Як підвищити кваліфікацію
у центрі прогресивної освіти "Генезум"?

header
  • збірник матеріалів
  • публікація на сайті genezum.org безкоштовна
  • заочна участь
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 5 год, 0.05/0.1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • постійний доступ
  • можна проходити у будь-який час
  • дистанційне навчання
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 16/30 год, 0.5/1 ЄКТС
ПЕРЕЙТИ
header
  • безкоштовний перегляд
  • інтерактив зі спікером
  • онлайн формат
  • для закладів загальної середньої освіти
  • для закладів дошкільної освіти
  • Сертифікат - 2 год, 0.06 ЄКТС
СКОРО

Постановка проблеми. Важливу роль в успішності інтелектуального і психофізичного розвитку дитини відіграє сформована дрібна моторика.

Дуже часто діти з порушеннями зору мають низький рівень розвитку дрібної моторики рук. Відбувається це тому, що діти із частковою втратою зору повністю покладаються на візуальне орієнтування й не усвідомлюють ролі дотику як засобу заміщення недостатності зорової інформації. Це стримує розвиток тактильної чутливості й моторики рук і негативно позначається на формуванні предметно-практичної діяльності дітей. Таким чином, ми визначили напрям нашого дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спеціальних вправ з системи Марії Монтессорі на розвиток дрібної моторики рук дітей із зоровою депривацією під час інклюзивного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Дослідження розвитку рухів рук дитини цікавить не лише педагогів і психологів, а й інших спеціалістів (філософів, мовознавців, істориків, біологів та інших), оскільки руки, володіючи безліччю ступенів свободи рухів, виконують численні функції, є специфічно людським органом.

Теоретичну основу статті становлять наукові праці Л.С. Виготського, А.В. Запорожця, О.М. Леонтьєва, Д.Б. Ельконіна, А.Р. Лурії, М. Монтессорі про розвиток дрібної моторики і зорово-рухової координації у дітей дошкільного віку; дослідження І.П. Павлова, В.М. Бехтерєва, І.М. Сєченова, М.М. Кольцової, В.А. Сухомлинського про зв’язок розвитку руки і мозку; Т.П. Свиридюк, М.І. Земцової, Л.О. Новікової, Л.І. Солнцевої, С.М. Федорова, Л.І. Плаксіної про обмеження природної соціалізації та проблеми у формуванні психічних процесів і рухової сфери в дітей з порушенням зору; В.М. Бехтерєва, Т.П. Хризман і М.І. Звонарьової про зв’язок розвитку рухів руки з розвитком мовлення.

У дослідженнях офтальмологів, тифлопсихологів і тифлопедагогів (М.І. Земцової, І.С. Моргуліса, Т.П. Свиридюк, Є.П. Синьової, С.В. Федоренко) доведено, що порушення зорової системи завдають величезної шкоди формуванню психічних процесів і рухової сфери дитини з порушеннями зору, що істотно обмежує природну соціалізацію дітей.

М.М. Безруких пише: «У дітей 5 — 6 років ще слабо розвинені дрібні м'язи кисті, не закінчено окостеніння кісток зап'ястка і фаланг пальців, недосконала нервова регуляція, що ускладнює і виконання рухів. Моторна незручність у виконанні маніпуляторних дій, труднощі в оволодінні ними, невдачі і часте невдоволення дорослих змушує дитину уникати виконання потрібних дій, тому сукня з дрібними ґудзиками «не подобається», новий конструктор «зовсім не цікавий - краще пограю з машинами», в'язати, ліпити, конструювати «не цікаво, не хочеться». При розвитку тонкоскоординованих рухів руки необхідно систематичне тренування, але - ще раз з повтором - це повинно бути не механічне повторення рухів, а усвідомлюване» [1].

«Розвиток дитини з особливими освітніми потребами - це взаємопов’язаний процес безперервних кількісних і якісних змін у біологічній, психічній, соціальній та духовній (моральній) сферах, ключовими факторами яких є процес навчання та виховання» [4, с. 83].

На необхідність включення дітей з особливими потребами в середовище звичайних дітей вказував ще Л.С. Виготський.

В Україні проблеми інклюзивної освіти досліджують такі вчені як А. Колупаєва (автор першого в нашій державі монографічного дослідження з інклюзивної освіти), В. Бондар, А. Заплатинська, М. Кавун, Ю. Найда, Т. Сак, М. Сварник, В. Тищенко та ін.

Концепція інклюзивної освіти віддзеркалює концепцію педагогічної системи Марії Монтессорі. Разом вони відображають «одну з головних демократичних ідей – всі діти – цінні й активні члени суспільства» [3, с. 14].

