У статті проаналізовано теоретичні питання створення освітнього простору в закладі дошкільної освіти. Обґрунтовано необхідність перетворення та збагачення освітнього простору та середовища дошкільників.

Ключові слова: освітнє середовище, розвивальне середовище, предметне середовище, освітній простір, розвивальний життєвий простір,  полі функціональна система, педагогічна технологія, освітні потреби.

Постановка проблеми.  Сьогодення сучасної дошкільної освіти багатоманітне та цікаве. Є можливості обирати різні технології, розробляти власні інновації, підвищувати професійний рівень, користуючись досвідом колег і но­вітніми досягненнями науки і активно запроваджу­ються в практику роботи закладів дошкільної освіти.

По-новому поглянути на освітній простір закладу дошкільної освіти, своєчасно підлаштовувати його під запити дітей, особливості їхнього сприймання та психофізіологічного розвитку є надзвичайно актуальним питання дошкільної освіти в Україні. Допомогти реалізувати потреби дошкільника щодо розвитку у сучасному освітньому просторі може технологія «Стіни, які говорять». Тому вихователі у пошуку можливого формату її застосування у закладі дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень. Освітній простір закладу нового типу став предметом дослідження Л. Себової, зокрема освітній простір дошкільного навчального закладу досліджувала К. Крутій.

Проблеми і недоліки сучасного освітнього простору аналізували такі науковці (К.Л. Крутій, К.Л. Кудрявцева та ін.)

Становлення особистості дитини в сучасному освітньому просторі досліджувала Л. Пензай.

Кудрявцева Е.Л., Волкова Т.В. надали методичні рекомендації по використанню зображення у оформленні освітнього простору.

Середовище закладу дошкільної освіти як третій вихователь визначено у дослідженнях Н Семенової [1,2,3,5].

Але питання на сьогодні недостатньо вивчене і потребує подальшої уваги

Мета статті: розкрити роль та методичну цінність запровадження педагогічної технології.

Виклад основного матеріалу. Сьогоднішнім завданням дошкільної освіти, як зазначено у  Закон України «Про освіту» (ст. 11), є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Сприяти такому розвитку дошкільників, на думку фахівців (Крутій, ..) може сучасний освітній простір.

Новий освітній простір (НОП) – це безпечне та доступне освітнє середовище із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних засобів. Для створення НОП використовуються новітні технології енергоефективності, дизайну, архітектури будівель, споруд та територій закладів освіти.

Основні принципи НОП – енергоефективність, сучасне обладнання, мотивуючий простір, безбар’єрність.

Орієнтуючись на необхідність перетворення та збагачення освітнього простору та середовища, в якому перебувають вихованці сучасного закладу дошкільної освіти вважаємо актуальним виокремити міжнародну технологію «Стіни, які говорять» (оригінальна назва «Talking Walls») як таку, що забезпечує дитині можливість бути повновладним хазяї­ном свого персонального простору.

Технологію розповсюджено в багатьох інших країнах Європи, де вона активно використовується не тільки і не стільки педа­гогами, тому окреслимо найбільш привабли­ві та раціональні якості зазначеної технології саме для дошкільної освіти України [4].

Технологія «Стіни, які говорять» не є чимось новітнім і незнайомим для українських вихователів, але вона дає можливість по-новому поглянути на освітній простір, своєчасно перетворити його під запити дитячого сприймання та психофізіо­логічного розвитку.

Тому спробуємо окреслити можливості за­провадження технології в українській систе­мі дошкільної освіти.

Зазначимо, що у садочках сті­ни використовуються не для інформації для вивчення, а це історія діяльності дітей. Вона в групі в кожному осередку – своя, на кух­ні, у всіх приміщеннях. Усе «говорить» про вже виконану діяльність дітьми, а не про те, що вони повинні вивчити за задумом педаго­га. Проте слід, зауважити, що такого задуму в принципі немає [6].

