Однією з найважливіших місій дошкільного навчального закладу є підготовка дитини  до школи. Щодня діти відвідують різноманітні заняття у садочку, що є важливим кроком до переходу у школу. Грамота, розвиток мовлення, художня література, ознайомлення з природою та навколишнім, музичне, аплікація, малювання, ліплення конструювання та звичайно ж математика. Про останнє й піде мова у цій статті.

Математика – це те, що є дуже важливим елементом у розвитку дитини. Адже випускаючись з дошкільного закладу, діти мають знати фігури (об’ємні та площинні),відрізняти поняття «число» та «цифра», мати елементарні уявлення про порядкову та кількісну лічбу, вміти рахувати у прямому та зворотному порядку, відрізняти поняття «товстий-тонкий», «широкий-вузький», «довгий-короткий», орієнтуватися у просторі та часі, розв’язувати задачі.

Окрім педагогів садка, великий вплив на розвиток логіко-математичної компетенції дошкільника є сімейне виховання. Адже якщо є співпраця між садком та батьками, дитині буде набагато легше засвоїти математичні знання.

Досліджуючи це питання було дуже цікаво дізнатися, як саме батьки розвивають логіко-математичну компетенцію дитини за межами дошкільного закладу. Надзвичайно цікавим виявилось те, що кожна сім’я має свою певну «методику». Наприклад сім’я Вдовенків привчають свою донечку до математики за рахунок того, що вона вчиться рахувати на цукерках, які потрібно розділити між усіма членами родини. А сім’я Михайлюк, привчають сина відрізняти довгу та коротку дорогу додому чи до іншого місця призначення застосовуючи при цьому ознайомлення з орієнтацією у часі (до прикладу: «Сьогодні ввечері ми підемо короткою дорогою додому, а завтра вранці потрапимо у садок йдучи довгою дорогою».). Сім’я Пархоменків ознайомлює доньку з більш економічної точки зору, привчають дівчинку рахувати гроші та вчитись правильно їх використовувати їх, також ознайомлює з наслідками неправильного розподілу. А сім’я Ковалів, спрямовує сина на лічбу всього, що попаде на очі. Це можуть пташки на вулиці, кількість дерев до зупинки, рахують машини однакового кольору, а також сходинки в приміщеннях.

Дуже приємно усвідомлювати те, що батьки відповідально відносяться до розвитку своїх дітей. Але, нажаль, є прикрі випадки, коли батьки не звертають на це увагу та вважають, що навчанням має займатися дитячий садок і школа, аргументуючи це тим, що в них немає часу цим займатися, адже вони зайняті своєю роботою і в них вистачає справ і без цього. Образливо зі сторони вихователя дивитися на таку байдужість батьків, бо саме вони повинні бути надійною опорою та підтримкою для майбутньої нації України.

Також, трапляється таке, що дитина сама не бажає вникати в математичні «завдання» і будь-який підхід до цього є марно витраченим часом, для цього слід шукати інший вихід із ситуації, мати можливість задіяти інших спеціалістів ( психологів, психіатрів, невропатологів та ін.). Можливо ця дитина буде сильнішою в інших сферах розвитку і слід розвивати ці сфери більш поглиблено. Адже будь-яка дитина це індивідуальна особистість, яка має право виражати свої уміння та навички в тому направленні , яке дитині більш цікаве.

Наша ж задача привити дітям цікавість та бажання до занять з логіко-математичного розвитку, бо ми є одним із перших кроків до адаптації дитини у соціумі, до того, з якими знаннями дитина займе своє місце у школі.

Нещодавно, діти з групи розповіли про те, що не хочуть сидіти на занятті бо вони складні, можливо вони й праві у цьому, але ж не ми пишемо програму та вимоги до неї, тому в наших силах обіграти заняття так, щоб і дітям було цікаво, і воно відповідало вимогам програми, саме тоді логіко-математична компетенція дошкільника буде на високому рівні.