Українському суспільству потрібні люди інтелектуально сміливі, самостійні, оригінально мислячі, творчі, які вміють і не бояться приймати нестандартні рішення. Тому, у сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв'язанні як життєвих, так і професійних проблем, мислити творчо, неординарно, креативно. І основи цієї здатності слід закладати з дошкільного віку [4, с. 52]. Для цього необхідна технологія формування нового, «сильного мислення», яке забезпечить виховання активної творчої особистості дитини, яка в кінцевому результаті внесе позитивні суспільні зміни в розвиток держави. Однією з найефективніших є ТРВЗ (теорія розв’язування винахідницьких задач).  Як зазначила  І. М.  Дичківська:  «На відміну від  методик,  які  становлять  сукупність  окремих  прийомів,  ТРВЗ  є  цілісною, самодостатньою  технологією  і  суть  цієї  технології  полягає  у  формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої  уяви,  винахідницької дошкільника кмітливості» [2, с.134]. 

Отже, метою моєї роботи за даною технологією є розвиток у дітей, з одного боку, таких якостей мислення, як гнучкість, рухливість, системність, діалектичність; з іншого - пошукової активності, прагнення до новизни; мовлення і творчої уяви.

ТРВЗ – педагогіка успішно розв’язує завдання проблемного і розвивального навчання.  Ця технологія дає змогу мені, як вихователю, отримати достатньо високий результат під час формування інтелектуально-творчих задатків дитини за умови дотримання  дидактичних принципів цієї науки, якими я намагаюся керуватися в роботі з дошкільниками: принцип свободи вибору; принцип відкритості; принцип діяльності; принцип зворотного зв‘язку; принцип ідеальності. 

Всі ці принципи передбачають: створення для  дитини комфортної психологічної атмосфери, в якій вона  може  радісно  дивуватися  власним  відкриттям у процесі пошуків нестандартних рішень; неприпустимість  несхвальних оцінок творчих спроб; терпимість до незвичних ідей  і  запитань,  необхідність  відповідати на всі запитання дітей тощо.

Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому – у постановці запитань, прийомах їх розв’язання, подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою – це пошук, знахідки, які сприяють вихованню наполегливості, самоповаги, самостійності мислення.

Робота  за  методом  ТРВЗ  в дошкільному навчальному закладі  проходить у чотири етапи  і визначається такими послідовними завданнями:

На першому етапі вчити дитину знаходити і розв’язувати  суперечності,  не  боятися  негативного в об’єкті та явищі; вчити системному підходу, тобто баченню світу у взаємозв’язку його компонентів; формувати вміння бачити навколишні ресурси.

На другому етапі вчити дошкільнят винаходити; вчити  «оживлювати»  предмети  та  явища,  приписуючи  одні  якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і шукати найкращі варіанти.

На третьому етапі вирішувати казкові завдання і придумувати казки. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету; складати нові казки на основі добре відомих.

На четвертому етапі вчити дитину знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію,  використовуючи  нестандартні,  оригінальні рішення.

Щоб стимулювати  творчу  активність  дітей, знаходити логічний вихід з будь-якої ситуації, грамотно вирішувати свої проблеми і усунути  негативний  вплив  психологічної  інерції, слід використовувати різні методи і прийоми, серед яких: метод спроб і помилок;  метод контрольних запитань;

метод фокальних об’єктів; метод синектики; мозковий штурм. Ці методи розвивають такі пізнавальні та творчі здібності дітей, як уміння встановлювати причино-наслідкові зв'язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, вибудовувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв'язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нове; творчу уяву, дивергентність мислення, розуміння неоднозначності ідей, розвинену інтуїцію та ін.

Найбільш ефективною формою впровадження технології ТРВЗ є інтегроване  заняття,  яке  забезпечує активність дітей і свободу вибору.

При складанні інтегрованих занять слід враховувати принципи доступності й послідовності у викладі матеріалу, сезонність; принцип комфортності навчання,  атмосфери взаєморозуміння та радості: «Ми всі розумні!». Вони проводяться в ритмічній зміні діяльності: «Діалог – гра - робота - винахід - торжество!», тому включають: ігри, вправи, тренінги, творчі завдання, етюди, бесіди, проблемні ситуації, міні-конкурси.

