Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення.
Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.

В. Сухомлинський

Праця — це найважливіший засіб морального, економічного, розумового, трудового та естетичного виховання. Це—внутрішня потреба людини, першооснова її буття. Як відомо, психологи засвідчують, що уже трирічна дитина прагне бути самостійною, виконувати елементарну трудову діяльність. Тому, батькам і вихователям,  вдома, і в дошкільному закладі слід підтримувати це прагнення малюка, а саме: формувати постійну потребу в трудовій діяльності; вихо­вувати інтерес до праці та до результатів своїх трудових дій; ознайомлювати з працею дорослих, розвивати вміння виявляти увагу та повагу до людей праці, гордість за успіхи рідного краю, а також залучати самого малюка до різних видів трудової діяльності; формувати поняття про роль праці для всіх людей, для країни в цілому.

Організація трудової діяльності у дошкільному навчальному закладі спрямовується на вирішення низки завдань пізнавального, соціально-морального, емоційно-ціннісного, мовленнєвого, фізичного, креативного розвитку: ознайомлення із працею дорослих; формування уявлень про соціальну значущість праці; виховання зацікавленості, інтересу й поваги до праці інших людей, бажання  долучатися до посильної трудової діяльності;  формування мотиваційної готовності до трудових зусиль; формування елементарних трудових умінь і навичок тощо.

Саме з цією метою у нашому дошкільному закладі про­водиться систематична робота по організації трудової діяльності з дітьми дошкільного віку. Кожного дня тижня ми заплановуємо певний вид трудової діяльності дітей, зміст і форма реалізації якого можуть коригуватися залежно від погодних умов та індивідуальних особливостей вихованців.

Таким чином протягом тижня наші діти залучаються до всіх видів трудової діяльності.

Педагоги нашого дошкільного навчального закладу працюють за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». Концептуальна ідея даної програми полягає у виробленні оптимального варіанту реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти. Структуру програми визначають освітні лінії. Так, освітня лінія «Дитина у світі культури» представлена підрозділом «Предметно-практична діяльність», яка включає в себе трудову діяльність (самообслуговування, господарсько-побутову працю, працю в природі, художню працю), а в середньому та старшому дошкільному віці ще й основи економічної культури.

Пропонуємо розглянути методику проведення організації трудової діяльності з дітьми  дошкільного віку.

  • Самообслуговування

Самообслуговування – це вміння дітей самостійно одягатися, роздягатися, тримати свій одяг і взуття в чистоті; мити обличчя, руки; самостійно їсти, прибирати за собою посуд, тримати в порядку іграшки тощо [3, с.254].

Починаючи з раннього віку вихователі нашого закладу наполегливо та систематично формують у дітей навички елементарного самообслуговування. Слід пам’ятати , що це потребує неабиякого терпіння зі сторони дорослого. Адже рухи малюка ще невпевнені та невмілі. Та з часом діти раннього віку стають все вправнішими. Збираючись на прогулянку малюки самостійно прибирають за собою іграшки, йдуть до вбиральні, за певної допомоги дорослого одягаються. Такі елементарні трудові дії розвивають у дітей мовлення, логічне мислення, дрібну моторику, сенсорні відчуття. Головне завдання педагога на цьому етапі - виховати у дітей самостійність, здатність до переборення труднощів, формування трудових навичок.

А ось старші дошкільники фізично більш розвинені, мають елементарні трудові навички й уміння, тому їхнє самообслуговування набирає вже більш складних форм.

Так, діти нашої старшої групи закріплюють вже раніше набуті навички особистої гігієни: самостійно та швидко одягаються та роздягаються, взуваються і роззуваються, сушать мокрий одяг, зашнуровують та чистять взуття. Діти самостійно стежать за чистотою своїх рук та нігтів, миють руки без нагадування; вміють користуватися ложкою для взуття.

