Мета: ознайомити присутніх зі стилями спілкування в родині; формувати відповідальне ставлення батьків до виховання здорового підростаючого покоління; сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок активної взаємодії з дітьми у сім’ї; створити  і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини; виховувати педагогічну компетентність батьків.

Хід проведення.

Вправа «Знайомство»

Мета: сприяння згуртованості, створенню доброзичливої ​​атмосфери.

Доброго дня і здоров'я всім бажаю! Сьогодні ми з вами поспілкуємося в тісному, родинному колі, адже  наша група – це одна велика, дружна сім'я, яка є однією  з найбільших цінностей, створених людством за період існування. Родина – своєрідний центр формування особистості дитини, виховання його характеру, волі, суспільної свідомості. Любов і дружба, взаємна підтримка батька й матері для дитини – приклад для наслідування.

Але спочатку нам потрібно познайомитися ближче.

*Батьки представляються.

«Правила роботи в групі»

Вихователь: Щоб наша зустріч була продуктивною, потрібно дотримуватися певних правил:

• Говорити чітко і конкретно.
• Бути активним, брати участь у всіх видах діяльності.
• Правило гарного настрою.

Отже, правила поведінки на тренінгу ми узнали.

«Очікування»
Мета: визначення очікувань учасників від роботи в групі.

Вихователь: Шановні батьки! Перед вами стікери, вирізані у формі сердечок. Запишіть на них свої надії і очікування від нашої зустрічі.

Далі слід покласти сердечки на таці.

«Мозковий штурм»

Вихователь: Важко переоцінити вплив сім'ї на розвиток, навчання і виховання дитини. Це було відомо людям здавна і знайшло своє відображення в крилатих фразах, афоризмах. Давайте  пригадаємо прислів'я та приказки, у яких говориться про сімейне виховання? У батьків на аркушах паперу частини крилатих прислів'їв та приказок, їм слід з'єднати їх вірно та озвучити.

• Молодь багата мудрістю мами і тата.
• Якщо дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш і в подушках.
• Міцна родина – щаслива дитина.
• Добрі діти – батькам вінець, а злі діти - батькам кінець.
• Умів дитя народити, умій і навчити.
• Яблуко від яблуні далеко не падає.
• Без сім'ї немає щастя на землі.

Інформаційне повідомлення «Стилі виховання»

У кожній сім'ї свій своєрідний стиль спілкування. Власне, вміння взаємодіяти з дітьми – дуже важлива річ. Ви можете запитати себе, як знайти час для спілкування, адже сьогодні динаміка життя занадто швидка. Все відбувається в поспіху. Згадайте, як починається ранок у вашому домі. Вранці ви даєте дітям настанови, нагадуючи, як вони повинні вести себе протягом дня.

Наступного разу зустрічаємося з дітьми вже після роботи. Спільна вечеря, спокійна  розмова створюють сімейний комфорт. Саме такі хвилини допомагають згуртувати і зміцнити сім'ю. Однак, знову спілкування обмежується короткими фразами. Хіба можна поспілкуватися, коли включений телевізор, і якась жінка вже втретє рекламує переваги прального порошку?

Дослідники стверджують, що батьки розмовляють з дітьми приблизно 15-20 хвилин в день. З них 10 – 12 припадає на роздачу вказівок. Вчені визначили, що в цілому існує три моделі спілкування: демократична, авторитарна, ліберальна.

Батьки, схильні до авторитарного стилю, мають тенденцію до карально-насильницької дисципліні; надмірно контролюють всі вчинки дитини, вимагають від нього покори, нетерплячі до дитячих недоліків. Внаслідок цього у дитини розвивається невпевненість у собі, страх, агресивність по відношенню до слабких, занижена самооцінка. Авторитарний стиль виховання в сім'ї викликає в дітей відчуження від батьків, почуття своєї небажаності в сім'ї.

Батьки, які вибирають ліберальний стиль виховання, майже не контролюють поведінку дитини. Проявами ліберального стилю можуть бути вседозволеність, виконання всіх бажань дитини, невиправдана ідеалізація його батьками. Такий стиль виховання може сформувати у дитини надмірну самолюбність, затримку емоційного розвитку, відчай, недовіру до дорослих, озлобленість, розчарування. Можуть виявлятися також інфантильність, егоїзм, упертість, примхливість, завищена самооцінка.

Батьки – прихильники демократичного стилю виховання поважають особистість дитини, приймають його таким, який він є; дають зрозуміти дитині, що його справи важливі для них; довіряють, заохочують самостійність, засуджують не саму дитину, а його вчинок, прислухаються до думок дитини, проводять разом з ним вільний час, допомагають розвивати його здібності. Діти в таких сім'ях прислухаються до порад батьків, наслідують адекватні чоловічі і жіночі риси поведінки, зростають впевненими в собі, добре соціально адаптованими.

Вправа «Казки нашого дитинства»

Вихователь: Навіть в художніх творах можна впізнати різні стилі виховання, тож спробуйте здогадатися і назвати який стиль притаманний тій чи іншій казці

Кожен з батьків  отримує назву  казки з певною моделлю сімейного спілкування (казки «Попелюшка», «Івасик – Телесик», «Морозко», «Червона шапочка», «Коза – дереза», «Дванадцять місяців» або інші) Завдання кожного – здогадатися, про який саме стиль сімейного виховання йдеться мова.

