У статті розглянуто проєктну технологію, яка передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проєктів. Ця технологія є дієвим методом, який сприяє реалізації компетентнісного, діяльнісного та інтегрованого підходів до організації освітнього процесу. Завдяки проєктуванню на уроках української літератури учні вчаться:

• усвідомлювати мету;
• планувати свою роботу;
• використовувати джерела інформації;
• самостійно шукати й накопичувати матеріал;
• аналізувати та зіставляти різноманітні факти;
• доводити власні погляди; приймати власні рішення;
• створювати матеріальні носії проєктної діяльності.

Метод проєктів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Проєктна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проєктів, їх неодмінний захист і аналіз підсумків.

Метод проєктів дозволяє формувати особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. У ході роботи над проєктом діти набувають досвід індивідуальної самостійної діяльності.

Метод проєктів:

• стимулює учнів до розв’язання проблем, застосовуючи певні знання та компетентності;
• дає змогу ефективно реалізувати міжпредметні зв’язки;
• розвиває критичне та аналітичне мислення здобувачів освіти;
• сприяє удосконаленню вмінь оперативно працювати з інформацією, підвищенню рівня медіаграмотності;
• формує навички пошуково-дослідницької роботи;
• допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у процесі педагогічної взаємодії та співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі [2, с. 12].

Метод проєктів припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконання проєктів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, – готовий продукт проєкту.

Метод проєктів можна використовувати як у звичайному класі у вигляді самостійної індивідуальної або групової роботи учнів протягом певного часу, так і з використанням сучасних засобів інформаційних технології.

Джерелом мотивації роботи учнів при створенні проєктів є можливість використання сучасних видів обробки інформації, актуалізація отриманих раніше знань, застосування комп’ютера як засобу рішення власних конкретних завдань (наприклад, комп’ютерне оформлення наукових робіт, створення презентацій або організація комп’ютерного експерименту для наочного супроводу доповіді тощо).

Навчальний проєкт – організаційна форма роботи, яка спрямована на засвоєння навчального матеріалу і складає частину стандартного предмета. Важливе чітке планування етапів роботи і виконавців.

Робота над проєктом розпочинається з визначення теми, мотивації, форми захисту і терміну реалізації проєкту. Учитель разом з учнями складає план проєкту, обґрунтовує актуальність проблеми, прогнозує результати, визначає основні інформаційні джерела. Якщо робота є груповою, тоді визначається тематика роботи кожної групи, розподіляються обов’язки між учнями. Вони збирають необхідні матеріали, додаткову інформацію під контролем вчителя. Необхідно визначити форми захисту проєкту та його оформлення.

Робота над проєктом складається з:

• визначення теми, мотивації;
• формулювання спільної мети діяльності;
• плану підготовки до реалізації задуму;
• розробки організаційного плану;
• визначення основних інформаційних джерел;
• виконання;
• форми захисту;
• оформлення;
• терміну реалізації;
• підбиття підсумків.

Орієнтовний план проєкту:

• зарезервувати час у комп’ютерному класі;
• з’ясувати, які пристрої необхідні (камера, сканер, фотоапарат, проектор);
• знайти та зібрати основні інформаційні джерела, компакт-диски тощо, потрібні для роботи;
• обговорити умови і взаємодію із класом для виконання спільного проєкту;
• з’ясувати необхідність додаткових занять із класом;
• залучити батьків до реалізації проєктів;
• розподілити час роботи на комп’ютерах;
• попередньо переконатися, що учні мають відповідні навички роботи з комп’ютером та забезпечити можливості навчання тих, хто таких навичок не має.

Організація проєкту:

• ознайомити учнів із критеріями оцінювання їхньої роботи в проєкті;
• проглянути разом з учнями дібраний для проєкту матеріал, надати рекомендації для подальшої роботи;
• організувати самостійну роботу здобувачів освіти;
• обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проєкту (презентація, публікація, веб-сайт, блог, журнал, газета);
• оцінити учнівські проєкти;
• провести оцінювання проєкту загалом, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів);
• провести виставку кращих робіт;
• використати результати реалізованого проєкту на наступних уроках.

