Нова українська школа спрямовує освітній процес, починаючи вже з перших шкільних кроків, не лише на формування в учнів комплексу ключових і предметних компетентностей, а й на розвиток у них емоційного інтелекту, комунікативних і творчих здібностей, які закладають підґрунтя для особистісної самореалізації дитини в суспільстві, її успішності в житті [2, с. 5].

Зростає значення ціннісних параметрів мистецької освіти, адже діти стикнуться в майбутньому дорослому житті з культурою, яку зараз важко навіть уявити. Учні, які сьогодні прийшли до школи, мають бути готовими жити в умовах постійних змін, непередбачених ситуацій, тому вони мусять бути мобільними, гнучкими, творчими.

Глобальні процеси сучасного цивілізаційного розвитку зумовлюють необхідність становлення нової парадигми освіти. Однією з перспективних оголошується парадигма інтегративної освіти. Справжньою інновацією Нової української школи стало масове впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво».

Одним із ефективних шляхів реформування мистецької освіти є використання інноваційних педагогічних технологій, спрямованих не тільки на засвоєння учнями знань і вмінь, характерне для традиційного навчання, а щонайперше – на всебічний особистісний розвиток учнів та їхню творчу самореалізацію, що характерно для інтегративної освіти.

Одним із ефективних шляхів вирішення окреслених завдань є впровадження в освітній процес інноваційної гуманістично зорієнтованої технології естетотерапії, яка володіє широким арсеналом психолого-педагогічних засобів впливу на особистість учнів шляхом активізації позитивних емоцій та переживань у навчальному процесі [2, с. 132] .

Естетотерапія допомагає «включити» особливий спосіб бачення подій навколишнього світу – здатність бачити ціле, одночасно сприймаючи частини всередині цілого, пов'язані між собою і з цілим; здатність сприймати і відчувати те, що знаходиться безпосередньо перед вами, чи не розсіюючи увагу і не звертаючись до словесних понять; здатність сприймати світ таким, яким він є насправді

Здатність мистецтва, краси викликати емоції переважно позитивного характеру і стає основою для естетотерапії, коли ці емоції викликаються навмисно, з метою упорядкування та регуляції психічного тонусу. Естетотерапія як галузь психолого-педагогічних знань спрямована на досягнення основних навчально-виховних цілей навчального процесу шляхом використання різноманітних засобів і методів терапевтичного впливу з метою активізації емоційно-чуттєвої сфери учасників освітнього процесу та створення психологічно комфортних умов для їх творчого розвитку та самореалізації. Передбачає вплив творів різних видів мистецтва на органи дихання, слуху, на голос та пластику, координацію рухів учнів з метою розвитку здорової особистості. Здоров’я – це одна із важливих умов підвищення якості освіти у школі. Від здоров’я людини, вміння керувати своїми емоціями залежить успішність в усіх сферах життєдіяльності [3, с. 39].

Емоційний стан дитини в школі тісно пов'язаний з пізнавальною сферою та позначається на результатах навчальної діяльності. Використання засобів естетотерапії на уроках мистецтва і позаурочний час в початковій школі спрямоване саме на активізацію позитивних емоцій учнів з метою розвитку пізнавального інтересу, бажання здобувати самостійно знання, і головне – формування позитивної навчальної мотивації.

Виокремлюється кілька видів естетотерапії:

- арттерапія (у ході впровадження даної технології використовую діяльність малювання і ліплення - роботу з глиною і пластиліном; властивості кольорів в їх дії на емоційно-психічні стани дитини);
- вокало та музикотерапія (ідивідуальний, ансамблевий і хоровий спів, активне і пасивне слухання музики);
- драмотерапія або інший варіант назви імаготерапія (театральні засоби, рольові ігри, пантоміми, драматизації, перформанси);
- казкотерапія (на етапі використання даного методу відбувається вплив через казки, легенди, які складаю сама, або використовую вже створені),
- ігротерапія (розігруванння сюжетів пісень, придумування сценаріїв),
- етнотерапія (вплив на основі народної творчості, національно-культурних традицій є дуже значним, тому доречним є використання малих фольклорних форм по співок, лічилок, скоромовок),

Уроки мистецтва справляють на школяра значний педагогічний та психотерапевтичний вплив, знайомлячи учнів з кращими зразками світового та вітчизняного мистецтва, знімають нервово-психологічне напруження, яке викликане іншими уроками. Саме на уроках мистецтва можливо зняти підвищену тривожність та агресивність учнів, налаштувати їх на сприйняття теоретичного матеріалу і навіть виявити приховані негативні стани.

