Історія як наука виросла з прагнення людей фіксувати те, що пережито.    Саме тому, нам історикам добре відомо що існувала колись епоха, коли володіння інформацією та здатність її відтворювати, надавали переконливу перевагу. Проте сьогодні, у стрімкому та дикому кругообігу світу: те, що вправно спрацьовувало раніше, більше не працює, і в ХХІ ст. освіта містить забагато мінливого і невідомого, щоб ми мали змогу з цим впоратися, використовуючи лише знання.

Пошук і розробка діючих засобів підвищення ефективності освітньої діяльності на уроках історії є актуальною та своєчасною. Однією з умов для реалізації цього завдання є використання візуалізації з урахуванням постійного збільшення кількості інформації, в якій стає все важче орієнтуватися. Враховуючи вищезазначене, ми описуємо деякі сучасні способи візуалізації інформації, що допомагають систематизувати історичну інформацію, висловлювати власну точку зору та її відстоювати. 

Український тлумачний словник дає наступне визначення поняття візуалізація - це одержання (подання) видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження. Іншими словами, допомагає бачити проблему, вияляти суперечності, висувати ідеї та аналізувати.

Результати соціально-психологічних досліджень, стверджують, що людина запам’ятовує 10% з того, що прочитає, 20% від почутого, 30% - від побаченого, 50% - від одночасно побаченого і почутого, 70% - від побаченого, почутого та обговореного, 90% - від побаченого, почутого, обговореного й активно виконаного [8, c. 6]. Тобто, чим більше проблемості в наочній інформації, тим вищим буде ступінь розумової активності учня. Сьогодні, науковці визначають, що візуальне мислення є найвищим рівнем розвитком наочних форм мисленнєвої діяльності. Однак, варто пам’ятати, що семантичне (факти) і епізодичне (візуальне) мислення перебувають у постійній взаємодії [7, с. 98]. Тому, важливим аспектом використання візуальних навчальних матеріалів є визначення оптимального співвідношення наочних образів, словесної та символьної інформації.

Пригадаємо теорію про стилі навчання. У звіті про результати опитування, здійсненому 2004 року британським дослідницьким центром із розвитку освіти й професійних навичок, порівнюються понад 70 стилів навчання, що їх нині пропонує ринок. Автори звіту стверджують, що прихильники цих інструментів створюють засновану на корисливих інтересах індустрію з «бедламом суперечливих аргументів». На думку дослідників, украй згубною є спокуса класифікувати, вішати ярлики й зациклюватися на стереотипах, адже це призводить до хибного відчуття слабкого потенціалу [1, с. 125]. Однією з найпоширеніших теорій про стилі навчання - теорія VARK, розроблена новозеландцем Нілом Флемінгом на початку 90-х.рр ХХ ст.. Ця ідея так глибоко вкорінилась в нашій свідомості, що стала народною мудрістю в галузі освіти та невід’ємною частиною того, як люди себе сприймають. Ніл Флемінг працював шкільним інспектором. Спостерігаючи за роботою вчителів, він помітив що лише деякі могли повністю донести інформацію до всіх учнів. Тому, він зробив припущення, що люди по різному сприймають інформацію. За цією теорією, слід виокремлювати чотири види сприйняття інформації: візуальний (V), аудіальний (A), читання (R) і кінестетичний (K). Теорія набула особливого поширення серед вчителів, оскільки переконувала що можна зацікавити кожного учня, якщо підійти до нього з розумінням його стилю навчання [10].

Проте, у 2008 році когнітивним психологам Гарольду Пешлеру, Марку Макденіелу, Дагу Рореру і Бобу Бйорку доручили здійснити дослідження, яке мало підтвердити, що студенти з певним стилем навчання (наприклад, візуали) краще справляються, коли їм викладають у цьому стилі (візуальному), ніж в іншому (аудіальному). Дослідники, дійшли висновку, що важливіше, щоб метод викладання відповідав предмету, який викладається: візуальний - для геометрії, географії, історії, вербальний - для поезії, тощо. Коли стиль викладання пасує до змісту матеріалу, усі учні засвоюють краще, незалежно від того, якому методу сприйняття інформації віддають перевагу [1, c. 126]. Сьогодні, кожен вчитель у нашій державі має змогу і право, яке гарантовано ст. 54 Закону України «Про освіту», підібрати саме ті методи роботи які сприятимуть ефективності навчання учнів та розвивати в них пізнавальну активність [4].

