«Здорова родина – сильна країна» – ця приказка має глибокий сенс. Сім'я відіграє величезну роль у вихованні свідомого ставлення дітей до здоров'я. Прагнення малюка бути здоровим залежить від того, який спосіб життя ведуть батьки, тому що дитина як губка вбирає стиль поведінки близьких людей.

У ранньому віці дитина ще не здатна усвідомлено і адекватно слідувати елементарним нормам гігієни та санітарії, піклуватися про своє здоров'я та здоров'я оточуючих. Звичайно, здоров'я дітей безпосередньо залежить від умов життя в сім'ї, санітарної грамотності, гігієнічної культури батьків і рівня їх освіти.
Дуже часто батьки звертають увагу на здоров'я дитини тоді, коли йому необхідна допомога медиків або психологів.

Дитині необхідно показати кращі сімейні традиції, зрозуміти значення і важливість сім'ї в житті людини, роль дитини у сім'ї, засвоїти норми і етику стосунків з батьками та іншими членами сім'ї.  Але розповіді - повчання дорослих не викличуть у дитини стійкої потреби у здоровому способі життя. А значить перш ніж навчити дитину, цю потребу батьки мають виробити у себе.

В житті є важливе правило: «Якщо хочеш виховати свою дитину здоровою, сам йди шляхом здоров'я, інакше його нікуди буде вести!». Режим дня учня – одна з важливих складових сімейного виховання, що дозволяють зберігати високий рівень працездатності, виключити перевтому.  Сім'я організовує раціональний домашній режим – сон, оптимальний руховий режим, раціональне харчування, загартовування, особисту гігієну, моральне та етичне виховання, відмова від шкідників здоров'я і т. д. Інша проблема, пов'язана із здоров'ям дітей – це перегляд телевізора і користування комп'ютером. Комп'ютер і телевізор корисні для розвитку кругозору, пам'яті, уваги, мислення, координації дитину, але за умови розумного підходу до вибору ігор і передач, а також безперервного часу перебування дитини перед екраном, яке не повинно перевищувати 30 хвилин.

Формуючи здоровий спосіб життя дитини, сім'я повинна прищепити дитині такі основні знання, вміння і потреби:

- знання правил особистої гігієни, гігієни приміщень, одягу, взуття та ін.;
- потреба дотримуватися режиму дня;
- вміння аналізувати небезпечні ситуації, прогнозувати наслідки і знаходити вихід з них;
- вміння взаємодіяти з навколишнім середовищем, розуміти, при яких умовах середовище проживання (будинок, клас, вулиця, дорога, ліс) безпечна для життя;

Батькам необхідно знати критерії ефективності виховання здорового способу життя:

- позитивна динаміка фізичного стану вашої дитини;
- зниження захворюваності;
- формування у дитини вмінь вибудовувати відносини з однолітками, батьками та іншими людьми;
- зниження рівня тривожності і агресивності.

Цілком очевидно, що позитивний результат може бути досягнутий тільки при тісній взаємодії закладу освіти і сім'ї. Так як потреби у здоровому способі життя сформуються лише при неоднозначному відношенні до них батьків і педагогів. Тільки при дотриманні цієї умови дитина сприйме дбайливе ставлення до свого здоров'я як непорушну істину, єдино правильний стиль життєдіяльності.

Найчастіше батьки звертають увагу на здоров’я дитини, коли дитина погано себе почуває. Якщо ж дитина здорова і весела, думають, що все добре і не треба докладати ніяких зусиль. Важливо зберегти і укріпити фізичне та психологічне здоров’я учнів. Учитель разом з батьками для здоров’я дитини може зробити набагато більше ніж лікар. Виховувати у молоді свідоме ставлення до здорового способу життя, виховання культури здоров’я. Освітній заклад може допомогти у вирішенні багатьох питань виховання, зокрема у вихованні культури здоров’я, але ніколи не зможе конкурувати з сім’єю, адже сім’я є найпотужнішим засобом формування особистості. Для досягнення позитивних результатів, як ніколи, потрібна спільна, скоординована робота сім’ї та педагогічного колективу.

Перше засідання динамічної групи воркшопу було направлене на те, щоб сформувати уявлення про напрямки вирішення проблеми підвищення культури здоров’я. Ця проблема стала нагальною при аналізі медичних даних учнів нашого закладу.

