Замало бути обізнаним у нових ідеях,
потрібно знати, де можна використати ці ідеї,
вміти з ними поводитись, а не лише захоплюватись.

М. Фуллан

Сучасна освітня система має відповідати вимогам часу. Основним завданням програми розвитку освітнього процесу є підготовка високоінтелектуального учня. Виходячи із цього, вчитель початкових класів має володіти психологічними прийомами, що застосовуються індивідуально до кожного учня; вміти взаємодіяти з учнями на уроці і в позаурочний час, бути здатним до змін та введенню інновацій. Інноваційна діяльність вчителя початкових класів націлена на розвиток зацікавленості до навчання у молодших школярів, на формування їх особистості, на підвищення якості знань.

Сучасний урок вимагає від педагога оптимального поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації освітньої діяльності учнів [3, с. 231-232]. Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, де вони повинні:

- доводити власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватись здобутими знаннями;
- ділитися своїми знаннями з іншими;
- допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;
- спонукати до знаходження не одного рішення, а декількох самостійно зроблених;
- вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру;
- урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри та спілкування;
- виконувати завдання-максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження[1, с. 31-32].

Значна кількість основних методичних інновацій пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Тому, змінивши слова великого китайського педагога Конфуція «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію», можна сформулювати  кредо інтерактивного навчання. Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Тож суть інноваційного навчання полягає у тім, що освітній  процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в такому навчанні виступає як організатор процесу , консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” освітній процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Адже дуже важливо, щоб на уроці діти не лише слухали вчителя, а й співпрацювали з ним, висловлювали свої думки, ділилися інформацією. А результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання.

На сьогоднішній день для здійснення такого процесу ми маємо дуже багато різноманітних інноваційних технологій. Звичайно, обрати якусь одну технологію, яка б давала змогу якісно навчати дітей на усіх уроках, неможливо, тому що кожна з них має свої «родзинки». Потрібно щоразу обирати, яку саме використати на уроці для досягнення кращих результатів.

Найчастіше я використовую такі технології:

• мультимедійна технологія;
• інтерактивна технологія;
• метод проектів;
• створення леп буків;
• метод піктограм.

Про деякі з них розповім детальніше.

Ні для кого не є новиною, що сучасний урок складно провести без мультимедійного супроводу. Таке досягнення науково-технічного процесу допомагає в яскравій і доступній формі розтлумачити дітям нові слова, поняття, показати і пояснити природничі процеси, дозволяє цікаво проводити досліди та дає багато іншої корисної інформації. Надзвичайно допомогли мені налаштувати процес навчання під час дистанційних занять на карантині електронні презентації. Їх я створювала власноруч та знаходила готові в Інтернеті. Також відправляла посилання на відеоматеріали, які можна було переглянути в ютубі, або уроки на телебаченні. Ця форма роботи дає змогу якнайкраще засвоювати і запам’ятовувати матеріал уроків.

Технологія інтерактивного навчання привертає увагу тим, що у процесі навчання бере участь кожен учень. Тому на уроках  я використовую такі інтерактивні методи, як асоціативний кущ (коли потрібно швидко налаштувати дітей на потрібну тему), мікрофон (на початку уроку для виявлення знань щодо теми уроку, або в кінці – для підведення підсумків уроку), мозковий штурм (проявляє творчість, дає можливість вільно висловлювати думки), очікування, читання із зупинками, гра «Так чи ні», дискусія «За і проти», «Навчаючи — вчуся», «Незавершене речення» «Коло ідей», «Займи позицію», робота в парах і т. ін. дозволяють кожному учню швидко висловити свою точку зору, підвищує зацікавленість до процесу навчання, стимулюють до подальшої роботи. Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

Отже, метод інтерактивного (комунікативно-проблемного) навчання можна поєднувати з груповою роботою на уроці й застосовувати на різних етапах вивчення тем. Його можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або як фрагмент повторювально-узагальнюючого уроку.

