Актуальність. Виховання творчої особистості дошкільника є однією із стрижневих проблем дошкільної освіти. Її актуальність зумовлена пріоритетними напрямками Національної доктрини розвитку освіти України у 21 ст., Закону України «Про дошкільну освіту», Програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», спрямовані на модернізацію дошкільної освіти.

Кожна дитина неповторна й унікальна відтак, якщо створити умови для її розвитку, у малюка неодмінно відкриються здібності, закладені в ньому від природи.

Театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей. Театралізоване дійство розвиває емоційну сферу дитини, примушує її співчувати персонажам, співпереживати подіям.Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість та ін).

Представлений досвід є актуальним для роботи з дошкільниками в сучасному дитячому садку, так як розвиває пам'ять, мислення, уяву, увагу; дозволяє збагачувати та активізувати словник дітей, що є важливим засобом виховання особистості дитини.

Вступ. Виховання дитини – вкрай важлива складова процесу формування повноцінної, національно свідомої, культурної особитості.

Реалії життя свідчать, що виховати соціально адаптовану, всебічно розвинуту. компетентну дитину можливо тільки за умови її всебічного розвитку.  

А який вид діяльності допомагає малюкам наблизитись до «дорослої» дійсності? Звісно ж це гра.

Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти? Цьому допоможе театралізована діяльність дошкільників.

Адже саме театр розкриває творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері.

Це особливий - синтетичний вид мистецтва, який органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поезію, живопис, музику та літературу. Він допомагає дитині глибше пізнати себе, внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення, викликаючи естетичні почуття та емоції в ході театралізованого дійства. Театралізована діяльність у дошкільному віці - один із найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини. За Л.С. Виготським «акторська праця є своєрідною творчістю психофізіологічних станів людини». [2,ст.56] Вона сприяє розвитку у дошкільнят фантазії, виникнення у їхній уяві яскравих образів літературних героїв, казкових персонажів. Крім того, малюки вдаються до виразного втілення психологічних особливостей персонажів, самостійно добирають для них засоби мовленнєвої діяльності.

За твердженням К.С. Станіславського, «театр − це найкращий засіб для спілкування людей, для розуміння їх сокровенних почуттів. Це диво, здатне розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати тілесну пластичність, формувати творчу активність; сприяти скороченню духовної прірви між дорослими і дітьми» [7, ст.34]. Тому театралізована діяльність – унікальний засіб збагачення художньо-мовленнєвого досвіду дітей, розвитку зв’язного мовлення. Вона є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей.

Саме у театралізованій діяльності формується потреба дитини у самовираженні, спілкуванні, пізнанні себе через відтворення різних образів.

Саме тому театралізована діяльність, користується у дітей незмінною популярністю та суттєво впливає на всебічний розвиток. Адже для дітей показ різних видів театру: пальчикового, настільного, тіньового, лялькового, театру іграшок та театру на фланелеграфі перетворюється на справжнє свято, вони почуваються самостійними, впевненими у собі, емоційно розкутими. (додаток) Театралізована діяльність допомагає розвитку гарного, образного, літературного мовлення, що є запорукою успішного навчання у школі.

Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість та ін.).

Театралізована діяльність дозволяє дитині вирішувати проблемні ситуації опосередковано від імені якогось персонажа. Це допомагає долати боязкість, невпевненість у собі, сором'язливість.

Тому саме театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального та художньо-естетичного виховання. Вона − невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів, спосіб залучення до духовного багатства. В результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування, невпевненості в собі. У нашому світі, насиченому інформацією і стресами, душа просить казки − дива, відчуття безтурботного дитинства.

1. Проблема виховання особистості дитини за допомогою театралізованої діяльності

Театр - один з найдоступніших видів мистецтва для дітей , що допомагає розв’язати чимало актуальних проблем педагогіки.

Гуманізація розвитку суспільства передбачає гармонійний розвиток дитини, засвоєння ним досягнень цивілізації, формування почуття особистої та соціальної відповідальності, руху особистості до свого образу Я.