Марія Монтессорі розробила спеціальну систему вправ для тренування дрібної моторики пальців. Дослідним шляхом вона вивела підтверджену сучасною наукою закономірність: що чим спритніші ставали дитячі пальчики, то швидше діти починали говорити. Марія Монтессорі писала: «Таланти дітей знаходяться на кінчиках їхніх пальців» [6, с. 30].

Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спеціальних вправ з системи Марії Монтессорі на розвиток дрібної моторики рук дітей із зоровою депривацією під час інклюзивного навчання.

Виклад основного матеріалу.

Інклюзивна освіта передбачає створення освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини, незалежно від особливостей її психофізичного розвитку. Інклюзивне навчання – гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Одним із важливих завдань інклюзивної освіти є не лише засвоєння системи знань, але й формування практичних умінь і навичок у дитини з особливими освітніми потребами, необхідних для її подальшої соціалізації [4, с. 94].

У Базовому компоненті дошкільної освіти, цілісний розвиток дитини як особистості розглядається як головна мета модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави, а це, зокрема, передбачає турботу про здоров’я дітей – стан повного фізичного, духовного та соціального добробуту.

Нині актуальним стає всебічний розвиток дітей вже з дошкільного віку. Важливу роль в успішності інтелектуального і психофізичного розвитку дитини відіграє сформована дрібна моторика.

У дошкільному віці дитині із зоровою депривацією доводиться опановувати предметною діяльністю, основними рухами свого тіла, дрібними рухами рук, навичками орієнтування в обмеженому, знайомому просторі тощо, тобто такими видами діяльності, які зряча дитина вже опанувала раніше [5].

Внаслідок малої рухової активності м'язи рук дітей з порушеннями зору виявляються млявими або занадто напруженими. Це стримує розвиток тактильної чутливості й моторики рук і негативно позначається на формуванні предметно-практичної діяльності дітей. Однією з технологій, що відповідають запитам інклюзивної освіти дітей з різними фізичними і інтелектуальними порушеннями, є освіта, орієнтована на ідеї великого італійського ученого Марії Монтессорі.

Саме методологічна система Марії Монтессорі є найбільш ефективною і підготовленою до прийняття «особливих» дітей, оскільки орієнтована на розкриття потенційних можливостей будь-якої дитини. Тому досягти успіху у напрямку розвитку дрібної моторики рук дітей з порушеннями зору можливо за допомогою елементів педагогіки Марії Монтессорі, яка ґрунтується на глибоких наукових знаннях, повазі до дитини й до природи взагалі, багаторічних спостереженнях за дітьми.

Велике значення Монтессорі надавала вихованню відчуттів (зору, слуху, нюху, смаку) і розвитку дрібної моторики. Відомо, що діти, які в ранньому віці навчилися добре виконувати дрібні рухи руками, значно випереджають однолітків в розумовому розвитку.

Важливу роль в розвитку дрібної моторики займає предметно-розвиткове середовище. Саме воно забезпечує розвиток і емоційне благополуччя дітей, відповідає їх інтересам і потребам.

Важливим чинником підготовленого середовища є дидактичний матеріал, який сприяє вправлянню фізичних і психічних функцій дитини, містить у собі контроль помилок, обумовлює максимальну самостійність з її боку, служить унікальним засобом розвитку творчості, уваги, волі, навчання письма, елементарної математики, що й становить інтелект дитини [2, с. 198].

Слід зазначити, що дидактичний Монтессорі-матеріал — це не навчальне обладнання в загальноприйнятому значенні слова, оскільки його метою є не навчання дітей навичок і передача їм знань через правильне використання. Головна мета дидактичного матеріалу Монтессорі внутрішня: допомогти самобудівництву дитини та її духовному розвиткові.

Розроблений матеріал передбачає різний ступінь складності з тим, щоб дитина займалася з кожним матеріалом стільки, скільки їй цікаво, а згодом переходила до складнішого. Важливо надати дитині можливість вільно вправлятися з матеріалом

Марія Монтессорі розробила спеціальну систему вправ для тренування дрібної моторики пальців. Дослідним шляхом вона вивела підтверджену сучасною наукою закономірність: що чим спритніші ставали дитячі пальчики, то швидше діти починали говорити.

В цілому актуальність вибраної теми дослідження обумовлена такими чинниками, як: необхідність своєчасної організації корекційної, профілактичної і розвиткової роботи, спрямованої на нормалізацію і розвиток дрібної моторики з метою якісної підготовки дітей з порушеннями зору до інтеграції в соціум.

Експериментальне дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №81 «Бірюсинка» Запорізької міської ради Запорізької області у старшій групі компенсуючого типу (для дітей, які мають порушення зору). 