Візуалізацію можна використовувати на всіх етапах уроку: під час сприйняття та усвідомлення нового матеріалу, повторення, закріплення, узагальнення та систематизації знань, роботи з текстом, самостійної роботи, як форму домашнього завдання та ін. Даний вид роботи сприяє формуванню інформаційної компетентності.

Одним із способів візуалізації інформації на уроках історії є інтелектуальні карти. Суть інтелект-карт полягає в пов’язуванні окремих елементів головним чином асоціативними зв’язками, найбільш звичними саме для людського мислення і пам’яті. Інтелектуальна карта є комбінованим методом навчання, який поєднує пізнавальну, художньо-продуктивну, мовленнєву, навіть рухову чи театралізовану діяльність.

Вважається, що подібний метод візуалізації інформації вперше застосував філософ Порфирій Тіросський ще в ІІІ ст.н.е., намагаючись розібратися в концепціях Аристотеля. Серйозні сучасні розробки в даному напрямі відносяться до 1960-х років і були пов’язані з розвитком теорії семантичних мереж стосовно вивчення людського мислення в процесі навчання. Базові правила для «Concept mapping» розробив професор Джозеф Новак з Корнуельского університету, який запозичив цю ідею з теорії Девіда Аусубела стосовно важливості попереднього досвіду для формування нових концепцій.

Англійський психолог, відомий дослідник із проблем інтелекту, психології навчання і проблем мислення Тоні Бьюзен значно спростив техніку побудови інтелект-карт, а також зробив їх радіальними, тобто такими, що будуються навколо якоїсь центральної думки або проблеми. Саме така технологія отримала назву Mind Mapping і вперше була представлена світу весною 1974 року [5]. Він визначив характерні риси та етапи будови інтелект-карти. Написав 82 бестселери за цією темою [6, с. 38].

Найбільший ефект від інтелектуальної карти, як ствержують дослідники, досягається, коли в центрі розміщується графічний образ, ніж слово, але це стосується випадків, які є підходящими для такої заміни.

Нижче наведено зображення інтелектуальної карти під час вивчення теми з історії України «Люблінська унія та її наслідки для українських земель».

Дана карта була складена впродовж одного уроку. На етапі актуалізації знань учнів «виросли гілки» Кревська та Городельська унії. На етапі сприйняття та усвідомлення нового матеріалу «виросла гілка» Люблінська унія. Таким чином, учні вчаться виокремлювати найголовніші поняття серед великого обсягу інформації та вкладають їх у ментальну структуру.

У 1973 році англійські психологи Булл і Віттрок, провели експеримент, який доводив вищевказане. Булл і Віттрок запропонували школярам 9-10 років вивчити визначення таких понять: «мозок», «журнал», «проблема» і «правда». Дітей об’єднали в три групи. Група №1 спочатку читала слово, потім його визначення і записували їх у зошит. Після цього замальовували спочатку своє первинне уявлення про поняття, а потім уявлення, яке в них сформувалося, коли вони прочитали визначення. Діти в групі №2 робили все як і діти з групи №1, за виключенням того, що вони не замальовували поняття, а отримали готові малюнки в своє використання. Діти з групи №3 просто записували слово і визначення декілька разів. Тиждень потому провели іспит, щоб з’ясувати на скільки добре діти засвоїли слова і визначення. Діти з групи №1, які малювували мисленнєві образи, краще за інших витримали іспит. Діти ж з групи №3, які взагалі не працювали з візуальними образами, впоралися найгірше [2, с. 79-80] підтвердивши теорію, що багаторазове повторення матеріалу є неефективним методом навчання.

Отже, інтелектуальні карти є дієвим навчальним методом, оскільки вони не лише використовують візуальні образи, вони самі є візуальними образами.