Щороку збільшується кількість учнів з особливими потребами.

Вивчаючи дане питання вчителі відчули необхідність отримання досвіду від батьків, що активно пропагують здоровий спосіб життя та підтримують здоров’я своїх дітей.

За круглим столом воркшопу поділилися досвідом виховання здорової особистості батьки учнів:

Зацікавлення дітей заняттям спорту згідно їх інтересів та фізичного стану.

Збереження здоров’я за допомогою сімейних традицій: активний сімейний відпочинок, профілактичне закалювання, раціональне харчування, режим дня.

Багато уваги в сім’ях приділяють сімейному відпочинку. Батьки, які хочуть виростити активну, зацікавлену, здорову дитину відпочивають всією сім’єю. Вирушаючи в подорож, навчають своїх дітей туристичним премудростям, вмінням знаходити корисне і цікаве в різних ситуаціях.

Не можна виховати культуру здоров’я не знаючи медичних аспектів та фізіологічних вікових особливостей дітей. Для підвищення знань до засідання воркшопу запрошений лікар, який  надає потрібну медичну інформацію.

Не можуть бути осторонь цього питання і вчителі. На воркшопі вони визначили основні освітні здоров’язберігаючи технології, за якими працює наш заклад:

- створені психолого – педагогічні і організаційно – педагогічні  умови, які забезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів за допомогою гуманізації і демократизації освітнього процесу на основі: фізкультурно- спортивної активності;  
- обґрунтованої відповідності навчального навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостям її засвоєння;
- переведення традиційної інформаційно – об’ємної системи навчання на систему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання, вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці, виховувати  культуру здоров’я учнів; 
- реалізується наукова організація навчальної праці, харчування та відпочинку учнів;
- створені максимально можливі санітарно – гігієнічні умови;
- учні включені до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя;
- створена система управління та моніторингу здоров’язберігаючої технології;
- формується культура здоров’я  учнів як у навчальний, так і позаурочний час;
- створена система підготовки вчителів, батьків, соціальної і фінансової підтримки ідеї здоров’язберігаючої технології; агітації і пропаганди; об’єднання зусиль усіх підрозділів освітнього закладу, закладів медицини та фізичної культури;
- забезпечення програмного і навчально-методичного обладнання з проблем здоров’язберігаючої технології та виховання культури здоров’я;
- забезпечення психологічного і медичного супроводу освітнього процесу;
- створення довершеної системи оздоровлення учнів в умовах літніх оздоровчих таборів та санаторно-курортного лікування;
- створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури; забезпечення можливостей для впровадження сучасних інноваційних форм і методів роботи;
- відкриття в закладі освіти консультативно-оздоровчих центрів здорового способу життя, виховання культури здоров’я  для учнів, батьків і вчителів.
- введення в освітній процес гуманітарних курсів «Основи здоров’я», «Я і Україна», «Медико-санітарна підготовка» та інших;
- створення умов для дослідницько-експериментальної і науково-пошукової роботи з питань моделювання й апробації здоров’язберігаючих освітніх технологій, в тому числі і культури здоров’я.

Врахувавши напрацювання воркшопу, разом виробили стратегію подальших дій для підвищення культури здоров’я всіх учасників освітнього процесу:

У зв’язку з цим необхідно:

• надавати реальну допомогу кожному учневі з розвитку позитивних якостей, необхідних для повноцінного життя;
• привернути увагу учнівської молоді до власного здоров’я;
• постійно пропагувати принципи здорового способу життя;
• інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров’я;
• розвивати уміння і навички здорового способу життя;
• залучати батьків та широку громадськість до утвердження принципів здорового способу життя, вихованню культури здоров’я.

На наступних засіданнях планується демонстрація ефективного використання розроблених напрямів.

Література

1. https://klasnaocinka.com.ua/uk/article/vikhovannya-u-shkolyariv-kulturi-zdorovya-.html
2. Горащук В П. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров’я школярів. Автореф. докт. дис. Харків; 2004. 36 с.
3. Мельник Ю. В. Організація здорового способу життя в школі та формування культури здоров’я учнів початкових класів : навч.-метод. посіб. для керівників навч. закл., учителів, вихователів, практ. психологів, соціальних працівників / Ю. В. Мельник, С. М. Свячена. – Х. : ХДПУ, 2002. – 210 с.