Інтегровані уроки мистецтва мають значні резерви щодо регуляції і саморегуляції психофізіологічного стану учнів. Завжди варто пам’ятати, що колір і звук – це жива енергія, а високохудожні твори мають значний енергетичний потенціал.

Важливим аспектом діяльності вчителя є вміння добирати картини до музики чи навпаки – мелодії до творів живопису. При цьому треба враховувати емоційні особливості художніх образів.

Головна стратегія естетотерапевтичної діяльності вчителя – не лікування патологій, а попередження можливих відхилень, актуалізація превентивних функцій педагогіки мистецтва і не тільки в надзвичайних обставинах, а й у природних умовах освітнього процесу. Причому це стосується не лише уроків мистецтва, а й усіх інших уроків, де можна використовувати художні засоби з метою регуляції функціонального стану учнів.

Наведу приклади із широкого діапазону естетотерапевтичних вправ, що доцільно застосовувати в процесі викладання курсу «Мистецтво»:

«Кольорова музика» (завдання: після слухання музики виразити настрій у вигляді безпредметної композиції з кольорових ліній і плям);

«Слухаю себе» (завдання: під час сприймання музики із заплющеними очима «дослухатися» до власних відчуттів, емоцій, потім спробувати за допомогою рефлексії уявити цей стан і передати у вигляді образу – словесного, пантомімічного, візуального «Слухаю. Малюю. Розповідаю».);

«Оживи картину» («Спляча красуня») (завдання: представити себе героєм картини, передати жестами й рухами характер спілкування з персонажами, дібрати відповідні вокальні інтонації);

«Мімічний образ» (завдання: «прочитати» настрій героя на картині, відобразити його на власному обличчі, створити піктограму настрою);

«Пантоміма-імпровізація» (завдання: створити пластичний руховий образ персонажа пісні, програмної музичної п’єси, картини, скульптури);

«Дерево-фантазія» (завдання: передати настрої контрастних музичних творів за допомогою застиглих позобразів: «плакуча верба», «веселий клен», «струнка тополя», «кремезний дуб», «ніжна берізка»);

«Сонечко прокидається». Діти повинні представити, як сонечко встає з - за обрію і починає світити все яскравіше. Школярі встають в коло, присідають, починають співати один звук закритим ротом. Поступово учні встають, піднімаючи руки вгору, немов назустріч сонцю, що сходить, одночасно співають звук а. Звертаю увагу дітей на спосіб співу «світлим» звуком, посміхаючись

Вправа «Килим-літак»

У цій вправі дітям пропонується політати на килимі-літаку разом з Іваном Царевичем. Учні розглядають репродукції картин В.М.Васнецова «Іван Царевич на сірому вовку» і «Килим-літак». Під спокійну музику (наприклад, уривки з сюїти М.А.Римського-Корсакова «Шехерезада»: «Море» тощо) вони закривають очі й уявляють себе Іваном Царевичем або Царівною, діти «летять» у повітрі на килимі-літаку. Учитель по черзі доторкається до них, і вони розповідають, що бачать унизу, під собою, угорі, чи не страшно їм летіти, холодно або тепло, чи легко дихається, хочеться злетіти ще вище або спуститися на землю.

Використання естетотерапевтичної педагогічної діяльності є вкрай важливою умовою виховання підростаючого покоління. Методи та засоби естетотерапії ефективні, економічні та лояльні по відношенню до молоді в порівнянні з іншими методами виховного впливу. Вони дають молоді можливість набути досвіду практичного використання різних методик естетотерапії; інтегрувати можливості естетотерапії в повсякденній діяльності; розвинути здатність реалізації творчого підходу до вирішення різних життєвих завдань; активізувати власний творчий потенціал. Вкрай необхідно, щоб молоде покоління у процесі навчання та в самому житті не тільки «вживали» мистецтво, а й освоювали його, а також могла й хотіла б взяти участь у його відтворенні в можливих для їхнього віку формах.

Література

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/ app/media/ reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.
2. Масол Л. Методика навчання інтегрованого курсу "Мистецтво" у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу. Навчально-методичний посібник.
3. Федій О. А. Естетотерапія : навч. посіб. / О. А. Федій. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 304 с.