Постановка проблеми. Сьогодні перед закладами освіти постало завдання побудувати освітню діяльність таким чином, щоб освітнє середовище допомагало в оволодінні цінностями та нормами, оскільки випускник Нової української школи – це цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; патріот з активною позицією, який діє згідно із морально-етичними принци­пами і здатний ухвалювати відповідальні рішення; інноватор, здат­ний змінювати довкілля, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Зазначені аспекти підкреслюють необхідність переосмислення і подальшого дослідження процесу формування життєвих цінностей особистості. Ці питання реформування освіти є предметом постійної рефлексії педагогів, батьків, учнів Корецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Корецької міської ради Рівненської області, що й визначило вибір кредо закладу «Готуємо до життя» і теми дослідно-експериментальної діяльності «Формування світоглядної позиції учнів та життєвого сенсу як найвищої духовно-моральної цінності особистості».  

Для організації освітнього процесу з характеристикою «цілісний» педагогічний колектив звернувся до апробації  Програми «Нова українська школа: у поступі до цінностей», розробленої авторським колективом Інституту проблем виховання НАПН України під керівництвом І. Д. Беха та працює над створенням інноваційної моделі Школи життєвих цінностей. Важливою складовою ефективного функціонування моделі виступає управлінський аспект.

Педагогічним колективом закладу розроблені моделі, схеми, рекомендації, поради з означеного питання, а саме:  модель досягнення життєвого успіху (за І.Єрмаковим), модель життєтворчої компетентності особистості (у центрі якої дитина), модель випускника Школи життєвих цінностей (складена на основі моделі випускника НУШ), модель компетентного педагога, модель управління.

Актуальність полягає в плануванні управлінської діяльності в процесі здійснення інноваційної діяльності, створенні умов для неперервної освіти та самоосвіти учасників освітнього процесу, підвищення рівня науково-методичної компетентності педагогів, орієнтація на результат у формі ключових компетентностей учнів та ціннісних орієнтирів.

Метою Школи життєвих цінностей є реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на створення нової практики освіти, яка б відрізнялась від існуючої змістом, організаційною структурою, системою управління.

Виклад основного матеріалу. Управління Школою життєвих цінностей орієнтоване на: вироблення й реалізацію якісно нової, особистісно й компетентнісно орієнтованої освітньої системи на основі збереження і підтримки індивідуальності дитини; створення середовища, яке стимулює активність дитини, що організована залежно від вікової й особистісної специфіки її розвитку; створення умов і механізмів у школі для розвитку дитячих громадських організацій та учнівського самоврядування; створення умов для свідомого вибору кожним учнем своєї освітньої траєкторії.

Із широкої палітри найбільш поширених технологій в управлінні обрано: проектування; планування; прийняття управлінського рішення; стимулювання інноваційної діяльності.

Для забезпечення ефективного управління адміністрація створює управлінські системи та підсистеми: державно-суспільного управління; внутрішкільного контролю; методичної роботи; стимулювання інноваційної діяльності; виховної роботи; роботи з батьками.

Управління інноваційним процесом навчання і виховання учнів забезпечується через реалізацію наступного управлінського циклу: аналіз – планування – організація – контроль – регулювання – аналіз. Системний підхід до управління полягає в чіткому розподілі функціональних обов'язків не тільки серед керівництва, а й всіх членів педагогічного колективу..

Суттєвого значення в організації інноваційного розвитку набувала кадрова політика, управління творчим ростом педагогів через систему шкільної методичної роботи. Методична робота спланована згідно освітньої програми, річного плану навчального закладу та завдань дослідно-експериментальної роботи. План методичної роботи складено на основі результатів діагностування, моніторингу діяльності вчителя та реальної інформації про стан професійної компетентності кожного педагога.

У системі методичної роботи продуктивне місце займають майстер класи, творчі зустрічі, конкурси-вернісажі проектних робіт, захист портфоліо, презентації методичних матеріалів, проведення відкритих уроків. Такі форми як методична естафета, діалогічна пара, навчальні тренінги, творчі групи, інтерактивні вправи отримали позитивні відгуки серед педагогів.

Обговорення на засіданнях педрад, методичних об’єднань проблем управління інноваційними процесами та їх розвитком дозволяє зайвий раз проаналізувати роботу та спрямувати її на удосконалення.