  • Господарсько-побутова праця

Господарсько-побутова праця організовується в двох напрямках: праця для себе та праця для інших. Тому для дітей молодшого шкільного віку слід давати виконувати прості трудові дії з близьким у часі результатом. Допомагати помічникові вихователя накривати на стіл (для дітей раннього віку це можуть бути серветки); вихователю — у підготовці до заняття, підтримувати порядок на столі під час заняття, після нього — прибирати матеріали, складати на місце іграшки. Такий вид праці слід поєднувати з ігровою ситуацією.

Діти старшої групи під час організації такого виду праці, закріплюють вміння самостійно підтримувати порядок у груповій кімнаті. Вони із задоволенням допомагають вихователеві розкладати всі необхідні матеріали для заняття, а також охоче прибирають іграшки та наочність після ігор та занять. Малята сумлінно виконують свої обов’язки чергового в їдальні (призначають чергових, одягають спец.одяг, сервірують стіл, розкладають продукти харчування тощо), на заняттях (розкладають необхідне обладнання для заняття), у куточку природи (поливають, підпушують, обприскують кімнатні рослини, витирають пил з листочків;  доглядають за тваринами). Діти вчаться самостійно, акуратно застеляти постіль після сну, прикрашати групову кімнату до тематичних свят (Нового року, дня матері, Великодня, свята Осені тощо).

Внаслідок постійних трудових дій у виконанні тих чи інших трудових обов’язків, у дітей формуються важливі моральні якості – вміння працювати разом, допомагати один одному, доводити розпочату справу до кінця, піклуватися про інших, турбуватися за свою групу, дбайливо ставитися до речей, до праці інших. Дитина, яка оволоділа навичками самостійності в дитячому садку, буде більш упевнено почувати себе в нових умовах – у школі, що сприятиме її успішному навчанню [3, с.255].

  • Праця у природі

Якщо для дітей раннього віку та молодшої групи переважає самообслуговування та прості види господарсько-побутової праці, то для старших дошкільників праця в природі - це один з основних методів ознайомлення дітей з природою.

Організовуючи працю в природі, вихователі ставлять перед собою завдання виховувати у дітей гуманно-діяльнісне ставлення до рослин, тварин – уміння дбати, піклуватися про них; бажання допомагати, творити добро для друзів наших менших: поважати їх; вчити із заохоченням працювати на городі: разом із дорослим готувати землю, планувати грядки, висівати насіння, висаджувати розсаду, поливати, прополювати, збирати урожай, підпушувати землю; вчити дітей разом із дорослим садити саджанці дерев і кущів, доглядати за ними, а також спостерігати у процесі праці за розвитком рослин. Саме з цією метою у нашому садочку щорічно проходить конкурс на найкраще озеленення свого майданчика. Діти разом з батьками придумують та створюють план висадки та посадки тих чи інших саджанців, створюють красиві квіткові клумби, оформлюють благоустрій свого майданчика. Так, дітьми середнього та старшого дошкільного віку у саду було висаджено саджанці яблуні,  кілька кущів смородини, на городі -  помідори, огірки, капусту, цибулю, бурячок, кріп, петрушку тощо. Діти із задоволенням потім збирають урожай, який висаджений та доглянутий власними руками та відносять його на кухню, де згодом наші кухарі приготують діткам смачний борщик чи неймовірний салатик, зварять ароматний компот, спечуть запашний пиріг тощо.

Цікавою родзинкою у нашому садочку є так звані «Подорожі до Джерела живої думки», під час яких дитина здобуває знання про навколишній світ, світ в якому вона відчуває себе частиною Природи.

«Подорожі до Джерела живої думки», які проводять наші вихователі дають можливість вихованцям зміцніти фізично. Тому, що педагогом ставиться проблемне завдання, яке розв’язується в ході практичних видів діяльності: «Розігріємо м’язи перед збиранням врожаю».   У дитини     виробляється динамічний   стереотип, формується   мотивація   до   здорового способу життя, на основі розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Дитина, займаючись господарсько-побутовою працею, фізкультурою на повітрі, рухівкою  починає розуміти, що міцне здоров’я  залежить і від  чистого  довкілля, збереженого самою людиною [5, с.13].

