Бурхливий розвиток в останні роки нових інформаційних технологій наклало певний відбиток на розвиток особистості сучасного учня. Потужний потік нової інформації, застосування комп'ютерної технології, поширення різних технічних засобів накладають великий вплив на виховання підростаючого покоління та їхнє сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється й характер навчання в сучасному навчальному закладі. Застосування технічних засобів навчання в освітньому процесі стало насущною потребою сьогоднішньої    школи.

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації базових принципів компетентності за концепцією ЮНЕСКО - навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити.

Я.А. Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи [4, с. 28].

Технічні засоби навчання дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання.

1 етап - етап засвоєння знань;

2 етап - етап осмислення;

3 етап - етап запам'ятовування;

4 етап - етап застосування знань на практиці.

У процесі застосування ТЗН повинне підсилюватися емоційний вплив.

Дидактичні особливості ТЗН:

• інформаційна насиченість;
• можливість подолати існуючі часові й просторові границі;
• можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;
• показ досліджуваних явищ у розвитку та динаміці;
• реальність відображення дійсності;
• виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість [2, с. 15].

Для людини, що живе в рамках сучасної цивілізації характерне прагнення до візуального сприйняття інформації. Дане культурне явище приводить до того, що в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Предмет історія не є виключенням. Застосування в процесі навчання мультимедійних технологій, сприяє частковому рішенню даної проблеми. Електронні навчальні посібники, створені на базі мультимедіа, презентації, відео фрагменти та відеофільми надають сильний вплив на пам'ять і уяву,  полегшують процес запам'ятовування,  дозволяють зробити урок більше цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку якої-небудь історичної епохи, створити ілюзію співприсутності, співпереживання, сприяють становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Мій досвід - це досвід учителя історії, який працює в умовах обмежених технічних можливостей, бо один кабінет інформатики в школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно-комунікаційні     технології.     Але в кабінеті  історії школи теж  є комп'ютер та телевізор з великим (55 дюймів) екраном, який підключений до комп’ютера за допомогою кабелю HDMI.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яку здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І в цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

Мною створена велика база документальних фільмів з історичних питань. Але на уроці не так багато часу для перегляду фільмів, тому я широко використовую комп’ютерні програми з нарізки та склейки відеороликів та відео фрагментів.

За останні роки мною було створено біль ніж 350 відеороликів з історії, у яких середній час тривалості перегляду 6 – 7 хвилин.

Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий.

Стисло його можна визначити так:

• урізноманітнення форм подання інформації;
• урізноманітнення навчальних завдань;
• забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;
• широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;
• широке застосування ігрових прийомів;
• активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;
• посилення мотивації навчання.

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетентностей, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

• робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;
• спостереження і аналіз історичних подій;
• формування гіпотези;
• використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів.

Оснащення кабінету сучасним мультимедійним устаткуванням  створює основу для використання інформаційно-комунікаційних  технологій  в освітньому процесі.

Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40 – 45 хвилин повинен складати 10 – 15 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відеоматеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. 

Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.). Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку.

Фільми і відео фрагменти мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології  Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.[1, с. 30]

Достоїнством комп'ютерних презентацій є збільшення темпу уроку, вони практично заміняють традиційні крейду й дошку. Всі важливі етапи уроку зафіксовані вчителем на слайдах заздалегідь, тому йому не доводиться віднімати від уроку час для записів на дошці. Ще одним позитивним моментом презентацій є постійна наявність необхідної інформації перед очами дітей, а так само повернення до потрібної інформації при необхідності на будь-якому етапі уроку. Таким чином, в учнів відразу працюють два види пам'яті (візуальна, слухова), що сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу.[5, с.6]

Прикладом  використання ІКТ на уроках історії є робота над навчальними проектами.

Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні історії припускає використання широкої бази історичних джерел, що не завжди є в шкільних бібліотеках. Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) по зберіганню й передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити й поглибити їхнє втримування.

Однак, учителеві, що використає ИКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним.

Література

1. Баханов К.О. Навчання історії без підручника за технологією Ю. Троїцького // Історія в школі. – – № 7. –  С. 28-31. 
2. Вегерчук С. М. Використання мультимедійних технологій навчання на уроках історії та правознавства / С.М. Вегерчук, О.В. Тимошенко, Ю.А.Кондратова // Історія та правознавство. – 2006. – № 10. – С. 15-16
3. Жаріков В. З досвіду використання мультимедійних технологій на уроках історії // Історія в школах України. – 2010. – № 9. – С. 13-15
4. Левківський М.В. Історія педагогіки : навч.-метод. посібник. / М.В.Левківський. – Вид. 4-те. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 190 с.
5. Мисан В.О. До проблеми характеристики сучасного уроку історії / В.Мисан // Доба. – 2006. – № 1. – с. 1 – 8.
6. Мокрогуз О.П. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя (3 практики запровадження комп'ютерних технологій на уроці історії) / О.П.Мокрогуз // Історія в школах України. – 2005. – №1. – С. 23-27.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.метод.посібник. – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.