Починаючи з 2017 року викладання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за оновленою програмою, яка містить наскрізні змістові лінії, що відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів. У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Наскрізні змістові лінії є засобом інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях, сприяють більш успішній соціалізації особистості.

Зупинимось на вивченні питання, що належить до змістової лінії «Здоров’я і безпека», яка прагне сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.

Ця змістова лінія реалізується тим, що під час навчання фізики учні можуть:

• застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру;
• оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини і безпеки суспільства та довкілля;
• виявляти ціннісне ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки.

Конституція України визначає життя і здоров’я людини найвищими соціальними цінностями. На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер, однією з умов успішної соціалізації особистості.

За сучасними науковими підходами, структурними складовими здоров’я визначено:

- фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем   організму;

- психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;

- духовне здоров’я  - це наявність сили волі, міцного характеру, вміння долати життєві труднощі, вистоювати в складних ситуаціях.  Духовне здоров’я людини в першу чергу пов’язано з тими знаннями, якими вона володіє і за допомогою яких займає в житті певне соціальне місце;

- соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі. Соціальне здоров'я розглядається як стан гармонії особистісних сенсів людини, взаємовідносин її з іншими людьми і діяльність, що сприяє не тільки самоактуалізації особистості, але й позитивному розвитку інших людей, гуманізації соціуму, суспільства і культури загалом . З соціально-педагогічної позиції здоров'я також розглядається як гармонійна єдність біологічних, психологічних і соціальних якостей людини, що надає їй змогу адаптуватися до умов мікро-, макро-, мезо- і мегасередовища, а також вести продуктивне в соціальному плані життя.

Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час проведення такого уроку втрачає своє здоров’я.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека», з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров’я, створення індивідуального здорового способу життя, притаманного тільки даній особистості, а з іншого – передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, до оточення, до самого себе, і, звичайно, сучасна педагогіка повинна створити такі умови навчання для учнів, при яких би вони не втрачали своє ні фізичне, ні психічне здоров’я.

Під сучасним уроком, який реалізує  змістову лінію «Здоров’я і безпека»,  сьогодні слід розуміти:

- сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Викладаючи фізику, вчителі повинні вміло поєднувати вивчення науки про природу з формуванням у учнів прагнення до здорового способу життя та формування культури здоров’я. Весь навколишній світ: вода, повітря, гори і ліси, Земля, Сонце, всі земні і небесні тіла – це природа. Найрозвиненішим мислячим живим організмом в природі є Людина. Саме вона має здатність осмислювати себе і навколишній світ та впливати на нього.

То ж з  перших уроків вивчення фізики, потрібно акцентувати увагу на тому, що лише вміле використання людиною багатств природи та її діяльність з охорони довкілля призводить до плідного та тривалого існування Людини в природі. Недбале ставлення до природи призводить до тяжких наслідків. Це і радіаційне забруднення (Аварія на Чорнобильській АЕС, і глобальне потепління, і утворення озонових дір та інше). Деякі уроки корисно проводити на природі. Це дає можливість вивчати фізичні явища, закони в нестандартних умовах, активізує творчу уяву учнів, формує любов до природи, внаслідок чого зникає корисливе, споживацьке ставлення до неї. З іншого боку уроки на свіжому повітрі корисні для здоров’я учнів. Під час таких уроків відбувається їх фізичне і духовне оздоровлення .

Наведемо декілька задач екологічного змісту, які показують взаємозв’язок явищ природи з існуванням людини на Землі:

• Що для землеробства краще – багатосніжна чи малосніжна зима?
• Як пояснити таке небезпечне явище природи, як сповзання сніжних лавин з гірських вершин? Коли його необхідно враховувати?
• Прісної води на Землі в багатьох місцях не вистачає. ЇЇ отримують із морської шляхом випаровування чи вимерзання. Який спосіб економічно вигідніший?
• Чи потрібно відкривати кватирки, коли на вулиці холодно та йде дощ?
• У цеху заводу завжди повинне бути свіже повітря. Де потрібно встановлювати витяжний вентилятор: ближче до підлоги чи до стелі, якщо в цеху може бути накопичення водяної пари, хлору, аміаку?
• Яке значення для людини має потовиділення?
• Стоматологи не рекомендують вживати в їжу дуже гарячі чи дуже холодні страви та воду. Чому? (Тема «Теплові явища»)
• Налипання мокрого снігу на проводах ліній електропередач може призвести до їх обриву. Це створює небезпеку для життя людей. Як можна швидко позбавитись льоду? (Тема « Електричний струм»)
• У сумці, що охоплює кожен суглоб нашого організму, тиск менший, ніж атмосферний. Яке це значення має для організму людини?(Тема «Тиск»)

Важливим елементом змістової лінії «Здоров’я і безпека» є усвідомлення себе як невід’ємної частини природи. Адже всі фізичні, біохімічні, фізіологічні процеси, що відбуваються в природі, відбуваються і в людині, причому за однаковими законами.  Тому в процесі вивчення фізики потрібно розширювати поняття про організм людини як біологічну систему, діяльність якої здійснюється на основі фізичних законів і підпорядкована їм. Адже вся система життєзабезпечення живого організму (обмінні процеси, рух,  дія нервової системи, органів слуху, зору, мовний апарат, кровоносна система, теплові процеси, дихання, нюх, інші системи сприйняття та реагування на зовнішні подразники) діє за законами фізики. Тут наявні і статика, і кінематика, і оптика, і молекулярні та газові закони.

