг   впливають на  психічне самопочуття, покращують настрій, сприяють зміцненню постави та запобіганню появи плоскостопості.

Арт-терапію (терапію мистецтвом)  використовуємо під час розвитку самопізнання та самовираження дитини, уяви, подолання бар’єрів у спілкуванні, зняття психічного напруження й страхів. Крім того,  арт-терапію застосовуємо при стресах, депресії, зниженні емоційного тонусу, лабільності, імпульсивності емоційних реакцій, емоційної депривації дітей, переживанні дитиною емоційної відчуженості й почуття одинокості, наявності конфліктних міжособистісних відносин, незадоволенні внутрішньосімейною ситуацією, ревнощах до інших дітей у сім’ї, підвищеній тривожності, фобіях, негативній “Я-концепції”, низькій дисгармонічній, неправильній самооцінці, низькому ступені самосприймання, некоординованому смиканні різних м’язів (нервовий тик), асиметричних, некоординованих і різких рухах, треморі (дрижанні) пальців рук, дисгармонійній, адіологічній мові, у тому числі при різних дисартричних порушеннях (заїканні) в емоційному розвитку. Тобто арттерапія є універсальною оздоровчою технологією, тому педагоги використовують  її  не тільки у фізичному вихованні дошкільників, але й у різних видах діяльності: ігровій, навчальній, трудовій, самостійній. Це ефективно сприятиме збереженню й зміцненню фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я дітей у сукупності.

Бібліотерапія – це лікування книгою, тобто читання, яке  використовуємо для гіперактивних (заспокійлива література) та гіпоактивних дітей (книги, що стимулюють емоційні переживання). Нам співзвучна думка М. Сократова, який радить читати оповідання перед сном.  Тому перед денним сном вихователі читають або включають аудиозапис літературних творів дитячої художньої літератури, що сприяє швидкому засинанню й міцному сну. Також практикуємо читання після виконання фізичних вправ, лежачи на килимку під спокійну музику, що сприяє відновленню організму та приводить його в спокійний стан.

Казкотерапія – читання казок,  використовується  з метою впливу на психічну сферу особистості дошкільника. Бібліоказкотерапія – читання казок, оповідань, гумористичних розповідей і гуморесок є одним з ефективних засобів впливу на стан здоров’я дітей дошкільного віку. Читання та сміх здійснюють позитивний вплив на організм дітей, їхній настрій, самопочуття, розумовий і фізичний розвиток. А сміхотерапія передбачає читання гумористичних оповідань, гуморесок, що використовуємо систематично. В структурі  здоров’язберігаючого середовища  кожної віковій групі є куточок книги та підібрана дитяча художня література відповідно віку та вимог.

Використання педагогами в навчально-виховній та оздоровчій діяльності кінетотерапії допомагає при плоскостопості, забезпечує оздоровчий вплив на організм дитини за допомогою різних рухів. У фізичному вихованні дошкільників, після виконання фізичних вправ для зняття втоми, при напруженні м’язів, а також для стимулювання роботи центральної нервової системи та внутрішніх органів  широко використовуємо  рефлексотерапію – вплив за допомогою пальцевого масажу й самомасажу на біологічно активні точки на вухах, обличчі, пальцях рук, стопах ніг. Діти виконують декілька простих масажних рухів після виконання фізичних вправ, до та після денного сну, у кінці дня. Під час навчання дітей простим прийомам пальцевого масажу й самомасажу активних точок наголошуємо та пояснюємо, щоб не нашкодити здоров’ю такі рухи слід виконувати з обережністю. 

Так як  багато біологічно активних точок знаходиться на стопі, то застосовуємо кінезорефлексотерапію (кінез – рух) – ходьбу босоніж по доріжці, жорсткість покриття якої поступово збільшується: трава, пісок, морські камінці, галька, шишки, каміння, пеньки. Така ходьба не тільки впливає на точки, але й сприяє загартуванню організму.

На збереження та зміцнення здоров’я дітей ефективно впливають  аромотерапія, фітотерапія й кольоротерапія. Аромотерапію використовуємо під час денного сну,  у вигляді вдихання пахощів квітів, фітотерапію після занять з плавання курсами, при  суворому дозуванні. Позитивні результати дає поєднання фітотерапії з аромотерапією та кольоротерапією, яку використовуємо у вигляді зосередження зору на предметах різного кольору, спостереження за квітами в куточку природи. Кольоротерапію застосовуємо в оформленні інтер’єру групових приміщень (роздягальні, ігрової, спальні),  фізкультурної, музичгної  залів, кабінету практичного психолога, у басейні так як вона сприяє ефективному руховому розвитку дітей, зміцненню їхніх психічних функцій, формуванню особистості. Куточки кольоротерапії (вживання кольорової водички) вписуються в інтер’єри ігрових кімнат. Педагоги  досить влучно об’єднують традиційні та нетрадиційні засоби оздоровлення дітей.