Ще одним прийомом візуалізації інформації на уроках історії, що міститься в тексті підручника на єдиному спільному зображенні, є створення «хмари слів». Як видно на зображенні, за її допомогою можна візуалізувати терміни, поняття та дати з певної теми. Це сприяє запам’ятовуванню інформації. Дану «хмару слів», створену для теми «Зовнішня політика Данила Романовича», можна використовувати на різних етапах уроку: для формулювання навчальних цілей, висунути гіпотезу, закріпити опрацьований матеріал та як домашнє завдання. «Хмару слів» можна легко згенерувати власноруч, використавши спеціальні додатки.

Формування хронологічної компетентності є важливою складовою сучасної історичної освіти. Учням складно запам’ятовувати дати, оскільки для них це всього-на-всього, особливо на початковому етапі вивчення історії, величезна кількість нічим не пов’язаних цифр. Допоможуть їм в цьому різного роду завдання, зокрема, створення хроногологічної стрічки часу або time line. Можно виконувати такі завдання в зошиті. Однак, у наш час існує дуже потужний інструментарій, як у прикладних компютерних програмах, так і серед веб-сервісів, за допомогою яких можна, не витрачаючи багато часу та зусиль створити цікаву, авторську time line й використовувати її як у навчальній, так і позакласній роботі. Вони дають можливість «оживити» події, додати на стрічку фото, відео та посилання на додаткові джерела.

Візуалізація історичних процесів та подій на карті з датами та ілюстративним матеріалом дозволяє одночасно представити усі три виміри історії: де, коли, і як. Цей засіб наочного навчання дає змогу формувати уявлення про лінійність, незворотність часу, різні категорії часу (століття, тисячоліття, еру) за допомогою графічних образів. Він дозволяє проілюструвати поняття послідовності та тривалості історичних подій і процесів конкретними графічними зображеннями. Створення time line можна використовувати як під час засвоєння нової теми, так і для перевірки знань        [3, с. 19].

Отже, використання на уроках історії візуалізації інформації є необхідною формою роботи. Її застосування робить урок не лише цікавим, а й збільшує можливість реалізації діяльнісного підходу, учні наочно уявляють предмет розмови, створюються сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації та партнерської співпраці з вчителем. Проте, потрібно пам’ятати, що історія - навчальний предмет, зміст якого складають основи історичних знань, де візуалізація інформації є її складовою, що зумовлює певні особливості їх використання

Література

1. Браун Пітер, Редіґер Генрі, Макденіел Марк Засіло в голові. Наука успішного навчання / Пітер Браун; пер. з англ. Юлія Кузьменко. - К. : Наш формат, 2019. - 240 с.
2. Бьюзен Тони и Бьюзен Барри Супермышление / пер. с англ. Е.А. Самсонов. - Мн. : ООО «Попурри», 2003. - 304 с.
3. Горпинко О.С. Роль візуалізації інформації у формуванні історичного мислення учнів // Науково-методичний журнал Історія та правознавство №10-12 (578-580). - С. 17-20
4. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38 – 39. – С. 380.
5. Кіндрат І.Р. Використання інтелектуальних карт у плануванні та організації освітнього процесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ar25.org/article/vykorystannya-intelektualnyh-kart-u-planuvanni-ta-organizaciyi-osvitnogo-procesu.html
6. Садкіна В.І. Маленькі секрети учительського успіху. Навчаємо з радістю. - Х. : Вид. Група «Основа», 2018. - 144 с.
7. Оклі Барабара, Сейновські Терренс, Макконвіл Елістер Уроки без мороки. Хороші оцінки без зайвих страждань / Барбара Оклі; пер. з англ. Дмитро Кожедуб. -К. : Наш формат, 2019. - 224 с.
8. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання - №5-6(8), - 2014. - 95 с.
9. Пометун О.І., Власов В.С. Практичний довідник учителя історії // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання - №2(10), - 2015.- 96 с.
10. Khazan Olga The Myth of «Learning Styles» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.com/science/archive/2018/04/the-myth-of- learning-styles/557687/