Інноваційність внутрішньошкільного контролю полягає в довірі до вчителя, який має достатній рівень досвіду і забезпечує оптимальні результати роботи, делегуванні йому частини повноважень адміністрації, переведення контролю з процесу роботи вчителя на її результати. Такий контроль орієнтований на успіх. Вчителі особисто зацікавлені у виконанні цілей школи, бачать невирішені проблеми у своїй діяльності, мають чіткі перспективи поліпшення своїх результатів, спираються в роботі на самоаналіз, здійснюючи критичну оцінку своєї діяльності, мають загальновизнані результати.

У  системі  роботи  школи  методичний  кабінет  є  осередком,  де  створено  передумови  для  самоосвіти  та  самовдосконалення  вчителів. Самоосвітня діяльність вчителя включає: науково-дослідницьку  роботу  над  проблемою; вивчення  наукової,  методичної  і  навчальної  літератури; участь  у  колективних,  групових  формах  методичної  роботи; вивчення  досвіду  колег; теоретичну  й  практичну  апробацію  особистих  матеріалів.

Шлях  від  епізодичної  самоосвітньої  діяльності  вчителя  до  планової  самоусвідомленої  самоосвіти  знаходить свою реалізацію в творчому портфоліо кожного вчителя. Безперечно, неперервність  процесу  самовдосконалення  педагогів  забезпечує  стабільне  зростання  фахового  рівня  педколективу,  його  конкурентоспроможність  на  території  освітніх  послуг  закладу,  високу  результативність  праці.

Управління складною соціальною структурою, якою є сучасна школа, неможливе без участі батьків, учнів, широких верств суспільства. І тут слід відмітити значущу роль колегіальних органів управління: раду школи, педагогічну раду, методичну раду, загальні збори трудового колективу, батьківські збори, збори учнівського самоврядування. Саме державно-громадське управління забезпечує перехід школи з режиму функціонування в режим розвитку.

Для ефективної реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи педагогічний колектив спланував партнерську проектну діяльність спільно з батьками учнів за цінностями таким чином: «Партнерство в ім’я  розвитку дитини» задля моральних цінностей, емоційного інтелекту, «Партнерство в ім’я здоров’я дитини» задля особистісних цінностей, «Партнерство в ім’я виховання майбутнього покоління» задля сімейних цінностей, готовності до життя, відповідального батьківства.

У взаємодії з батьками використовуються такі форми роботи, як: психолого-педагогічні практикуми, батьківські читання, батьківські ринги, класні конференції, присвячені окремим проблемам морально-духовного виховання учні, панельні дискусії «Вчителі – батьки – учні: трикутник, де всі зацікавлені один в одному. Як досягти успіху?».

У рамках проекту «Школа – це простір життя дитини» презентовані уроки мудрості від батьків  на теми: як знання, здобуті в школі, допомогли у професійному  становленні; уроки доброти і милосердя; уроки  мужності і патріотизму; цікавинки певних навчальних предметів  та майстер-класи від батьків.

На засіданні «Місія програми «НУШ у поступі до цінностей» для успішної реалізації нового змісту освітньої діяльності» (у формі «світового кафе»), педагогічний колектив школи дійшов висновку, що серйозних акцентів сьогодні потребує виховний процес в частині оновлення змісту, форм, методів освітнього процесу. Досвід нам підказав, що виховну діяльність можна підсилити такими методами та формами діяльності: презентація життєвих платформ, велнес-тренінг, відкрита кафедра, респект-зустріч, п’ять хвилин з мистецтвом, захист проекту, час тихого читання, дискусійна гойдалка, випускний ринг, розкидання думок, філософський стіл, запрошення до чаю, сократівська бесіда, воркшоп, тимбілдинг.

Привласненню мети виховної системи Школи життєвих цінностей сприяє також обов’язкова рефлексія під час аналізу справи, що відбулася, чи аналізу певного періоду життя. Однією з традиційних форм рефлексії є листи школі «За що я вдячний (а) цьому року?», які діти пишуть у кінці кожного навчального року, фіксуючи свої особисті надбання за рік, що минув. Зазначимо, що учні різних класів фіксують у собі здатність і готовність до особистісної самозміни, позитивну орієнтацію на іншого, сприйняття власного впливу як впливу формуючого, що є хорошим базисом для формування громадянської позиції та демократичної свідомості особистості.

