Тема формування світоглядних цінностей особистості стосується кожного громадянина й багато в чому пов'язана зі специфікою виховання у нашій країні. У сучасному суспільстві відбувається криза духовної сфери, а інститут сім’ї переживає суттєві складнощі. У зв’язку з глобалізаційними викликами ускладнюються виховні впливи на особистість. Передусім це пов’язано із трансформаційними змінами в інституті сім’ї, деструктивними соціальними чинниками, розмиттям усталених виховних традицій та ідеалів, тенденцією до зміни традиційного способу сімейного життя, соціальної відчуженості між батьками та дітьми.

Згідно останніх досліджень на світогляд людини впливають такі чинники: обставини життя; індивідуальний досвід; конкретна ситуація, що передує світоглядному вибору; зміст і форми виховання, механізми соціалізації; сила правових та соціальних норм, звичаїв, глобалізаційних та регіональних, локальних настанов; досягнення науки, релігія, а також існуючий устрій суспільства; соціальні лідери, «кумири»; приклад популярних осіб, що досягли успіху; пропаганда, реклама і агітація у засобах масової інформації; мережева, «форумна» та «блогерна» активність в Інтернеті, використання людиною нових комунікаційних засобів тощо.

Важливу роль у вихованні підростаючої особистості відіграє література. Особливістю української літератури є те, що протягом свого історичного розвитку вона була здебільшого песимістичною. Сучасна українська література має інші тенденції і може сприяти утвердженню тих цінностей, що сприяють позитивному формуванню особистості, її адаптації та соціалізації. Так у книзі Мар’яни Прохасько та Тараса Прохаська «Хто зробить сніг» бачимо ідеальну модель сім’ї: «Мама запарювала зелений чай з пелюстками свіжого жасмину для себе і для тата. Тато варив каву для себе і для мами. Діти пили молоко» [7; 12].

Головний герой повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство Боягузів, або засіб від переляку №9» бореться зі своїми страхами та перемагає їх: «Треба було діяти – надія на те, що мені пощастить якось пересидіти небезпечний час, розвіялась, як весняна хмаринка. А втім, я вже відчув смак до шалених пригод. Вони затягали мене все дужче й дужче. І здається, це був іще один засіб від переляку – кидатися у вир пригод сторчголов, не залишаючи собі часу на вагання, сумніви й побоювання» [2; 46].

Підлітку, що пізнає оточуючий світ, дуже потрібні книги, які готують його до активного життя в суспільстві. Художня література має велику перевагу серед мистецтв, як засобів виховання гуманних почуттів та формування духовних цінностей. Ця перевага виявляється і в можливості активно впливати на почуття і розум особистості, розвивати її емпатійність, емоційність. Недостатній розвиток цих якостей призводить до штучного обмеження можливостей, вихованню людини, яка не відчуває, не розуміє, не співпереживає [3; 59-63].

Н. Михайлова у статті «Емоційне виховання учнів на уроках української літератури» зазначає, що метою вивчення літератури в школі має бути не тільки засвоєння учнями художніх цінностей, створених засобами мистецтва слова, не тільки формування гармонійно розвиненої особистості, патріота своєї держави, «…а й передовсім виховання людини співчутливої, справедливої, милосердної» [6; 44]. Література повинна формувати особистість, «…здатну жити в оновленому суспільстві за законами гуманізму...».

На уроках літератури у вчителя є найбільше можливостей розглянути ті питання, які стосуються духовності та безпосередньо формування її у дитини. Т.Бугайко та Ф. Бугайко також наголошують, що «…виховання учнів здійснюється при викладанні літератури особливими засобами – через проникнення в психологію дійових осіб літературних творів, через з’ясування учнями складних людських взаємовідносин на матеріалі художньої літератури. Учитель-словесник має у своєму розпорядженні такий могутній фактор виховного впливу, як утілений у хвилюючому художньому образі морально-естетичний ідеал» [1; 5]. Виховання художнім словом призводить до великих змін в емоційній сфері підлітка, що сприяє появі живого відгуку на різні життєві події, змінює його ставлення до речей, перебудовує його суб’єктивний світогляд. Під час читання творів дитина зображує перед собою певну картину, конкретну ситуацію, образ, переживає описані події, і чим сильніше його переживання, тим багатше його почуття і уявлення про дійсність.

Поява нових тем в сучасній літературі для дітей та юнацтва обумовлена змінами в суспільному та культурному житті. Однією з тенденцій сучасної літератури є тематичне оновлення та нова проблематика прозових творів, порушення письменниками тем, які раніше були під забороною або не були актуальними для тогочасного суспільства.

Текстам сучасної української прози властиві виразні національні позиції, які проявляються в показі морально-етичних, духовних та соціальних аспектів буття сучасних дітей і підлітків, способах літературної презентації національної ідентичності. Це добре ілюструють твори Оксани Думанської [5; 52 – 53].

