До вашої уваги представлено виховний захід  за темою  «Вміння творити добро!». Його  мета  виховувати в учнів уміння і бажання творити добро. Формувати патріотичні почуття, любов і повагу до рідної землі, бажання жити в мирі та бути доброю та вихованою людиною. Дане свято рекомендоване до використання вчителям  початкових класів.

Тема:  вміння творити добро!

Мета : виховувати в учнів уміння і бажання творити добро, багато навчатись, вміння працювати над самовихованням, гартувати волю і характер, набувати добрих звичок. Формувати патріотичні почуття, любов і повагу до рідної землі, бажання жити в мирі та бути доброю та вихованою людиною.

Ведучий.   Вітаю усіх присутніх в цім залі. Сьогодні ми з Вами поринемо в країну добра і   милосердя. Людина приходить у світ для добра. Вона наділена розумом, тому може дуже багато чого навчитися, здатна творити сама свою долю. Але щоб бути господарем власної долі, їй потрібно з дитинства вчитися, багато працювати над собою, набувати добрих звичок, виробляти різні вміння і навички.

У світі завжди протилежності є:
Хороший — поганий, є добрий і злий.
Та кожен життя проживає своє,
Як вміє. А ти в цьому світі який?

Ти радість даруєш, добро в світ несеш?
Та щиро й сердечно в біді співчуваєш?
Чи, може, з гординею в світі ідеш
Та зла своїм рідним та близьким бажаєш?

Ти, може, привітний і добрий з людьми,
Усмішку, як сонечко людям даруєш?
У світ для добра всі приходимо ми,
Можливо і ти добротою дивуєш?

Чи зло заподіяти всім норовиш:
Украсти, збрехати, образити можеш?
І з демоном зла ти по світу летиш…
Затям — так робити негоже!

Ведучий.  Кожен з нас розуміє, що таке доброта і що таке жорстокість і не хотіли б зустрітись у своєму житті з жорстокою людиною. Тому давайте поговоримо про те, як не стати жорстоким, а вирости добрим, чуйним, співчутливим до чужого горя.

Не лінуйтесь робити добро,
Лише зла не бажайте нікому,
Бо воно, як велика гора,
Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,
Зробить серце жорстоким, холодним.
Ви з любов’ю живіть з юних літ,
Будьте чуйним, веселим і добрим.

Ведучий.  Добро, милосердя… Ми часто чуємо ці слова і навіть вживаємо їх у мовленні, іноді не відчуваючи всю глибину їх змісту. Якщо вдуматись, то можна сказати, що вони означають безцінні риси характеру, стан душі, певний комплекс реакцій, психологічний підхід не тільки до людей, які потребують допомоги, а й до всіх живих істот.

Чи сонячне світло носити в душі
І радість та щастя усім дарувати.
Тому ти добро всім робити спіши —
Ти кращого, світлого, вищого вартий!

Краса людської душі — доброта
Освітлює дивним промінням людину.
Відому ця істина й дуже проста —
Добро накопичуй у серці невпинно!

Ведуча.   Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб відчути доброту наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська катастрофа чи війна.

Шепоче все навколо, що прийшла весна. А десь іде війна… Квітує вишня, прокидаються гаї.

А десь гримлять бої…

Вирує місто, з розмахом нових ідей. А десь статистика смертей…

Та в тім то і підступний фокус весь, війна іде в моїй країні, а не десь.

Герої України – воїни відваги, мужності, добра.

Ми молимось і не стомлюємось чекати, коли до рідного дому

З Перемогою повернетесь Ви!

Дякуємо за терпіння величезне,

Мужність і любов.

Як хочеться, щоби у світі

Панувало лише добро

Щоб кожна пташечка співала

Й приносила усім тепло.

Ведуча.  На жаль, багато поряд із нами бідних людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя. Коли ви закінчите школу, самі творитимете затишок у нашій країні такий, щоб тепло було всім.

Приємно завжди поділитись
Своїм багатством і теплом,
Ясним промінчиком світитись,
Щоб затишно усім було.

Треба гаряче серце мати,
Не черствіє душа – в турботі ми,
Я хочу на весь світ сказати:
О, люди! Залишайтеся людьми.

Ведуча.   Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства і глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

Плекай добро, воно повернеться до тебе,
Чини добро, і будеш ти в раю…
Роби добро. Господь сказав: так треба!
Я здалека добро розпізнаю…

Ведуча.  Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. Допомогти ближньому пережити горе – значить, наслідувати Бога в доброті. Для цього Бог дав нам заповіді Любові, Добра і Милосердя. Недарма кажуть : ”Раз добром зігріте серце вік не прохолоне”.

Збагати добротою життя,
Щоб присутні навколо відчули,
Що ти справді Господнє дитя,
І любов Його дивну збагнули.

Зрозумій — в цьому щастя твоє,
В цьому вічна душевна потреба.
Та любов, що у серці живе,
Нехай буде частинкою неба.