За останні декілька століть природні ландшафти Землі під натиском людської діяльності суттєво змінились або взагалі зникли. Особливо процес перетворення природних ландшафтів в антропогенні набуває актуальності в зонах техногенезу ( Придніпров’я, Донбас та інші регіони), де цей процес привів до того, що в цих регіонах майже повністю домінують антропогенні ландшафти. Доля природних складає 1-2 % від загальної площі регіону, тому пошук, вивчення  та збереження цих ландшафтів є першочерговою  задачею для відновлення геосистем Землі і гармонійного існування людства як невід’ємної частини географічної оболонки. [2,с.174-175]

З точки зору класичного ландшафтознавства, аналізуючи ландшафтну карту України, слід відзначити, що територія Криворіжжя знаходиться в системі ландшафтного районування таким чином (О.М. Маринич, П.Г. Шищенко): 

клас ландшафту  - рівнинний

тип ландшафту  - степовий

підтип -  північно-степові, різнотравно-типчаково-ковилові з байрачними дібровами ( Північна і центральна частина Криворіжжя)

підтип – середньостепові типчаково-ковилові (південна частина Криворіжжя)

вид ландшафту -  лесові височини, розчленовані долинами, балками та ярами,  врізаними в докембрійські породи, з чорноземами звичайними мало гумусними, в минулому під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю (північ і центр Криворіжжя)

вид ландшафту  -  лесові низовини, хвилясті розчленовані ярами і балками з чорноземами південними мало гумусними, в минулому під типчаково-ковиловою рослинністю. [1,с.40-45]

Сучасна територія Криворіжжя зазнала значних змін і перетворилося  в зону техногенезу. Під техногенезом розуміється перетворення природних ландшафтів в  антропогенні (селитебні, гірничопромислові, дорожні та інші)  за допомогою техніки  ( Тютюнник Ю.Г. , Ярков С.В.) [4,с.20-25]

Природні ландшафти на Криворіжжі майже не збереглися. Вони представлені в трансформованому вигляді на незначних територіях  у вигляді  окремих фацій,  підурочищ та ділянок урочищ. Однією з таких територій є урочище Лиса гора, яке розташоване в заплаві річки Інгулець  біля селища Первомайка та Нижня Антонівка на відстані близько 3 км вниз по течії  від Карачунівської греблі.

Лиса гора представляє собою складне урочище долину річки з урочищами різних типів ( балки і яри) з крути лівим і більш пологим  правим схилами, зволоженим стічними водами. Ґрунтоутворюючими породами є докембрійські кварцити, неогенові глини і четвертинні суглинки. Фаціальний ряд підурочища лівого берега являє собою найменш перетвореною частиною цього урочища. Так в аквальних і субаквальних (заплавних)  фаціях домінують гідрофітні та мезофітні угруповання рослин на лучно-чорноземних ґрунтах сформованих на алювіальних та делювіальних, щебенюватих відкладах -  очеретяно-пирійні ценози, які налічують до 30 видів вищих рослин. В супераквальних (схилових) фаціях  домінують угруповування рослин близьких до степових ценозів – типчаково-ковилові з великою кількістю різнотрав’я (до 50 видів вищих рослин). Плакорні (елювіальні) місцеположення зайняті лісопосадкою з домінуванням дубу звичайного, клену татарського та інших видів ( до 40 видів вищих рослин).

Правий берег являє собою підурочище де природний фаціальний ряд  майже не зберігся, лише заплавна частина представлена аквальними субаквальними місцеположеннями з домінуванням природних рослинних угруповань лучно-болотяного типу.  Супераквальні та елювіальні фації перетворені у садиби та городи селища Первомайка та Нижня Антонівка, які розділяються залишками балки Царьова.

Дослідження даного урочища вказує на те, що тут збереглися і зустрічаються (особливо на схилах східної експозиції під урочища) рідкісні види рослин,які відносяться до Червоної  та Зеленої книг  України.  Особливо значення мають ділянки  типчаково-ковилових асоціацій,які мають бути охоронними об’єктами. Серед рослин червоної книги України зустрічаються ковила Лессінга, півники карликові, горицвіт весняний, тюльпан Біберштейна та інші. Всього виявлено близько  200 видів рослин, що в умовах збіднених антропогенних геосистем і домінування синантропних угруповань є значним показником.

Негативним впливом на розвиток урочища Лиса гора є щорічна пірогенна дегресія, випас худоби та рекреаційне перенавантаження.

Література

1. Шищенко П.Г. Антропогенний ландшафт / П.Г. Шишенко // Географічна енциклопедія України : в 3-хт.-К.:УРЕ,1989.-Т.1:А-Ж.-с.44
2. Ярков С.В. Проблема туризму в Україні: матеріали 1 Міжнародної науково-практичної конференції [«Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу»]. – Кривий Ріг, 2004.-с.174-175
3. Ярков С.В. Вивчення ландшафтної структури району балки Кобильної з метою розробки її заповідання / С.В. Ярков, В.Л. Казаков, В.О. Шипунова, О.Й. Завальнюк, О.О. Калініченко – Кривий Ріг:КДПУ, 2000.- 176с.
4. Ярков С.В. Геоекологічна характеристика гірничопромислових ландшафтів (відвальних) Криворіжжя /  С.В. Ярков // Географічні дослідження Кривбасу: матеріали кафедральних науково-дослідних тем.-Кривий Ріг, 2005. – с.20-25