З огляду на це в нашому дошкільному закладі використовуються різноманітні види праці в природі: як у куточку живої природи, так і на ділянці, а також праця пов’язана з охороною довкілля.

Так, з дітьми старшого дошкільного віку, ми – вихователі здійснюємо наступні види праці по догляду за рослинами на ділянці дитячого садка: прокопування разом з вихователем ґрунту; розпушування ґрунту;  планування грядок; висівання насіння; садіння розсади; поливання рослин; прополювання; спостереження за ростом рослин; збирання врожаю; отримання неймовірного задоволення від своєї праці.

Види праці в куточку живої природи:

  • догляд за кімнатними рослинами:

поливання, підживлення та витирання листків кімнатних рослин; обприскування, зрізання сухих листків; підпушування.

  • догляд за тваринами (в куточку живої природи та на майданчику дитячого садка):

годування птахів, рибок; чищення кліток, миття поїлок.

Види праці, пов’язані з охороною природи:

  • прибирання ділянки від сміття, камінців, листя;
  • прибирання власного майданчика: взимку – від снігу, а восени – від листя; підгодовування птахів.

Під час організації праці в природі, діти працюють в спеціальному одязі (фартухи, халатики, нарукавники), користуються інвентарем, відповідним знаряддям праці,  що відповідає їх зростові та віку.

З метою забезпечення  виховного значення праці дітей в природі, ми використовуємо різні форми її організації: доручення, чергування, колективна праця.

Чергування – це одна з найбільш організованих форм трудової діяльності дітей дошкільного віку, зміст якої спрямований на опанування ними предметно-практичної компетенції [1, с.13]

У нашому дошкільному закладі застосовуються такі види чергувань: у їдальні, у куточку живої природи, на заняттях. Кожне з цих чергувань має свою освітньо-виховну цінність. Чергування у їдальні привчає дітей піклуватися про своїх друзів, товаришів (вчасно накрити на стіл, роздати кухонний посуд тощо). Чергуючи у куточку живої природи діти вчаться піклуватися за друзями нашими меншими, доглядати за кімнатними рослинами, здобувати користі знання про рослин та тварин загалом, спостерігати за їх ростом та розвитком. Свої спостереження, враження та спогади діти записують за допомогою піктограм та позначок у власні календарі природи.  А загальний стан погоди записують у екологічний календар. Чергування на заняттях найбільш сприяє підготовці дітей до школи, бо саме на заняттях діти отримують перші навички навчальної праці. Тому, маляти із задоволенням полюбляють чергувати на них: розкладати клейоночки, роздавати зошити, олівці, фарби тощо.

У груповій кімнаті нашого закладу виділене окреме місце для куточку чергування. Придбаний спеціальний стенд, де діти призначаються черговими на той чи інший вид роботи. Щоб діти бачили, коли їм випадає чергувати, ми використовуємо «Дошку чергових», на якій з різних видів чергувань вивішуємо індивідуальні значки-картинки. Таким чином дошкільники самі стежать за порядком чергувань і дотримуються його, контролюючи один одного.

Організовуючи чергування, важливо чітко розподілити обов’язки між черговими, щоб кожна дитина знала свою ділянку роботи. Практика показує, що відповідальність дошкільників за свою роботу підвищується, коли вони знають, за що конкретно відповідають [3, с.273].

  • Художня праця

Цей вид праці в нашому дитячому садочку практикується з дітьми середньої та старшої групи. Вихователі цих груп ставлять перед собою важливе завдання – розвивати у дітей кмітливість, самостійність, мислення, охайність, терпимість; вчити дітей планувати свою роботу, переносити набуті на заняттях знання в повсякденне життя.