Допомогти учневі усвідомити це, навчити турботливо ставитись як до себе, так і до всього живого – головна сутність  змістової лінії «Здоров’я і безпека».  Тут стануть в пригоді і між предметні зв’язки, тісне поєднання вивчення фізики, сутності її законів з вивченням хімії, біології, трудового навчання, основ здоров’я. Кожне фізичне явище можна пов’язати з діяльністю живого організму. Наприклад, при вивченні теми «Сила тертя», доцільно згадати, як мудро влаштувала природа рухомі кісткові з’єднання, чому бувають їх захворювання, як цьому запобігти. Вивчаючи рух рідини, звернути увагу на рух крові в організмі. При вивченні теми «Атмосферний тиск», згадати артеріальний тиск та їх зв'язок. Вивчаючи електромагнітні явища розглянути їх вплив на організм людини. Закони поширення світла – оптика – зір, очі. Звукові коливання – слух. Радіоактивні явища – вплив радіоактивності на людину та природу, природний радіоактивний фон та як впливає його зміна на живі організми. Тобто всі основні фізичні явища потрібно вивчати на рівні аналітичного узагальнення: суть явища – його корисність, негативний вплив на організм і шляхи послаблення негативного впливу на людину та довкілля. Головна мета: щоб у процесі вивчення фізики учні  знали природничі закони не як щось відокремлене від їхнього життя, а могли використати отримані знання практично, з користю для свого здоров’я, не завдаючи шкоди не собі, ні навколишньому середовищу. Наближуючи вивчення фізики до життя, розглядаючи життєві ситуації, вчителі фізики: 1)розвивають інтерес до вивчення предмету; 2)сприяють формуванню здорового способу життя.

Говорячи про збереження психічного здоров’я учнів, слід зазначити, що роль школи та вчителів в цьому питанні залишається досить вагомою. Кожен учень – індивідуальність зі своїм типом нервової системи, складом характеру, розумовими здібностями, біологічними, психічними та соціальними якостями, які в педагогіці називаються словом «особистість». Фізичне та розумове перевантаження, стресові ситуації, психічні травми можуть призвести до розвитку неврозів у шкільному віці, які в майбутньому проявляють себе як тяжкі нервово – психічні захворювання. Потрібно пам’ятати, що лише вчитель створює емоційний фон уроку.  І те, з яким настроєм вчитель заходить в клас, як вітається з учнями, чи доброзичливий під час спілкування – все це відіграє велику роль на емоційний та психічний стан учня. Якщо між вчителем та учнем складаються напружені відносини, що зводиться до рівня грубощів та образ, то це говорить про психотравмуючий характер відносин «вчитель – учень», що призводить до невротичних станів. На фоні негативних психоемоційних напружень виникають захворювання шлунково – кишкового тракту, серцево – судинної системи. В таких випадках ні про яку творчість та  позитивний розвиток дитини на уроці не може бути й мови. Тому високопрофесійний вчитель, використовуючи сучасні інноваційні технології навчання, такі як оптимальне сполучення - фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями; урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх профільну спрямованість; зміну довільної та емоційної активності учнів на уроці, чергування періодів активності й розслаблення; зміну видів навчальної діяльності, дотримання робочого ритму на уроці; формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, підтримка успіхів учнів самим  учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги); раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови; оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а з самим собою; використовуючи диференційовані домашні завдання – їх варіативний обсяг, тобто створення вчителем емоційно-позитивного клімату навчання (наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музикального супроводження тощо) -  все це приведе до позитивних результатів у взаємодії «вчитель – учень», до збереження здоров’я всі учасників навчально – виховного процесу. 

Говорячи про фізичне та психічне здоров’я, потрібно згадати прислів’я про те, що в здоровому тілі, здоровий дух. Духовне здоров’я учнів формується також під час навчально – виховного процесу виховання гармонійної особистості. Чи йдеться про духовне здоров’я підлітків, які нещадно нівечать гілля молодого бузку, чи мордують кошеня, чи відривають крильця метелику чи бджолі? У пошуку психологічних шляхів розв’язання цієї складної проблеми доходимо висновку, що ані дитина. ані доросла людина не зашкодять тому, кого (або що) люблять. Відтак коло замикається на вихованні у учнів любові до природи, що найкраще можна здійснити під час вивчення фізики, формуючи при цьому дбайливе (духовне) ставлення до природного довкілля. Під час вивчення того чи іншого природного явища можна спонукати учнів до написання віршів, або відобразити красу цього явища в картинах. Адже з прекрасним у природі пов’язане творче, духовне самовиявлення, самореалізація, а отже і ствердження себе у суспільстві. У процесі навчання учні виявляють гуманістичне ставлення до природи і людей.  В сприйманні краси природи, її вивченні задіяні основні компоненти духовності. Вони гармонійно поєднуються в духовному піднесенні людських здатностей – почуттів, інтелекту, уяви, людяності.

Отже, сучасний урок, який реалізовує змістову лінію «Здоров’я і безпека», має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учити культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової в усіх сенсах цього слова людини.