Обов’язковим елементом підготовки проєктів є форма представлення. Учням подобається готувати презентації, публікації. Діти інтегрують знання з різних предметів: літератури, історії, географії, музики, малювання, етики. Ефективно використовують уміння роботи з комп’ютером, реалізують свої дизайнерські здібності тощо. Наприклад, використання програми Microsoft Power Point дає змогу створювати яскраві презентації – слайди з різними текстами, малюнки з анімаційними ефектами. Так проєктна діяльність може зацікавити навіть тих учнів, які не вважають уроки літератури важливими і необхідними.

Підготовка вчителя до роботи за методом проєктів необхідна, оскільки проєктний підхід докорінно змінює функції педагога. Кардинально змінюється також система відносин учитель – учень, збагачується палітра рольової поведінки. У процесі застосування методу проєктів учитель виконує такі ролі: проєктувальник, демократ, гуманіст, професіонал, організатор проєктування, консультант, сам виступає джерелом інформації, помічник, координатор, психолог, партнер, вихователь. Уміння користуватися проєктною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини під час оволодіння українською літературою. Учитель має не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки. Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Учитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності.

Метод проєктів – це освітня технологія, яка націлена на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Основним змістом цієї технології є стимулювання інтересу учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань. Через проєктну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, можна показати практичне застосування надбаних знань.

На уроках української літератури метод проєктів реалізується через самостійну діяльність учнів, що супроводжується гнучким керівництвом учителя. Ця робота спрямована на розв’язання творчої, дослідницької, особистісно або соціально значущої проблеми й на отримання конкретного результату. Цей метод активізує інтелектуальну й емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, комунікативність та креативність [3, с. 3-4].

Нестандартні уроки зорієнтовані на розвиток особистості. Учні набувають знань в процесі самостійного пошуку вирішення навчальних завдань. Практика показала, що під час проведення нестандартних уроків української літератури варто використовувати метод проєктів та метод «перевернутий клас», які сприяють самовираженню, спілкуванню, залученню учнів до активної пізнавальної, дослідницької діяльності. Працюючи над розробкою і проведенням нестандартних уроків (урок-дослідження, урок-семінар, урок-диспут, урок-вікторина, урок-гра, урок-подорож, урок-екскурсія, урок-суд, урок-концерт, урок-конференція, урок-змагання тощо), обидва суб’єкти – учитель і учні – знаходять своє місце і взаємодіють на принципах партнерства. Кожен учень залучається до самостійної діяльності, усвідомлює навчальне завдання і відшукує шляхи його розв’язання. Нестандартні уроки мотивують учнів до навчання, надихають їх створювати власні проєкти, презентації, сприяють розширенню світогляду, формують ключові та предметні компетентності [1, с. 127-128].

Проеєктна технологія спрямована на стимулювання інтересу здобувачів освіти до навчання, зокрема на ознайомлення з національним літературним надбанням, сприяє інтелектуальному, емоційно-чуттєвому розвиткові учня через розв’язання поставлених у проєкті проблем, формує вміння застосовувати здобуті знання в конкретній навчальній чи комунікативній діяльності. Зосередження сучасної освіти на особистості учня робить застосування проєктів надзвичайно актуальним і продуктивним.

Отже, метод проєктів – це освітня технологія, яка націлена на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою. Цей метод активізує інтелектуальну й емоційну складову особистості учня, впливає на розвиток цілеспрямованості, наполегливості, відповідальності, комунікативності та креативності учасників проєкту. Під час представлення проєктів виявляються здібності учнів. А головне – об’єкт дослідження запам’ятовується якнайдовше. Якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проєктів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проєкти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей учнів, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.

Література

1. Кизименко О.М. Нестандартні уроки української літератури – вимога сьогодення // Методика викладання української мови в сучасній школі: теорія та практика: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, Україна, 31 березня 2020 року). Харків: Центр прогресивної освіти «Генезум», 2020. – С. 127-129.
2. Радченко Ю.В. Проєктна технологія у формування компетентностей на уроках української мови та літератури: діяльнісний аспект // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2020. – № 13-15. – С.11-16.
3. Яременко Л.В. Практика впровадження методу проєктів на уроках української мови та літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2018. – № 30. – С. 2-6.