Під час художньої праці діти старшої групи вчяться виготовляти іграшки-саморобки, атрибути до сюжетно-рольових, театралізованих ігор, ялинкові прикраси, різні подарунки батькам на свята тощо. Дошкільнята набувають навички у роботі з папером (згинають, розрізають, склеюють, складають); з тканиною (використовують шматочки тканини для виготовлення аплікації, добирають потрібну тканину, нитку); з природним та штучним матеріалом (сортують, добирають матеріал, з’єднують деталі, складають композиції на певну тему, виготовляють декорації тощо).

Під час організації та проведення художньої праці у старшій групі вихователь добирає  матеріал відповідно до заданої теми, продумує послідовність його подачі, прийоми показу окремих операцій, навчає дітей безпечно користуватися відповідними інструментами.

Так, у нашому закладі щорічно організовується «Майстерня діда Мороза», де дітки самостійно та разом з вихователями виготовляють різноманітні новорічні поробки, плакати, привітання, ялинкові прикраси тощо.

Саме набуті знання та вміння дітей під час художньої праці, використовуються під час участі у конкурсі (створений місцевим відділом освіти) «Чарівні фарби та талановиті пальчики». Діти ліплять, малюють, аплікують, створюючи власні композиції на задану тематику, де неодноразово виходили переможцями у вище зазначеному конкурсі та були нагороджені почесними дипломами.

  • Основи економічної культури

Під час організації трудової діяльності зі старшими дошкільниками вихователі закладають дітям знання про основи економічної культури, а саме:

  • під час ігор та занять формують уявлення про товари й товарно-грошові відносини, ознайомлюють з поняттям «ціна», вчать порівнювати ціни: дешево-дорого; навчають правильно поводитися у відповідних закладах;
  • розширюють знання дітей про раціональне використання залишків продуктів харчування (з хліба можна приготувати грінки, крихти дати пташкам; з картоплі – картопляники; кісточки можна віддати собачці; залишки від чаю використовувати як добриво для кімнатних рослин, залишки продуктів харчування – друзям нашим меншим);
  • під час занять, бесід, ігор, спостережень, переглядів відео роликів, читання художньої літератури, вихователі створюють ситуації для закріплення знань про правила економічного використання електроенергії деякими приладами (лампочка, телевізор, холодильник, праска тощо), збереження тепла, ощадливого використання води. Підводять дітей до розуміння того, що раціональне використання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім’ї.
  • на власному прикладі та прикладі інших людей показують цінність економічного виховання, пояснюють чому це так важливо для суспільства, зокрема дітей своєї групи та їх родин, розповідають про раціональне його використання.

Таким чином, організовуючи трудову діяльність дошкільнят у нашому закладі, вихователі перш за все, привчають дітей любити, шанувати та поважати працю не тільки свою, а й працю своїх однолітків, інших людей; заохочують малят брати участь у різних видах трудових доручень та отримувати неймовірне задоволення від своєї діяльності; розвивають пам'ять, мислення, увагу; виховують толерантність, терплячість, самостійність та цікавість до праці загалом.

Література

  1. Базовий компонент дошкільної освіти / Настільна книга керівника дошкільного навчального закладу. Частина 5 / упоряд.: Т. В. Панасюк, С. І. Нерянова, А. А. Грищенко. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 144 с. – С.5-31
  2. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан; за заг.ред. О. В. Низковської. – 256 с.
  3. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитини» / наук. кер. проекту: В. О. Огнев’юк; наук. ред. Н. В. Кудикіна, В. У. Кузьменко/Мін.осв. і наук., мол. та спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид., доопр. та доп.- К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 400 с.
  4. Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 255 с.
  5. Книга подорожей в Природу як засіб формування життєвої компетентності дошкільника на засадах сталого розвитку/ ПентійО. В., Денисенко Т. А. – методичний посібник, с.77

Інтернет-ресурси:

  1. http://zhuravlyk.uz.ua/organizaciya-zhittyediyalnosti-ditej-v-dnz/trudova-diyalnist/organizaciya-trudovo%D1%97-diyalnosti/