Ще одна інновація, яка дає гарні результати – це метод проектів. Нею я користуюсь, коли потрібно більш детально розібратися і опанувати якусь велику тему. Найчастіше цю технологію використовую на уроках «Я досліджую світ». Наприклад, вивчаючи на уроці природознавства тему «Комахи», ми розробили проект «Таємниці бджілки-трудівниці», у якому з різних сторін розглянули життєдіяльність бджіл, знайшли багато корисної та цікавої інформації про цих комах, оформили її у вигляді лепбуків та на завершення проекту познайомились із знаряддям праці та одягом бджолярів і пригостилися чаєм з одним із найсмачніших і найкорисніших продуктів бджільництва – медом.

Пізніше, вивчаючи теми «Материки» та «Океани», діти також створювали лепбуки. Працюючи у командах, вони самостійно обирали теми, шукали матеріали, творчо підходили до подання інформації.

А напередодні свята «День Пам’яті та примирення» ми з учнями створювали проект «Поки ми пам’ятаємо, вони живі». Тут діти дізнавались про своїх прадідів і прабабусь, що пройшли через війну і навіки залишились у пам’яті свого народу і своїх рідних. Дитячі роботи були оформлені на стенді у школі. Впевнена, що ці уроки усім запам’ятаються надовго.

Взагалі, метод проектів тісно пов'язаний зі створенням лепбуків. Коли дитина розшукує потрібну для уроку інформацію, вона намагається її якнайкраще оформити, представити для розгляду та обговорення, вчиться «захищати» свій проект. І по завершенню цієї роботи створюються лепбуки або стіннівки, які продовжують ще якийсь час доносити корисну інформацію дітям.

Дитячі дослідження починаються із якоїсь однієї дії, а потім обростають, наче сніжний ком, різноманітними додатковими діями. У процесі дослідницької роботи учень намагається розв’язати проблему, висуває гіпотези, задає питання, вчиться спостерігати, класифікувати, проводити експерименти, робити висновки, вчиться доводити і захищати свої ідеї.

Метод  піктограм, або ейдетики, доцільно використовувати на уроках читання, особливо в букварний період, коли діти ще тільки вивчають букви, замінюючи слова з незнайомими буквами  малюнками і знаками і поєднуючи їх зі звичайним текстом. Також ця технологія широко використовується на уроках природознавства (робота з планом і картою), математики (логічні задачі) та основ здоров’я (ті ж самі дорожні знаки), у ребусах.

Упровадження ейдетичних методів і прийомів сприяє підвищенню ролі розвивального аспекту навчання, що своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно, комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей. Використання ейдетичних прийомів сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отриману інформацію. Тож учні мають можливість відчувати себе впевнено у вирі інформації, яку вони отримують під час навчання [5].

Високотехнічний світ стрімко набирає обертів кожного дня. У наших дітей – дітей 21 століття ми повинні виховати звичку до нового, навчити їх швидко реагувати на зміну умов, діставати потрібну інформацію, різнобічно її аналізувати. Під загальним розвитком мається на увазі розвиток розуму, волі, емоційно-моральних уявлень – усе, що покладене в основу освітньої  діяльності та успішної соціалізації школяра [2]. Саме на це і направлені інноваційні технології, які здатні допомогти вчителю отримати найбільшу превагу у навчанні і вихованні підростаючого покоління. Їх використання під час уроку допомагає урізноманітнити  освітній процес, що викликає зацікавленість в учнів, бажання бути його активним учасником, а відповідно, підвищується і якість знань, і створюється ситуація успіху.

Література

1. Бєлкіна О.В.Критичне мислення вчителя як передумова його розвитку в учнів // Формування гуманістичного світогляду вчителя : Уманський держ.педагог. ун-т. ім. П.Тичини.-К.: Наук. світ, 2001.-С.30-34.
2. Виситова, Л. С. Инновационные методы преподавания в начальной школе / Л. С. Виситова. — Текст : непосредственный // Образование и воспитание. — 2016. — № 1 (6). — С. 16-19. — URL: https://moluch.ru/th/4/archive/25/710/
3. Гейко І. Використання інтерактивних форм і методів навчання. З досвіду роботи //Тема. -2004. --No 3/4. -С. 229-232;
4. https://novashkola.ucoz.ua/publ/vikoristannja_innovacijnikh_tekhnologij_v_pochatkovij_shkoli/1-1-0-13
5. http://philologist.lg.sch.in.ua/ejdetika