Саме на це спрямовані «Закон про дошкільну освіту», в якому визначається, що «Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.» [4.ст.5]

Базовим компонентом дошкільної освіти визначено, що театралізована діяльність є специфічним видом дитячої активності, одним із найулюбленіших видів творчості. Театралізована діяльність передбачає поєднання рухів, співу, художнього слова, міміки, пантоміми для створення художнього образу. Органічне поєднання кількох видів театральної діяльності створює унікальні можливості для розвитку та виховання малюків. [1.ст.4]

Набутий у дошкільні роки власний комунікативний досвід – це запорука не лише загальнокультурного розвитку дитини, а й її розкутості, впевненості, особистісної активності в подальшому житті.

Саме цьому допомагає мистецтво театру, яке здавна супроводжує людство, організовує дозвілля людей різного віку, виховує всебічно розвинену особистість.

Проблема використання театралізованої діяльності як повноцінної та ефективної складової виховного процесу хвилювала і хвилює  педагогів та психологів минулого та сучасності. Зокрема Л. Артемова, Р. Жуковська, О. Кононко, О. Козлюк, І. Луценко, Л. Макаренко, Д. Менждерицька, Г. Михайлова, Г. Марчук, Т. Поніманська, С. Русова, М. Шуть досліджували проблему педагогічної цінності театралізованої діяльності, різні аспекти значення театру у вихованні азів.

Отже, театралізована діяльність є невід’ємною складовою особистості дитини, а театр може стати ефективним та потужним емоційно забарвленим засобом виховання і гармонійного розвитку дошкільника.

2. Методичні рекомендації по формуванню особистості дитини за допомогою театралізованої діяльності

Вивчивши сучасну методичну літературу, розробивши план впровадження теми, було виготовлено авторський практичний посібник «Театральний казко грай», який ефективно впроваджено в практику роботи з дошкільниками.

Поставлено наступні завдання

1. Розвивати стійкий інтерес до театральної ігрової діяльності.
2. Удосконалювати виконавські вміння дітей у створенні художнього образу, використовуючи ігрові імпровізації.
3. Розширювати уявлення дітей про навколишню дійсність.
4. Закріплювати уявлення дітей про різні види театрів.
5. Збагачувати та активізувати словник дітей.
6. Удосконалювати інтонаційну виразність мовлення.
7. Розвивати діалогічне та монологічне мовлення.
8. Удосконалювати вміння зв'язно та виразно переказувати казки.
9. Розвивати пам'ять, мислення, уяву, увагу.
10. Вчити дітей правильно оцінювати свої і чужі вчинки.
11. Розвивати вміння використовувати ігрові імпровізації в самостійної діяльності.

Для ефективності використання посібника рекомендовано використовувати наступні форми і методи роботи

1. Перегляд лялькових вистав і бесіди з ним.
2. Ігри драматизації.
3. Вправи для соціально - емоційного розвитку дітей.
4. Корекційно - розвиваючі ігри.
5. Вправи з дикції (артикуляційна гімнастика).
6. Завдання для розвитку мовленнєвої інтонаційної виразності.
7. Ігри - перетворення («вчися володіти своїм тілом»), образні вправи.
8. Вправи на розвиток дитячої пластики.
9. Пальчиковий ігротренінг для розвитку моторики рук.
10. Вправи на розвиток виразної міміки.
11. Вправи з етики під час драматизацій.
12. Розігрування різноманітних казок і інсценувань.
13. Знайомство не тільки з текстом казки, але і засобами драматизації - жестом, мімікою, рухом, костюмом, декораціями.
14. Проводити індивідуальну роботу з дітьми.
15. Використовувати різні форми роботи з посібником для дітей з особливими освітніми потребами.

Практичні рекомендації в роботі з практичним посібником

Для зняття м'язового напруження використовувати наступні вправи: «Привітайтеся один з одним за обидві руки по черзі», «Знайди поглядом свого товариша», «Не переплутайте руху».

Пальчиковий ігротренінг, «Хлопчик - пальчик, де ти був?», «Барабанщики», «Солдати», «Ми - майстри», «Дятел», «Прання білизни», «Я граю», «До побачення» допомагає розвивати дрібну моторику.

Для навчання дітей засобів мовної виразності використовувати артикуляційну гімнастику: «Мама шинкує капусту», «Жало змії», «Конячка», «Чистимо зубки», «Заводимо мотоцикл».