У її творах порушено проблему соціалізації, дорослішання дитини, становлення особистості, трудової міграції та дитячої самотності. Прозаїк не просто висвітлює соціально-психологічні проблеми, які хвилюють багатьох сучасних підлітків (стосунки з ровесниками, порозуміння з розлученими батьками, перше кохання, входження в дорослий світ, відповідальність та обов’язки; суспільні негаразди, безробіття, заробітчанство за кордоном, одруження з розрахунку тощо), а показує їх через призму дитячого трактування.

Автор твору «Школярка з передмістя» зосереджує увагу читача на внутрішньому світі головної героїні, її мріях, сподіваннях, переживаннях, ставленні до навколишнього світу, людей, подій. Дівчинка живе з бабусею, бо мати працює за кордоном, а у батька – нова сім’я. Проблема самотності тісно переплітається з проблемою соціалізації та дорослішання, а відтак – вибору життєвого шляху після закінчення школи. Особливо гостро у творі постає питання формування юної особистості, моральних цінностей та пріоритетів. Вибір випускниці школи – це не тільки вибір ким стати і де навчатися, а й відповідь на питання: де жити? Тут, в Україні, де немає ніякої перспективи, чи там, за кордоном, де можна добре влаштуватися? Але окрім матеріального, є ще й духовне: любов до рідної землі, людей, які оточували з дитинства, друзів. Недарма головна героїня твору, відлітаючи за кордон, з сумом констатує: «Мене й справді украли… У мого тата. У моєї бабусі. У мого сусіда, що відвіз нас на потяг і цілував мене на пероні, не випускаючи з обіймів. Ми так з ним і не з’їздили в Карпати…» [4; 83]. Головна героїня усвідомлює, що їде у світ, де все буде чужим, «навколо будуть одні чужі люди».

У романі «Дитя епохи» відтворено реальне життя родини, де головна героїня, «дитя епохи», учениця випускного класу гімназії, вирішує залишити навчання і піти працювати у газету. Саме тоді починається її зростання від наївної школярки до відповідальної особистості, здатної на пошуки себе, кохання, відповідей на багато запитань.

Увага до внутрішнього світу головних героїв, їх переживань, емоцій, бажань, акцентуація на мотивах внутрішніх драм, самотності, мають вплив на підлітків.

Нами було проведено дослідження, як змінюються ціннісні орієнтири школярів після прочитання творів сучасних українських авторів, зокрема творів Оксани Думанської. У ході дослідження ми з’ясували, що після прочитання творів Оксани Думанської цінними для себе якостями учні визначають повагу, здатність бути опорою для когось, здатність на самопожертву. Тобто можемо зазначити, що у підлітків формується бажання бути корисним, більше «віддавати», аніж «брати». Підлітки починають оцінювати життя з позицій гуманізму.

Емпатія до героїв повістей Оксани Думанської допомагає зробити висновок підліткам, що для досягнення мети важливі наполегливість, впевненість у собі, комунікабельність.

На жаль, поширеним явищем для сучасного суспільства є неповні сім’ї. На цю проблему Оксана Думанська теж звертає увагу у своїх творах. Вона дає можливість підліткам задуматись над створенням ідеальної моделі сім’ї, над роллю батька і матері у сімейному житті і вихованні дітей.

Після прочитання творів Оксани Думанської цінними для себе якостями учні визначають повагу до інших, здатність бути опорою для когось, здатність на самопожертву. У підлітків формується бажання бути корисним, більше «віддавати», аніж «брати». Учні починають оцінювати життя з позицій гуманізму, що говорить про позитивний вплив творів цієї авторки на формування у підлітків загальнолюдських моральних цінностей.

Пріоритетними для дітей стають такі світоглядні цінності, як любов, сім’я, дружба, щастя, співпереживання. Учні переосмислюють важливість певних понять.

Загалом спостерігаємо тенденцію, що після прочитання творів Оксани Думанської у підлітків закладається орієнтація на щасливе життя.

Література

1. Бугайко Т.Ф. Українська літератури в середній школі (курс лекцій) / Т.Ф. Бугайко, Ф.Ф. Бугайко. – К. : Радянська школа, 1962. – 388 с.
2. Воронина Леся. Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9. – Режим доступу: https://www.rulit.me/books/taemne-tovaristvo-boyaguziv-abo-zasib-vid-perelyaku-9-read-355303-8.html.
3. Ворошило Т. Література як основний засіб формування духовного світу старшокласників. – Методичний пошук: Викладацько-студентські наукові роботи з питань методики викладання мови і літератури. – Житомир: Вид-во: ЖДУ 29 НУ. І. Франка, 2014. – Випуск дванадцятий. Частина ІІ. – С. 59-63.
4. Думанська О.І. Школярка з передмістя: щоденник, дописаний з уяви. – Львів: Світ Дитини, 2008. – 86 с.
5. КачакТ. Б. Подолання тематичних табу в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва: постколоніальна практика.УДК 821.161.2-3-93. Наукові праці. Літературознавство. – 2014 р. – С.51 – 57.
6. Михайлова Н. Емоційне виховання учнів на уроках української літератури / Н. Михайлова // Дивослово. – 1999. – № 7. – С. 44-45.
7. Прохасько М., Прохасько Т. Хто зробить сніг. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2013. – 72 с.