Вправа «Правила для дитини»

Вихователь: Як ми вже говорили, часто спілкування з дитиною обмежується вказівками і заборонами. Звичайно, є багато ситуацій, коли батьки змушені встановлювати певні обмеження для своїх дітей. Особливо, якщо діти маленькі, і їх дії можуть зашкодити здоров'ю та життю. Давайте спробуємо змінити обмеження і заборони на правила поведінки.

Ваше завдання буде: написати правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад:

• Не можна переходити вулицю на червоне світло / Потрібно переходити вулицю тільки тоді, коли світить зелений вогник світлофора.
• Не поспішай під час їжі / Будемо їсти повільно…

Глечик емоцій (Ю. Гіппенрейтер)

Ми часто задаємо собі питання: «Звідки у дітей з’являється негативна поведінка; Чому діти жорстокі?», «Чому б’ються чи сваряться?». Ніби ж вчимо тільки найкращого. Тому давайте визначимо ж, як негативна поведінка пов’язана з емоціями, почуттями.

Давайте уявимо, що це глечик емоцій і він пустий.

Помістимо на дно емоційного глечика саму найбільшу «коштовність» нашого життя, наше сонечко – дитину, яка щойно народилася.

Вона чиста і прозора, як ця вода (*Наливаємо чисту воду). Дитина відчуває любов, турботу, показує, що вона може і що вона Є! З перших днів життя дитина дізнається про себе лише зі слів і відношення до неї близьких людей. Вона чекає підтвердження того, що вона хороша, що її люблять, що вона може.

У дитини, як і в усіх людей є потреби, які пов’язані із її життям серед людей. Дитині потрібно щоб не дивлячись ні на що, її любили (*1 л. соди), розуміли (*2 л. соди), поважали (*3 л. соди), щоб вона була комусь потрібна, щоб її підтримували (*4 л. соди), і допомагали. (починаючи зі слів «її любили…» кидаємо 4-5 ложечок соди)

Але часто ми говоримо: «Не плач, краще дай здачі», «Терпи», «Зумій за себе постояти», «Значить сам дозволив, сам винен, тепер не плач», «Та ти ж хлопчик».(вливаємо миючий засіб, наприклад «Gala»)

І тим самим ми вчимо приховувати почуття. Виникає образа, біль, страх.(*Вливаємо чорний пігмент, не гуаш) Діти починають страждати, вони закриваються, замовчують, тому, що бояться  бути приниженими перед вихователем, батьками, однолітками, показатися слабкими, гіршими за інших, «ябідами»  (*Розколочуємо все паличкою).

Виникають руйнівні відчуття, вони руйнують і саму дитину і її взаємовідносини з іншими . Такі почуття – постійні причини конфліктів, сварок. І нарешті дитина не витримує – вибухає неприємними емоціями – гнівом, злістю, агресією, жорстокістю. (*Вливаємо уксус)

Задумайтеся!..

*Кількість інгредієнтів залежить від посуду, в який це  все додається.

Вихователь: Шановні батьки, допоможіть своїй дитині! Адже саме дорослі створюють для малюка унікальне середовище любові, довіри, розуміння. Батьківська любов творить чудеса!

Вправа « Розбите серце»

Погляньте на частини серця, давайте ми його складемо і побачимо, що вийде. *Батьки складають велике серце з 5 частин, на яких написано: дотик, допомога, увага, слова заохочення, подарунок.

Ви щойно зібрали велике серце любові. На його частинах написані 5 шляхів до серця дитини. Давайте обговоримо кожен із них:

Дотик – один з проявів любові до людей. Висловлюючи  свою любов за допомогою ніжних дотиків, обійм, поцілунків можна сказати набагато більше, ніж словами.

Допомога – бути батьками – робота нелегка і робочий час у вас ненормований.

Увага – це ваш подарунок дитині. Дітки часто роблять погані вчинки задля того, щоб батьки звернули на них свою увагу. Бути покараним для дитини іноді краще, ніж бути забутим.

Подарунок – має бути символом любові лише тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно піклуються про неї.

Слова заохочення – коли  ми хвалимо малюка, ми дякуємо йому за те, що він зробив, чого досяг сам. Кожен день даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, похвалу, ласку.

Частіше використовуйте ласку та заохочення  як засіб впливу, ніж покарання та осуд. Щоби вижити дитині, її треба обіймати 4 рази, 12 разів – це нормально, а для щасливого життя, краще обіймати більше!

Вправа « Побажання»

Зверніть увагу на малюнок «Лелека». Лелека несе у дзьобі немовля, яке асоціюється із новим життям, із чимось дивним, світлим, обов'язково щасливим.

*Батькам пропонується написати на бантиках побажання своїй дитині і прикріпити до ковдри немовляти.

Рефлексія

Вихователь:  Наша зустріч завершується, тому давайте визначимо,  чи збулися наші очікування. Якщо так, необхідно покласти стікери до скриньки, на знак того, що наші очікування справдилися, залишите біля скриньки – значить ваші сподівання не виповнилися в повній мірі.

Вправа «Аплодисменти»

Мета: зняття емоційної втоми, поліпшення настрою.

Вихователь:  Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную вам уявити на одній долоні посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно – міцно з'єднати в оплески.

Дякую за увагу! До нових зустрічей!