Вимова з різною інтонацією звичних слів: «візьми», «принеси», «допоможи», «здрастуй» (привітно, недбало, просить, вимогливо).                                       

Зміна змісту фрази шляхом перестановки логічного наголосу (щоразу на інше слово): «Принеси мені іграшку», «Мама пішла на роботу».

використання завдання – вправ «Різні настрої», «Я радію, коли...», «Я сумую, коли...».

Для розвитку дикції використовувати скоромовки, ігри «Підкажи слівце».

З метою розвитку уяви, мислення, пам'яті пропонувати дітям закінчити «Короткі історії», казки, розпочаті педагогом, придумування казок «по новому».

Для розвитку пластичної виразності

1. Пройти по камінцях через струмок від особи будь-якого персонажа (казки, оповідання, мультфільму) за їх вибором.
2. Від імені будь-якого персонажа підкрастися до сплячого звіра (зайця, ведмедя, вовка).
3. Зобразити прогулянку трьох ведмедів, але так, щоб всі ведмеді вели себе і діяли по-різному.

Вправи для розвитку виразної міміки:

1. Солоний чай.
2. Їм лимон.
3. Сердитий дідусь.
4. Лампочка згасла, запалилася.
5. Брудний папірець.
6. Тепло - холодно.
7. Розсердились на забіяки.
8. Образилися.
9. Мені сумно.
10. Показати, як кішка випрошує ковбасу

Очікувані результати

1. Підвищення інтересу до театрально - ігрової діяльності.
2. Удосконалення виконавських вмінь дітей у створенні художнього образу.
3. Розширення уявлень дітей про навколишню дійсність.
4. Збагачення і активізація словника дітей.
5. Удосконалення інтонаційної виразності мовлення.
6. Розвиток пам'яті, мислення, уяви, уваги дітей.
7. Удосконалення вміння дітей правильно оцінювати свої і чужі вчинки.
8. Толерантне відношення до інших дітей та дорослих.

Висновки. Отже, театральна діяльність в дошкільників має значний потенціал для їхнього розвитку. Вчить дітей творчо думати, аналізувати, давати оцінку дійовій особі, партнеру, собі, тобто бути постійно в процесі пізнання, відкривати нове в собі і навколишньому світі. Театральне мистецтво формує в дітей цілісний погляд на світ, створює можливість не лише для естетичного сприйняття, естетичного оцінювання, але насамперед, естетичної діяльності, що формує творця, активну, ініціативну особистість. У процесі театралізованої діяльності здійснюється не лише активне залучення вихованців до естетичних, але й до моральних, пізнавальних цінностей.

Сутність театралізованої діяльності це – конкретний, зримий результат.

Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення. Саме вона дозволяє дитині вирішувати багато проблемних ситуацій опосередкованих від будь – якого персонажа. А це в свою чергу вчить долати боязкість, невпевненість у собі, сором’язливість.

Виховні, розвивальні, навчальні можливості театру неоціненні, вони є дуже ефективним засобом впливу на різні сфери особистості малюка.                                                       

Театр на магнітах            Театр на липучках               Ложковий театр

                 Тіньовий театр                        Театр на стрічках                         

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (№2628-III від 5серпня 2019). С. 4-5
2. Виготський Л.С. «Психология искусства» Ростов/Феникс, 1998.
3. Закон України «Про дошкільну освіту» (№2628-III від 16.07.2019).
4. Макаренко Л. В. Все про театр і дитячу театралізовану діяльність / Л.В.
5. Макаренко. – К.: Шк. світ, 2008. Макаренко Л. В. Вітаю тебе, театре! /
   Л. В. Макаренко // Джміль. –2004. – № 2. – С. 10 – 11.
6. Олійник О.М. Театрально – ігрова діяльність в умовах дошкільного навчального закладу: навч.-метод. посіб./ О.М. Олійник- Камянець- Подільський: Волощук  В.О., 2017.
7. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»/О.І. Білан, Л.М. Возна та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2017.
8. Станіславський К.С. «Работа над собой в творческом процессе переживания» М., С. Искусство, 1985.
9. Яковенко Л.В. Театралізовані казки / Л.В. Яковенко. − Х.: Вид. «Ранок», 2015.