Суспільно-політичні виклики сьогодення висувають нові вимоги до виховання покоління, що підростає, серед яких, насамперед, формування національної самосвідомості учнів, усвідомлення основоположних прав і свобод людини та знання механізмів їхнього захисту.

Одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів.

Тому постало бажання  здійснити дослідження, присвячене педагогічній технології, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховного колективу на принципах  самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Сьогодні людина, для якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства.

Кращим способом пізнання демократії є набуття молодою людиною досвіду управління власною життєдіяльністю та громадськими справами.

У державній Концепції громадянського виховання сказано, що визначальною рисою людини має бути громадянськість – готовність реалізувати свої права та обов’язки, поважати права і свободи інших, розуміти відповідальність перед суспільством і державою за свої вчинки

Громадянськість як психологічне утворення є частиною громадянської компетентності, яку дослідники (О.Пометун, Н.Бібік, Є.Зеєр, С.Кульневич, Т.Смагіна) відносять до ключових і визначають як сукупність освітніх елементів, що складається з сукупності знань, умінь, навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій, переконань особистості, які допомагають людині усвідомити своє місце в суспільстві, обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, батьківщиною і державою.

За цих умов особливого значення для освітнього процесу набуває формування  у школярів громадянської компетентності, під якою О. Пометун розуміє здатність, спроможність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права і обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

У закладі освіти, який певною мірою є моделлю мікросуспільства, учні отримують життєвий досвід та мають можливість на практиці застосовувати  громадянські компетентності через участь у самоврядуванні школи. Демократичне врядування в школах дає учням можливість навчитися брати участь у процесах прийняття рішень щодо керування суспільством та визначення власних цілей.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема самоврядування школярів досліджується Є. І. Агарковою , В. М. Благініним , Я. Глінчевською , В. З. Кулик , М. І. Приходько  та іншими. Власне питання впливу учнівського самоврядування на розуміння учнями своїх прав та обов’язків висвітлені у працях М. Байрамової,  Н. Боярин , Л. М. Волошкової, Д. Дмитрієвої , О. Козаченко, Л. Мазуренко, О. Макарової та ін.

У cучacнiй тeoрeтичнiй i мeтoдичнiй лiтeрaтурi нeмaє єдинoї думки у визнaчeннi тeрмiну "шкiльнe caмoврядувaння". Бiльшicть aвтoрiв, щo рoзглядaють учнiвcькe caмoврядувaння, пишуть прo ньoгo як прo caме coбoю зрoзумiлe. Тoму тeoрeтики i прaктики чacтo пo-рiзнoму cприймaють oднi i тi ж пeдaгoгiчнi фaкти, явищa aбo oдним i тим жe тeрмiнoм нaзивaють рiзнi пoняття.

У різних дослідженнях «самоврядування» розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і як засіб, і як організація, і як школа громадянськості.

Зaкoн «Прo ocвiту» визнaчaє двa принципи упрaвлiння ocвiтнiм зaклaдoм: єдинoнaчaльнicть i caмoврядувaння – i дaє прaвo нa учacть в упрaвлiннi ocвiтнiм зaклaдoм  пeдaгoгaм, бaтькaм i учням. Зaкoн прoпoнує вiдкритий пeрeлiк фoрм шкiльнoгo caмoврядувaння i вiднocить визнaчeння кoмпeтeнцiї oргaнiв caмoврядувaння дo питaнь, якi пoвиннi бути вiдoбрaжeнi в cтaтутi шкoли.

Тaким чинoм, caмoврядувaння є фoрмoю упрaвлiння шкoлoю. Пoряд з влaдoю дирeктoрa (єдинoнaчaльнicть), в шкoлi пoвиннa icнувaти влaдa учнiв, пeдaгoгiв тa бaтькiв (caмoврядувaння). Мeжi влaди cуб'єктiв шкiльнoгo упрaвлiння визнaчaютьcя cтaтутoм шкoли i вiдпoвiдними йoму лoкaльними aктaми. Фoрми цiєї влaди – кoнкрeтнi oргaни caмoврядувaння – мoжe вибирaти caм нaвчaльний зaклaд. Oргaни шкiльнoгo caмoврядувaння, cфoрмoвaнi учнями, прийнятo нaзивaти oргaнaми учнiвcькoгo caмoврядувaння.

Гoлoвний ceнc caмoврядувaння пoлягaє в тoму, щo з йoгo дoпoмoгoю учacники шкiльнoгo життя oтримують мoжливicть впливaти нa шкiльну пoлiтику – як чeрeз учacть у прийняттi рiшeнь, якими кeруєтьcя aдмiнicтрaцiя нaвчaльнoгo зaклaду, тaк i чeрeз влacну aктивнicть в упрaвлiннi внутрiшньoшкiльними прoцecaми.

Основні завдання діяльності органів учнівського самоврядування - організація життя учнівського колективу, яка реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці.

Учнівське самоврядування має варіативний характер і залежить від контингенту і типу закладу.

Моделлю учнівського самоврядування КЗШ №102 є шкільний парламент, основний девіз якого: «Самі вирішили, самі виконуємо, самі відповідаємо за те, що зробили». Вищим виборчим  органом учнівського самоврядування є  конференція, куди обираються представники від кожного класу, затверджується положення про учнівське самоврядування школи, обирається виконавчий орган, визначається його структура і термін повноважень, заслуховується звіт. Шкільний парламент планує свою роботу у тісному контакті і порозумінні з адміністрацією школи.