Ігри, задачі та вправи для занять з розвитку якостей творчої особистості бажано підбирати за принципами: від простого до складного; від казкового фантазування до абстрактного мислення; від невеличких навантажень (1-2 вправи на заняття) до великих ( 4-5 і навіть  10-20  задач  та  вправ),  тривалість  від  10  хвилин  до  години,  але закінчити заняття слід раніше, ніж зникне зацікавленість у дітей; від одиничного до спільного, від індуктивного мислення до дедукції; від спільного до одиничного; від поодиноких фактів до пошуку закономірностей; від інертності до цікавості та одержимості; від інформації до знань; від однофункціональності до багатофункціональності; від «хочу» до «треба», від дитячого егоїзму до відповідальності.

Під час проектування занять із дошкільниками особливу увагу  слід звертати на:

• чітке визначення мети і завдань, добір моделі (інструментів, методів, їх послідовності), що забезпечить формування потрібних навичок. Важливо спиратись на попередній практичний і чуттєвий досвід дитини, щоб запобігти перекрученню інформації та сприяти розвитку уміння вибудовувати логічні зв‘язки;
• визначення виду заняття (вибір певної методики чи комплексного варіанта). Комплексне заняття – це саме та форма роботи, яка забезпечує найбільшу активність дітей і свободу вибору;
• наочний матеріал добирається з урахуванням особливостей дитячого мислення і сприйняття;
• підготовка до несподіваних ситуацій, коли діти відчувають труднощі або виходять на не прогнозований вихователем варіант відповіді чи розв’язку.

Заняття з використанням ТРВЗ - технології рекомендую будувати за основними правилами:

• мінімум повідомлення  інформації  –  максимум  розмірковувань,  обговорень. Це правило ефективно реалізується через методику  контрольних  запитань.  Відповідаючи  на  серію  навідних  питань,  дитина  сама підходить до розуміння і розв’язання проблеми;
• оптимальна форма  організації  обговорення  проблемних  ситуацій  –  «мозковий  штурм».  Такий  підхід формує  у  дітей  уміння  видавати  велику  кількість  ідей  в  межах  заданої  теми  та  спонукає  до  аналізу  і  вибору оригінальних рішень;
• системний підхід - за допомогою навичок системного мислення діти вправляються в пізнанні предметів, розумінні, що все в світі взаємопов’язано, будь-яке явище має розглядатися в розвитку;
• залучення до процесу пізнання всіх доступних дитині мислительних операцій і засобів сприйняття (аналізаторів, причинно-наслідкових висновків і висновків, зроблених самостійно, предметно-схематичною наочністю і т.д.);
• обов’язкова активізація творчої уяви та залучення дітей до продуктивної діяльності.

Зазвичай, такі заняття проводяться невеликими групами (6 – 12 осіб). Учасники занять розташовуються по колу або півколом, так усі можуть бачити один одного і тут неможливо сховатися, «відгородитися» традиційним столом. Іде емоційне підживлення в колі (або в міні-командах). Створюється мікроклімат високої комфортності, психологічної розкутості.

Правилами роботи в групах є: активність, гарний настрій, доброзичливість, довіра (конфіденційність), на першому місці – гра розуму, виховання «внутрішньої культури» - вислухай товариша, потім сам говори. Приймається будь – яка відповідь! (Дякую тобі за те, що ти так думаєш!). Забороняється давати негативні оцінки – це викликає скутість! Тільки позитивне в оцінюванні. І при цьому краще говорити не «правильно», а «цікава думка», «цікаво», «незвичайно», «оригінально», «дивна відповідь», «Чому ти так думаєш?».

В результаті заняття слід заохочувати дітей, визначаючи лідерів (гра «Кому й за що?»). Робота в колі стає бажаною, і таким чином народжується колектив однодумців. Як наслідок: самовираження, самоствердження особистості; випередження (знання які є, дозволяють рухатись далі, розвиватися); народження чистих емоцій, зняття затисків, вихід від доги, штампів, стереотипів, введення різних аналізаторів (органи відчуттів – «щупальця мозку») слуху, зору, дотику, пам’яті, волі, уяви, спостережливості.

Такі заняття (ігри, бесіди) з дітьми є начебто імпровізацією: ми йдемо за логікою маляти, підкоряючись їй,  не нав’язуючи своєї думки. І нехай діти частіше заперечують нам і одне одному, пропонуючи щось своє замість пропонованого. Аргументуючи свою відповідь дітлахи стають більш товариськими, розкріпаченими,  проявляють допитливість, посидючість, волю, радіють власним відкриттям [5, c.9].