Технологія «Стіни, стеля та підлога, які говорять» є системою візуалізації інформації, знань в інтер’єрі дитсадка та на його території і процесом занурення дошкільників і дорослих в освітній простір закладу дошкільної освіти [3, с. 5]. Сутність технології «Стіни, які говорять» в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, має право вибору планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс. Такий ресурс призначено для підвищення інтересу і привабливості, зокрема, об’єктів  спадщини, які охоплюють освітні, культурні, мистецькі, соціальні та історичні аспекти.

І стіни, і підлога «говорять» зрозумілою дитині мовою, їй цікава сама форма вираження.

Стіни вчать малюка, коли він грає, пробігає повз них, розглядає, тобто поза спеціально організованою діяльністю. За допомогою наліпок на стінах і підлозі, різних малюнків, діти концентрують увагу, вивчають кольори, вчаться орієнтуватися в просторі та координувати свої дії.

Краще за все, якщо це буде велика стіна. Якщо йдеться про всіх учасників процесу, то специфіка роботи дитячого садка передбачає використання «Стін, які говорять» найчастіше в одному або двох стаціонарних місцях, де найчастіше бувають і діти, і дорослі (оголошення, інформування, нагороди тощо).

Стіна може мати кілька інформаційних напрямів – на день, на тиждень, періодично мінливі експозиції тощо. Слід також прислухатись до порад дизайнерів щодо розміщення на стінах фотографій, картин, малюнків, плакатів або панно.

Елементи оформлення стін, стелі та підлоги, які «говорять», залежно від завдань та передбачуваної тривалості «життя» цих елементів можуть створювати батьки та члени педагогічного колективу. Так, правила поведінки, щоденні ритуали, зафіксовані у піктограмах і текстах, що їх дублюють, можна доручити виготовити самим дітям, після того як дошкільнята самостійно ці правила сформулюють.

Ця технологія також допомагає дитині збагачувати свій руховий досвід, самоудосконалювати свої фізичні якості, розвивати творчу рухову уяву.

 Неабияке значення в житті мають яскраві й хвилюючі події, що викликають позитивний емоційний відгук у свідомості дітей різного віку, тому варто звертати увагу на підходи до зображень на стінах.

Принципи відбору зображень (плакатів, малюнків, картин, фото, оголошень тощо) для оформлення «стін, які говорять»:

- відповідність зображеного віковим особливостям;
- наявність національного /культурологічного компонента в зображенні, що привертає увагу / цікавість і доступного розумінню дітьми (дорослими)
- багаторівневість зображеного як на змістовному рівні, так і на емоційному;
- наявність тексту на зображенні не є обов’язковим компонентом;
- зображення повинно бути доступно для цільової групи як елемент обладнання [3, с. 6].

Сьогодні у нашому закладі дошкільної освіти, у групі молодшого віку «Перлинка» здійснюється  оптимальне перетворення простору закладу та групи, щоб наповнити життя дітей захопливою діяльністю, радістю відкриттів та щасливим проживанням кожного дня.  Особливий акцент робиться на створенні привабливого розвивального освітнього простору ”Стіни, стеля та підлога, які говорять” для дітей дошкільного віку за рекомендаціями  К Крутій в приміщенні та на території закладу. Особлива увага звертається на доцільне  раціональне розпланування площ території та приміщень, безпеку обладнання та інвентарю, їхній добір та раціональне розміщення, естетичне оформлення.

Важливим у освітньому просторі стали ігрові осередки створені за технологією  «Стіни, стеля, підлога, які говорять». Стіни, підлога  у групових приміщеннях заговорили  розвивальними дошками, деревами, ляльками, килимками та дали можливість осучаснити освітній простір, перетворити його під запити дитячого сприймання їх психофізіологічного розвитку.

В групі ігровий матеріал розміщується в розгорнутому вигляді,  що спонукає  дітей до дій із ним, до створення сюжетів. Наприклад, на стінах прикріплені маленькі гачки, на які можна вішаємо зроблені з цупкого паперу плакати, прапорці, кульки або рамки з квітами, листи з текстом, або навіть використовуємо плитку на стелі, на яку наклеюємо аркуші, а потім за потребою їх замінюємо.

