У сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Зараз освіта знаходиться на етапі переходу до Нової української школи, основне кредо якої: «Мало знати, треба уміти використовувати  на практиці».

Саме тому, на уроках треба впроваджувати нові підходи і методи. Одним з таких підходів є трансдисциплінарність, який означає у вузькому розумінні як інтеграцію різноманітних форм і методів дослідження, включаючи спеціальні прийоми наукового пізнання з метою вирішення наукових проблем. У широкому сенсі цей термін можна трактувати як єдність знань за межами конкретних дисциплін.

Мета роботи  - забезпечення оптимального підходу щодо формування усебічно розвиненої особистості здобувача освіти через упровадження елементів трансдисциплінарного підходу в умовах сільського закладу освіти.

На уроках історії елементи трансдисциплінарного підходу характеризуються перенесенням когнітивних схем з однієї дисципліни до іншої, створенням спільних досліджень у цій сфері. А це в першу чергу реалізація способів розширення наукового світогляду учня, який полягає в розгляді певних явищ поза межами однієї навчальної дисципліни – історії, базується на ґрунті міждисциплінарності, а саме на змістових лініях – «Культурна самосвідомість», «Інформаційне середовище», «Цінності й моральність» (Навчальна програма "Історія України. Всесвітня історія для 5-9 та 10-11 класів зі змінами". Наказ МОН від 21.02.2019 №236).  Кінцевий продукт такої роботи є створення брошур та екскурсів з конкретної теми.

Поєднання на уроках історії мережі аналітичних  схем та елементів трансдисциплінарного навчання допомагають сприймати теоретичний матеріал не пасивно, а осмислено, глибоко проникати і розуміти описані історичні події не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової історії, з позиції духовних прагнень свого часу. Більш детально про змістові лінії історії:

Цінності й моральність. Ця інтеграція спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки. Вплив надають такі дисципліни: “Основи правознавства”, “Православна культура Слобожанщини”, “Етика”,  “Основи християнської етики”, “Релігієзнавство”.

Для дітей в межах району організовуються екскурсії до Свято-Смоленського та Петропавлівського храмів міста Лозова. Недалеко від міста також є Монастир Архистратига Михайла.

Культурну інтеграцію спрямовано на розвиток школяра як особистості, який має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Вплив надають такі дисципліни: “Зарубіжна література”, “Культурологія”, “Іноземна мова”, “Людина і світ”, “Географія”, “Мистецтво”. 

Інформаційну інтеграцію спрямовано на опанування знань у поєднанні з технологічними вміннями. Вплив на формування інформаційної компетентності надають такі дисципліни: “Інформатика”, “Філософія”, “Економіка”, “Соціологія”, “Політологія”.

У ІІІ тисячолітті бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, але при цьому не стати їхнім рабом. З навчальної програми “Громадянська освіта” – це розділ 5 «Світ інформації, мас-медіа та медіаграмотність», розкриває питання свободи та відповідальності медіа, критичного сприйняття та аналізу інформації, прав людини в мережі Інтернет.

У своїй роботі я використовую 10 компетентностей із медіаграмотності:

Історичний матеріал в засобах масової інформації подається з різних точок зору, а в мережі Інтернет взагалі  може бути докорінно змінений. Враховуючи те, що діти покоління Z зразу користуються інтернет-ресурсами, а вже потім іншими ЗМІ, тому на уроках історії здобувачі освіти вчаться за такою схемою:

Коли кажемо, що наше суспільство – інформаційне, лунає гасло: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Саме для цього необхідно розвивати не лише історичні компетентності, а й із медіаграмотності, і в результаті – здобувач освіти зможе на протязі свого життя «пропускати через фільтр» всю отриману інформацію та виокремлювати достовірну.

Сучасні діти дуже полюбляють комп’ютерні ігри, тому програмісти світу розробили велику кількість саме з історичної тематики, які можна використовувати у позаурочний час і деякі елементи гри на уроці – це також відноситься до елементів трансдисциплінарності. Із числа останніх заслуговує на увагу серія навчально‑ігрових програм «Дитяча колекція»,  «Помпеї», «Корсари», «Цивілізація», «Козаки», Rome: Total War і тому подібні. Під час гри діти розвивають свої уміння: аналізувати, узагальнювати, порівнювати, співвідносити.

Результативність нашого закладу освіти з момента впровадження трансдисциплінарності на уроках історії: здобувачі освіти Комунального закладу «Садовський ліцей» вже сьомий рік є учасниками та переможцями Всеукраїнської шкільної олімпіад з історії та правознавства (районний етап) та є учасниками (обласний етап); чотири роки поспіль учні приймають участь у написанні науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України.

Мої учні є постійними учасниками та переможцями у Всеукраїнських учнівських конкурсах – «Кришталева сова», «Лелека», «Олімпіус».

У 2019-2020 н. р. учні КЗ «Садовського ліцею» втрєте прийняли участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі “МАН-Юніор Ерудит”, який проводиться на засадах STEM-освіти – секція: «Історик-Юніор», організатором якого є Національний центр “Мала академія наук України”.

З 2018 року ми з учнями почали розширювати свій простір олімпіад і конкурсів, використовуючи мережу Інтернет, в 2019-2020 навчальному році вже вчетверте приймали участь у інтернет-олімпіаді «На Урок» — цікавий інтерактив для учня та зручний інструмент контролю знань школярів для вчителя. В цьому році учні вперше будуть приймати участь у Шкільній Всеукраїнській дистанційній олімпіаді «Всеосвіта Осінь – 2019». А також до Дня козацтва та захисника України учні прийматимуть участь у Всеукраїнському національно-патріотичному конкурсі «Я – козацького роду», «Ми – патріоти України». З кожним роком зростає кількість учнів, які бажають приймати участь у вище перерахованих конкурсах і олімпіадах, і це також є позитивним показником якості нашої роботи.

Отже,трансдисциплінарний  підхід  в  інтеграції  знань  виявляє  здатність  перетворити  навчальний процес у середовище розвитку та саморозвитку. Проте цей розвиток не відбувається за певною еволюційною схемою. Рушієм у ньому є соціальні запити та особистісні потреби тих, хто навчається.  Інтеграційна цілісність сконцентровується над точками росту  (проблемами), що символізують потенційні можливості розвитку. В поєднанні це покращує рівень знань здобувачів освіти, який можна прослідкувати за показниками перемог у Всеукраїнських і міжнародних конкурсах та олімпіадах.

Література

1. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина/ М.Й.Боришевський // Педагогіка і психологія. – 2011. – № 1. – С. 144-150.
2. Взаємодія з органами місцевого самоврядування і громадськістю / І. Клещукова // Рідна школа. – 2008. – № 28.
3. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси / О.Вишневський // Львів: Львівський обласний науково- методичний інститут освіти; Львівське обласне педагогічне товариство ім. Г. Ващенка. – 2009. – 238 с.
4. Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-5966 від 01.072019 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у Новій українській школі. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс].- Режим доступу: mon.gov.uamon.gov.ua/activity/education/zagalna.../konczepcziya.htm Назва з екрану.
5. Теорія та практика послідовної реалізації компетентісного підходу в досвіді зарубіжних країн. // Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи / – Київ: К.І.С., 2004.