 Для цього необхідно:

- організовувати проведення занять таким чином, щоб вони органічно вписувалися в природне життя дітей, а не брали «академічний» характер;

- в кінці занять слід виділяти етап «Підведення підсумків» для навчання дітей навичкам рефлексивного аналізу (Чим займалися? Що дізналися нового? Що було найцікавішим? Що залишилося незрозумілим? та ін.). Підсумки підводяться у найрізноманітніших формах: у вигляді ігор «Інтерв'ю» «Скарбничка новин», «Докажи речення» та ін., обговорення планів на майбутнє («Ось ми сьогодні дізналися про ..., а в наступний раз дізнаємося ще і про ... »), продуктивної діяльності і обговорення отриманих робіт та ін. При цьому слід забезпечити природний перехід дітей до інших видів діяльності, зв'язавши зміст заняття з подальшими режимними моментами.

- на заняттях використовувати спеціальну іграшку - героя занять, яка «допомагає» вихователю. Від імені іграшки задаються проблемні питання, з нею проводяться навчальні діалоги по темі заняття; іграшка активно висловлює свою думку, запитує і уточнює незрозуміле, часом помиляється, заплутується, не розуміє. Дитяче прагнення спілкуватися і допомагати іграшці істотно збільшує активність і зацікавленість. Основна вимога при виборі іграшки: незвичність і оригінальність. Це може бути лялька-рукавичка, цікава повітряна кулька, «головоногих», «кубарик», «лошарик» і т. д. Після «Підведення підсумків» діти розлучаються з іграшкою до наступного заняття.

На  заняттях  повинно бути  цікаво,  таємничо,  доброзичливо,  морально, зрозуміло,  особисто  корисно  зараз  і  потім,  весело,  емоційно;  повинні розбиратися  життєві  ситуації  в  швидкому  темпі,  різнобічно,  без  повторів, з великою  кількістю  співвідношень  та  протиставлень,  з  великою  повагою до особистості дитини, до її самостійності. Не повинно бути страшилок, дурниць, грубощів.

Хочеться запропонувати основні правила роботи на заняттях.

Правило № 1. Активність кожного. «На заняттях немає спостерігачів, є тільки активні учасники вирішення будь-яких проблем і завдань».

Правило № 2. Самостійність думок і дій. «Нас цікавить саме твоя думка».

Правило № 3. Обов'язковість висловлювання своєї думки кожним. Бажано не повторюватися, а доповнювати, використовуючи уточнююче і що поглиблює матеріал. «Пам'ятай, що твоя думка важлива вже тому, що вона твоя!»

Правило № 4. Рівність прав кожного. Всі висловлюються доброзичливо, шанобливо вислуховують думку іншого. «Тебе слухають, не перебиваючи, намагайся чинити так само».

Правило № 5. Кожен обгрунтовує свою думку. «Хоча у висловлюваних є зерно істини, але ти сам обміркуй і доведи свою правоту».

Правило № 6. Вміння цінувати час. «Життя не настільки довге, говори коротко і ясно; виконав завдання - візьми інше!»

Щомісяця слід планувати одне «чисто тризівське» заняття, а майже на кожному занятті використовувати елементи ТРВЗ.

Під час таких занять діти не зацікавлені у будь-яких інших діях, окрім розв’язання поставленої задачі, їхнє мислення цілеспрямовано працює у творчому, пошуковому ключі.

Працюючи над цією проблемою, я переконалась, що:

• ТРВЗ дозволяє заняттям надавати комплексний характер;
• ТРВЗ дає можливість дітям стати більш ініціативними, проявити свою індивідуальність, нестандартно мислити та бути впевненими у своїх можливостях;
• ТРВЗ сприяє вихованню моральних якостей, спонукає дітей радіти успіхам інших; викликає бажання допомагати оточуючим;
• ТРВЗ вчить знаходити вихід із складної ситуації.

Література

1. Гін С. І. Заняття по ТРВЗ в дитячому садку: посібник для педагогів дошк. установ: 3-е вид. - Мінськ: ІОЦ Мінфіну, 2007.- 112 с.
2. Дичківська І.М Інноваційні педагогічні технології: підручник / І. М. Дичківська. – 3-ге вид., виправлене. – К.: Академвидав., 2015. – 304 с. – (Серія «Альма-матер»).
3. Крутій К. Сучасне заняття та освітні ситуації // Дошкільне виховання. -2016. - №9. - с.6-10.
4. Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ / О. В. Лесіна, В. П Телячук. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с.
5. Яценко А. В. Джерельце творчості. ТРВЗ / А. В. Яценко. – Х.: Ранок, 2011. – 176 с.