Традиційні педагогічні методики поступилися місцем проектним технологіям, наповнилися змістом педагогіки та психології життєтворчості. Так, серед значної кількості реалізованих шкільних проектів, найбільш ефективними за минулий навчальний рік стали: «Зерна істини» (1-4 класи), «Цвіт індивідуальності» (5-8 класи), «Колос життя» (9-11 класи). Виховні справи здійснюються за усіма напрямками виховання компетентної особистості. Така модель виховної системи є відкритою та  формує свій унікальний простір.

Діагностичні дослідження підтвердили ефективність впливу названих виховних проектів на розвиток духовного потенціалу школярів. Результати анкетування доводять, що в учнів 5-7-х класів переважає високий рівень розвитку емпатії (68%),  а в 8-11-х класів – високий (51%) та середній (44%). Переважна більшість школярів відчувають яскравий емоційний відгук на переживання, не відокремлюють власні емоційні проблеми від проблем інших людей, однаково співпереживають близьким і стороннім людям.

Необхідною складовою ефективної управлінської діяльності є  постійна діагностика, зокрема комплексний психолого-педагогічний моніторинг рівня сформованості життєвих компетентностей. Аналіз такого діагностування цьогоріч показав, що учні 5-11 класів серед запропонованих життєвих цінностей виділили 5 найважливіших: самостійність – 71%, доброта – 65%, відповідальність – 54%, відкритість – 50%, інтелект – 50%, працелюбність – 46%. Позитивним є те, що учні прагнуть самостійності у поєднанні з відповідальністю та активною життєвою позицією. Важливим є те, що для учнів у пріоритеті є  доброта, відкритість, працелюбність, толерантність.

Результати цього ж  анкетування показали, що учні серед запропонованих життєвих цінностей виділили наступні, які підвищились в рейтингу: патріотизм – 38% (збільшився на 5% у порівнянні з минулим навчальним роком), життєва позиція – 45% (збільшилася на 3% відповідно), відповідальність – 56% (на 2%). Життєві цінності: толерантність, моральні принципи, мудрість, патріотизм, соціальна зрілість – залишилися незмінними, підвищився рівень відповідальності, патріотизму та особистої життєвої позиції.

Представлені вище дані переконливо доводять, що учні 9-11 класів більш зорієнтовані на смисложиттєві цінності, самореалізацію та самоствердження, тоді як школярів 5-8-х класів більше приваблює пізнання власних можливостей, ризик, гострі відчуття. При цьому для старших підлітків значущими є розваги, подорожі, а для старшокласників – пошуки свого місця в житті.

Висновки. Упровадження новітніх технологій управління сприяє зміні мети всієї освітньої діяльності, відкриті стосунки між учасниками освітнього й управлінського процесів, покращує організаційно-педагогічні умови підвищення якості освітніх послуг, що впливає на результативність знань й умінь учнів.

Переконливими показниками ефективності виховної системи Школи життєвих цінностей є творчі здобутки педагогічного колективу школи, представлені на:

• восьмій Міжнародній виставка «Сучасні заклади освіти-2017» (16-18.03.2017, нагороджені бронзовою медаллю);
• обласній методичної сесії з виховної діяльності «Формування ціннісних ставлень особистості у навчальних закладах як основи для щасливого особистого життя та успішної взаємодії із суспільством» (10-11.05.2017);
• засіданні науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій РОІППО із теми «Формування світоглядної позиції учнів та життєвого сенсу як найвищої духовно-моральної цінності особистості» (25.04.2018);
• педагогічних мостах «Нова українська школа у поступі до цінностей: управлінський аспект» для директорів закладів освіти Піщівської, Чижівської, Брониківської ОТГ Житомирської області (31.10.2018);
• І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистість на шляху до духовності: теорія, практика, пошук» (24.01.2019);
• ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистість на шляху до духовності: теорія, практика, пошук» (24.01.2020).

Завдяки запровадженню нових інноваційних підходів до управлінської діяльності значно зріс імідж закладу, що проявляється в підвищенні інтересу батьків, учнів до школи, у бажанні здобувати освіту саме в Корецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1.

Література

1. Концепція Нової української школи. [Електронний ресурс].
2. Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс].
3. Вдовиченко Р.П. Управлінська компетентність керівника школи. – Харків: Основа, 2007. – 112 с.
4. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи. – К., 1998. – 144 с.
5. Мармаза О.І. Менеджмент в освіті: секрети успішного управління. – Харків: Основа, 2005.
6. Павлютенков Є.М. Основи управління школою. – Харків: Основа, 2006.
7. Павлютенков Є.М. Організація дослідницько-експериментальної роботи в сучасній школі. – Харків: Основа, 2008.