Вихователь:  - Доброго дня, любі діти! Сьогодні в нашому садочку свято. Діти, всі ми з вами – і дорослі, і малі – щирі українці, так? А чим ми відрізняємось від французів, від англійців? Тим, що у нас є своя держава, як вона називається? Правильно, Україна. А ще у нас є державні символи: свій прапор, герб, своя головна пісня країни, як вона називається? Правильно, гімн. Головне місто України, столиця – (діти підказують) Київ. А ще, діти, в нас є неповторна наша українська мова. 9 листопада – День української писемності. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати нашу рідну мову, бо мова – дивний скарб.

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.

Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.

Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.

Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.

Вихователь:  Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Вона співуча і багата.

Зі слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
Ласкава, мамина, єдина
Щебече соловейком на весь світ.

Вихователь:  І справді наша мова неначе спів солов’я (вмикається запис співу солов’я).

Світ мови оточує людину від народження. Ще дитина не вміє розмовляти, а вже уважно прислухається до голосу матері, засинає під колискову пісню. Любов до рідного краю, до мови, починається з материнської колисаночки. У ній – материнська ласка і любов, світ добра, краси, справедливості.

Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива,
Перші матері слова,
Перша пісня колискова!

Як я була ще маленька,
Колисала мене ненька,
Колисаночку гойдала
Й ніжну пісеньку співала.

(Діти співають колискову пісню).

Вихователь:  Дітки, зараз ми знаємо всі говоримо своєю рідною мовою, але сьогодні ми повернемося у ті далекі часи, коли люди спілкувалися лише усно, коли вперше допитливий людський розум створив букви і знайшов спосіб записати ними слова.

Але спершу скажіть: а навіщо потрібні букви? Правильно, щоб складати їх у слова і записувати мову. Молодці. 

А ви знаєте,  де і як люди почали записувати буквами слова, складаючи їх у речення?

Ось послухайте уважно.

Це було дуже давно, люди спілкувалися за допомогою жестів і словами, жили вони невеликими племенами. Та минав час, люди ходили на полювання зустрічали інші племена, зустрічалися і ворожі, тож люди вигадали малюнки-схеми на камені чи дереві і швидко передавали один одному попереджаючи про небезпеку. Скажімо, поруч намальовані маленький ведмідь, стрілка та три палички. Це означало: до того місця, де мешкають ведмеді, треба йти три дні.(Показує плакат з наскельним малюнком).

Далі люди  малюнок замінили знаками.Наприклад, хвиляста лінія означала «вода», а квадратик — «камінь». Такі знаки називалися ієрогліфами.

-         Хочете спробувати скласти з ієрогліфів повідомлення для друзів?

Проводиться гра «Повідомлення»

Із значків: хвиляста ліні (вода)я, палички (кількість днів), ведмідь, стрілочки (йди, пересуватись), квадрат (камінь), трикутник(ліс) скласти повідомлення для друзів: 1) до того місця, де є вода, тобі потрібно йти три дні; 2) до того місця, де водяться ведмеді, потрібно іти два дні; 3) від каменя  іди два дні і дійдеш до лісу.

Вам напевно цікаво знати,  як же виникли наші літери і алфавіт?

Понад тисячу років тому їх створив один розумний чоловік -  вчений, Кирило разом із своїм братом Мефодієм. Ось така історія виникнення нашого алфавіту. (показ фото)

Вихователь:   Діти, як ви гадаєте, у тварин є своя мова? Так, є.

Тож спробуємо привітатися мовою деяких тварин.

Вправа «Добрий день!»

Добрий день, котики-муркотики! (діти відповідають: м’яв)

Добрий день, собачки! (Гав-гав!)

Добрий день, мишки-норушки! (пі-пі-пі!)

Добрий день, жабки! (кВа-ква-ква!)

Добрий день, півнику-братику! (ку-ку-ріку!) Молодці!

Вихователь:  в кожного своя мова, і ми з вами можемо розмовляти  на різних мовах. Але всі ми – українці! Живемо на Україні, любимо мову українську і вчимося розмовляти українською мовою.

Слово – могутнє! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов'ю – і радість росте.

Слово хороше народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це.

Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є чарівних

слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

Я слова чарівні знаю,
Вивчила охоче,
І в розмові їх вживаю
Зранку і до ночі.
– Доброго здоров'я, Галю!
– Добрий день, Оленко!
– Ти до мене, я до тебе
Звернемось гарненько!
І «спасибі» й «дуже прошу»,
«Вдячний Вам», «будь ласка»,
Словом радість вам приношу,
Світ стає, як казка.

«Всім привіт», «будьте здорові»,
«Дякую красненько».
Ось така чарівна мова
Радує серденько.

До побачення вам, люди,
Будьте всі здорові.
І слова чарівні всюди
Ви вживайте в мові.

Вихователь: Наше свято наближається до кінця. Ми були б раді та щасливі, якби від сьогоднішнього свята ви, дорогі діти , залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

(Танок)