Музикотерапія ефективна під час проведення психогімнастики, вправ на розслаблення, але найбільше – музичних, фізкультурних занять, свят, розваг, ранків. Вона сприяє формуванню постави, координації рухів, виразності, чіткості, ритмічності, покращує настрій, сприяє їх руховій активності, виникненню позитивних емоцій, зацікавленості, упевненості та рішучості у виконанні рухових дій, розвитку музичної пам’яті й підвищує їхню музичну культуру. Музика не тільки спонукає дітей енергійніше рухатися, але й одночасно вирішує завдання як фізичного, так і музичного виховання. Музикотерапіїю  використовуємо як спеціалізовану форму психотерапії та виділяємо при цьому такі напрями: вокалотерапія (співи), у рухах (танці, музично-ритмічні рухи, ігри), гра на музичних інструментах. В музичних куточках вікових груп підібрані музичні дитячі інструменти, які діти використовують під час музичних занять, в самостійній музичній діяльності. Співи та рухи дітей дуже позитивно впливають на їхню нервову систему. Цінним  є те, що музика посилює обмін речовин, збільшує або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, кров’яний тиск, допомагає дітям збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, привчає дітей слухати музичні твори тощо  

Піскова терапія, ігри з піском допомагають стабілізувати емоційний стан дитини й покращити її самопочуття. Використовуємо піскову терапію як на вулиці, так і в групі в ігровій, навчальній, самостійній і колективній діяльності дітей.

На збереження та зміцнення здоров’я дітей впливає й використання  таких оздоровчих технологій, як різних видів гімнастики: фітбол-гімнастики,  дихальної, звукової, імунної та пальчикової,  психогімнастики тощо

Новою формою занять з фізичного виховання та особливо корекції постави в дітей дошкільного віку є фітболгімнастика. “Фітбол-гімнастика – ефективний нетрадиційний метод, що дозволяє підтримувати правильну поставу” (М. Дідур, А. Потапчук). Фітбол-гімнастика є емоційно насиченим засобом оздоровлення й вона корисна не лише здоровим дітям і тим, у кого є порушення постави, але й тим, у кого слабкі м’язи спини, живота, шиї тощо. Під час добору фітболів для використання під час занять, в індивідуальній роботі звертаємо увагу на їх  колір і розмір. Фітбол-гімнастику використовуємо як частину заняття з фізкультури.

Значне місце в оздоровчій і відновлювальній роботі  посідають дихальні вправи, які є корисними  для всіх дітей, а особливо для дітей з певними відхилення в стані здоров’я, зокрема дихальній системі. Комплекс дихальної гімнастики  використовуємо на ранковій гімнастиці та заняттях з фізичної культури. Крім того, проведення дихальної гімнастики практикуємо й на інших заняттях, на прогулянці, перед сном.

На зміцнення здоров’я дошкільників, зокрема покращення роботи легень, бронхів, підвищення емоційного тонусу всього організму дитини позитивно впливає використання на заняттях, після сну звукової гімнастики. Зміцнюємо загальний стан організму дітей, покращуємо їхній імунітет імунною гімнастикою. Систематично її використовуємо  в період загострень застудних захворювань (ГРЗ, ГРВІ) з метою профілактики. На покращення загального фізичного та психічного розвитку дітей дошкільного віку всіх вікових груп, на роботу всіх внутрішніх органів позитивно впливає пальчикова гімнастика.

Розмаїття оздоровчих технологій, що демонструють ефективність і результативність оздоровчих впливів на організм дошкільників у системі сучасної дошкільної освіти, переконує нас в необхідності використання психогімнастики. У “Психотерапевтичній енциклопедії” Б. Карвасарського психогімнастика визначається як “один з невербальних методів групової психотерапії, в основі якої лежить використання рухової експресії як головного засобу комунікації в групі”. Використання психогімнастики на заняттях з фізичної культури, на інших заняттях, прогулянці, перед сном тощо допомагає дітям позбутися втоми, покращити емоційний стан, самопочуття, а тому є корисним у зміцненні психічного здоров’я. Діти позбуваються своїх проблем, переживань, виражають емоцій за допомогою рухів, міміки й жестів.

Поспіль багатьох років технології фізичного виховання М. Єфименка  “Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей” і програми “Театр фізичного виховання дошкільників” використовують педагоги закладу. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств стало традиційним. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Елементи фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства, присутні майже на кожному занятті, гімнастиці пробудження після денного сну. Його скорочені програми використовуємо як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Під час виконання елементів горизонтального пластичного балету  поєднуємо фізичні, танцювальні впраи, рухові дії під музику, які виконуються лежачи, плавно, м’яко, пластично та об’єднують у собі рухові дії з художньої гімнастики, аеробіки, брейкдансу, шейпінгу, акробатики.

Рекомендовані програмою “Театр фізичного виховання дошкільників” корекційно-профілактичні завдання використовуємо з метою  корекції порушень постави та плоскостопості, зайвої ваги, емоційного стану, стимулювання та зміцнення м’язів у дітей, поліпшенням діяльності серцевосудинної й дихальної систем тощо.

Таким чином,  вищезазначені  оздоровчі технології сприяють збереженню й зміцненню не тільки фізичного, але й психічного, духовного та соціального здоров’я вихованців, і тому є невід’ємною частиною змісту здоров’язберігаючого середовища в закладі. Застосування оздоровчих технологій ми здійснюємо з обов’язковим урахуванням особистісно орієнтованого підходу. 

Література

  1. Денисенко Н. Освітній процес має бути здоров’язбережувальним / Н. Ф. Денисенко// Дошкільне виховання. – 2007. – № 7. – С. 8-10.
  2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
  3. Левінець Н. Моделювання здоровязберігаючого середовища дошкільного навчального закладу: сучасні підходи [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ird.npu.edu.ua/files/levinec.pdf
  4. Лісневська Н.В. Педагогічні умови створення здоровязберігаючого середовищав дошкільному навчальному закладі [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer33/267.pdf
  5. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник.. – К. : Академвидав, 2004. – 456 с.
  6. Циплюк А. М. Здоровязбережувальне середовище в сучасному дошкільному навчальному закладі: дидактичний аспект [Електронний ресурс].- Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin-/Мои%20документы/znppo_2013_15_53%20(2).pdf