Дослідження складалося з трьох етапів:

  • констатуючий експеримент;
  • формувальний експеримент;
  • контрольний експеримент.

Для визначення стану дрібної моторики рук можна використовувати досить прості методи. Нами були проведені тести, спрямовані на визначення рівня розвитку дрібної моторики рук у дітей старшого дошкільного віку з порушенням зору за методикою М.М. Безруких і Л.В. Морозової [1].

При обробці результатів експерименту використовувалися наступні критерії оцінки. Оцінювалися завдання в тих випадках, якщо:

  • при його виконанні діти з порушенням зору малювали безперервні лінії від одного до іншого об'єкту, допускається наявність невеликого вигину або невеликого кута;
  • дитина відривала олівець від паперу, але продовжувала лінію без розривів, розгалужень, гострих кутів;
  • лінія, намальована дитиною, виходить за межі стимулюючих ліній (у сторони, вгору або вниз) не більше ніж 0,5-0,7 см
  • лінія проводилася по вказаному напряму.

Оцінка проводилася за наступними критеріями:

  • якщо дитина виконала 7-8 завдань - високий рівень;
  • якщо виконала 5-6 завдань - достатній рівень;
  • правильне виконання 3-4 завдання - середній рівень;
  • правильне виконання менше 3 завдань - низький рівень.

Для розвитку дрібної моторики був узятий методичний посібник Яловської Ольги Олексіївни «Пальчики дошкільнят: розвиваємо руку – розвиваємо мозок». Він містить діагностичні матеріали, систему цікавих ігор та вправ: ігри з піском, з тістом, з водою, з лічильними паличками та предметами домашнього вжитку, а також комплекси пальчикової гімнастики, ігровий масаж, заняття нетрадиційними видами художньо-творчої діяльності тощо. Система запропонованих в посібнику різноманітних форм предметно-практичної діяльності дозволить удосконалити дрібну моторику рук  та тактильних відчуттів дітей з порушеннями зору [6].

Висновки. Під час експериментального дослідження проведеного на базі дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №81 «Бірюсинка» Запорізької міської ради Запорізької області у групі старшого дошкільного віку компенсуючого типу (для дітей, які мають порушення зору) у період з 03.09.2018 р. по 31.05.2019 р. нами були проведені тести, спрямовані на визначення рівня розвитку дрібної моторики рук у дітей старшого дошкільного віку з порушенням зору за методикою М.М. Безруких і Л.В. Морозової [1].

В результаті констатуючого дослідження було встановлено, що у дітей експериментальної групи недостатній рівень розвитку дрібної моторики.

На етапі формувального експерименту ми займалися розвитком дрібної моторики рук старших дошкільників шляхом проведення корекційно-розвиткових занять з використанням вправ для розвитку дрібної моторики Марії Монтессорі.

У дітей експериментальної групи значніше підвищився рівень розвитку дрібної моторики рук. Високий рівень збільшився на 16,9%, низький зменшився на 16,6%. Це підтверджує нашу гіпотезу, що використання елементів педагогічної технології Марії Монтессорі буде ефективним засобом розвитку дрібної моторики рук дітей старшого дошкільного віку з порушеннями зору.

Таким чином, поставлені нами цілі і завдання були досягнуті та реалізовані. Ми вивчили теоретичний аспект проблеми і підібрали методи і прийоми, спрямовані на вивчення особливостей розвитку дрібної моторики у дітей з порушеннями зору; провели якісно-кількісну обробку даних, отриманих в результаті проведеного експерименту. З’ясували, що корекційна робота розглядається як вагома складова навчально-виховного процесу в інклюзивному навчальному закладі. Все це слугує єдиній меті – забезпеченню якості життя дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії.

Література

  1. Безруких М.М. Методика оценки уровня развития зрительного восприятия детей 5–7,5 лет: Руководство по тестированию и обработке результатов / М.М. Безруких, Л.В. Морозова. – М., 1996.
  2. І.М. Дичківська, Т.І. Поніманська. М.Монтессорі: теорія і технологія. – К.: Видавничий дім "Слово", 2006. – 304с.
  3. Основи інклюзивної освіти. Навчально-методичний посібник / за заг. ред. Колупаєвої А.А. – К: « А. С. К. », 2012. – 308с.
  4. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. - Київ : ТОВ «Агентство «Україна», 2019.-300с.
  5. Програмно-методичний комплекс програма розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором від народження до 6 років/ Укладачі Вавіна Л.С., Бутенко В.А., Гудим І.М.: Інститут спец. Педагогіки НАПН України. – Київ, 2012. – 195с.
  6. Яловська О.О. Пальчики дошкільнят: розвиваємо руку – розвиваємо мозок. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 228 с.