Також на стіні розміщені «Правила групи»,  які  формують навички культурного спілкування та дружніх стосунків між дітьми. Створений «Куточок настрою». Продуктивною роботою з дітьми ми повинні позитивно впливати на їх настрій, або навіть формувати його. Куточок настрою для закладу дошкільної освіти - це яскравий та веселий стенд, який допоможе кожному малюку розібратись у своєму настрої та швидко його полагодити.

Цікавим елементом освітнього простору є «Долонька позитиву». Завдання долоньки позитиву:

- зняти психоемоційне напруження, втому;
- допомогти заспокоїтися;
- зняти агресивний стан;
- підвищити настрій.

У освітньому просторі є місце де розташована «Крейдова дошка», на якій діти можуть відтворювати свою творчість, настрій, емоції. Процес малювання крейдою на дошці концентрує увагу і зір та розвиває творчість. Направляючи крейду, діти тренують точність рухів і розвивають дрібну моторику рук. Завдяки крейдовим дошкам діти уявляють себе справжніми художниками і здійснюють щоденні подорожі у світ своєї фантазії та творчості. Таку дошку можна зробити у вигляді кита, яблука, тикви тощо.

Особливий акцент зроблено на «Підлозі що говорить». Це ще одна цікава ідея перетворення підлоги у гру та одночасно розвиток фізичних якостей дитини. За допомогою наліпок на підлозі діти концентрують увагу, вивчають кольори, вчаться орієнтуватися в просторі та координувати свої рухи.

Для активної роботи на підлозі зроблено «Банер», який допомагає в ігровій формі навчити дітей як поводитись на дорозі (за допомогою іграшкових машинок).

Серед обладнання освітнього простору є виготовлений власноруч бізіборд (розвивальна дошка для дітей), посібник, який має неабияке розвивальне значення – збагачує сенсорний досвід, розвиває дрібну моторику, удосконалює координацію рухів, розвиває інтелект, виховує терпіння, спонукає до самостійності тощо.

Отже, запроваджуючи пропоновану технологію, важливо: розуміти, що стіни, які «говорять», так само мобільні (в цілому і в своїх елементах), як і весь освітній простір закладу дошкільної освіти в цілому. Не варто закріплювати їх «раз і назавжди», потрібно подумати про носії, що допускають переміщення і заміну компонентів. Спільна організація індивідуального та групового партнерства з дітьми – це синтез організованого навчання і саморегульованого навчання (в найширшому сенсі), в ході яких вільно сприйнята з різних джерел інформація набуває статусу суб’єктного (персонального) знання, а технологія «Стіни, які говорять» допоможе у вирішення завдань дошкільної освіти.

Висновки.  Саме у такому просторі освітнього середовища, що включає в себе матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу, професіоналізм педагогів, сформованість партнерських відносин дорослих і дітей, доцільно виховувати та розвивати дошкільників.

Література

1. Крутій К.Л. Моніторинґ як сучасний  засіб  управління  якістю освіти в дошкільному навчальному закладі. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2006. – 172 с.
2. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу: Монографія: У 2-х ч. – Частина перша. Концепції, проектування, технології створення. – Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. – 320 с.
3. Крутій К.Л. Стіни, стелі та підлога, які говорять. Оптимальне перетворення освітнього простору дитячого садочка // Дошкільне виховання. – 2019. – № 1. – С. 3–8.
4. Кудрявцева Е.Л., Волкова Т.В. Методические рекомендации по использованию изображения в оформлении образовательного пространства русскоязычного образовательного центра. – Рига : RetorikaA, 2013. – 40 c.
5. Осорина М.В. Секретный мир детей в пространстве мира взрослых. – СПб. : Издательство «Питер», 2000. – 288 с.
6. Крутій К.Л. Стіни, які говорять, або своєчасне перетворення освітнього простору закладу дошкільної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrdeti.com/texnologiya-stini-yaki-govoryat-abo-svoyechasne-peretvorennya-osvitnogo-prostoru-doshkilnogo-navchalnogo-zakladu/