Виконавчим органом самоврядування є лідери класів, які очолюють комісії і діють під керівництвом президента учнівського самоврядування, якого обрано таємним голосуванням згідно Положення «Про вибори шкільного президента»  під час рольової гри «Вибори». В нашій школі це дуже значуща подія, до якої класні колективи підходять з великою відповідальністю. Претенденти на цю посаду розробляють свої програми, які презентують на відкритому зібранні учнів старшокласників, рекламують у шкільній газеті «Сонячна країна» та розміщують на шкільному стенді.

Протягом останнiх рокiв в основу роботи органiв учнiвського самоврядування КЗШ № 102 покладено метод проєктної діяльності. Метод проєктів надає нашим учням здобути навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все, у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі, набувати позитивного досвіду соціальних дій.

Діти, педагоги та батьки закладу охоче долучились до освітнього проєкту «Я сортую з «Чистим містом»», започаткованого Громадською організацією «Чисте місто-КР». Екологічно свідомі учні та вчителі школи побували   на екскурсії  на заготівельно-переробному підприємством і отримали екоурни для роздільного збору ТПВ. Учні стали справжніми проджект-менеджерами: контролюють як надходить вторинна сировина, скільки хто приносить, ведуть статистику, виявляють кращого заготівельника, і на що будуть витрачатися  зароблені кошти. На засіданні шкільного парламенту було вирішено долучитися до відродження дитячих благодійних ініціатив. Тому частина  коштів від продажу вторинної сировини використовується для реалізації шкільного благодійного проєкту «Добро в долонях».

За останні навчальні роки діти встигли також реалізувати масштабні лідерські проєкти:  «Україна для нас. Ми для України», «У серці кожної людини живе любов до України», «Сталеве серце України – місто щасливої дитини», «Лідерська хвиля. Будь першим серед кращих».

Мотивованість до участі у суспільно-політичному житті – одне з найважливіших завдань освіти для  розвитку демократії. Шляхом  реалізації цього завдання є участь лідерів нашого навчального закладу  у Міжнародному проєкті «М-18: ми можемо більше»,  Всеукраїнському форумі «Діти змінюють світ», у проєкті «Агенти змін. Діти»,  в рамках проєкту «Підлітки змінюють громади в Україні через громадянську освіту», у Всеукраїнській «Школі змін», V-у Всеукраїнському фестивалі дебатних клубів для школярі у рамках проєкту «Публічні дебати для лідерів громад».  Участь у цих проектах стала прикладом співпраці та обміном  досвідом між лідерами  учнівського самоврядування  різних регіонів України.

Також учні залучаються до заходів, спрямованих на забезпечення прав людини і демократичного громадянства, розв’язання проблем насильства щодо дітей, до акцій та заходів для дітей з особливими потребами. У цьому напрямку проведено низку тренінгів з демократичного врядування, права, конфліктології за програмою «Компас» - освіта з прав людини за участю молоді», використовуючи рекомендації Ради Європи за методом «рівний – рівному», під час яких не вчителі, а спеціально підготовлені учні-лідери нашої школи навчають і мотивують рівних собі.

Нашим досвідом  співпраці з органами місцевої влади з питань участі дітей у прийнятті рішень на рівні громади можна вважати  участь у міських конкурсах есе «Якби мером міста був я...», «Кривий Ріг – місто майбутнього», участь у конкурсі соціальної реклами «Я маю право», у грантовому конкурсі  «Class Metinvest 2018» та  «Громадський бюджет – 2019».

Отож, учнівське самоврядування для КЗШ № 102 –  це універсальний механізм, який допомагає учням оволодіти необхідними їм  моделями соціального співіснування, навичками суспільної поведінки, придбати необхідні вміння для успішного життєствердження.  А налагодження комунікації з органами місцевого самоврядування, врахування думки дітей під час прийняття важливих для громади рішень, підтримка дитячих проєктів – це і є приклад роботи у напрямку  розвитку громадянських компетентностей.

Література

1. Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / М.Байрамова, А.Дзюбук, В.Дзюбук // Директор школи. – 2003. – № 15-16. – С. 11-13.
2. Беженар Г. Учнівське самоврядування як засіб розвитку лідерських якостей / Г. Беженар // Директор школи. Шкільний світ: Газета для керівників шкіл. - 2013. - № 6. - С. 16-21.
3. Благінін В. М. Учнівське самоврядування в педагогічній теорії та практиці / В. М. Благінін // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки: Збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин: НДУ , 2008. - № 3. - С. 36-38.
4. Боярин Н. Державно-громадська модель управління навчальним закладом: з досвіду роботи / Н. Боярин // Директор школи. Шкільний світ: Газета для керівників шкіл. - 2013. - № 3. - С. 5-11.
5. Виноградова Т. Учнівське самоврядування: історія питання / Т. Виноградова // Підручник для директора: посіб. з управл. компетентності. - 2010. - № 7/8. - С. 65-72.
6. Волошкова Л. М. Учнівське самоврядування: аналіз досвіду / Л. М. Волошкова // Професійно-технічна освіта: науково-методичний журнал. - 2010. - № 4. - С. 15-18.
7. Глінчевська Я. Роль учнівського самоврядування в школі / Я. Глінчевська // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2009. - № 5. - С. 74-79.
8. Грищенко Т. Учнівське самоврядування у процесі управління / Т. Грищенко // Директор школи. Україна. - 2010. - № 4. - С. 26-29.
9. Денисенко Т. Основні засади самоврядування / Т. Денисенко // Підручник для директора: посіб. з управл. компетентності. - 2010. - № 10. - С. 2-11.
10. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) – Інформаційний збірник та коментарі міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – К. «Педагогічна преса», лютий 2012 - № 4-5
11. Дмитрієва Д. Самоврядування як шлях формування громадянина / Д. Дмитрієва // Підручник для директора: посіб. з управл. компетентності. - 2010. - № 11. - С. 9-11.